Рольф Карльс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рольф Карльс
Rolf Carls
Народження 29 травня 1885(1885-05-29)
Німецька імперія Росток, Мекленбург-Шверін
Смерть 15 квітня 1945(1945-04-15) (59 років)
Третій Рейх Бад-Ольдесло, Шлезвіг-Гольштейн
загиблий у бою
Приналежність War Ensign of Germany (1903-1918).svg Кайзерліхмарине
War Ensign of Germany (1933-1935).svg Рейхсмаріне
Вермахт Крігсмаріне
Вид збройних сил військово-морські сили
Рід військ підводні сили
надводні сили
Роки служби 19031943
Звання Kriegsmarine epaulette Generaladmiral.svg Генерал-адмірал
Формування SMS Штейн
SMS Таку
SMS Фюрст Бісмарк
SMS Бреслау
Командування SM U 9
SM U 124
SMS Гессен
Війни / битви Перша світова війна
Друга світова війна
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Золотий Іспанський Хрест з мечами
Золотий німецький хрест
Великий Хрест Ордена де ла Мехдайя (Марокко)
Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії
Медаль «Імтияз»
Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою
Кавалер ордена «За військові заслуги» (Болгарія)
Великий Білий Хрест «За військово-морські заслуги» (Іспанія) Білий Хрест «За військово-морські заслуги» (Іспанія)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Орден Хреста Свободи (Фінляндія)
Орден Заслуг (Угорщина)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»

Рольф Карльс (нім. Rolf Carls; 29 травня 1885, Росток — 15 квітня 1945, Бад-Ольдесло, Шлезвіг-Гольштейн) — німецький воєначальник, генерал-адмірал Крігсмаріне (1940). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

1 травня 1903 року вступив в Кайзерліхмаріне кадетом. Закінчив військово-морське училище зі спеціальним курсом. У 1905 році служив на кораблях Східно-азіатської ескадри. З листопада 1905 року служив на надводних кораблях. 28 вересня 1906 отримав звання лейтенанта.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Учасник 1-ї світової війни. З 13 травня 1914 року артилерійський офіцер легкого крейсера «Бреслау», брав участь у військових діях на Чорному морі.

З 16 січня 1917 року 3-й артилерійський офіцер лінійного корабля «Кеніг». У квітні - червні 1917 пройшов підготовку для плавання на підводних човнах.

З 1 липня 1917 року викладач школи на броненосних крейсера «Імператриця Августа».

З 31 травня 1918 командир підводного човна U-9, з 21 липня по 1 грудня 1918 року - U-124.

Міжвоєнна служба[ред. | ред. код]

Після демобілізації залишений у флоті. З 9 лютого 1919 командир 8-го морського артилерійського батальйону, з 16 березня 1919 року в розпорядженні інспектора підводного флоту, з 9 квітня 1919 командир 3-й морський бригади, з 1 липня 1920 командир 5-го батальйону берегової оборони, з 8 жовтня 1923 року - 1-й артилерійський офіцер лінійного корабля «Ганновер».

10 вересня 1925 року призначений директором Імперської морської служби в Кенігсберзі. 18 березня 1927 переведений до Департаменту флоту Морського управління, з 5 жовтня 1928 року - начальник Департаменту бойової підготовки.

З 1 жовтня 1930 року - начальник штабу Морського управління, один з найближчих помічників Еріха Редера.

З 29 вересня 1934 по 30 вересня 1936 року - командувач лінійними кораблями.

Здійснював вище командування німецьким флотом під час Громадянської війни в Іспанії в 1936-1937, був одночасно командувачем ВМС в Іспанії (24 липня - 26 серпня, 5 жовтня - 13 листопада 1936 року, 3 серпня - 7 вересня 1937 року).

З 1 жовтня по 23 листопада 1936 року - командувач броненосними силами.

З 1 січня 1937 по 17 червня 1938 року - командувач флотом.

Друга світова війна[ред. | ред. код]

З 1 листопада 1938 року начальник військово-морської станції «Остзеє», з 31 жовтня 1939 року - командувач групою ВМС «Схід» (з 10 серпня 1940 року - «Північ»).

Один з головних ініціаторів захоплення Норвегії та її військово-морських баз. Саме Карльс переконав Редера в необхідності цієї операції.

У травні 1941, після загибелі командувача флотом адмірала Гюнтера Лют'єнса, Карльс, не залишаючи командування групою ВМС, очолював флот до призначення Отто Шнівінда.

Був одним з найвпливовіших адміралів німецького ВМФ. Після відставки в січні 1943 року Редер назвав Карльса і Карла Деніца своїми можливими наступниками. Карльс користувався величезною повагою серед моряків і отримав серед них прізвисько «морський цар». Але вибір припав на Деніца.

2 березня 1943 року Карльс був звільнений з усіх посад і зарахований у розпорядження головнокомандуючого ВМФ, а 31 травня 1943 відправлений у відставку.

Загинув під час авіанальоту союзної авіації.

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 1, 1. September 1939 bis 31. Dezember 1941 (in German). München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
  • Range, Clemens (1974). Die Ritterkreuzträger der Kriegsmarine. Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag. ISBN 3-87943-355-0.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.(рос.)
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
капітан-цур-зее
Віллі фон Нордек
командир
лінійного корабля
«Гессен»

27 вересня 1932 — 2 жовтня 1933
Наступник:
капітан-цур-зее
Герман Бем
Попередник:
створена
командувач
військово-морськими силами
в Іспанії

24 липня — 26 серпня 1936
5 жовтня — 13 листопада 1936
3 серпня — 7 вересня 1937
Наступник:
контр-адмірал
Герман Бем
Попередник:
адмірал
Ріхард Форстер
Головнокомандувач флотом
Крігсмаріне

21 грудня 1936 — 1 листопада 1938
Наступник:
адмірал
Герман Бем
Попередник:
адмірал
Конрад Альбрехт
командувач
військово-морської бази
«Остзее»

31 жовтня 1939 — 20 вересня 1940
Наступник:
адмірал
Губерт Шмундт
Попередник:
сформоване
Командувач
Крігсмаріне «Північ»

21 вересня 1940 — 2 березня 1943
Наступник:
генерал-адмірал
Отто Шнівінд