Відмінності між версіями «Розкол російської церкви»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Скасування редагування № 9359143 користувача Злобин П.С. (обговорення))
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ніконіанство''', також '''ніконіанський розкол''', '''ніконіанська єресь''', '''новообрядництво''' — [[термін]] з негативною оціночною [[конотація|конотацією]], полемічно використовуваний прихильниками [[Старообрядництво|старообрядництва]] щодо прихильників богослужбової реформи в Російській церкві XVII століття. Назва походить від імені [[Нікон (московський патріарх)|Патріарха Нікона]], який спільно з царем [[Олексій Михайлович|Олексієм Михайловичем]] і за згодою деяких Східних патріархів та самозванців, які видавали себе за грецьких єпископів, здійснив рішеннями соборів 1654 і 1655 ряд змін в російських богослужбових звичаях і книгах, приводячи їх у згоду з новогрецькими (грецькі ж нововведення були здійснені після [[Флорентійський собор|Флорентійської Унії]] під впливом Риму). Одним з наслідків реформи був ніконіанський розкол. Собори 1666 і 1667 прокляли всіх православних християн, що тримаються древніх правил і обрядів. З точки зору старообрядців, навпаки, православними є саме старообрядці, ніконіани — розкольниками, а собори 1666 і 1667 р. р. — «розбійницькі».
+
'''Ніконіанство''', також '''ніконіанський розкол''', '''ніконіанська єресь''', '''новообрядництво''' — [[термін]] з негативною оціночною [[конотація|конотацією]], полемічно використовуваний прихильниками [[Старообрядництво|старообрядництва]] щодо прихильників богослужбової реформи в Російській церкві XVII століття. Назва походить від імені [[Нікон (московський патріарх)|Патріарха Нікона]], який спільно з царем [[Олексій Михайлович|Олексієм Михайловичем]] і за згодою деяких Східних патріархів та самозванців, які видавали себе за грецьких єпископів, здійснив рішеннями соборів 1654 і 1655 ряд змін в російських богослужбових звичаях і книгах, приводячи їх у згоду з новогрецькими (грецькі ж нововведення були здійснені після [[Флорентійський собор|Флорентійської Унії]] під впливом Риму). Одним з наслідків реформи був ніконіанський розкол. Собори 1666 і 1667 прокляли всіх православних християн, що притримуються древніх правил і обрядів. З точки зору старообрядців, навпаки, православними є саме старообрядці, ніконіани — розкольниками, а собори 1666 і 1667 років — «розбійницькі».
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Версія за 17:09, 14 березня 2013

Ніконіанство, також ніконіанський розкол, ніконіанська єресь, новообрядництвотермін з негативною оціночною конотацією, полемічно використовуваний прихильниками старообрядництва щодо прихильників богослужбової реформи в Російській церкві XVII століття. Назва походить від імені Патріарха Нікона, який спільно з царем Олексієм Михайловичем і за згодою деяких Східних патріархів та самозванців, які видавали себе за грецьких єпископів, здійснив рішеннями соборів 1654 і 1655 ряд змін в російських богослужбових звичаях і книгах, приводячи їх у згоду з новогрецькими (грецькі ж нововведення були здійснені після Флорентійської Унії під впливом Риму). Одним з наслідків реформи був ніконіанський розкол. Собори 1666 і 1667 прокляли всіх православних християн, що притримуються древніх правил і обрядів. З точки зору старообрядців, навпаки, православними є саме старообрядці, ніконіани — розкольниками, а собори 1666 і 1667 років — «розбійницькі».

Див. також