Російське вторгнення в Україну (2022): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(→‎Втрати: Оновлено інформацію)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
(→‎Втрати: Оновлено інформацію)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
 
(Не показані 113 проміжних версій 26 користувачів)
Рядок 16: Рядок 16:
|час = близько 4-5:00
|час = близько 4-5:00
|місце = [[Україна]]<br/>[[Росія]]
|місце = [[Україна]]<br/>[[Росія]]
|результат =
|результат =
|сторони1 = {{RUS}}<br/>{{flag|ДНР}} «[[Донецька народна республіка|ДНР]]»<br/>{{flag|ЛНР}} «[[Луганська народна республіка|ЛНР]]»
----
'''За підтримки'''<br/>{{BLR}}<ref>Надає територію для здійснення атак та постачає озброєння</ref><ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/289610-majze-30-vagoniv-z-boepripasami-bilorus-postacae-ozbroenna-v-rosiu-genstab/|title=Білорусь постачає озброєння в Росію — Генштаб}}</ref><br/>{{IRN}}<ref>Постачає озброєння</ref>
|сторони2 = {{UKR}}
|сторони2 = {{UKR}}
----
----
'''Постачають озброєння'''
{{Collapsible list
{{Collapsible list
| titlestyle=background-color:transparent; text-align:left; font-weight:normal
| titlestyle=background-color:transparent; text-align:left; font-weight:normal
| title='''Союзники:'''
| title='''Постачають озброєння'''
| &nbsp;&nbsp;{{прапорець|НАТО}} Країни члени [[НАТО]]<ref>Окрім [[Угорщина|Угорщини]]</ref>
| {{EU}}
| &nbsp;&nbsp;{{UK}}
| &nbsp;&nbsp;{{USA}}
| &nbsp;&nbsp;{{POL}}
| &nbsp;&nbsp;{{EST}}
| &nbsp;&nbsp;{{CAN}}
| &nbsp;&nbsp;{{CZE}}
| &nbsp;&nbsp;{{SVK}}
| &nbsp;&nbsp;{{ESP}}
| &nbsp;&nbsp;{{DEN}}
| &nbsp;&nbsp;{{ALB}}
| &nbsp;&nbsp;{{NOR}}
| &nbsp;&nbsp;{{FRA}}
| &nbsp;&nbsp;{{MKD}}
| &nbsp;&nbsp;{{GER}}
| &nbsp;&nbsp;{{LAT}}
| &nbsp;&nbsp;{{LIT}}
| &nbsp;&nbsp;{{SWE}}
| &nbsp;&nbsp;{{SWE}}
| &nbsp;&nbsp;{{AUS}}
| &nbsp;&nbsp;{{AUS}}
Рядок 46: Рядок 32:
| &nbsp;&nbsp;{{KOR}}
| &nbsp;&nbsp;{{KOR}}
| &nbsp;&nbsp;{{NZL}}
| &nbsp;&nbsp;{{NZL}}
| &nbsp;&nbsp;{{GRE}}
| &nbsp;&nbsp;{{TWN}}
}}
}}
|сторони1 = {{RUS}}<br/>{{flag|ДНР}} «[[Донецька народна республіка|ДНР]]»<br/>{{flag|ЛНР}} «[[Луганська народна республіка|ЛНР]]»
----
'''Постачають озброєння'''<br/>{{IRN}}<br/>{{BLR}}<ref>Див. [[Режим Лукашенка]] та [[Російська окупація Білорусі]]</ref>
|командувач2 = {{sp}}
|командувач2 = {{sp}}
[[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|20px]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]]<br/>
[[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|20px]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]]<br/>
Рядок 62: Рядок 45:
[[Файл:Banner of the Armed Forces of the Russian Federation (obverse).svg|20px]] [[Дворников Олександр Володимирович|Олександр Дворников]] (04.2022-06.2022)<br/>
[[Файл:Banner of the Armed Forces of the Russian Federation (obverse).svg|20px]] [[Дворников Олександр Володимирович|Олександр Дворников]] (04.2022-06.2022)<br/>
[[Файл:Banner of the Armed Forces of the Russian Federation (obverse).svg|20px]] [[Суровікін Сергій Володимирович|Сергій Суровікін]] (з 10.2022)<ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/uk/okupacijni-vijska-rosii-v-ukraini-ocoliv-komanduvac-povitranokosmicnih-sil-rf/a-63380587|назва=Окупаційні війська РФ в Україні очолив глава космічних сил|видавець=[[Deutsche Welle]]|дата=8 жовтня 2022|url-архіву=http://web.archive.org/web/20221015060056/https://www.dw.com/uk/okupacijni-vijska-rosii-v-ukraini-ocoliv-komanduvac-povitranokosmicnih-sil-rf/a-63380587|дата-архіву=15 жовтня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=18 жовтня 2022}}</ref>
[[Файл:Banner of the Armed Forces of the Russian Federation (obverse).svg|20px]] [[Суровікін Сергій Володимирович|Сергій Суровікін]] (з 10.2022)<ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/uk/okupacijni-vijska-rosii-v-ukraini-ocoliv-komanduvac-povitranokosmicnih-sil-rf/a-63380587|назва=Окупаційні війська РФ в Україні очолив глава космічних сил|видавець=[[Deutsche Welle]]|дата=8 жовтня 2022|url-архіву=http://web.archive.org/web/20221015060056/https://www.dw.com/uk/okupacijni-vijska-rosii-v-ukraini-ocoliv-komanduvac-povitranokosmicnih-sil-rf/a-63380587|дата-архіву=15 жовтня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=18 жовтня 2022}}</ref>
|формування1 =
|формування1 =
|формування2 =
|формування2 =
|формування3 =
|формування3 =
|сили2 = {{nowrap|{{flagicon|Ukraine}} 246&nbsp;тис. збройних сил,<br/>102&nbsp;тис. воєнізованих,<br/>900&nbsp;тис. резервних сил}}<ref name="The Military Balance2021"/>
|сили2 = {{nowrap|{{flagicon|Ukraine}} 246&nbsp;тис. збройних сил,<br/>102&nbsp;тис. воєнізованих,<br/>900&nbsp;тис. резервних сил}}<ref name="The Military Balance2021"/>
Станом на липень 2022 року: {{nowrap|{{flagicon|Ukraine}} 700&nbsp;тис. збройних сил,<br/>300&nbsp;тис. воєнізованих}}<ref name=ukrinform>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3501062-blizko-700-tisac-ukrainskih-vijskovih-berut-ucast-u-vijni-z-rosieu.html |title=ukrinform |date=2022-07-07 |publisher=[[Укрінформ]]}}</ref>
Станом на липень 2022 року: {{nowrap|{{flagicon|Ukraine}} 700&nbsp;тис. збройних сил,<br/>300&nbsp;тис. воєнізованих}}<ref name=ukrinform>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3501062-blizko-700-tisac-ukrainskih-vijskovih-berut-ucast-u-vijni-z-rosieu.html |title=ukrinform |date=2022-07-07 |publisher=[[Укрінформ]]}}</ref>
|сили1 = {{nowrap|{{flagicon|Russia}} 900&nbsp;тис. збройних сил,<br/>554&nbsp;тис. воєнізованих, 2&nbsp;млн<br/>резервних сил}}<ref name="The Military Balance2021">{{cite book |title=The military balance 2021 |date=2021 |publisher=[[International Institute for Strategic Studies]] |location=Abingdon, Oxon |isbn=978-1032012278}}</ref><ref name=cnn_2022_02_25>{{cite web |last1=Dewan |first1=Angela |title=Ukraine and Russia's militaries are David and Goliath. Here's how they compare |url=https://edition.cnn.com/2022/02/25/europe/russia-ukraine-military-comparison-intl/index.html |website=CNN |date=2022-02-25 |archive-date=2022-02-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220225143030/https://edition.cnn.com/2022/02/25/europe/russia-ukraine-military-comparison-intl/index.html }}</ref>
|сили1 = {{nowrap|{{flagicon|Russia}} 900&nbsp;тис. збройних сил,<br/>554&nbsp;тис. воєнізованих,<br/>2&nbsp;млн резервних сил<br/> 20&nbsp;тис. [[1-й армійський корпус (РФ)|1 АК РФ]]<br/>≈ 14&nbsp;тис. [[2-й армійський корпус (РФ)|2 АК РФ]]}}<ref name="The Military Balance2021">{{cite book |title=The military balance 2021 |date=2021 |publisher=[[International Institute for Strategic Studies]] |location=Abingdon, Oxon |isbn=978-1032012278}}</ref><ref name=cnn_2022_02_25>{{cite web |last1=Dewan |first1=Angela |title=Ukraine and Russia's militaries are David and Goliath. Here's how they compare |url=https://edition.cnn.com/2022/02/25/europe/russia-ukraine-military-comparison-intl/index.html |website=CNN |date=2022-02-25 |archive-date=2022-02-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220225143030/https://edition.cnn.com/2022/02/25/europe/russia-ukraine-military-comparison-intl/index.html }}</ref>
* {{Flagicon image|Flag of Donetsk People's Republic.svg|border}} ≈ 20&nbsp;тис.<ref name="The Military Balance2021"/>
* {{Flagicon image|Flag of the Lugansk People's Republic (Official).svg|border}} ≈ 14&nbsp;тис.<ref name="The Military Balance2021"/>
|втрати2 = '''Військові''':
|втрати2 = '''Військові''':
* '''Українські дані станом на 22 серпня:'''<br/>близько 9 тис. загиблих<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/zaluzhnyy-rasskazal-skolko-ukrainskih-voennyh-1661169830.html Залужний розповів, скільки українських військових загинуло у війні з РФ. 22.08.2022, 15:03]</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-ahresiia-rf-vtraty-zsu/31999423.html У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових&nbsp;— Залужний. 22.08.2022]</ref>
* '''Українські дані станом на 22 серпня:'''<br/>близько 9 тис. загиблих<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/zaluzhnyy-rasskazal-skolko-ukrainskih-voennyh-1661169830.html Залужний розповів, скільки українських військових загинуло у війні з РФ. 22.08.2022, 15:03]</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-ahresiia-rf-vtraty-zsu/31999423.html У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових&nbsp;— Залужний. 22.08.2022]</ref>
Рядок 91: Рядок 72:
БпЛА&nbsp;— 21<br/>
БпЛА&nbsp;— 21<br/>
Кораблі/катери&nbsp;— 17
Кораблі/катери&nbsp;— 17
* '''Незалежні дані станом на 22 жовтня''':<br/>2000+ одиниць<ref>{{Cite web|url=https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-ukrainian.html|title=Attack On Europe: Documenting Ukrainian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine|accessdate=2022-06-02|archive-date=10 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220510152646/https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-ukrainian.html}}</ref>
* '''Незалежні дані станом на 12 листопада''':<br/>2200+ одиниць<ref>{{Cite web|url=https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-ukrainian.html|title=Attack On Europe: Documenting Ukrainian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine|accessdate=2022-06-02|archive-date=10 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220510152646/https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-ukrainian.html}}</ref>
|втрати1 = '''Українські дані станом на 26 жовтня:'''<ref>{{Cite web|title=Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 26.10.2022|url=https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid026pH7ujfb73JCKikzJz9iaq3EXSe2nbT8fNrEfQm91aUMR8To2b1YKdNFUs13thjDl&id=100069092624537|author=Генеральний штаб ЗСУ}}</ref>
|втрати1 = '''Українські дані станом на 27 листопада:'''<ref>{{Cite web|title=Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 27.11.2022|url=https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02JhXD4efVJc47nfs1WZ3TVDsEUrNMeNLoAgqWcap3LMAU1ADHw5tCgnEd72QoqT4Xl&id=100069092624537|author=Генеральний штаб ЗСУ}}</ref>
* понад 68&nbsp;900 знищено
* понад 87&nbsp;310 знищено
* близько {{comment|98-117 тис.|станом на 10 липня 2022}} пораненими
* близько {{comment|98-117 тис.|станом на 10 липня 2022}} пораненими


танків&nbsp;— 2628<br/>
танків&nbsp;— 2905<br/>
ББМ&nbsp;— {{num|5351}}<br/>
ББМ&nbsp;— {{num|5856}}<br/>
артилерійських систем&nbsp;— 1686<br/>
артилерійських систем&nbsp;— 1897<br/>
РСЗВ&nbsp;— 379<br/>
РСЗВ&nbsp;— 395<br/>
засобів ППО&nbsp;— 192<br/>
засобів ППО&nbsp;— 209<br/>
літаків&nbsp;— 271<br/>
літаків&nbsp;— 278<br/>
гелікоптерів&nbsp;— 248<br/>
гелікоптерів&nbsp;— 261<br/>
БпЛА оперативно-тактичного рівня&nbsp;— 1379<br/>
БпЛА оперативно-тактичного рівня&nbsp;— 1555<br/>
крилатих ракет&nbsp;— 350<br/>
крилатих ракет&nbsp;— 531<br/>
кораблів/катерів&nbsp;— 16<br/>
кораблів/катерів&nbsp;— 16<br/>
автомобільної техніки та цистерн з ПММ&nbsp;— {{num|4076}}<br/>
автомобільної техніки та цистерн з ПММ&nbsp;— {{num|4412}}<br/>
спеціальної техніки&nbsp;— 149
спеціальної техніки&nbsp;— 163
* Полонених (кількість уточнюється)&nbsp;— близько {{num|1000}} осіб
* Полонених (кількість уточнюється)&nbsp;— близько {{num|1000}} осіб


Рядок 122: Рядок 103:
{{num|5937}} знищено
{{num|5937}} знищено


'''Незалежні дані станом на 22 жовтня:'''<br/>
'''Незалежні дані станом на 24 листопада:'''<br/>
{{num|7822+}} вбитих (''лише підтверджені російські втрати'')<ref>{{cite web |title=7822
{{num|9311+}} вбитих (''лише підтверджені російські втрати'')<ref>{{cite web |title=Сотни мобилизованных, офицеры и ВДВ: что известно о потерях России в Украине за девять месяцев войны
|url=https://www.bbc.com/russian/features-63755790|website=bbc.com|accessdate=2022-10-25}}</ref><br/>
смерти российских военных подтверждено по открытым источникам на 21 октября
{{num|8000+}} одиниць техніки<ref>{{cite web |title=Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine |url=https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-equipment.html |website=Oryx |accessdate=2022-06-04 |date=2022-02-24 |archive-date=2022-06-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220604015103/https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-equipment.html }}</ref>
|url=https://zona.media/casualties|website=zona.media|accessdate=2022-10-22}}</ref><br/>
|втрати3 =
{{num|7400+}} одиниць техніки<ref>{{cite web |title=Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine |url=https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-equipment.html |website=Oryx |accessdate=2022-06-04 |date=2022-02-24 |archive-date=2022-06-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220604015103/https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/attack-on-europe-documenting-equipment.html }}</ref>
|втрати3 =
|примітки =
|примітки =
}}
}}


'''Російське вторгнення в Україну 2022 року''' — відкритий воєнний напад [[Росія|Росії]] на [[Україна|Україну]], початий о 3:40<ref name=":16">{{Cite web|title=Влада знала про підготовку російського вторгнення, тільки чекали 22 лютого – Данілов|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/14/7339607/|website=Українська правда |date=2022-04-14|archive-date=2022-04-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20220414145806/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/14/7339607/}}</ref> 24 лютого 2022 року. Частина [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]], розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. [[Генеральна Асамблея ООН]] у своїй резолюції від 2 березня 2022 року засудила дії Росії та назвала їх агресією проти України<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-world/3418304-agresia-proti-ukraini-rezolucia-genasamblei-oon.html|title=Агресія проти України: Резолюція Генасамблеї ООН|website=www.ukrinform.ua|date=2022-03-02|archive-date=27 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220327010557/https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-world/3418304-agresia-proti-ukraini-rezolucia-genasamblei-oon.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://p.dw.com/p/47ueY |title=Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із засудженням війни Росії в Україні |website=Deutsche Welle|date=2022-03-02|archive-date=28 березень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220328014806/https://www.dw.com/uk/henasambleia-oon-ukhvalyla-rezoliutsiiu-iz-zasudzhenniam-viiny-rosii-v-ukraini/a-60991418}}</ref>. [[Міжнародний суд]] ООН в [[Гаага|Гаазі]] 16 березня 2022 року зобов'язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні.<ref name=sud>{{cite web |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/16/7136076/ |title=Міжнародний суд ООН наказав Росії зупинити війну проти України |date=2022-03-16}}</ref>
'''Російське вторгнення в Україну 2022 року'''&nbsp;— відкритий воєнний напад [[Росія|Росії]] на [[Україна|Україну]], початий о 3:40<ref name=":16">{{Cite web|title=Влада знала про підготовку російського вторгнення, тільки чекали 22 лютого – Данілов|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/14/7339607/|website=Українська правда |date=2022-04-14|archive-date=2022-04-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20220414145806/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/14/7339607/}}</ref> 24 лютого 2022 року. Третій етап [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]], розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. [[Генеральна Асамблея ООН]] у своїй резолюції від 2 березня 2022 року засудила дії Росії та назвала їх агресією проти України<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-world/3418304-agresia-proti-ukraini-rezolucia-genasamblei-oon.html|title=Агресія проти України: Резолюція Генасамблеї ООН|website=www.ukrinform.ua|date=2022-03-02|archive-date=27 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220327010557/https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-world/3418304-agresia-proti-ukraini-rezolucia-genasamblei-oon.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://p.dw.com/p/47ueY |title=Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із засудженням війни Росії в Україні |website=Deutsche Welle|date=2022-03-02|archive-date=28 березень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220328014806/https://www.dw.com/uk/henasambleia-oon-ukhvalyla-rezoliutsiiu-iz-zasudzhenniam-viiny-rosii-v-ukraini/a-60991418}}</ref>. [[Міжнародний суд]] ООН в [[Гаага|Гаазі]] 16 березня 2022 року зобов'язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні.<ref name=sud>{{cite web |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/16/7136076/ |title=Міжнародний суд ООН наказав Росії зупинити війну проти України |date=2022-03-16}}</ref>


