Роберт Л. Ґормлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:15, 26 червня 2018, створена Andriy.v (обговорення | внесок) (закрито тег таблиці)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Лі Ґормлі
англ. Robert Lee Ghormley
US-O9 insignia.svg Віце-адмірал
Ghormley;g12864.jpg
Віце-адмірал Роберт Л. Ґормлі, 1942
Загальна інформація
Народження 15 жовтня 1883(1883-10-15)
Портленд, Орегон
Смерть 21 червня 1958(1958-06-21) (74 роки)
Бетесда, Монтгомері, Меріленд
°карцинома
поховання: Арлінгтонський Національний Цвинтар[1]
Національність американець
Університет Військово-морська Академія США
Університет Джорджа Вашингтона
Військова служба
Роки служби 1906 — 1947
Приналежність Flag of the United States.svg США
Вид ЗС Flag of the United States Navy.svg Військово-морські сили США
Війни / битви

Перша світова війна: Битва за Атлантику

Друга світова війна:

Битва за Гуадалканал
Командування
1920-1922 «USS Niagara», «USS Сендс»
1927-1930 секретар «Військово-морського ради»
1930-1935 Начальник Штабу командувача бойовими силами флоту США
1935-1936 «USS «Невада»»
1938-1940 Директор оборонного планування та помічник начальника морських операцій
1942-1942 Командувач ВМС США в Південній частині Тихого океану
1943-1944 Командувач 14 Військово-Морським округом
1944-1947 Командувач Об'єднаними ВМС союзників у Європі
Нагороди та відзнаки

Нагороди США:

Медаль «За видатні заслуги» армії (США)
Медаль Перемоги у Першій світовій війні (США)
Пам'ятна медаль оборони Америки
Медаль Перемоги у Другій світовій війні
Експедиційна медаль США
Медаль «За Європейсько-Африкансько-Близькосхідну кампанію»
Медаль «За кампанію на Тихому океані»
Експедиційна медаль ВМС
Медаль Перемоги у Другій світовій війні

Роберт Лі Ґормлі (англ. Robert Lee Ghormley) (нар.15 жовтня 1883 Портленд, Орегон — пом.21 червня 1958 Бетесда, Монтгомері, Меріленд) — американський військово-морський діяч, віце-адмірал ВМС США.

Життєпис[ред. | ред. код]

Роберт Лі Ґормлі народився 15 жовтня 1883 у місті Портленд, штату Орегон в сім'ї пресвітиріанського проповідника, доктора Девіда Овена Ґормлі та Еліс Ірвін Ґормлі[2]. Ґормлі був найстаршим з шести дітей. У 10 віці разом з сім'єю переїхав до штату Айдахо.

Закінчив Військово-морську академію в Аннаполісі у 1906 році та військово-морський коледж в 1938 році.

У 1911 — 1913 роках прапор-лейтенант командувача Тихоокеанським флотом. Лейтенант Ґормлі був учасником військової кампанії в Нікарагуа 1912 року. Під час 1-ї світової війни служив на лінкорі «Невада». Командував у 1920 — 1922 роках есмінцем «Ніаґара» і ескадреним міноносцем «Сендс». У 1923 — 1925 роках ​​помічник військово-морського секретаря, а у 1925 — 1927 роках — виконавчий офіцер на лінкорі «Оклахома». З 1927 секретар Військово-морського ради у Вашингтоні.

На початку 1930-х років Ґормлі начальник штабу командувача бойовими силами флоту США адмірала Шофілда. У вересні 1932 року Ґормлі призначений виконуючим обов'язки керівника тактичного відділу в Управлінні начальника військово-морських операцій ВМС.

З 1935 року — командир лінкора «Невада». У 1936 переведений в штаб флоту. Ґормлі у 1938 році призначають директором оборонного планування та помічником начальника морських операцій. У 1939 році Ґормлі стає контр-адміралом. Наступного року, в серпні 1940, Роберта Ґормлі направлено до Лондона як спеціального військово-морського спостерігача, офіцера зв'язку при британському Верховному командуванні.

17 квітня 1942 року Ґормлі призначений командувачем ВМС США у Південній частині Тихого океану, штаб-квартира в Окленді, Нова Зеландія. Перед Ґормлі було поставлено завдання до 1 серпня 1942 року захопити острови Тулагі і Гуадалканал. Ґормлі не володів достатніми силами і потрібним часом для підготовки, тому звернувся з проханням про відтермінування, після чого час висадки було перенесено на 8 серпня. Ґормлі і його штаб склали план операції, не врахувавши при цьому нестачу транспортних засобів і труднощі в постачанні споряджень та боєприпасів. Незабаром після висадки десанту Ґормлі наказав відійти авіаносному з'єднанню адмірала Ф. Флетчера, що призвело до втрати в ході бою біля острова Саво 4 крейсери. Адмірал Честер Німіц замінив 18 жовтня 1942 року Ґормлі на адмірала Вільяма Холсі[3]. Ґормлі було відкликано до Вашингтону.

У лютому 1943 року Роберт Ґормлі призначений командувачем 14 військово-морського округу на Гаваях. Пробув на цій посаді до жовтня 1944 року. З 15 грудня 1944 року — командувач об'єднаними ВМС союзників у Європі. Після закінчення війни призначений офіційним спостерігачем за роззброєнням німецького ВМФ. У 1947 році Ґормлі вийшов у відставку.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Роберта Лі Ґормлі одружився 20 жовтня 1911 з Люсіль Елізабет Ліон Ґормлі[4]. У них був син Роберт Лі Ґормлі молодший (1923 — 2012)[5][6]

Помер Ґормлі у Військово-морському шпиталі у Меріленді 21 червня 1958 року[7]. Похований на Арлінгтонському національному цвинтарі. Його дружина, Люсіль Ліон Ґормлі (1890-1966), похований разом з ним[8].

Джерела[ред. | ред. код]

  • Frank, Richard B. Guadalcanal. Penguin Books. 1990. ISBN 0-14-01-6561-4 (англ.)
  • Lundstrom, John B. Black Shoe Carrier Admiral: Frank Jack Fletcher at Coral Sea, Midway, and Guadalcanal. Naval Institute Press. 2006.(англ.)
  • Залеський К.А. Хто був хто у другій світовій війні. Союзники СРСР. М., 2004(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]