Ромуальд Міллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ромуальд Міллер
Народження 9 січня 1882(1882-01-09)Лодзь
Смерть 29 липня 1945(1945-07-29) (63 роки)Отвоцьк
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність архітектор
Ромуальд Міллер у Вікісховищі?

Ромуальд Міллер (Romuald Miller, 9 січня 1882, Лодзь — 29 липня 1945, Отвоцьк) — польський архітектор. Відомий також як публіцист і політик.

Біографія

Народився 9 січня 1882 в Лодзі. Закінчив місцеву Вищу ремісничу школу. Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів. Був активістом лівого спрямування. Навчання переривав через арешти, але 1908 року все ж завершив із золотою медаллю. Здобув кваліфікацію інженера-архітектора. Від 1907 року був повітовим інженером у Пйотркові. Переїхав до Лодзі, де 1909 року працював на посаді молодшого міського архітектора. Того ж року отримав дозвіл на приватну практику і відкрив власне бюро на вулиці Зеленій, 14. 1918 року переїхав до Варшави, де став очільником Архітектурного відділу Варшавської державної залізниці.[1] Член Польської соціалістичної партії ще з часів навчання у Петербурзі. 1902 року увійшов до складу щойно створеної Білоруської революційної партії.[2] Член редакції часопису «Architektura i Budownictwo», де опублікував низку статей. Делегований редакцією на Перший польський з'їзд будівельних інженерів у Варшаві 45 травня 1934 року.[3]

Член журі конкурсу проектів виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві (1931)[4], на розпланування дільниці Лодзь-Фабрична у Лодзі (1932)[5], другого конкурсу Банку господарства крайового на проекти малих типових житлових будинків (1933)[6], проектів будинку управління митниці у Гдині (1934)[7].

Помер 29 липня 1945 в Отвоцьку. Похований на Алеї заслужених Повонзківського цвинтаря у Варшаві.[8] Президіум Крайової народної ради за поданням Демократичної партії 11 липня 1946 року відзначив Ромуальда Міллера посмертно Хрестом Грюнвальда II ступеня за конспіративну діяльність під час окупації.[9]

Роботи

  • Залізничний вокзал у Гдині у формах польського Ренесансу. Пізніше перебудований.[1]
  • Дім Товариства залізничників з театром «Атенеум» у Варшаві. Інтер'єри виконані спільно з Войцехом Ястшембовським.[10]
  • Проект костелу в Лодзі для потреб Лодзької ниткової мануфактури. Не був реалізований через початок Першої світової війни. Пізніше прийнято інший проект авторства Юзефа Кабана.[11]
  • Офіцерське казино у Рембертові. 1923 рік. Співавтор Казімеж Мешкіс. Переобладнання стрихів на житлові приміщення і добудову лекційної зали зроблено за проектом Бруно Зборовського 1930 року.[12]
  • Споруда державної фабрики з виробництва телефонних апаратів та телеграфів у Варшаві (бл. 1931).[13]
  • Дитячий шпиталь на вулиці Литовській у Варшаві (19331934).[1]
  • «Дім залізничників» у Львові на нинішній вулиці Федьковича, 54/56. Споруджував у 19291937 роках Генрик Заремба[14].
  • Інтер'єр виставкового павільйону на EXPO'37.[15]
Статті
  • Miller R. Dom Związku Zawodowego Pracowników Kolejowych Rzeczypospolitej Polskiej // Architektura i Budownictwo. — 1928. — № 6.
  • Miller R. W walce o program // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 7.
  • Miller R. Przybylski Cz. Na marginesie projektów przyszłego statutu ogólnopolskiej organizacji architektonicznej. — 1932. — № 11.
  • Miller R. Referat o stronie konstrukcyjnej domków jednorodzinnych na wystawie «Tani dom własny» w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 2.
  • Miller R. Do źródeł plastyki i architektury // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3.
  • Miller R. Narodziny nowego snoba // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 6.
  • Miller R. [2-gi konkurs architektoniczny B.G.K. ] // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2.
  • Miller R. Izby // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 4.
  • Miller R. Sprawa Placu Marszałka Józefa Piłsudskiego w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 7.
  • Miller R. «Patria» — pensjonat Kiepury w Krynicy projektu arch. B. Pniewskiego // Architektura i Budownictwo. — 1935. — № 1.

Примітки

  1. а б в Miller [Müller] Romuald // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych. — Łódź : Księży Młyn, 2009. — S. 130. — ISBN 978-83-61253-44-0.
  2. Нёман. — № 7—12. — 1990. — С. 94.
  3. Повний текст виступу на з'їзді див.: I Polski Zjazd Inżynierów Budowlanych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — №  4. — S. 127—128.
  4. Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 219.
  5. Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 131; Konkurs na opracowanie planu zabudowania dzielnicy przy dworcu kolejowym Łódź-Fabryczna w Łodzi // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 5. — S. 154.
  6. Konkurs B. G. K. na typy domów mieszkalnych // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 2. — S. 38.
  7. Rozstrzygnięcie konkursu na gmach urzędu celnego w Gdyni // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 6. — S. 188.
  8. Łoza S. Miller Romuald // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa : Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 344.
  9. Monitor Polski. — 7 listopada 1946. — № 34. — Poz. 286.
  10. Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 4.
  11. Gliński W. Kościół katolicki w Łodzi w czasie i wojny światowej // Łódzkie Studia Teologiczne. — 2015. — № T. 24, № 2. — S. 53. — ISSN 1231—1634.
  12. Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo.  — 1923.  — № 10—12. — S. 336—338.
  13. Woźnicki S. Nowe dzieło architekta Romualda Millera // Architektura i Budownictwo. — 1931. — № 11. — S. 377—378.
  14. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 544. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  15. Zeszyty Architektury Polskiej. — 1988. — № 5—6. — S. 6. — ISSN 0239-3549.

Джерела

  • Miller Romuald // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1966. — T. 7. — S. 329.