Військова кампанія почалася після [[Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року|тривалого нарощування російських військ]] з листопада 2021 року вздовж кордону України з РФ і [[Білорусь|Білоруссю]] та визнання органами влади Росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України&nbsp;— так званих «[[Донецька народна республіка|ДНР]]» і «[[Луганська народна республіка|ЛНР]]»&nbsp;— як державних утворень. Неодноразово різні [[ЗМІ]], західні та українські політики розцінювали накопичення російських військ біля кордонів з Україною з листопада 2021 року як підготовку Росії до війни з Україною. Офіційні представники Росії всіляко заперечували у своїх заявах, що Росія планує чи має намір напасти на Україну.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/ru/putin-vral-chto-vojny-s-ukrainoj-ne-budet-hronologija-obmana/a-60904218 |title=Путин врал, что войны с Украиной не будет. Хронология обмана президента РФ |date=2022-02-24 |archive-date=25 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220225050843/https://www.dw.com/ru/putin-vral-chto-vojny-s-ukrainoj-ne-budet-hronologija-obmana/a-60904218 }}</ref> Практично одночасно [[Збройні сили Російської Федерації]] почали неприховане перекидання додаткових військ на [[Військова окупація|окуповані]] території [[Донецька область|Донецької]] й [[Луганська область|Луганської]] областей.
Військова кампанія почалася після [[Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року|тривалого нарощування російських військ]] з листопада 2021 року вздовж [[кордон]]у України з Росією і [[Білорусь|Білоруссю]] та визнання органами влади Росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України&nbsp;— так званих «[[Донецька народна республіка|ДНР]]» та «[[Луганська народна республіка|ЛНР]]»&nbsp;— як державних утворень. Неодноразово різні [[ЗМІ]], західні та українські політики розцінювали накопичення російських військ біля кордонів з Україною з листопада 2021 року як підготовку Росії до війни з Україною. Офіційні представники Росії всіляко заперечували у своїх заявах, що Росія планує чи має намір напасти на Україну.<ref>{{Cite web |url=https://www.dw.com/ru/putin-vral-chto-vojny-s-ukrainoj-ne-budet-hronologija-obmana/a-60904218 |title=Путин врал, что войны с Украиной не будет. Хронология обмана президента РФ |date=2022-02-24 |archive-date=25 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220225050843/https://www.dw.com/ru/putin-vral-chto-vojny-s-ukrainoj-ne-budet-hronologija-obmana/a-60904218 }}</ref> Практично одночасно [[Збройні сили Російської Федерації]] почали неприховане перекидання додаткових військ на [[Військова окупація|окуповані]] території [[Донецька область|Донецької]] й [[Луганська область|Луганської]] областей.


Близько 4 години за київським часом (UTC+2) 24 лютого президент РФ [[Путін Володимир Володимирович|В.&nbsp;Путін]] [[Про проведення спеціальної воєнної операції|оголосив про «спеціальну воєнну операцію»]] з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, у тому числі неподалік від [[Київ|Києва]]. Російські війська вдерлися до України поблизу [[Харків|Харкова]], [[Херсон]]а, [[Чернігів|Чернігова]]<ref name=":6" />, [[Суми|Сум]]<ref>{{Cite web|title=Воєнний стан: що відбувається на Сумщині. ОНЛАЙН|url=https://suspilne.media/210133-voennij-stan-so-vidbuvaetsa-u-sumah-2/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-03-03 |first=Юлія|last=Марковська|archive-date=4 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220304133456/https://suspilne.media/210133-voennij-stan-so-vidbuvaetsa-u-sumah-2/}}</ref>, увійшовши з Росії, Білорусі й тимчасово окупованого Росією [[Крим]]у<ref name=":6">{{Cite web|url=https://p.dw.com/p/47VLF |title=МЗС: Росія атакує Україну з Донбасу, Криму та північного напрямку|website=Deutsche Welle|date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224075958/https://www.dw.com/uk/mzs-rosiia-atakuie-ukrainu-z-donbasu-krymu-ta-pivnichnoho-napriamku/a-60894121}}</ref>. Разом з Росією війну проти України фактично веде Білорусь: із прикордонних районів завдають ракетних ударів по території України<ref>{{Cite web |url=https://ukranews.com/ua/news/836508-z-terytoriyi-bilorusi-po-ukrayini-zavdano-udariv-4-balistychnymy-raketamy-op |author=Анна Рудик |title=З території Білорусі по Україні завдано ударів 4 балістичними ракетами, — ОП |publisher=Українські Новини |date=2022-02-24 |archive-date=24 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220224191316/https://ukranews.com/ua/news/836508-z-terytoriyi-bilorusi-po-ukrayini-zavdano-udariv-4-balistychnymy-raketamy-op }}</ref>, здійснюють вильоти [[Військова авіація|бойової авіації]] для завдання ракетно-бомбових ударів по території України, відбувається передислокація війська та його забезпечення<ref name="Білорусь вступила у війну проти України">{{cite web |title=Білорусь вступила у війну проти України |url=https://hromadske.ua/posts/bilorus-vstupila-u-vijnu-proti-ukrayini |website=Громадське |date=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301094945/https://hromadske.ua/posts/bilorus-vstupila-u-vijnu-proti-ukrayini }}</ref>.
Близько четвертої години за [[Час в Україні|київським часом]] (UTC+2) [[24 лютого]] [[президент Російської Федерації]] [[Путін Володимир Володимирович|В. Путін]] [[Про проведення спеціальної воєнної операції|оголосив про «спеціальну воєнну операцію»]] з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, у тому числі неподалік від [[Київ|Києва]]. Російські війська вдерлися до України поблизу [[Харків|Харкова]], [[Херсон]]а, [[Чернігів|Чернігова]]<ref name=":6" />, [[Суми|Сум]]<ref>{{Cite web|title=Воєнний стан: що відбувається на Сумщині. ОНЛАЙН|url=https://suspilne.media/210133-voennij-stan-so-vidbuvaetsa-u-sumah-2/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-03-03 |first=Юлія|last=Марковська|archive-date=4 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220304133456/https://suspilne.media/210133-voennij-stan-so-vidbuvaetsa-u-sumah-2/}}</ref>, увійшовши з Росії, Білорусі й тимчасово окупованого Росією [[Крим]]у<ref name=":6">{{Cite web|url=https://p.dw.com/p/47VLF |title=МЗС: Росія атакує Україну з Донбасу, Криму та північного напрямку|website=Deutsche Welle|date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224075958/https://www.dw.com/uk/mzs-rosiia-atakuie-ukrainu-z-donbasu-krymu-ta-pivnichnoho-napriamku/a-60894121}}</ref>. Разом з Росією війну проти України фактично веде Білорусь: із прикордонних районів завдають ракетних ударів по території України<ref>{{Cite web |url=https://ukranews.com/ua/news/836508-z-terytoriyi-bilorusi-po-ukrayini-zavdano-udariv-4-balistychnymy-raketamy-op |author=Анна Рудик |title=З території Білорусі по Україні завдано ударів 4 балістичними ракетами, — ОП |publisher=Українські Новини |date=2022-02-24 |archive-date=24 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220224191316/https://ukranews.com/ua/news/836508-z-terytoriyi-bilorusi-po-ukrayini-zavdano-udariv-4-balistychnymy-raketamy-op }}</ref>, здійснюють вильоти [[Військова авіація|бойової авіації]] для завдання ракетно-бомбових ударів по території України, відбувається передислокація війська та його забезпечення<ref name="Білорусь вступила у війну проти України">{{cite web |title=Білорусь вступила у війну проти України |url=https://hromadske.ua/posts/bilorus-vstupila-u-vijnu-proti-ukrayini |website=Громадське |date=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301094945/https://hromadske.ua/posts/bilorus-vstupila-u-vijnu-proti-ukrayini }}</ref>.


Завдяки спротиву української армії та сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі та техніці. У своїй новітній історії, за оцінками українських та міжнародних експертів, Росія в жодній війні ще не зазнавала навіть приблизно [[Російське вторгнення в Україну (2022)#Військові втрати окупантів|таких великих втрат]] за такий короткий час.<ref name="Громадське10002">{{Cite web|title=ЗСУ: Росія втратила за сьогодні, 25 лютого, понад 1000 військових |publisher=Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/zsu-rosiya-vtratila-za-sogodni-25-lyutogo-ponad-1000-vijskovih |date=2022-02-25|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225132642/https://hromadske.ua/posts/zsu-rosiya-vtratila-za-sogodni-25-lyutogo-ponad-1000-vijskovih}}</ref> За визнанням західної розвідки, Росія зустріла сильніший, ніж очікувала, опір<ref>{{Cite web|title=War in Ukraine - YouTube|url=https://www.youtube.com/playlist?list=PLCWuaBxdOi6y6u8QH-cieHOAmniuuA82i|website=www.youtube.com|accessdate=2022-03-02|archive-date=2 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220302124153/https://www.youtube.com/playlist?list=PLCWuaBxdOi6y6u8QH-cieHOAmniuuA82i}}{{неякісний носій}}</ref>, що зумовило матеріально-технічні проблеми для її військ, нестачу пального, боєприпасів і продовольства, підрив бойового духу нападників. Швидке об'єднання країн світу для допомоги Україні, як і запровадження потужних [[Санкції проти Росії (2022)|санкцій проти Росії]], стало несподіваним ударом для країни-агресора<ref>{{cite web |title=Vladimir Putin is facing stiffer opposition than expected – both inside and outside Ukraine |url=https://edition.cnn.com/2022/02/28/europe/putin-stiff-opposition-ukraine-intl-cmd/index.html |website=CNN |date=28 лютого 2022 |archive-date=28 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220228133240/https://edition.cnn.com/2022/02/28/europe/putin-stiff-opposition-ukraine-intl-cmd/index.html }}</ref>.
Завдяки спротиву української армії та сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі та техніці. У своїй новітній історії, за оцінками українських та міжнародних експертів, Росія в жодній війні ще не зазнавала навіть приблизно [[Російське вторгнення в Україну (2022)#Військові втрати окупантів|таких великих втрат]] за такий короткий час.<ref name="Громадське10002">{{Cite web|title=ЗСУ: Росія втратила за сьогодні, 25 лютого, понад 1000 військових |publisher=Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/zsu-rosiya-vtratila-za-sogodni-25-lyutogo-ponad-1000-vijskovih |date=2022-02-25|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225132642/https://hromadske.ua/posts/zsu-rosiya-vtratila-za-sogodni-25-lyutogo-ponad-1000-vijskovih}}</ref> За визнанням західної розвідки, Росія зустріла сильніший, ніж очікувала, опір<ref>{{Cite web|title=War in Ukraine - YouTube|url=https://www.youtube.com/playlist?list=PLCWuaBxdOi6y6u8QH-cieHOAmniuuA82i|website=www.youtube.com|accessdate=2022-03-02|archive-date=2 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220302124153/https://www.youtube.com/playlist?list=PLCWuaBxdOi6y6u8QH-cieHOAmniuuA82i}}{{неякісний носій}}</ref>, що зумовило матеріально-технічні проблеми для її військ, нестачу пального, боєприпасів і продовольства, підрив бойового духу нападників. Швидке об'єднання країн світу для допомоги Україні, як і запровадження потужних [[Санкції проти Росії (2022)|санкцій проти Росії]], стало несподіваним ударом для країни-агресора<ref>{{cite web |title=Vladimir Putin is facing stiffer opposition than expected – both inside and outside Ukraine |url=https://edition.cnn.com/2022/02/28/europe/putin-stiff-opposition-ukraine-intl-cmd/index.html |website=CNN |date=28 лютого 2022 |archive-date=28 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220228133240/https://edition.cnn.com/2022/02/28/europe/putin-stiff-opposition-ukraine-intl-cmd/index.html }}</ref>.
Рядок 150: Рядок 130:
Як заявив полковник [[ФСБ]] [[Гіркін Ігор Всеволодович|І́гор Гіркін]], російська влада ще в 2000-х роках розпочала спроби встановлення економічного контролю над Україною, щоб «купити її з тельбухами». За його інформацією, для цього Путін дозволив російським [[олігарх]]ам та чиновникам скупити значну частину всієї української власності<ref>Хроника войны 2022. И. Стрелков, М.Климов&nbsp;— Неприятности с «хаймарсами». Стрелков онлайн 14.07.22. ([https://www.youtube.com/watch?v=2eETyLsp2Y4&t=6043s Відео] / [https://t.me/strelkovii/2936 Тільки аудіо]) Починаючи з 1 години 40 хвилин 43 секунди. Першоджерело: телеграм-канал Гіркіна. ''Транскрипція: [Вместо военного вторжения] Украину собирались купить с потрохами. И более того, с потрохами покупали. Еще до 14 года. Еще в нулевых годах, немного касаясь по службе [в ФСБ] вопросов Украины, я задавал людям, находящимся в теме, вопрос: а почему мы вообще ничего на этом направлении не делаем. И получал совершенно искренний на голубом глазу ответ такого рода: а не надо ничего делать мы там всё уже купили. Путин разрешил высшим [российским] чиновникам скупать там собственность…, и скоро половина всей собственности на Украине будет принадлежать российским олигархам и олигархам-чиновникам''.</ref>.
Як заявив полковник [[ФСБ]] [[Гіркін Ігор Всеволодович|І́гор Гіркін]], російська влада ще в 2000-х роках розпочала спроби встановлення економічного контролю над Україною, щоб «купити її з тельбухами». За його інформацією, для цього Путін дозволив російським [[олігарх]]ам та чиновникам скупити значну частину всієї української власності<ref>Хроника войны 2022. И. Стрелков, М.Климов&nbsp;— Неприятности с «хаймарсами». Стрелков онлайн 14.07.22. ([https://www.youtube.com/watch?v=2eETyLsp2Y4&t=6043s Відео] / [https://t.me/strelkovii/2936 Тільки аудіо]) Починаючи з 1 години 40 хвилин 43 секунди. Першоджерело: телеграм-канал Гіркіна. ''Транскрипція: [Вместо военного вторжения] Украину собирались купить с потрохами. И более того, с потрохами покупали. Еще до 14 года. Еще в нулевых годах, немного касаясь по службе [в ФСБ] вопросов Украины, я задавал людям, находящимся в теме, вопрос: а почему мы вообще ничего на этом направлении не делаем. И получал совершенно искренний на голубом глазу ответ такого рода: а не надо ничего делать мы там всё уже купили. Путин разрешил высшим [российским] чиновникам скупать там собственность…, и скоро половина всей собственности на Украине будет принадлежать российским олигархам и олигархам-чиновникам''.</ref>.


