Відмінності між версіями «Розкол російської церкви»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(правопис)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Розкол російської церкви''' — розкол в [[Російська православна церква|російській церкві]] в 1650-х — 1660-х роках, що виник в ході проведення церковної реформи розпочатої [[Никон (московський патріарх)|патріархом Никоном]].
 
'''Розкол російської церкви''' — розкол в [[Російська православна церква|російській церкві]] в 1650-х — 1660-х роках, що виник в ході проведення церковної реформи розпочатої [[Никон (московський патріарх)|патріархом Никоном]].
   
'''Ніконіа́нство''', також '''ніконіа́нський розко́л''', '''ніконіанська є́ресь''', '''новообря́дництво''' — [[термін]] з негативною оціночною [[конотація|конотацією]], полемічно використовуваний прихильниками [[Старообрядництво|старообрядництва]] щодо прихильників богослужбової реформи в Російській церкві XVII століття. Назва походить від імені [[Нікон (московський патріарх)|Патріарха Нікона]], який спільно з царем [[Олексій Михайлович|Олексієм Михайловичем]] і за згодою деяких Східних патріархів та самозванців, які видавали себе за грецьких єпископів, здійснив рішеннями соборів [[1654]] і [[1655]] ряд змін в російських богослужбових звичаях і книгах, приводячи їх у згоду з новогрецькими (грецькі ж нововведення були здійснені після [[Флорентійський собор|Флорентійської Унії]] під впливом Риму). Одним з наслідків реформи був ніконіанський розкол. Собори [[1666]] і [[1667]] прокляли всіх православних християн, що притримуються древніх правил і обрядів. З точки зору старообрядців, навпаки, православними є саме старообрядці, ніконіани — розкольниками, а собори 1666 і 1667 років — «розбійницькі».
+
'''Никоніа́нство''', також '''никоніа́нський розко́л''', '''никоніанська є́ресь''', '''новообря́дництво''' — [[термін]] з негативною оціночною [[конотація|конотацією]], полемічно використовуваний прихильниками [[Старообрядництво|старообрядництва]] щодо прихильників богослужбової реформи в Російській церкві XVII століття. Назва походить від імені [[Никон (московський патріарх)|Патріарха Никона]], який спільно з царем [[Олексій Михайлович|Олексієм Михайловичем]] і за згодою деяких Східних патріархів та самозванців, які видавали себе за грецьких єпископів, здійснив рішеннями соборів [[1654]] і [[1655]] ряд змін в російських богослужбових звичаях і книгах, приводячи їх у згоду з новогрецькими (грецькі ж нововведення були здійснені після [[Флорентійський собор|Флорентійської Унії]] під впливом Риму). Одним з наслідків реформи був никоніанський розкол. Собори [[1666]] і [[1667]] прокляли всіх православних християн, що притримуються древніх правил і обрядів. З точки зору старообрядців, навпаки, православними є саме старообрядці, ніконіани — розкольниками, а собори 1666 і 1667 років — «розбійницькі».
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Версія за 11:33, 24 грудня 2016

Розкол російської церкви — розкол в російській церкві в 1650-х — 1660-х роках, що виник в ході проведення церковної реформи розпочатої патріархом Никоном.

Никоніа́нство, також никоніа́нський розко́л, никоніанська є́ресь, новообря́дництво — термін з негативною оціночною конотацією, полемічно використовуваний прихильниками старообрядництва щодо прихильників богослужбової реформи в Російській церкві XVII століття. Назва походить від імені Патріарха Никона, який спільно з царем Олексієм Михайловичем і за згодою деяких Східних патріархів та самозванців, які видавали себе за грецьких єпископів, здійснив рішеннями соборів 1654 і 1655 ряд змін в російських богослужбових звичаях і книгах, приводячи їх у згоду з новогрецькими (грецькі ж нововведення були здійснені після Флорентійської Унії під впливом Риму). Одним з наслідків реформи був никоніанський розкол. Собори 1666 і 1667 прокляли всіх православних християн, що притримуються древніх правил і обрядів. З точки зору старообрядців, навпаки, православними є саме старообрядці, ніконіани — розкольниками, а собори 1666 і 1667 років — «розбійницькі».

Див. також