Робота (фізика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Класична механіка

Другий закон Ньютона
Історія класичної механіки

Робо́тафізична величина, що визначає енергетичні витрати на переміщення фізичного тіла, чи його деформацію.

Робота зазвичай позначається латинською літерою A (від нім. Arbeit), в англомовній літературі — W (від англ. Work), й має розмірність енергії. У системі СІ робота вимірюється в джоулях, у системі СГС — у ергах.

При малому переміщенні фізичного тіла під дією сили говорять, що над тілом здійснюється робота

,

де кут між напрямком сили й напрямком переміщення.

Згідно з цією формулою роботу здійснює тільки складник сили, що паралельний переміщенню. Сила, яка перпендикулярна переміщенню, роботи не здійснює.

У випадку, коли тіло рухається по криволінійному контуру C, для знаходження роботи потрібно проінтегрувати наведений вище вираз вздовж контура:

Якщо сила потенціальна, то робота залежить лише від різниці значень потенціалу в початоковій і кінцевій точках і не залежить від траєкторії, по якій тіло рухалося між цими двома точками.

У термодинаміці при зміні об'єму тіла на величину dV під дією тиску P над тілом виконується робота

.

Див. також


Посилання

Джерела

  • Єжов С. М., Макарець М. В., Романенко О. В. Класична механіка. — К. : ВПЦ "Київський університет", 2008. — 480 с.
  • Федорченко А. М. Теоретична механіка. — К. : Вища школа, 1975. — 516 с.