Росія активно підтримувала сепаратизм на Донбасі ще в 2004 році. У 2004 році відбувся захід під назвою «[[Перший Всеукраїнський з'їзд народних депутатів та депутатів місцевих рад|Перший Всеукраїнський з'їзд]]», де сепаратисти відкрито обговорювали створення [[Південно-Східна Українська Автономна Республіка|незалежної республіки]] на сході України. Республіка мала охопити всі російськомовні регіони України. На з'їзді були присутні у тому числі високопосадовці з Росії (мер Москви [[Лужков Юрій Михайлович|Юрій Лужков]]), Янукович та українські олігархи<ref>https://web.archive.org/web/20220717080338/https://ukraina.ru/20191128/1025845386.html</ref>. Подібні заходи були організовані у 2008<ref>{{не перекладено|Другий Всеукраїнський з'їзд депутатів усіх рівнів у Сєвєродонецьку|Другий Всеукраїнський з'їзд депутатів усіх рівнів у Сєвєродонецькуд|ru|Второй Всеукраинский съезд депутатов всех уровней в Северодонецке}}</ref> та 2012<ref>«Международная научно-практическая конференция „Донбасс в евразийском проекте“» ([https://web.archive.org/web/20130501181229/http://russian-world.info/donbass#ego5 Джерело]). Відео з конференції: [https://www.youtube.com/watch?v=yIkB1lv7PC0 1], [https://www.youtube.com/watch?v=LP57ydt-Tzs 2]</ref> роках, кожного разу&nbsp;— за участю високопоставлених політиків з Росії.
Росія активно підтримувала сепаратизм у Донецькій та Луганській областях ще в 2004 році. У 2004 році відбувся захід під назвою «[[Перший Всеукраїнський з'їзд народних депутатів та депутатів місцевих рад|Перший Всеукраїнський з'їзд]]», де сепаратисти відкрито обговорювали створення [[Південно-Східна Українська Автономна Республіка|незалежної республіки]] на сході України. Так звана республіка мала охопити всі російськомовні регіони України. На з'їзді були присутні у тому числі високопосадовці з Росії (мер Москви [[Лужков Юрій Михайлович|Юрій Лужков]]), [[Віктор Янукович]] та українські олігархи<ref>https://web.archive.org/web/20220717080338/https://ukraina.ru/20191128/1025845386.html</ref>. Подібні заходи були організовані у 2008<ref>{{не перекладено|Другий Всеукраїнський з'їзд депутатів усіх рівнів у Сєвєродонецьку|Другий Всеукраїнський з'їзд депутатів усіх рівнів у Сєвєродонецькуд|ru|Второй Всеукраинский съезд депутатов всех уровней в Северодонецке}}</ref> та 2012<ref>«Международная научно-практическая конференция „Донбасс в евразийском проекте“» ([https://web.archive.org/web/20130501181229/http://russian-world.info/donbass#ego5 Джерело]). Відео з конференції: [https://www.youtube.com/watch?v=yIkB1lv7PC0 1], [https://www.youtube.com/watch?v=LP57ydt-Tzs 2]</ref> роках, кожного разу&nbsp;— за участю високопоставлених політиків з Росії.


Як заявив [[Пугачов Сергій Вікторович|Сергій Пугачов]] (на той час один із найближчих друзів Путіна), російський уряд у 2004 році вклав величезні гроші на передвиборчу кампанію Віктора Януковича, але гроші були розкрадені, тому в 2004 році Путіну не вдалося зробити Януковича президентом<ref>Близкий друг Путина миллиардер Пугачев. Вся правда о Путине, его семье и деньгах. В гостях у Гордона, 2021.09.28. [https://youtu.be/UttgyZCppyA?t=11333 Відео] з 3-ї години, 8-ї хвилини</ref>.
На початку 2014 року масові протести в Києві, відомі як [[Євромайдан]], завершилися усуненням від влади проросійського президента України [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]], який тривалий час заявляв про намір підписати угоду про асоціацію з [[Європейський Союз|Європейським Союзом]], однак під впливом Росії відмовився від цих намірів.<ref name=":5" /> Щоб виправдати вторгнення в Україну та зміну її влади на проросійську, [[Путінізм|путінська Росія]] розпочала широку антиукраїнську пропаганду, головними тезами якої були панування [[Націонал-соціалізм|нацизму]], підтримуваний Заходом геноцид росіян, яких Росія повинна врятувати, захист російської мови.<ref>{{Cite web|title=Opinion: Putin's war was launched on a runway of lies|url=https://www.cnn.com/2022/02/25/opinions/ukraine-putin-disinformation-ghitis/index.html|website=CNN|date=2022-02-26|first=Frida|last=Ghitis|archive-date=1 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220301211849/https://www.cnn.com/2022/02/25/opinions/ukraine-putin-disinformation-ghitis/index.html}}</ref>

Янукович став президентом 2010 року. На початку 2014 року масові протести в Києві, відомі як [[Євромайдан]], завершилися усуненням від влади проросійського президента України [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]], який тривалий час заявляв про намір підписати угоду про асоціацію з [[Європейський Союз|Європейським Союзом]], однак під впливом Росії відмовився від цих намірів.<ref name=":5" /> Щоб виправдати вторгнення в Україну та зміну її влади на проросійську, [[Путінізм|путінська Росія]] розпочала широку антиукраїнську пропаганду, головними тезами якої були панування [[Націонал-соціалізм|нацизму]], підтримуваний Заходом геноцид росіян, яких Росія повинна врятувати, захист російської мови.<ref>{{Cite web|title=Opinion: Putin's war was launched on a runway of lies|url=https://www.cnn.com/2022/02/25/opinions/ukraine-putin-disinformation-ghitis/index.html|website=CNN|date=2022-02-26|first=Frida|last=Ghitis|archive-date=1 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220301211849/https://www.cnn.com/2022/02/25/opinions/ukraine-putin-disinformation-ghitis/index.html}}</ref>


Граючи на політичній нестабільності в Україні, Росія анексувала український півострів [[Крим]] і організувала [[Сепаратизм в Україні|сепаратистський заколот]] на сході України, засилаючи на [[Донбас]] свою агентуру, війська та зброю. Внаслідок конфлікту на Донбасі загинули майже 14 тис. людей, а 1,5&nbsp;млн українців стали внутрішньо переміщеними. Так звана гібридна війна проти України складалася з кібератак, економічного тиску, пропаганди для розпалювання внутрішнього розбрату. Таку тактику російські пропагандисти активізували в останні місяці 2021 року. Держдепартамент США заявив, що Путін готує [[Операція під фальшивим прапором|«операцію під фальшивим прапором»]], щоб створити привід для вторгнення<ref name=":5" />.
Граючи на політичній нестабільності в Україні, Росія анексувала український півострів [[Крим]] і організувала [[Сепаратизм в Україні|сепаратистський заколот]] на сході України, засилаючи на [[Донбас]] свою агентуру, війська та зброю. Внаслідок конфлікту на Донбасі загинули майже 14 тис. людей, а 1,5&nbsp;млн українців стали внутрішньо переміщеними. Так звана гібридна війна проти України складалася з кібератак, економічного тиску, пропаганди для розпалювання внутрішнього розбрату. Таку тактику російські пропагандисти активізували в останні місяці 2021 року. Держдепартамент США заявив, що Путін готує [[Операція під фальшивим прапором|«операцію під фальшивим прапором»]], щоб створити привід для вторгнення<ref name=":5" />.
Рядок 167: Рядок 149:
Упродовж лютого 2022 року російські силовики здійснили кілька провокацій [[Операція під фальшивим прапором|під фальшивим прапором]], намагаючись звинуватити українську сторону в диверсіях на російській території чи в окупованих районах Донбасу<ref>[https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/false-flag-shenanigans-russian.html False Flag Shenanigans: Russia Destroys Own Equipment During False Flag Operations In Eastern Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220316052434/https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/false-flag-shenanigans-russian.html |date=16 березня 2022 }}. Oryx, February 21, 2022{{ref-en}}</ref>.
Упродовж лютого 2022 року російські силовики здійснили кілька провокацій [[Операція під фальшивим прапором|під фальшивим прапором]], намагаючись звинуватити українську сторону в диверсіях на російській території чи в окупованих районах Донбасу<ref>[https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/false-flag-shenanigans-russian.html False Flag Shenanigans: Russia Destroys Own Equipment During False Flag Operations In Eastern Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220316052434/https://www.oryxspioenkop.com/2022/02/false-flag-shenanigans-russian.html |date=16 березня 2022 }}. Oryx, February 21, 2022{{ref-en}}</ref>.


21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала дві самопроголошені квазідержави на сході України, «Донецьку Народну Республіку» та «Луганську Народну Республіку», незалежними державами і відкрито ввела додаткові війська на Донбас<ref>{{Cite web|title=Putin orders troops into eastern Ukraine on ‘peacekeeping duties'|url=https://www.theguardian.com/world/2022/feb/21/ukraine-putin-decide-recognition-breakaway-states-today|website=the Guardian|date=2022-02-21 |language=en|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223175613/https://www.theguardian.com/world/2022/feb/21/ukraine-putin-decide-recognition-breakaway-states-today}}</ref>. Так звані «республіки» визнавали в межах відповідних українських областей, які виходять далеко за межі лінії зіткнення<ref>{{Cite web|title=Путин: Россия признала «ДНР» и «ЛНР» в границах, закрепленных в их конституциях|url=https://novayagazeta.ru/articles/2022/02/22/putin-rossiia-priznala-dnr-i-lnr-v-granitsakh-zakreplennykh-v-ikh-konstitutsiiakh-news|website=Новая газета|date=2022-02-22 |language=ru|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223125623/https://novayagazeta.ru/articles/2022/02/22/putin-rossiia-priznala-dnr-i-lnr-v-granitsakh-zakreplennykh-v-ikh-konstitutsiiakh-news}}</ref>. 22 лютого Путін заявив, що [[Мінські угоди|Мінські домовленості]] більше не діють. Того ж дня [[Рада Федерації]] одностайно схвалила застосування військової сили на цих територіях<ref>{{Cite news|title=Рада Федерації дозволила Путіну використовувати російську армію за кордоном|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-60482687|work=BBC News Україна|date=2022-02-22 |archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224082352/https://www.bbc.com/ukrainian/news-60482687}}</ref>. Крім того, цього ж дня, Володимир Путін та [[Ільхам Алієв]] уклали [[Московська декларація|Московську декларацію]] про союзницьку взаємодію між [[Азербайджан|Азербайджанською Республікою]] та [[Росія|Російською Федерацією]]<ref>[https://president.az/ru/articles/view/55498 Московська декларація про союзницьку взаємодію між Азербайджаном та Росією на офіційному сайті президента Азербайджанської Республіки]</ref>.
21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала дві самопроголошені квазідержави на сході України, «Донецьку Народну Республіку» та «Луганську Народну Республіку», незалежними державами і відкрито ввела додаткові війська на Донбас<ref>{{Cite web|title=Putin orders troops into eastern Ukraine on ‘peacekeeping duties'|url=https://www.theguardian.com/world/2022/feb/21/ukraine-putin-decide-recognition-breakaway-states-today|website=the Guardian|date=2022-02-21 |language=en|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223175613/https://www.theguardian.com/world/2022/feb/21/ukraine-putin-decide-recognition-breakaway-states-today}}</ref>. Так звані «республіки» визнавали в межах відповідних українських областей, які виходять далеко за межі лінії зіткнення<ref>{{Cite web|title=Путин: Россия признала «ДНР» и «ЛНР» в границах, закрепленных в их конституциях|url=https://novayagazeta.ru/articles/2022/02/22/putin-rossiia-priznala-dnr-i-lnr-v-granitsakh-zakreplennykh-v-ikh-konstitutsiiakh-news|website=Новая газета|date=2022-02-22 |language=ru|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223125623/https://novayagazeta.ru/articles/2022/02/22/putin-rossiia-priznala-dnr-i-lnr-v-granitsakh-zakreplennykh-v-ikh-konstitutsiiakh-news}}</ref>. 22 лютого Путін заявив, що [[Мінські угоди|Мінські домовленості]] більше не діють. Того ж дня [[Рада Федерації]] одностайно схвалила застосування військової сили на цих територіях<ref>{{Cite news|title=Рада Федерації дозволила Путіну використовувати російську армію за кордоном|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-60482687|work=BBC News Україна|date=2022-02-22 |archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224082352/https://www.bbc.com/ukrainian/news-60482687}}</ref>. Крім того, цього ж дня Володимир Путін та [[Ільхам Алієв]] уклали [[Московська декларація|Московську декларацію]] про союзницьку взаємодію між [[Азербайджан|Азербайджанською Республікою]] та [[Росія|Російською Федерацією]]<ref>[https://president.az/ru/articles/view/55498 Московська декларація про союзницьку взаємодію між Азербайджаном та Росією на офіційному сайті президента Азербайджанської Республіки]</ref>.


За даними Служби безпеки України від 23 лютого 2022 року, росіяни придбали 45 тисяч целофанових пакетів для перевезення трупів<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/02/23/7325092/|назва=РФ наращивает силы на границе с Харьковщиной и купила 45 тысяч пакетов для трупов – СБУ|видавець=[[Українська правда]]|дата=23 лютого 2022|url-архіву=http://web.archive.org/web/20220915092521/https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/02/23/7325092/|дата-архіву=15 вересня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=18 жовтня 2022}}</ref>.
За даними Служби безпеки України від 23 лютого 2022 року, росіяни придбали 45 тисяч целофанових пакетів для перевезення трупів<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/02/23/7325092/|назва=РФ наращивает силы на границе с Харьковщиной и купила 45 тысяч пакетов для трупов – СБУ|видавець=[[Українська правда]]|дата=23 лютого 2022|url-архіву=http://web.archive.org/web/20220915092521/https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/02/23/7325092/|дата-архіву=15 вересня 2022|мертвий-url=no|дата-доступу=18 жовтня 2022}}</ref>.
Рядок 174: Рядок 156:


=== Прогнозування нападу ===
=== Прогнозування нападу ===
В адміністрації Джо Байдена тривогу з приводу імовірної нападу Росії висловлювали, починаючи з 2021 року. За спогадами [[Кулеба Дмитро Іванович|Д. Кулеби]], «єдина країна у світі, яка наполегливо „з такою впевненістю“ говорила про ракетні удари, були Сполучені Штати Америки»<ref>{{Cite web|title=Три місяці до війни. Як і коли Зеленський дізнався про вторгнення? Велике розслідування The Washington Post|url=https://texty.org.ua/articles/107507/try-misyaci-do-vijny-yak-i-koly-zelenskyj-diznavsya-pro-vtorhnennya-velyke-rozsliduvannya-washington-post/|website=texty.org.ua|accessdate=2022-08-17|language=uk}}</ref>.
В адміністрації Джо Байдена тривогу з приводу ймовірного нападу Росії висловлювали, починаючи з 2021 року. За спогадами [[Кулеба Дмитро Іванович|Д. Кулеби]], «єдина країна у світі, яка наполегливо „з такою впевненістю“ говорила про ракетні удари, були Сполучені Штати Америки»<ref>{{Cite web|title=Три місяці до війни. Як і коли Зеленський дізнався про вторгнення? Велике розслідування The Washington Post|url=https://texty.org.ua/articles/107507/try-misyaci-do-vijny-yak-i-koly-zelenskyj-diznavsya-pro-vtorhnennya-velyke-rozsliduvannya-washington-post/|website=texty.org.ua|accessdate=2022-08-17|language=uk}}</ref>.


Прем'єр-міністр Великої Британії [[Борис Джонсон]] застерігав у лютому 2022, що Росія готує найбільше з 1945 року вторгнення в Європу. На думку Джонсона, президент Росії Володимир Путін, можливо, нереалістично уявляє перебіг війни та не усвідомлює, що вона стане катастрофою для самої Росії, а вплив НАТО в регіоні не послабне, а, навпаки, посилиться<ref>{{cite web |title=Ukraine: Russia plans biggest war in Europe since 1945 - Boris Johnson |url=https://www.bbc.com/news/uk-politics-60448162 |website=BBC |date=20 лютого 2022 |archive-date=23 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220223103748/https://www.bbc.com/news/uk-politics-60448162 }}</ref>.
Прем'єр-міністр Великої Британії [[Борис Джонсон]] застерігав у лютому 2022, що Росія готує найбільше з 1945 року вторгнення в Європу. На думку Джонсона, президент Росії Володимир Путін, можливо, нереалістично уявляє перебіг війни та не усвідомлює, що вона стане катастрофою для самої Росії, а вплив НАТО в регіоні не послабне, а, навпаки, посилиться<ref>{{cite web |title=Ukraine: Russia plans biggest war in Europe since 1945 - Boris Johnson |url=https://www.bbc.com/news/uk-politics-60448162 |website=BBC |date=20 лютого 2022 |archive-date=23 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220223103748/https://www.bbc.com/news/uk-politics-60448162 }}</ref>.


