Романюк Микола Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:28, 29 листопада 2018, створена Uawikibot1 (обговорення | внесок) (Текст посилання ідентичний посиланню)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Романюк Микола Олексійович

Романюк Микола Олексійович (нар. 28.08.1931, с. Качанівка Підволочиського р-ну Тернопільської обл) — український і радянський фізик, доктор фізико-математичних наук, професор.

Біографія

Закінчив фізичний факультет Львівського університету (1954), аспірантуру (1960), докторантуру (1977). У 1954–64 асистент, 1964–85 доцент, з 1985 професор, 1977–96 завідувач кафедрою експериментальної фізики, 1964–71 заступник декана, 1971–74 декан фізичного факультету Львівського університету.

Наукові інтереси

Оптика фазових переходів у сегнетоелектриках – двійникова будова і динаміка доменів, електронна поляризованість, спонтанні та індуковані оптичні параметричні ефекти номінально чистих, змішаних та опромінених кристалів, інверсія знака двозаломлення. Розвинув напрями спектральної рефрактометрії в електронній ділянці спектра та кристалоооптичної термометрії.

Досягення

Керівник 16 кандидаських і консультант 3 докторських дисертацій. Автор близько 440 наукових праць.

Член Українського оптичного і Українського фізичного товариства, Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Відмінник вищої школи (1972). Заслужений професор Львівського університету (2001). Заслужений діяч науки і техніки України (2011).

Джерела

  • Фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. 60 років. / І.Вакарчук, П.Якібчук, О.Миколайчук, О.Попель. — Дрогобич: Коло, 2013. — 583 (Довідково-інформаційне видання ЛНУ ім. І.Франка)

Посилання