Аналітик, знаний під псевдонімом ''Jomini of the West'', прогнозував загальний хід майбутньої війни ще 20 лютого. Він описував, що у випадку російського вторгнення утвориться три потенційні театри воєнних дій: Київ і його околиці на півночі, підступи до Херсона вздовж [[Північнокримський канал|Північнокримського каналу]] на півдні, Донбас з Харківською областю на сході<ref>{{cite web |author1=Jomini of the West |title=Potential Ukrainian Theater of War: |url=https://twitter.com/JominiW/status/1495218530731626504 |website=Twitter |date=20 лютого 2022 |archive-date=16 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220316075135/https://twitter.com/JominiW/status/1495218530731626504 }}</ref>.
Аналітик, знаний під псевдонімом ''Jomini of the West'', прогнозував загальний хід майбутньої війни ще 20 лютого. Він описував, що у випадку російського вторгнення утвориться три потенційні театри воєнних дій: Київ і його околиці на півночі, підступи до Херсона вздовж [[Північнокримський канал|Північнокримського каналу]] на півдні, Донбас з Харківською областю на сході<ref>{{cite web |author1=Jomini of the West |title=Potential Ukrainian Theater of War: |url=https://twitter.com/JominiW/status/1495218530731626504 |website=Twitter |date=20 лютого 2022 |archive-date=16 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220316075135/https://twitter.com/JominiW/status/1495218530731626504 }}</ref>.


Джонатан Гайєр із видання «''Vox''», старший редактор із зовнішньої політики, писав 14 лютого, що російського вторгнення слід очікувати вже найближчими днями і воно матиме важчі наслідки, ніж вторгнення Росії на Донбас 2014 року<ref>{{cite web |author1=Jonathan Guyer |title=Enough with the Ukraine war predictions |url=https://www.vox.com/2022/2/14/22933850/ukraine-war-february-16-zelensky-prediction-joke |website=Vox |date=2022-02-14 |archive-date=16 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220316075135/https://www.vox.com/2022/2/14/22933850/ukraine-war-february-16-zelensky-prediction-joke }}</ref>.
Джонатан Гайєр із видання «''Vox''», старший редактор із зовнішньої політики, писав 14 лютого, що російського вторгнення слід очікувати вже найближчими днями і воно матиме важчі наслідки, ніж вторгнення Росії на Донбас 2014 року<ref>{{cite web |author1=Jonathan Guyer |title=Enough with the Ukraine war predictions |url=https://www.vox.com/2022/2/14/22933850/ukraine-war-february-16-zelensky-prediction-joke |website=Vox |date=2022-02-14 |archive-date=16 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220316075135/https://www.vox.com/2022/2/14/22933850/ukraine-war-february-16-zelensky-prediction-joke }}</ref>.


== Сили вторгнення та командування ==
== Сили вторгнення, командування та пособники ==


=== Росія ===
=== Росія ===
Рядок 189: Рядок 171:
Після низки невдач 8 квітня 2022 року командування силами вторгнення перебрав генерал [[Олександр Дворников]]<ref>{{Cite news|title=Новий командувач війною проти України. Що відомо про "сирійського м'ясника" Дворнікова|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-61058791|work=BBC News Україна|accessdate=2022-04-10|date=10 квітня 2022 р.|archive-date=10 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220410220430/https://www.bbc.com/ukrainian/news-61058791}}</ref>.
Після низки невдач 8 квітня 2022 року командування силами вторгнення перебрав генерал [[Олександр Дворников]]<ref>{{Cite news|title=Новий командувач війною проти України. Що відомо про "сирійського м'ясника" Дворнікова|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-61058791|work=BBC News Україна|accessdate=2022-04-10|date=10 квітня 2022 р.|archive-date=10 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220410220430/https://www.bbc.com/ukrainian/news-61058791}}</ref>.


У червні 2022 року за повідомленнями преси, Дворникова було усунено від командування силами вторгнення, а натомість були призначені такі командувачі<ref>https://www.bbc.com/ukrainian/features-62249943</ref>:
У червні 2022 року, за повідомленнями преси, Дворникова було усунуто від командування силами вторгнення, а натомість були призначені такі командувачі<ref>https://www.bbc.com/ukrainian/features-62249943</ref>:
* угруповання «Захід»: генерал-лейтенант [[Сичевой Андрій Іванович|Андрій Сичевой]] (також командувач Західного військового округу), пізніше генерал Бердніков (знятий з посади після контрнаступу ЗСУ під Харковом)
* угруповання «Захід»: генерал-лейтенант [[Сичевой Андрій Іванович|Андрій Сичевой]] (також командувач Західного військового округу), пізніше генерал Бердніков (знятий з посади після контрнаступу ЗСУ під Харковом)
* угруповання «Схід»: генерал [[Рустам Мурадов]] (до липня 2022&nbsp;— [[Олександр Чуйко]])
* угруповання «Схід»: генерал [[Рустам Мурадов]] (до липня 2022&nbsp;— [[Олександр Чуйко]])
* угруповання «Південь»: генерал армії [[Сергій Суровікін]].
* угруповання «Південь»: генерал армії [[Сергій Суровікін]]
* угруповання «Центр»: генерал-полковник [[Лапін Олександр Павлович|Олександр Лапін]].
* угруповання «Центр»: генерал-полковник [[Лапін Олександр Павлович|Олександр Лапін]]; з листопада 2022&nbsp;р. генерал-майор Олександр Ліньков
* угруповання «Північ»: можливість створення ще розглядається станом на липень 2022&nbsp;р.
* угруповання «Північ»: можливість створення ще розглядається станом на липень 2022&nbsp;р.; війська, розташовані на території Білорусі, не мають власного угруповання.


У жовтні 2022&nbsp;р., після визволення силами ЗСУ Харківської області та просунення на Херсонському напрямку, влада РФ знов прийняла рішення запровадити централізоване командування силами вторгнення. Командувачем був призначений генерал армії [[Сергій Суровікін]].
У жовтні 2022&nbsp;р., після визволення силами ЗСУ Харківської області та просунення на Херсонському напрямку, влада РФ знову ухвалила рішення запровадити централізоване командування силами вторгнення. Командувачем був призначений генерал армії [[Сергій Суровікін]].


=== Невизнані «ДНР» та «ЛНР» ===
=== Невизнані «ДНР» і «ЛНР» ===
Пізрозділи ДНР та ЛНР, що беруть участь у бойових діях, не мають власного командування, а підпорядковані відповідним російським угрупованням.
Підрозділи ДНР і ЛНР, що беруть участь у бойових діях, не мають власного командування, а підпорядковані відповідним російським угрупованням.


=== Білорусь ===
=== Білорусь ===
Попри періодичні повідомлення про погрозу участі ЗС Білорусі в агресії, режим Лукашенка уникає прямого втручання, проте територія Білорусі використовується для розміщення російських військових частин, звідти відбувався виліт бойових літаків та запуск ракет у напрямку України.
Попри періодичні повідомлення про погрозу участі ЗС Білорусі в агресії, режим Лукашенка уникає прямого втручання, проте територія Білорусі використовується для розміщення російських військових частин, звідти відбувався виліт бойових літаків і запуск ракет у напрямку України. На думку дослідників американського Інституту вивчення війни (ISW), вступ Білорусі у війну на початок листопада 2022 року залишається «дуже малоймовірним», однак російські та білоруські офіційні особи «продовжують висвітлювати двостороннє оборонне співробітництво між Росією та Білоруссю як засіб давньої інформаційної операції про те, що Білорусь вступить у війну в Україні від імені Росії»<ref>{{Cite web|title=ISW: заяви РФ і Білорусі щодо оборонної співпраці – частина інформаційної операції|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-isw-zayavy-rf-i-bilorusi/32113363.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2022-11-03|language=uk}}</ref>.

=== Іран ===

=== Північна Корея ===
Північна Корея постачає артилерійські снаряди до Росії в обмін на продовольство.


== Хід війни ==
== Хід війни ==
Рядок 213: Рядок 200:
=== Лютий ===
=== Лютий ===
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (лютий 2022)}}
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (лютий 2022)}}
24 лютого 2022 року о 3:40 ранку російська танкова колона вдерлася в Україну на територію Луганської області.<ref name=":16"/> Незадовго до 05:00 за українським часом (UTC+2) Путін оголосив, що прийняв рішення розпочати воєнну операцію на сході України<ref>{{Cite web|title=Russian President Vladimir Putin announces military assault against Ukraine in surprise speech|url=https://www.msn.com/en-us/news/world/russian-president-vladimir-putin-announces-military-assault-against-ukraine-in-surprise-speech/ar-AAUebpI|website=MSN|date=2022-02-24|language=en-US|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224064559/https://www.msn.com/en-us/news/world/russian-president-vladimir-putin-announces-military-assault-against-ukraine-in-surprise-speech/ar-AAUebpI}}</ref>. За кілька хвилин після оголошення війни Росія запустила крилаті та балістичні ракети по аеродромах, військових штабах і складах у Києві, Харкові, Івано-Франківську, Луцьку, Дніпрі, Василькові<ref>{{Cite web|title=Геращенко заявив про ракетні удари по військових складах і аеродромах у кількох містах України|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-udary-rakety-gerashchenko/31719715.html|website=Радіо Свобода |date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224075958/https://www.radiosvoboda.org/a/news-udary-rakety-gerashchenko/31719715.html}}</ref>. Сталися вибухи в [[Київ|Києві]], [[Харків|Харкові]], [[Одеса|Одесі]] та на [[Донбас]]і<ref>{{Cite web|title=Blasts rock Ukraine as Putin declares war|url=https://www.politico.eu/article/putin-announces-special-military-operation-in-ukraine/|website=POLITICO|date=2022-02-24 |language=en-US|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224064603/https://www.politico.eu/article/putin-announces-special-military-operation-in-ukraine/}}</ref>.
24 лютого 2022 року о 3:40 ранку російська танкова колона вдерлася в Україну на територію Луганської області.<ref name=":16"/> Незадовго до 05:00 за українським часом (UTC+2) Путін оголосив, що прийняв рішення розпочати воєнну операцію на сході України<ref>{{Cite web|title=Russian President Vladimir Putin announces military assault against Ukraine in surprise speech|url=https://www.msn.com/en-us/news/world/russian-president-vladimir-putin-announces-military-assault-against-ukraine-in-surprise-speech/ar-AAUebpI|website=MSN|date=2022-02-24|language=en-US|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224064559/https://www.msn.com/en-us/news/world/russian-president-vladimir-putin-announces-military-assault-against-ukraine-in-surprise-speech/ar-AAUebpI}}</ref>. За кілька хвилин після оголошення війни Росія запустила крилаті та балістичні ракети по аеродромах, військових штабах і складах у [[Київ|Києві]], [[Харків|Харкові]], [[Івано-Франківськ| Івано-Франківську]], [[Луцьк|Луцьку]], [[Дніпро (місто) |Дніпрі]], Василькові<ref>{{Cite web|title=Геращенко заявив про ракетні удари по військових складах і аеродромах у кількох містах України|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-udary-rakety-gerashchenko/31719715.html|website=Радіо Свобода |date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224075958/https://www.radiosvoboda.org/a/news-udary-rakety-gerashchenko/31719715.html}}</ref>. Сталися вибухи в [[Київ|Києві]], [[Харків|Харкові]], [[Одеса|Одесі]] та на [[Донбас]]і<ref>{{Cite web|title=Blasts rock Ukraine as Putin declares war|url=https://www.politico.eu/article/putin-announces-special-military-operation-in-ukraine/|website=POLITICO|date=2022-02-24 |language=en-US|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224064603/https://www.politico.eu/article/putin-announces-special-military-operation-in-ukraine/}}</ref>.


Після 06:30 (UTC+2) російські війська вдерлися в Україну сухопутним шляхом поблизу міста Харкова<ref name=":0" />. О 07:40 [[BBC|ВВС]] з посиланням на інші джерела повідомило, що російські війська увійшли в Україну також із території Білорусі. Українські прикордонні сили повідомили про атаки на об'єкти в [[Луганськ]]у, [[Суми|Сумах]], Харкові, [[Чернігів|Чернігові]] та [[Житомир]]і, а також наступ з боку окупованого [[Крим]]у.
Після 06:30 (UTC+2) російські війська вдерлися в Україну сухопутним шляхом поблизу міста Харкова<ref name=":0" />. О 07:40 [[BBC|ВВС]] з посиланням на інші джерела повідомило, що російські війська увійшли в Україну також із території Білорусі. Українські прикордонні сили повідомили про атаки на об'єкти в [[Луганськ]]у, [[Суми|Сумах]], Харкові, [[Чернігів|Чернігові]] та [[Житомир]]і, а також наступ з боку окупованого [[Крим]]у.
Рядок 245: Рядок 232:
За оцінкою США, російське вторгнення наразилося на жорсткий опір, його лінії постачання стали вразливі, а українська протиповітряна оборона спрацювала краще, ніж передбачалося<ref>{{Cite web|title=Russian invasion runs into stiff resistance, supply lines are a 'definite vulnerability,' US officials say|url=https://www.cnn.com/2022/02/26/politics/russian-ukraine-resistance/index.html|website=CNN |date=2022-02-27|author=Jim Sciutto, Oren Liebermann and Jeremy Herb |archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227071611/https://www.cnn.com/2022/02/26/politics/russian-ukraine-resistance/index.html}}</ref>. Українська делегація домовилася зустрітися з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки [[Прип'ять]] вранці наступного дня<ref name="Ukraine agrees to peace talks">{{cite web |title=Ukraine agrees to peace talks with Russia — live updates |url=https://www.dw.com/en/ukraine-agrees-to-peace-talks-with-russia-live-updates/a-60931396 |website=DW.COM |accessdate=27.02.2022 |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227140626/https://www.dw.com/en/ukraine-agrees-to-peace-talks-with-russia-live-updates/a-60931396 }}</ref>.
За оцінкою США, російське вторгнення наразилося на жорсткий опір, його лінії постачання стали вразливі, а українська протиповітряна оборона спрацювала краще, ніж передбачалося<ref>{{Cite web|title=Russian invasion runs into stiff resistance, supply lines are a 'definite vulnerability,' US officials say|url=https://www.cnn.com/2022/02/26/politics/russian-ukraine-resistance/index.html|website=CNN |date=2022-02-27|author=Jim Sciutto, Oren Liebermann and Jeremy Herb |archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227071611/https://www.cnn.com/2022/02/26/politics/russian-ukraine-resistance/index.html}}</ref>. Українська делегація домовилася зустрітися з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки [[Прип'ять]] вранці наступного дня<ref name="Ukraine agrees to peace talks">{{cite web |title=Ukraine agrees to peace talks with Russia — live updates |url=https://www.dw.com/en/ukraine-agrees-to-peace-talks-with-russia-live-updates/a-60931396 |website=DW.COM |accessdate=27.02.2022 |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227140626/https://www.dw.com/en/ukraine-agrees-to-peace-talks-with-russia-live-updates/a-60931396 }}</ref>.


Під час зустрічі з міністром оборони [[Шойгу Сергій Кужугетович|Сергієм Шойгу]] та головою Генштабу Збройних сил РФ [[Герасимов Валерій Васильович|Валерієм Герасимовим]] Володимир Путін доручив перевести сили стримування РФ в особливий режим несення служби, з-поміж них і ядерні сили<ref name=":12">{{cite web |title=Путін перевів сили стримування РФ в особливий режим несення служби. Це, зокрема, і ядерна зброя |url=https://hromadske.ua/posts/putin-pereviv-sili-strimuvannya-rf-v-osoblivij-rezhim-nesennya-sluzhbi-ce-zokrema-i-yaderna-zbroya |website=Громадське |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227133822/https://hromadske.ua/posts/putin-pereviv-sili-strimuvannya-rf-v-osoblivij-rezhim-nesennya-sluzhbi-ce-zokrema-i-yaderna-zbroya }}</ref>. Втім, аналітик [[Deutsche Welle|''DW'']] у справах Росії Костянтин Еггерт зауважив, що це лише психологічний тиск<ref name="Ukraine agrees to peace talks" />.
Під час зустрічі з міністром оборони [[Шойгу Сергій Кужугетович|Сергієм Шойгу]] та головою Генштабу Збройних сил РФ [[Герасимов Валерій Васильович|Валерієм Герасимовим]] Володимир Путін доручив перевести сили стримування РФ в особливий режим несення служби, з-поміж них і ядерні сили<ref name=":12">{{cite web |title=Путін перевів сили стримування РФ в особливий режим несення служби. Це, зокрема, і ядерна зброя |url=https://hromadske.ua/posts/putin-pereviv-sili-strimuvannya-rf-v-osoblivij-rezhim-nesennya-sluzhbi-ce-zokrema-i-yaderna-zbroya |website=Громадське |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227133822/https://hromadske.ua/posts/putin-pereviv-sili-strimuvannya-rf-v-osoblivij-rezhim-nesennya-sluzhbi-ce-zokrema-i-yaderna-zbroya }}</ref>. Втім, аналітик [[Deutsche Welle|''DW'']] у справах Росії Костянтин Еггерт зауважив, що це лише психологічний тиск<ref name="Ukraine agrees to peace talks" />.


Зазнаючи втрат у відкритому бою, російські війська стали вдаватися до диверсій, переодягання у форму українських військовиків, поліціянтів і представників [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС]], захоплення карет швидкої допомоги та поліційних машин<ref>{{cite web |title=Російські війська використовують жінок і дітей для прикриття колони бронетехніки – Генштаб ЗСУ |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiiski-viiska-zhinky-dity-henshtb-zsu/31726816.html |website=Радіо Свобода |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227200445/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiiski-viiska-zhinky-dity-henshtb-zsu/31726816.html }}</ref>.
Зазнаючи втрат у відкритому бою, російські війська стали вдаватися до диверсій, переодягання у форму українських військовиків, поліціянтів і представників [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС]], захоплення карет швидкої допомоги та поліційних машин<ref>{{cite web |title=Російські війська використовують жінок і дітей для прикриття колони бронетехніки – Генштаб ЗСУ |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiiski-viiska-zhinky-dity-henshtb-zsu/31726816.html |website=Радіо Свобода |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227200445/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiiski-viiska-zhinky-dity-henshtb-zsu/31726816.html }}</ref>.
Рядок 410: Рядок 397:
На початку вересня Запорізьку АЕС відвідала група фахівців [[Міжнародне агентство з атомної енергії|МАГАТЕ]] для оцінки загрози від її обстрілів російськими військами<ref>{{cite web |title=У МАГАТЕ відреагували на ситуацію на Запорізькій АЕС |url=https://hromadske.ua/posts/zsu-zavdali-ponad-30-udariv-po-skupchennyah-okupantiv-ta-yihnoyi-tehniki-genshtab |website=Громадське |accessdate=8 вересня 2022 |date=6 вересня 2022}}</ref>.
На початку вересня Запорізьку АЕС відвідала група фахівців [[Міжнародне агентство з атомної енергії|МАГАТЕ]] для оцінки загрози від її обстрілів російськими військами<ref>{{cite web |title=У МАГАТЕ відреагували на ситуацію на Запорізькій АЕС |url=https://hromadske.ua/posts/zsu-zavdali-ponad-30-udariv-po-skupchennyah-okupantiv-ta-yihnoyi-tehniki-genshtab |website=Громадське |accessdate=8 вересня 2022 |date=6 вересня 2022}}</ref>.


Контрнаступ України на Херсонщині змусив росіян зосередити значну частину своїх військ на півдні. Скориставшись цим, 7 вересня ЗСУ просунутися щонайменше на 20&nbsp;км на контрольовану Росією територію на сході Харківщини<ref>{{cite web |title=Українські військові провели ефективний контрнаступ на Харківщині та просунулися на 20 км — ISW |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayinski-vijskovi-proveli-efektivnij-kontrnastup-na-harkivshini-ta-prosunulisya-na-20-km-isw |website=Громадське |accessdate=8 вересня 2022 |date=8 вересня 2022}}</ref>. Далі ЗСУ стрімко просунулися вглиб окупованих територій, 8 вересня [[Бої за Балаклію|звільнили Балаклію]], 10 вересня&nbsp;— [[Куп'янськ]]. Російські війська опинилися під загрозою оточення<ref>{{cite web |title=ЗСУ продовжують звільняти населені пункти: Генштаб звітує про хід контрнаступу |url=https://www.unian.ua/war/zsu-prodovzhuyut-zvilnyati-naseleni-punkti-genshtab-zvituye-pro-hid-kontrnastupu-11974206.html |website=УНІАН |accessdate=10 вересня 2022 |date=10 вересня 2022}}</ref>. Окупанти разом з колаборантами стали масово відступати з Луганщини, покинули [[Бої за Ізюм (2022)|Ізюм]] і [[Вовчанськ]]<ref>{{cite web |title=Українські захисники продовжують звільняти землі. Що зараз відомо? |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayinski-zahisniki-prodovzhuyut-zvilnyati-zemli-sho-zaraz-vidomo |website=Громадське |accessdate=10 вересня 2022 |date=10 вересня 2022}}</ref>. Також вони без боїв покинули Кремінну, але 14 вересня частково повернулися<ref>{{cite web |title=ОКУПАНТИ ПОВЕРНУЛИСЯ В КРЕМІННУ ТА СТВОРЮЮТЬ ВИДИМІСТЬ МАСОВОЇ ПРИСУТНОСТІ – ГОЛОВА ЛУГАНСЬКОЇ ОВА |url=https://www.5.ua/regiony/okupanty-povernulysia-v-kreminnu-ta-stvoriuiut-vydymist-masovoi-prysutnosti-holova-luhanskoi-ova-287581.html |website=5 канал |accessdate=14 вересня 2022 |date=14 вересня 2022}}</ref>. Контрнаступ, розробка якого довго трималася в таємниці, в тому числі від США, виявився несподіваним для російських військ, які очікували його на півдні України<ref>{{cite web |title=The Critical Moment Behind Ukraine’s Rapid Advance |url=The Critical Moment Behind Ukraine’s Rapid Advance |website=The New York Times |accessdate=14 вересня 2022 |date=13 вересня 2022}}</ref>.
Контрнаступ України на Херсонщині змусив росіян зосередити значну частину своїх військ на півдні. Скориставшись цим, 7 вересня ЗСУ просунулися щонайменше на 20&nbsp;км на контрольовану Росією територію на сході Харківщини<ref>{{cite web |title=Українські військові провели ефективний контрнаступ на Харківщині та просунулися на 20 км — ISW |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayinski-vijskovi-proveli-efektivnij-kontrnastup-na-harkivshini-ta-prosunulisya-na-20-km-isw |website=Громадське |accessdate=8 вересня 2022 |date=8 вересня 2022}}</ref>. ЗСУ далі стрімко просунулися вглиб окупованих територій: 8 вересня [[Бої за Балаклію|звільнили Балаклію]], 10 вересня&nbsp;— [[Куп'янськ]]. Російські війська опинилися під загрозою оточення<ref>{{cite web |title=ЗСУ продовжують звільняти населені пункти: Генштаб звітує про хід контрнаступу |url=https://www.unian.ua/war/zsu-prodovzhuyut-zvilnyati-naseleni-punkti-genshtab-zvituye-pro-hid-kontrnastupu-11974206.html |website=УНІАН |accessdate=10 вересня 2022 |date=10 вересня 2022}}</ref>. Окупанти разом з колаборантами стали масово відступати з Луганщини, покинули [[Бої за Ізюм (2022)|Ізюм]] і [[Вовчанськ]]<ref>{{cite web |title=Українські захисники продовжують звільняти землі. Що зараз відомо? |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayinski-zahisniki-prodovzhuyut-zvilnyati-zemli-sho-zaraz-vidomo |website=Громадське |accessdate=10 вересня 2022 |date=10 вересня 2022}}</ref>. Вони без боїв покинули також Кремінну, однак 14 вересня частково повернулися<ref>{{cite web |title=ОКУПАНТИ ПОВЕРНУЛИСЯ В КРЕМІННУ ТА СТВОРЮЮТЬ ВИДИМІСТЬ МАСОВОЇ ПРИСУТНОСТІ – ГОЛОВА ЛУГАНСЬКОЇ ОВА |url=https://www.5.ua/regiony/okupanty-povernulysia-v-kreminnu-ta-stvoriuiut-vydymist-masovoi-prysutnosti-holova-luhanskoi-ova-287581.html |website=5 канал |accessdate=14 вересня 2022 |date=14 вересня 2022}}</ref>. Контрнаступ, розробка якого довго трималася в таємниці (в тому числі від США), виявився несподіваним для російських військ, які очікували його на півдні України<ref>{{cite web |title=The Critical Moment Behind Ukraine’s Rapid Advance |url=The Critical Moment Behind Ukraine’s Rapid Advance |website=The New York Times |accessdate=14 вересня 2022 |date=13 вересня 2022}}</ref>.


У ніч на 21 вересня відбувся великий обмін полоненими, в ході якого з російського полону звільнили 215 українських бійців, зокрема захисників «Азовсталі» в обмін на [[Медведчук Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]]<ref>{{cite web |title=Україна повернула з російського полону 215 військових. Москві віддали Медведчука – Єрмак |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-yermak-polon-ukrayintsi-povernennia/32045180.html |website=Радіо Свобода |accessdate=29 вересня 2022 |date=22 вересня 2022}}</ref>.
У ніч на 21 вересня відбувся великий обмін полоненими, в ході якого з російського полону звільнили 215 українських бійців, зокрема захисників «Азовсталі», в обмін на [[Медведчук Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]]<ref>{{cite web |title=Україна повернула з російського полону 215 військових. Москві віддали Медведчука – Єрмак |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-yermak-polon-ukrayintsi-povernennia/32045180.html |website=Радіо Свобода |accessdate=29 вересня 2022 |date=22 вересня 2022}}</ref>.


Вранці 21 вересня Путін у своєму зверненні оголосив про [[мобілізація в Росії (2022)|часткову мобілізацію]] в Росії<ref>{{Cite web|title=Путін оголосив часткову мобілізацію|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/21/7368400/|website=Українська правда|accessdate=2022-09-26|language=uk}}</ref> та про підтримку проросійських [[псевдореферендуми на окупованих територіях України (2022)|референдумів]] на території окупованих областей України<ref>{{Cite web|title=Путін заявив, що РФ підтримає підсумки "референдумів" на Донбасі, в Запорізькій і Херсонській областях|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/860170.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2022-09-26|language=uk}}</ref>. Згідно версії [[The Washington Post]], мобілізація була ймовірно оголошена у зв'язку з дуже високими втратами російської армії на фронті<ref>{{Cite news|title=Analysis {{!}} Why Russia's mobilization may lower the risk of nuclear war&nbsp;— for now|url=https://www.washingtonpost.com/politics/2022/09/21/why-russias-mobilization-may-lower-risk-nuclear-war-now/|work=Washington Post|accessdate=2022-09-26|issn=0190-8286|language=en-US}}</ref>. Хоча офіційною метою Росія озвучила призов 300 тис. бійців, західна розвідка повідомила, що реальна мета більша<ref>{{cite web |title=У ЗАХІДНІЙ РОЗВІДЦІ ПРОГНОЗУЮТЬ ПРОВАЛ МОБІЛІЗАЦІЇ У РОСІЇ |url=https://www.5.ua/svit/u-zakhidnii-rozvidtsi-prohnozuiut-proval-mobilizatsii-u-rosii-288415.html |website=5 канал |accessdate=29 вересня 2022 |date=21 вересня 2022}}</ref>. Початок мобілізації спричинив масову еміграцію потенційних призовників з Росії. За наступні п'ять днів із країни виїхали понад 260 тис. чоловіків<ref>{{cite web |title=Грузія, Казахстан, Фінляндія, Латвія, Норвегія: куди росіяни тікають від мобілізації та що відбувається на кордонах |url=https://suspilne.media/286462-gruzia-kazahstan-finlandia-latvia-norvegia-kudi-rosiani-tikaut-vid-mobilizacii-ta-so-vidbuvaetsa-na-kordonah/ |website=Суспільне |accessdate=29 вересня 2022 |date=28 вересня 2022}}</ref>.
Вранці 21 вересня Путін у своєму зверненні оголосив про [[мобілізація в Росії (2022)|часткову мобілізацію]] в Росії<ref>{{Cite web|title=Путін оголосив часткову мобілізацію|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/21/7368400/|website=Українська правда|accessdate=2022-09-26|language=uk}}</ref> та про підтримку проросійських [[псевдореферендуми на окупованих територіях України (2022)|референдумів]] на території окупованих областей України<ref>{{Cite web|title=Путін заявив, що РФ підтримає підсумки "референдумів" на Донбасі, в Запорізькій і Херсонській областях|url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/860170.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2022-09-26|language=uk}}</ref>. Згідно з версією [[The Washington Post]], мобілізація була оголошена у зв'язку з дуже високими втратами російської армії на фронті<ref>{{Cite news|title=Analysis {{!}} Why Russia's mobilization may lower the risk of nuclear war&nbsp;— for now|url=https://www.washingtonpost.com/politics/2022/09/21/why-russias-mobilization-may-lower-risk-nuclear-war-now/|work=Washington Post|accessdate=2022-09-26|issn=0190-8286|language=en-US}}</ref>. Хоча офіційною метою Росія озвучила призов 300 тис. бійців, західна розвідка повідомила, що реальна мета передбачає більшу кількість<ref>{{cite web |title=У ЗАХІДНІЙ РОЗВІДЦІ ПРОГНОЗУЮТЬ ПРОВАЛ МОБІЛІЗАЦІЇ У РОСІЇ |url=https://www.5.ua/svit/u-zakhidnii-rozvidtsi-prohnozuiut-proval-mobilizatsii-u-rosii-288415.html |website=5 канал |accessdate=29 вересня 2022 |date=21 вересня 2022}}</ref>. Початок мобілізації спричинив масову еміграцію потенційних призовників з Росії — за наступні п'ять днів із країни виїхали понад 260 тис. чоловіків<ref>{{cite web |title=Грузія, Казахстан, Фінляндія, Латвія, Норвегія: куди росіяни тікають від мобілізації та що відбувається на кордонах |url=https://suspilne.media/286462-gruzia-kazahstan-finlandia-latvia-norvegia-kudi-rosiani-tikaut-vid-mobilizacii-ta-so-vidbuvaetsa-na-kordonah/ |website=Суспільне |accessdate=29 вересня 2022 |date=28 вересня 2022}}</ref>.


До кінця місяця ЗСУ просувалися щонайменше на двох напрямках на схід від річок Оскіл та Сіверський Донець. Російські сили, проводячи на окупованих територіях фіктивні референдуми для їхнього входження до складу РФ, посилили оборону<ref>{{cite web |title=ЗСУ активізувалися щонайменше на двох напрямках: у британській розвідці розповіли, де саме |url=https://tsn.ua/ato/zsu-aktivizuvalisya-schonaymenshe-na-dvoh-napryamkah-u-britanskiy-rozvidci-rozpovili-de-same-2167867.html |website=ТСН |accessdate=29 вересня 2022 |date=28 вересня 2022}}</ref>.
До кінця місяця ЗСУ просувалися щонайменше на двох напрямках на схід від річок Оскіл і Сіверський Донець. Російські сили, проводячи на окупованих територіях фіктивні референдуми для їхнього входження до складу РФ, посилили оборону<ref>{{cite web |title=ЗСУ активізувалися щонайменше на двох напрямках: у британській розвідці розповіли, де саме |url=https://tsn.ua/ato/zsu-aktivizuvalisya-schonaymenshe-na-dvoh-napryamkah-u-britanskiy-rozvidci-rozpovili-de-same-2167867.html |website=ТСН |accessdate=29 вересня 2022 |date=28 вересня 2022}}</ref>.


=== Жовтень ===
=== Жовтень ===
Рядок 425: Рядок 412:
Українські військові 1 жовтня [[Бої за Лиман|зайшли до Лиману]] на Донеччині, а 2 жовтня повністю зачистили місто від окупантів<ref>{{cite web |title=Українські військові повністю зачистили Лиман від окупантів |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayinski-vijskovi-povnistyu-zachistili-liman-vid-okupantiv |website=Громадське |accessdate=2 жовтня 2022 |date=2 жовтня 2022}}</ref>.
Українські військові 1 жовтня [[Бої за Лиман|зайшли до Лиману]] на Донеччині, а 2 жовтня повністю зачистили місто від окупантів<ref>{{cite web |title=Українські військові повністю зачистили Лиман від окупантів |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayinski-vijskovi-povnistyu-zachistili-liman-vid-okupantiv |website=Громадське |accessdate=2 жовтня 2022 |date=2 жовтня 2022}}</ref>.


Зранку 8 жовтня на [[міст через Керченську протоку|мосту]] через Керченську протоку між Кримом і Кубанню стався [[вибух на Кримському мосту|вибух]]. У результаті обвалилася автомобільна дорога та загорілися залізничні цистерни. Російський Національний антитерористичний комітет заявив, що на мосту стався підрив вантажного автомобіля<ref>{{cite web |title=Кримський міст частково обвалився після вибуху |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-63183383 |website=BBC Україна |accessdate=10 жовтня 2022 |date=8 жовтня 2022}}</ref>.
Зранку 8 жовтня на [[міст через Керченську протоку|мосту через Керченську протоку]] між Кримом і Кубанню стався [[вибух на Кримському мосту|вибух]]. У результаті обвалилася автомобільна дорога та загорілися залізничні цистерни. Російський Національний антитерористичний комітет заявив, що на мосту стався підрив вантажного автомобіля<ref>{{cite web |title=Кримський міст частково обвалився після вибуху |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-63183383 |website=BBC Україна |accessdate=10 жовтня 2022 |date=8 жовтня 2022}}</ref>.

У наступні дні після пошкодження мосту відбулися [[масований ракетний обстріл України 10 жовтня 2022|обстріли українських міст]]. Обстрілів зазнали Київ, Львів, Запоріжжя, Харків, Вінниця, Тернопіль, Дніпро, Миколаїв<ref>{{cite web |title=Реакція Кремля на руйнування Кримського мосту, Україна під ракетним обстрілом. 229-й день війни. Онлайн |url=https://suspilne.media/291450-reakcia-kremla-na-rujnuvanna-krimskogo-mostu-obstril-budinkiv-u-zaporizzi-229-j-den-vijni-onlajn/ |website=Суспільне |accessdate=10 жовтня 2022 |date=10 жовтня 2022}}</ref>. Подальші атаки з 10 до 22 жовтня були по енергетичній інфраструктурі України з метою завдати гуманітарних збитків. Обстріли призвели до віялових відключень електроенергії по всій країні<ref>{{cite web |title=Не підірве волю України: ISW про наслідки атак РФ по цивільній інфраструктурі |url=https://www.unian.ua/war/yakimi-budut-naslidki-atak-rf-po-infrastrukturi-ukrajini-zvit-isw-12020571.html |website=УНІАН |accessdate=24 жовтня 2022 |date=23 жовтня 2022}}</ref>.

З початку мобілізації з Росії в Україну було спрямовано близько 41 тис. військовослужбовців<ref>{{cite web |title=Прибуття у листопаді в Україну нових "мобіків" становища Путіна на полі бою не змінить - ISW |url=https://www.unian.ua/war/mobilizaciya-v-rosiji-110-tisyach-novih-mobikiv-stanovishcha-putina-na-fronti-ne-zminyat-12027402.html |website=УНІАН |accessdate=29 жовтя 2022 |date=10 листопада 2022}}</ref>. Водночас їхні втрати різко зросли наприкінці місяця&nbsp;— до майже 1 тис. військовослужбовців на день, через погане оснащення та ослаблення підтримки артилерією<ref>{{cite web |title=Чому в останні дні різко зросла кількість ліквідованих росіян: пояснення аналітика https://24tv.ua/chomu-zrostaye-kilkist-znishhenih-rosiyan-poyasnennya-analitika_n2188902 |url=https://24tv.ua/chomu-zrostaye-kilkist-znishhenih-rosiyan-poyasnennya-analitika_n2188902 |website=24 канал |accessdate=10 листопада 2022 |date=1 листопада 2022}}</ref>.


=== Листопад ===
У наступні дні після пошкодження мосту відбулися [[масований ракетний обстріл України 10 жовтня 2022|обстріли українських міст]]. Під обстріл потрапили Київ, Львів, Запоріжжя, Харків, Вінниця, Тернопіль, Дніпро, Миколаїв<ref>{{cite web |title=Реакція Кремля на руйнування Кримського мосту, Україна під ракетним обстрілом. 229-й день війни. Онлайн |url=https://suspilne.media/291450-reakcia-kremla-na-rujnuvanna-krimskogo-mostu-obstril-budinkiv-u-zaporizzi-229-j-den-vijni-onlajn/ |website=Суспільне |accessdate=10 жовтня 2022 |date=10 жовтня 2022}}</ref>. Подальші атаки з 10 по 22 жовтня були зосереджені по енергетичній інфраструктурі України задля завдання гуманітарних збитків. Обстріли призвели до віялових відключень електроенергії по всій країні<ref>{{cite web |title=Не підірве волю України: ISW про наслідки атак РФ по цивільній інфраструктурі |url=https://www.unian.ua/war/yakimi-budut-naslidki-atak-rf-po-infrastrukturi-ukrajini-zvit-isw-12020571.html |website=УНІАН |accessdate=24 жовтня 2022 |date=23 жовтня 2022}}</ref>.
{{main|Хронологія російського вторгнення в Україну (листопад 2022)}}
На початку листопада з'явилися ознаки відступу російських військ із Херсона. Міністерство оборони Росії 9 листопада віддало наказ своїм військам покинути західний (правий) берега річки Дніпро. Оцінки українських і зарубіжних союзних аналітиків розділилися: перші вбачали в цьому обманний маневр, другі&nbsp;— справжній відступ, зумовлений виснаженням армії окупантів<ref>{{cite web |title=Відступ РФ з Херсона навряд чи є пасткою — ISW |url=https://suspilne.media/313510-vidstup-rf-z-hersona-navrad-ci-e-pastkou-isw/ |website=Суспільне |accessdate=10 листопада 2022 |date=10 листопада 2022}}</ref>. 11 листопада ЗСУ ввійшли у покинутий росіянами Херсон<ref>{{cite web |title=ЗСУ вже звільнили Херсон. Їх вітають натовпи містян |url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-63597151 |website=BBC Україна |accessdate=12 листопада 2022 |date=11 листопада 2022}}</ref>.


== Реакція України ==
== Реакція України ==
Рядок 459: Рядок 452:
14 квітня 2022 року [[Верховна Рада України]] визнала Російську Федерацію державою-терористом із [[Тоталітаризм|тоталітарним]] [[Російський неонацизм|неонацистським режимом]], [[геноцид українців]] Росією,<ref>{{Cite web|title=Верховна Рада визнала дії Росії в Україні геноцидом |url=https://p.dw.com/p/49xjJ |website=Deutsche Welle |date=2022-04-14 |archive-date=2022-04-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20220414225023/https://www.dw.com/uk/verkhovna-rada-vyznala-dii-rosii-v-ukraini-henotsydom/a-61479901}}</ref> заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України.<ref>{{Cite web|title=Рада визнала Росію неонацистською державою-терористом та заборонила її пропаганду|url=https://news.liga.net/ua/politics/news/rada-priznala-rossiyu-neonatsistskim-gosudarstvom-terroristom-i-zapretila-ego-propagandu|website=LIGA|date=2022-04-14 |archive-date=14 квітень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220414224515/https://news.liga.net/ua/politics/news/rada-priznala-rossiyu-neonatsistskim-gosudarstvom-terroristom-i-zapretila-ego-propagandu}}</ref>
14 квітня 2022 року [[Верховна Рада України]] визнала Російську Федерацію державою-терористом із [[Тоталітаризм|тоталітарним]] [[Російський неонацизм|неонацистським режимом]], [[геноцид українців]] Росією,<ref>{{Cite web|title=Верховна Рада визнала дії Росії в Україні геноцидом |url=https://p.dw.com/p/49xjJ |website=Deutsche Welle |date=2022-04-14 |archive-date=2022-04-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20220414225023/https://www.dw.com/uk/verkhovna-rada-vyznala-dii-rosii-v-ukraini-henotsydom/a-61479901}}</ref> заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України.<ref>{{Cite web|title=Рада визнала Росію неонацистською державою-терористом та заборонила її пропаганду|url=https://news.liga.net/ua/politics/news/rada-priznala-rossiyu-neonatsistskim-gosudarstvom-terroristom-i-zapretila-ego-propagandu|website=LIGA|date=2022-04-14 |archive-date=14 квітень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220414224515/https://news.liga.net/ua/politics/news/rada-priznala-rossiyu-neonatsistskim-gosudarstvom-terroristom-i-zapretila-ego-propagandu}}</ref>


У відповідь на визнання Сирією і КНДР підконтрольних Росії псевдореспублік «ЛНР» та «ДНР» Україна 30 червня та 13 липня відповідно розірвала з ними дипломатичні стосунки.<ref>{{cite web |title=Україна розриває дипломатичні стосунки із Сирією, яка визнала «незалежність» «Л/ДНР» |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayina-rozirvala-diplomatichni-stosunki-iz-siriyeyu-yaka-viznala-nezalezhnist-ldnr-mzs |website=Громадське |accessdate=30 червня 2022 |date=30 червня 2022}}</ref><ref>{{Cite web|title=Україна розриває дипвідносини з КНДР, яка визнала «незалежність» «Л/ДНР» {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/ukrayina-rozrivaye-dipvidnosini-z-kndr-yaka-viznala-nezalezhnist-ldnr|website=hromadske.ua|accessdate=2022-09-17|language=uk}}</ref>
У відповідь на визнання Сирією і КНДР підконтрольних Росії псевдореспублік «ЛНР» і «ДНР» Україна 30 червня та 13 липня, відповідно, розірвала з ними дипломатичні стосунки.<ref>{{cite web |title=Україна розриває дипломатичні стосунки із Сирією, яка визнала «незалежність» «Л/ДНР» |url=https://hromadske.ua/posts/ukrayina-rozirvala-diplomatichni-stosunki-iz-siriyeyu-yaka-viznala-nezalezhnist-ldnr-mzs |website=Громадське |accessdate=30 червня 2022 |date=30 червня 2022}}</ref><ref>{{Cite web|title=Україна розриває дипвідносини з КНДР, яка визнала «незалежність» «Л/ДНР» {{!}} Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/ukrayina-rozrivaye-dipvidnosini-z-kndr-yaka-viznala-nezalezhnist-ldnr|website=hromadske.ua|accessdate=2022-09-17|language=uk}}</ref>


4 жовтня президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про неможливість перемовин із Путіним, зважаючи на «анексію» областей України 30 вересня<ref>{{cite web |title=Зеленський підписав указ про неможливість проведення перемовин із путіним |url=https://hromadske.ua/posts/zelenskij-pidpisav-ukaz-pro-nemozhlivist-provedennya-peremovin-z-putinim |website=Громадське |accessdate=4 жовтня 2022 |date=4 жовтня 2022}}</ref>.
4 жовтня президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про неможливість перемовин із Путіним, зважаючи на «анексію» областей України 30 вересня<ref>{{cite web |title=Зеленський підписав указ про неможливість проведення перемовин із путіним |url=https://hromadske.ua/posts/zelenskij-pidpisav-ukaz-pro-nemozhlivist-provedennya-peremovin-z-putinim |website=Громадське |accessdate=4 жовтня 2022 |date=4 жовтня 2022}}</ref>.


=== Релігійні організації ===
=== Релігійні організації ===
Українське християнське духовенство засудило російську агресію. [[Епіфаній (митрополит Київський)|Митрополит Епіфаній]], настоятель [[Православна церква України|Православної церкви України]], закликав молитися та боротися проти зла, зауваживши: «Ті, хто розпочав і веде агресивну війну проти України, повинні знати, що за законом Божим та за законами людськими вони&nbsp;— вбивці та злочинці. І за їхній злочин вони дадуть відповідь перед Всевишнім та перед людством, не уникнувши осуду та покарання»<ref>{{Cite web|title=Звернення Митрополита Епіфанія з приводу нападу на Україну UA/EN/GR|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zvernennya-mytropolyta-epifaniya-z-pryvodu-napadu-na-ukrayinu/|website=OCU|date=2022-02-24 |archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141046/https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zvernennya-mytropolyta-epifaniya-z-pryvodu-napadu-na-ukrayinu/}}</ref>.
Українське християнське духовенство осудило російську агресію. [[Епіфаній (митрополит Київський)|Митрополит Епіфаній]], настоятель [[Православна церква України|Православної церкви України]], закликав молитися та боротися проти зла, зауваживши: «Ті, хто розпочав і веде агресивну війну проти України, повинні знати, що за законом Божим та за законами людськими вони&nbsp;— вбивці та злочинці. І за їхній злочин вони дадуть відповідь перед Всевишнім та перед людством, не уникнувши осуду та покарання»<ref>{{Cite web|title=Звернення Митрополита Епіфанія з приводу нападу на Україну UA/EN/GR|url=https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zvernennya-mytropolyta-epifaniya-z-pryvodu-napadu-na-ukrayinu/|website=OCU|date=2022-02-24 |archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141046/https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/zvernennya-mytropolyta-epifaniya-z-pryvodu-napadu-na-ukrayinu/}}</ref>.


Настоятель [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви Московського патріархату]] митрополит [[Онуфрій (Легкий)|Онуфрій]] засудив вторгнення Росії в Україну, прокоментувавши: «Війна між цими народами&nbsp;— це повторення гріха [[Каїн]]а, який із заздрощів убив свого рідного брата. Така війна не має виправдання ні у Бога, ні у людей»<ref>{{Cite web|title=«Повторення гріха Каїна»: УПЦ МП засудила російську агресію і закликала Путіна припинити війну |publisher=Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/povtorennya-griha-kayina-upc-mp-zasudila-rosijsku-agresiyu-i-zaklikala-putina-pripiniti-vijnu |date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141049/https://hromadske.ua/posts/povtorennya-griha-kayina-upc-mp-zasudila-rosijsku-agresiyu-i-zaklikala-putina-pripiniti-vijnu}}</ref>. Низка священників УПЦ МП [[n:Священики УПЦ закликають до розірвання стосунків з московським патріархатом|закликали до розірвання стосунку церкви з РПЦ]], проте цей заклик станом на середину березня керівництвом УПЦ МП ігнорується<ref>{{Cite web|title=Священники УПЦ МП просять Онуфрія скликати собор і вийти з московського патріархату|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3417685-svasenniki-upc-mp-prosat-onufria-sklikati-sobor-i-vijti-z-moskovskogo-patriarhatu.html|website=www.ukrinform.ua|date=2022-03-02|archive-date=16 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220316195152/https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3417685-svasenniki-upc-mp-prosat-onufria-sklikati-sobor-i-vijti-z-moskovskogo-patriarhatu.html}}</ref>.
Настоятель [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви Московського патріархату]] митрополит [[Онуфрій (Легкий)|Онуфрій]] осудив вторгнення Росії в Україну, прокоментувавши: «Війна між цими народами&nbsp;— це повторення гріха [[Каїн]]а, який із заздрощів убив свого рідного брата. Така війна не має виправдання ні у Бога, ні у людей»<ref>{{Cite web|title=«Повторення гріха Каїна»: УПЦ МП засудила російську агресію і закликала Путіна припинити війну |publisher=Громадське телебачення|url=https://hromadske.ua/posts/povtorennya-griha-kayina-upc-mp-zasudila-rosijsku-agresiyu-i-zaklikala-putina-pripiniti-vijnu |date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141049/https://hromadske.ua/posts/povtorennya-griha-kayina-upc-mp-zasudila-rosijsku-agresiyu-i-zaklikala-putina-pripiniti-vijnu}}</ref>. Низка священників УПЦ МП [[n:Священики УПЦ закликають до розірвання стосунків з московським патріархатом|закликала до розірвання стосунків церкви з РПЦ]], проте цей заклик станом на середину березня керівництвом УПЦ МП ігнорується<ref>{{Cite web|title=Священники УПЦ МП просять Онуфрія скликати собор і вийти з московського патріархату|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3417685-svasenniki-upc-mp-prosat-onufria-sklikati-sobor-i-vijti-z-moskovskogo-patriarhatu.html|website=www.ukrinform.ua|date=2022-03-02|archive-date=16 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220316195152/https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3417685-svasenniki-upc-mp-prosat-onufria-sklikati-sobor-i-vijti-z-moskovskogo-patriarhatu.html}}</ref>.


Глава [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]] [[Святослав (Шевчук)|Святослав]] у своєму зверненні написав: «Історія минулого століття вчить нас, що всі ті, хто починав світові війни, їх програвали, а ідолопоклонники війни приносили лише знищення і занепад власним державам і народам»<ref>{{Cite web|title=ЗВЕРНЕННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА З ПРИВОДУ ПОЧАТКУ ВІЙНИ В УКРАЇНІ |url=http://news.ugcc.ua/documents/zvernennya_blazhennІshogo_svyatoslava_z_privodu_pochatku_vІyni_v_ukrayinІ_95767.html|website=Офіційний інформаційний ресурс УГКЦ |date=2022-02-24|language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141046/http://news.ugcc.ua/documents/zvernennya_blazhennІshogo_svyatoslava_z_privodu_pochatku_vІyni_v_ukrayinІ_95767.html}}</ref>.
Глава [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]] [[Святослав (Шевчук)|Святослав]] у своєму зверненні написав: «Історія минулого століття вчить нас, що всі ті, хто починав світові війни, їх програвали, а ідолопоклонники війни приносили лише знищення і занепад власним державам і народам»<ref>{{Cite web|title=ЗВЕРНЕННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА З ПРИВОДУ ПОЧАТКУ ВІЙНИ В УКРАЇНІ |url=http://news.ugcc.ua/documents/zvernennya_blazhennІshogo_svyatoslava_z_privodu_pochatku_vІyni_v_ukrayinІ_95767.html|website=Офіційний інформаційний ресурс УГКЦ |date=2022-02-24|language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224141046/http://news.ugcc.ua/documents/zvernennya_blazhennІshogo_svyatoslava_z_privodu_pochatku_vІyni_v_ukrayinІ_95767.html}}</ref>.
Рядок 496: Рядок 489:
{{see also|Антивоєнні протести в Росії (2022)}}
{{see also|Антивоєнні протести в Росії (2022)}}
[[Файл:White-blue-white flag.svg|правоворуч|міні|[[Біло-синьо-білий прапор]]&nbsp;— символ антивоєнних протестів у Росії, який пропонується як новий прапор для парламентської республіки]]
[[Файл:White-blue-white flag.svg|правоворуч|міні|[[Біло-синьо-білий прапор]]&nbsp;— символ антивоєнних протестів у Росії, який пропонується як новий прапор для парламентської республіки]]
Попри широку підтримку російської агресії, деякі російські діячі та організації виступили з її засудженням. Наприкінці лютого понад 200 муніципальних депутатів Російської Федерації оприлюднили відкритий лист, в якому засудили збройну агресію Росії проти України. Депутати закликали росіян не брати участь в агресії та не схвалювати її<ref>{{cite web|title=Более 200 муниципальных депутатов России подписали открытое антивоенное письмо|url=https://echo.msk.ru/news/2986177-echo.html|website=Эхо Москвы|accessdate=27.02.2022|date=27.02.2022|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226120509/https://echo.msk.ru/news/2986177-echo.html}}</ref>. Також її засудили три депутати Держдуми Росії (які раніше підтримали визнання ДНР та ЛНР)<ref>{{cite web |url=https://meduza.io/news/2022/02/28/kampaniya-po-priznaniyu-dnr-i-lnr-imela-inoy-zamysel-i-plan-kotoryy-iznachalno-skryvalsya-deputat-gosdumy-vyacheslav-marhaev-o-voyne |title=«Кампания по признанию ДНР и ЛНР имела иной замысел и план, который изначально скрывался». Депутат Госдумы Вячеслав Мархаев — о войне |date=2022-02-28 |publisher=Meduza}}</ref>.
Попри широку підтримку російської агресії, деякі російські діячі та організації виступили з її осудженням. Наприкінці лютого понад 200 муніципальних депутатів Російської Федерації оприлюднили відкритий лист, в якому осудили збройну агресію Росії проти України. Депутати закликали росіян не брати участь в агресії та не схвалювати її<ref>{{cite web|title=Более 200 муниципальных депутатов России подписали открытое антивоенное письмо|url=https://echo.msk.ru/news/2986177-echo.html|website=Эхо Москвы|accessdate=27.02.2022|date=27.02.2022|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226120509/https://echo.msk.ru/news/2986177-echo.html}}</ref>. Осудили її також три депутати Держдуми Росії (які раніше підтримали визнання ДНР і ЛНР)<ref>{{cite web |url=https://meduza.io/news/2022/02/28/kampaniya-po-priznaniyu-dnr-i-lnr-imela-inoy-zamysel-i-plan-kotoryy-iznachalno-skryvalsya-deputat-gosdumy-vyacheslav-marhaev-o-voyne |title=«Кампания по признанию ДНР и ЛНР имела иной замысел и план, который изначально скрывался». Депутат Госдумы Вячеслав Мархаев — о войне |date=2022-02-28 |publisher=Meduza}}</ref>.


Співвласник «Альфа-Банку» олігарх [[Фрідман Михайло Маратович|Михайло Фрідман]] назвав війну в Україні трагедією і закликав припинити кровопролиття<ref>{{cite web |title=Один із найбагатших російських олігархів Фрідман виступив проти війни з Україною ㅡ Financial Times |url=https://hromadske.ua/posts/odin-z-najbagatshih-rosijskih-oligarhiv-fridman-vistupiv-proti-vijni-z-ukrayinoyu-financial-times |website=Громадське |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227130647/https://hromadske.ua/posts/odin-z-najbagatshih-rosijskih-oligarhiv-fridman-vistupiv-proti-vijni-z-ukrayinoyu-financial-times }}</ref>. Олігарх [[Дерипаска Олег Володимирович|Олег Дерипаска]] також закликав припинити конфлікт, спровокований нападом президента Володимира Путіна на Україну<ref>{{cite web |title=Two of Russia's billionaires call for peace in Ukraine |url=https://www.reuters.com/world/europe/war-dividing-russian-ukrainian-brothers-billionaire-fridman-says-2022-02-27/ |website=Reuters |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227145823/https://www.reuters.com/world/europe/war-dividing-russian-ukrainian-brothers-billionaire-fridman-says-2022-02-27/ }}</ref>. Російський чиновник і голова делегації на кліматичній конференції ООН Олег Анісімов на онлайн-засіданні, де брало участь 195 країн, вибачився за вторгнення Росії в Україну<ref>{{cite web |title=Russian official apologises for war in Ukraine at UN climate meet |url=https://www.france24.com/en/live-news/20220227-russian-official-apologises-for-war-in-ukraine-at-un-climate-meet |website=France 24 |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227140052/http://www.france24.com/en/live-news/20220227-russian-official-apologises-for-war-in-ukraine-at-un-climate-meet }}</ref>.
Співвласник «Альфа-Банку» олігарх [[Фрідман Михайло Маратович|Михайло Фрідман]] назвав війну в Україні трагедією і закликав припинити кровопролиття<ref>{{cite web |title=Один із найбагатших російських олігархів Фрідман виступив проти війни з Україною ㅡ Financial Times |url=https://hromadske.ua/posts/odin-z-najbagatshih-rosijskih-oligarhiv-fridman-vistupiv-proti-vijni-z-ukrayinoyu-financial-times |website=Громадське |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227130647/https://hromadske.ua/posts/odin-z-najbagatshih-rosijskih-oligarhiv-fridman-vistupiv-proti-vijni-z-ukrayinoyu-financial-times }}</ref>. Олігарх [[Дерипаска Олег Володимирович|Олег Дерипаска]] також закликав припинити конфлікт, спровокований нападом президента Володимира Путіна на Україну<ref>{{cite web |title=Two of Russia's billionaires call for peace in Ukraine |url=https://www.reuters.com/world/europe/war-dividing-russian-ukrainian-brothers-billionaire-fridman-says-2022-02-27/ |website=Reuters |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227145823/https://www.reuters.com/world/europe/war-dividing-russian-ukrainian-brothers-billionaire-fridman-says-2022-02-27/ }}</ref>. Російський чиновник і голова делегації на кліматичній конференції ООН Олег Анісімов на онлайн-засіданні, де брало участь 195 країн, вибачився за вторгнення Росії в Україну<ref>{{cite web |title=Russian official apologises for war in Ukraine at UN climate meet |url=https://www.france24.com/en/live-news/20220227-russian-official-apologises-for-war-in-ukraine-at-un-climate-meet |website=France 24 |date=27.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227140052/http://www.france24.com/en/live-news/20220227-russian-official-apologises-for-war-in-ukraine-at-un-climate-meet }}</ref>.
Створення Антивоєнного комітету Росії підписали [[Ходорковський Михайло Борисович|Михайло Ходорковський]], [[Каспаров Гаррі Кімович|Гаррі Каспаров]], Сергій Алексашенко, [[Гурієв Сергій Маратович|Сергій Гурієв]], Юрій Пивоваров, [[Кисельов Євген Олексійович|Євген Кисельов]], Володимир Кара-Мурза, Дмитро Гудков, Борис Зімін, [[Чичваркін Євген Олександрович|Євген Чичваркін]] та [[Шендерович Віктор Анатолійович|Віктор Шендерович]]<ref>{{cite web |title=Российские общественные деятели создали Антивоенный Комитет России |url=https://www.golosameriki.com/a/russia-anti-war-committee/6462102.html |website=Голос Америки |date=28.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227231111/https://www.golosameriki.com/a/russia-anti-war-committee/6462102.html }}</ref>. Лідер російської опозиції [[Навальний Олексій Анатолійович|Олексій Навальний]], який перебуває в ув'язненні, закликав до щоденних протестів проти вторгнення Росії в Україну<ref>{{cite web |title=Навальный призвал россиян протестовать против войны с Украиной |url=https://www.svoboda.org/a/navaljnyy-prizval-rossiyan-protestovatj-protiv-voyny-s-ukrainoy/31731911.html |website=Радио Свобода |date=2022-03-02 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302093347/https://www.svoboda.org/a/navaljnyy-prizval-rossiyan-protestovatj-protiv-voyny-s-ukrainoy/31731911.html }}</ref>.
Створення Антивоєнного комітету Росії підписали [[Ходорковський Михайло Борисович|Михайло Ходорковський]], [[Каспаров Гаррі Кімович|Гаррі Каспаров]], Сергій Алексашенко, [[Гурієв Сергій Маратович|Сергій Гурієв]], Юрій Пивоваров, [[Кисельов Євген Олексійович|Євген Кисельов]], Володимир Кара-Мурза, Дмитро Гудков, Борис Зімін, [[Чичваркін Євген Олександрович|Євген Чичваркін]] і [[Шендерович Віктор Анатолійович|Віктор Шендерович]]<ref>{{cite web |title=Российские общественные деятели создали Антивоенный Комитет России |url=https://www.golosameriki.com/a/russia-anti-war-committee/6462102.html |website=Голос Америки |date=28.02.2022 |archive-date=27 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220227231111/https://www.golosameriki.com/a/russia-anti-war-committee/6462102.html }}</ref>. Лідер російської опозиції [[Навальний Олексій Анатолійович|Олексій Навальний]], який перебуває в ув'язненні, закликав до щоденних протестів проти вторгнення Росії в Україну<ref>{{cite web |title=Навальный призвал россиян протестовать против войны с Украиной |url=https://www.svoboda.org/a/navaljnyy-prizval-rossiyan-protestovatj-protiv-voyny-s-ukrainoy/31731911.html |website=Радио Свобода |date=2022-03-02 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302093347/https://www.svoboda.org/a/navaljnyy-prizval-rossiyan-protestovatj-protiv-voyny-s-ukrainoy/31731911.html }}</ref>.


36 священослужителів РПЦ виступили зі зверненням щодо припинення війни в Україні. Збір підписів під зверненням продовжується.<ref>[https://www.bbc.com/russian/live/news-60355872 Священнослужители РПЦ подписали открытое письмо о прекращении военных действий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220403200849/https://www.bbc.com/russian/live/news-60355872 |date=3 квітень 2022 }}{{ref-ru}}</ref> Священника Іоанна Бурдіна з с. Карабаново Костромської області, який у проповіді закликав до миру в Україні, а крім того, також помістив на свому сайті матеріали із засудженням російської агресії, було заарештовано. Заарештованого за доносом одного з парафіян клірика звинуватили в «дискредитації збройних сил» і притягли до відповідальності згідно зі статтею 20.3.3 КоАП, наклавши на нього штраф у розмірі 35 000 руб.<ref>{{Cite web |url=https://ahilla.ru/svyashhennika-ioanna-burdina-oshtrafovali-na-35-tysyach-rublej-za-antivoennuyu-propoved/ |title=Священника Иоанна Бурдина оштрафовали на 35 тысяч рублей за антивоенную проповедь |date=2022-03-11 |archive-date=13 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220313034715/https://ahilla.ru/svyashhennika-ioanna-burdina-oshtrafovali-na-35-tysyach-rublej-za-antivoennuyu-propoved/ }}</ref>
36 священнослужителів РПЦ виступили зі зверненням щодо припинення війни в Україні. Збір підписів під зверненням триває.<ref>[https://www.bbc.com/russian/live/news-60355872 Священнослужители РПЦ подписали открытое письмо о прекращении военных действий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220403200849/https://www.bbc.com/russian/live/news-60355872 |date=3 квітень 2022 }}{{ref-ru}}</ref> Священника Іоанна Бурдіна з с. Карабаново Костромської області, який у проповіді закликав до миру в Україні, а крім того, помістив на своєму сайті матеріали із засудженням російської агресії, заарештували. Заарештованого за доносом одного з парафіян клірика звинуватили в «дискредитації збройних сил» і притягли до відповідальності згідно зі статтею 20.3.3 КоАП, наклавши на нього штраф у розмірі 35 000 руб.<ref>{{Cite web |url=https://ahilla.ru/svyashhennika-ioanna-burdina-oshtrafovali-na-35-tysyach-rublej-za-antivoennuyu-propoved/ |title=Священника Иоанна Бурдина оштрафовали на 35 тысяч рублей за антивоенную проповедь |date=2022-03-11 |archive-date=13 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220313034715/https://ahilla.ru/svyashhennika-ioanna-burdina-oshtrafovali-na-35-tysyach-rublej-za-antivoennuyu-propoved/ }}</ref>


Частина виступів була спрямована конкретно проти Володимира Путіна. Так, громадські та політичні діячі Дмитро Ратнер, [[Гозман Леонід Якович|Леонід Гозман]] та Російський молодіжний опозиційний рух «''{{iw|3=ru|4=Весна (молодёжное движение)|Весна (молодіжний рух)|Весна}}''» розпочали в березні кампанію за [[імпічмент]] В. Путіна.<ref>{{Cite web|url=https://ukraine.segodnya.ua/ukraine/v-rossii-napisali-obrashchenie-ob-impichmente-putinu-1608590.html|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220324024251/https://ukraine.segodnya.ua/ukraine/v-rossii-napisali-obrashchenie-ob-impichmente-putinu-1608590.html|deadurl=y|title=В России написали обращение об импичменте Путину|archivedate=24 бер. 2022 р.|website=ukraine.segodnya.ua}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://rus.lb.ua/world/2022/03/09/508774_oppozitsionnaya_molodezh_rossii.html|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220323160517/https://rus.lb.ua/world/2022/03/09/508774_oppozitsionnaya_molodezh_rossii.html|deadurl=y|title=Оппозиционная молодежь в России объявила начало кампании за импичмент Путина, - ЦПД|archivedate=23 бер. 2022 р.|website=LB.ua}}</ref> Бізнесмен [[Конанихін Олександр Павлович|Олександр Конанихін]] задля денацифікації Росії оголосив винагороду у $1 000 000 за голову Володимира Путіна<ref>{{Cite web|url=https://dengi.informator.ua/2022/03/04/million-za-golovu-putina-stavki-prinimayutsya-kto-bolshe/|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306130049/https://dengi.informator.ua/2022/03/04/million-za-golovu-putina-stavki-prinimayutsya-kto-bolshe/|deadurl=y|title=Миллион за голову Путина: ставки принимаются. Кто больше? &#124; Информатор Деньги|archivedate=6 бер. 2022 р.|website=dengi.informator.ua}}</ref>.
Частина виступів спрямована конкретно проти Володимира Путіна. Так, громадські та політичні діячі Дмитро Ратнер, [[Гозман Леонід Якович|Леонід Гозман]] та Російський молодіжний опозиційний рух «''{{iw|3=ru|4=Весна (молодёжное движение)|Весна (молодіжний рух)|Весна}}''» розпочали в березні кампанію за [[імпічмент]] В. Путіна.<ref>{{Cite web|url=https://ukraine.segodnya.ua/ukraine/v-rossii-napisali-obrashchenie-ob-impichmente-putinu-1608590.html|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220324024251/https://ukraine.segodnya.ua/ukraine/v-rossii-napisali-obrashchenie-ob-impichmente-putinu-1608590.html|deadurl=y|title=В России написали обращение об импичменте Путину|archivedate=24 бер. 2022 р.|website=ukraine.segodnya.ua}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://rus.lb.ua/world/2022/03/09/508774_oppozitsionnaya_molodezh_rossii.html|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220323160517/https://rus.lb.ua/world/2022/03/09/508774_oppozitsionnaya_molodezh_rossii.html|deadurl=y|title=Оппозиционная молодежь в России объявила начало кампании за импичмент Путина, - ЦПД|archivedate=23 бер. 2022 р.|website=LB.ua}}</ref> Бізнесмен [[Конанихін Олександр Павлович|Олександр Конанихін]] задля денацифікації Росії оголосив винагороду в розмірі $1 000 000 за голову Володимира Путіна<ref>{{Cite web|url=https://dengi.informator.ua/2022/03/04/million-za-golovu-putina-stavki-prinimayutsya-kto-bolshe/|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306130049/https://dengi.informator.ua/2022/03/04/million-za-golovu-putina-stavki-prinimayutsya-kto-bolshe/|deadurl=y|title=Миллион за голову Путина: ставки принимаются. Кто больше? &#124; Информатор Деньги|archivedate=6 бер. 2022 р.|website=dengi.informator.ua}}</ref>.


Рада муніципальних депутатів московського округу «Ломоносівський» у вересні звернулася до президента Росії з вимогою піти у відставку з оглду на те, що його погляди та модель управління «безнадійно застаріли та перешкоджають Розвитку росії та її людського потенціалу»<ref>{{cite web |title=Московські депутати звернулися до путіна з вимогою відставки |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3568548-moskovski-deputati-zvernulisa-do-putina-z-vimogou-vidstavki.html |website=Укрінформ |accessdate=10 вересня 2022 |date=10 вересня 2022}}</ref>. А петербурзькі муніципальні депутати округу «Смольнінське» звинуватили Володимира Путіна у держзраді через наслідки війни, протилежні обіцяним<ref>{{cite web |title=Петербурзькі депутати хочуть запропонувати Держдумі звинуватити Путіна у держзраді |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/8/7366641/ |website=Українська правда |accessdate=10 вересня 2022 |date=8 вересня 2022}}</ref>.
Рада муніципальних депутатів московського округу «Ломоносівський» у вересні звернулася до президента Росії з вимогою піти у відставку з огляду на те, що його погляди та модель управління «безнадійно застаріли та перешкоджають розвитку Росії та її людського потенціалу»<ref>{{cite web |title=Московські депутати звернулися до путіна з вимогою відставки |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3568548-moskovski-deputati-zvernulisa-do-putina-z-vimogou-vidstavki.html |website=Укрінформ |accessdate=10 вересня 2022 |date=10 вересня 2022}}</ref>. Петербурзькі муніципальні депутати округу «Смольнінське» звинуватили Володимира Путіна у держзраді через наслідки війни, протилежні обіцяним<ref>{{cite web |title=Петербурзькі депутати хочуть запропонувати Держдумі звинуватити Путіна у держзраді |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/8/7366641/ |website=Українська правда |accessdate=10 вересня 2022 |date=8 вересня 2022}}</ref>.


== Реакція Білорусі ==
== Реакція Білорусі ==
Рядок 534: Рядок 527:
{{legend|#FF0000|Росія}}
{{legend|#FF0000|Росія}}
{{legend|#0000FF|Україна}}</small>]]
{{legend|#0000FF|Україна}}</small>]]
Російське вторгнення в Україну отримало широкий міжнародний осуд з боку урядів і міжурядових організацій, що зумовило введення нових [[Санкції проти Росії (2022)|санкцій проти Росії]], які спричинили російську фінансову кризу. &nbsp;Реакція урядів у всьому світі загалом була негативною, з критикою та осудженням з боку багатьох провідних країн, зокрема Великої Британії, США, Франції, Німеччини, Японії. [[Європейський Союз]] запровадив заборону російським літакам використовувати повітряний простір ЄС, заборону ''[[SWIFT]]'' для деяких російських банків, заборонив деякі російські ЗМІ. Міжнародні організації, зокрема [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] та [[НАТО]], також висловили осудження воєнної агресії РФ. Шириться бойкот Росії та Білорусі з боку неурядових організацій у сферах розваг, ЗМІ, бізнесу та спорту<ref>{{Cite web|title=Russia boycott: A list of global campaigns that are underway in support of Ukraine|url=https://www.washingtonpost.com/world/2022/03/02/boycotts-russia-invasion-ukraine/|website=Washington Post|date=2022-03-02|accessdate=2022-05-13|language=en|archive-date=2022-03-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20220305175234/https://www.washingtonpost.com/world/2022/03/02/boycotts-russia-invasion-ukraine/}}</ref>.
Російське вторгнення в Україну отримало широкий міжнародний осуд з боку урядів і міжурядових організацій, що зумовило введення нових [[Санкції проти Росії (2022)|санкцій проти Росії]], які спричинили російську фінансову кризу. Реакція урядів у всьому світі загалом була негативною, критика та осуд звучали з боку багатьох провідних країн, зокрема Великої Британії, США, Франції, Німеччини, Японії. [[Європейський Союз]] запровадив заборону російським літакам використовувати повітряний простір ЄС, заборону ''[[SWIFT]]'' для деяких російських банків, заборонив деякі російські ЗМІ. Міжнародні організації, зокрема [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] та [[НАТО]], також висловили осудження воєнної агресії РФ. Шириться бойкот Росії та Білорусі з боку неурядових організацій у сферах розваг, ЗМІ, бізнесу та спорту<ref>{{Cite web|title=Russia boycott: A list of global campaigns that are underway in support of Ukraine|url=https://www.washingtonpost.com/world/2022/03/02/boycotts-russia-invasion-ukraine/|website=Washington Post|date=2022-03-02|accessdate=2022-05-13|language=en|archive-date=2022-03-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20220305175234/https://www.washingtonpost.com/world/2022/03/02/boycotts-russia-invasion-ukraine/}}</ref>.


[[Файл:Countries which banned Russian aircraft from their airspace due to the 2022 Russian invasion of Ukraine.svg|міні|{{legend|#00e6e6|Країни, що закрили повітряний простір для російських літаків}}{{legend|#e60000|Росія}}{{legend|#e6e600|Україна}}{{legend|#e67300|Окуповані території (Крим, ОРДЛО)}}]]
[[Файл:Countries which banned Russian aircraft from their airspace due to the 2022 Russian invasion of Ukraine.svg|міні|{{legend|#00e6e6|Країни, що закрили повітряний простір для російських літаків}}{{legend|#e60000|Росія}}{{legend|#e6e600|Україна}}{{legend|#e67300|Окуповані території (Крим, ОРДЛО)}}]]
Рядок 542: Рядок 535:
[[Файл:Европейські_лідери_в_Україні.jpg|міні|265x265пкс|Европейські лідери в Україні, 16 червня 2022 рік]]
[[Файл:Европейські_лідери_в_Україні.jpg|міні|265x265пкс|Европейські лідери в Україні, 16 червня 2022 рік]]


Візити західних лідерів до України під час повномасштабного російського вторгнення у якості підтримки України&nbsp;— почалися 15 березня з візиту [[Прем'єр-міністр Польщі|Прем'єр-міністра Польщі]] [[Матеуш Моравецький|Матеуша Моравецького]], [[Прем'єр-міністр Чехії|Чехії]] [[Петр Фіала|Петра Фіали]] та [[Прем'єр-міністр Словенії|Словенії]] [[Янез Янша|Янез Янши]], а також віцепрем'єр-міністра Польщі з питань безпеки, лідера правлячої партії «[[Право і Справедливість]]» [[Ярослав Качинський|Ярослава Качинського]] до [[Київ|Києва]]. Візити продовжуються і по теперішній час.
Візити західних лідерів до України під час повномасштабного російського вторгнення як вияв підтримки України почалися 15 березня з візиту [[Прем'єр-міністр Польщі|Прем'єр-міністра Польщі]] [[Матеуш Моравецький|Матеуша Моравецького]], [[Прем'єр-міністр Чехії|Прем'єр-міністра Чехії]] [[Петр Фіала|Петра Фіали]] та [[Янез Янша|Прем'єр-міністра Словенії Янез Янши]], а також віцепрем'єр-міністра Польщі з питань безпеки, лідера правлячої партії «[[Право і Справедливість]]» [[Ярослав Качинський|Ярослава Качинського]] до [[Київ|Києва]]. Візити тривають і надалі.


=== Фінансова та правова допомога Україні ===
=== Фінансова та правова допомога Україні ===
Рядок 594: Рядок 587:


* Азербайджан надіслав 380 тонн продовольства, ліків і медичного приладдя<ref>{{cite web |title=Азербайджан надіслав 380 тонн гуманітарної допомоги мешканцям України |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/811917.html |date=12 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312073655/https://ua.interfax.com.ua/news/general/811917.html }}</ref>.
* Азербайджан надіслав 380 тонн продовольства, ліків і медичного приладдя<ref>{{cite web |title=Азербайджан надіслав 380 тонн гуманітарної допомоги мешканцям України |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/811917.html |date=12 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312073655/https://ua.interfax.com.ua/news/general/811917.html }}</ref>.
* Туреччина відправила 24 вантажівки з ліками, медичними засобами, продовольством, предметами першої необхідності, одягом та іншим<ref>{{cite web |title=З Туреччини в Україну вже відправили 24 вантажівки гуманітарної допомоги |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3422577-z-tureccini-v-ukrainu-vze-vidpravili-24-vantazivki-gumanitarnoi-dopomogi.html |website=Укрінформ |date=7 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312075407/https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3422577-z-tureccini-v-ukrainu-vze-vidpravili-24-vantazivki-gumanitarnoi-dopomogi.html }}</ref>.
* Туреччина відправила 24 вантажівки з ліками, медичними засобами, продовольством, предметами першої необхідності, одягом тощо<ref>{{cite web |title=З Туреччини в Україну вже відправили 24 вантажівки гуманітарної допомоги |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3422577-z-tureccini-v-ukrainu-vze-vidpravili-24-vantazivki-gumanitarnoi-dopomogi.html |website=Укрінформ |date=7 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312075407/https://www.ukrinform.ua/rubric-diaspora/3422577-z-tureccini-v-ukrainu-vze-vidpravili-24-vantazivki-gumanitarnoi-dopomogi.html }}</ref>.
* Канада оголосила про намір надіслати в Україну рятувальні засоби на випадок надзвичайної ситуації<ref>{{cite web |title=Канада надішле Україні велику партію гуманітарної допомоги |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3427199-kanada-nadisle-ukraini-veliku-partiu-gumanitarnoi-dopomogi.html |website=Укрінформ |date=12 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312034958/https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3427199-kanada-nadisle-ukraini-veliku-partiu-gumanitarnoi-dopomogi.html }}</ref>.
* Канада оголосила про намір надіслати в Україну рятувальні засоби на випадок надзвичайної ситуації<ref>{{cite web |title=Канада надішле Україні велику партію гуманітарної допомоги |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3427199-kanada-nadisle-ukraini-veliku-partiu-gumanitarnoi-dopomogi.html |website=Укрінформ |date=12 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312034958/https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3427199-kanada-nadisle-ukraini-veliku-partiu-gumanitarnoi-dopomogi.html }}</ref>.
* Китайський [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоний Хрест]] повідомив про плани надіслати гуманітарну допомогу на 5&nbsp;млн юанів ($791 тис.)<ref>{{cite web |title=Китай надасть Україні гуманітарну допомогу майже на $800 мільйонів |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3424504-kitaj-nadast-ukraini-gumanitarnu-dopomogu-majze-na-800-miljoniv.html |website=Укрінформ |date=9 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312075405/https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3424504-kitaj-nadast-ukraini-gumanitarnu-dopomogu-majze-na-800-miljoniv.html }}</ref>.
* Китайський [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|Червоний Хрест]] повідомив про плани надіслати гуманітарну допомогу на 5&nbsp;млн юанів ($791 тис.)<ref>{{cite web |title=Китай надасть Україні гуманітарну допомогу майже на $800 мільйонів |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3424504-kitaj-nadast-ukraini-gumanitarnu-dopomogu-majze-na-800-miljoniv.html |website=Укрінформ |date=9 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312075405/https://www.ukrinform.ua/rubric-uarazom/3424504-kitaj-nadast-ukraini-gumanitarnu-dopomogu-majze-na-800-miljoniv.html }}</ref>.
* [[Всесвітня організація охорони здоров'я|ВООЗ]] спрямувала в Україну близько 100 тон товарів, зокрема кисень, інсулін, хірургічне приладдя, анестетики, медичним обладнання<ref>{{cite web |title=ВООЗ має намір поставити в Україну ще понад сто тонн допомоги |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/814672.html |website=Інтерфакс-Україна |date=17 березня 2022 |archive-date=17 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220317064503/https://ua.interfax.com.ua/news/general/814672.html }}</ref>.
* [[Всесвітня організація охорони здоров'я|ВООЗ]] спрямувала в Україну близько 100 т товарів, зокрема кисень, інсулін, хірургічне приладдя, анестетики, медичне обладнання<ref>{{cite web |title=ВООЗ має намір поставити в Україну ще понад сто тонн допомоги |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/814672.html |website=Інтерфакс-Україна |date=17 березня 2022 |archive-date=17 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220317064503/https://ua.interfax.com.ua/news/general/814672.html }}</ref>.


=== Санкції проти Росії ===
=== Санкції проти Росії ===
Рядок 660: Рядок 653:
[[Файл:Wladimir and Vitali Klitschko with a Starlink user terminal.jpg|міні|праворуч|[[Брати Клички (боксери)|Брати Клички]] з терміналами Starlink]]
[[Файл:Wladimir and Vitali Klitschko with a Starlink user terminal.jpg|міні|праворуч|[[Брати Клички (боксери)|Брати Клички]] з терміналами Starlink]]


* Очільниця білоруської опозиції [[Тихановська Світлана Георгіївна|Світлана Тихановська]] проголосила, що представлятиме Білорусь замість Лукашенка, який, за її оцінкою, більше не є гарантом незалежності та територіальної цілісності Білорусі<ref>{{Cite web|title="Лукашенко больше не гарант": Тихановская объявила себя представителем белорусского народа |url=https://p.dw.com/p/47X5X |website=Deutsche Welle|date=2022-02-24|language=ru|archive-date=8 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220308155324/https://www.dw.com/ru/lukashenko-bolshe-ne-garant-tihanovskaja-objavila-sebja-predstavitelem-belorusskogo-naroda/a-60900835}}</ref>.
* Очільниця білоруської опозиції [[Тихановська Світлана Георгіївна|Світлана Тихановська]] оголосила, що представлятиме Білорусь замість Лукашенка, який, за її оцінкою, більше не є гарантом незалежності та територіальної цілісності Білорусі<ref>{{Cite web|title="Лукашенко больше не гарант": Тихановская объявила себя представителем белорусского народа |url=https://p.dw.com/p/47X5X |website=Deutsche Welle|date=2022-02-24|language=ru|archive-date=8 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220308155324/https://www.dw.com/ru/lukashenko-bolshe-ne-garant-tihanovskaja-objavila-sebja-predstavitelem-belorusskogo-naroda/a-60900835}}</ref>.
* Прем'єр-міністр Грузії [[Іраклі Гарібашвілі|Іраклій Гарібашвілі]] заявив, що Грузія не планує підтримувати фінансові й економічні санкції західних країн проти Росії, зіславшись на те, що це більше нашкодить його країні та населенню<ref>{{Cite web|title=Грузия не присоединится к санкциям против России – премьер Гарибашвили|url=https://www.ekhokavkaza.com/a/31722538.html|website=Эхо Кавказа|date=2022-02-25|language=ru|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225081922/https://www.ekhokavkaza.com/a/31722538.html}}</ref>.
* Прем'єр-міністр Грузії [[Іраклі Гарібашвілі|Іраклій Гарібашвілі]] заявив, що Грузія не планує підтримувати фінансові й економічні санкції західних країн проти Росії, зіславшись на те, що це більше нашкодить його країні та населенню<ref>{{Cite web|title=Грузия не присоединится к санкциям против России – премьер Гарибашвили|url=https://www.ekhokavkaza.com/a/31722538.html|website=Эхо Кавказа|date=2022-02-25|language=ru|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225081922/https://www.ekhokavkaza.com/a/31722538.html}}</ref>.
* Казахстан відмовився допомагати Путіну у війні проти України<ref>{{Cite web|title=One of Russia's closest allies denies request for troops|url=https://www.nbcnews.com/news/world/live-blog/russia-ukraine-live-updates-n1289976|website=NBC News|accessdate=2022-02-26|language=en|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226124754/https://www.nbcnews.com/news/world/live-blog/russia-ukraine-live-updates-n1289976}}</ref>.
* Казахстан відмовився допомагати Путіну у війні проти України<ref>{{Cite web|title=One of Russia's closest allies denies request for troops|url=https://www.nbcnews.com/news/world/live-blog/russia-ukraine-live-updates-n1289976|website=NBC News|accessdate=2022-02-26|language=en|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226124754/https://www.nbcnews.com/news/world/live-blog/russia-ukraine-live-updates-n1289976}}</ref>.
Рядок 674: Рядок 667:
* Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок 10 травня прибула з візитом до України, відвідала зруйновану російськими окупантами Бучу та Ірпінь на Київщині<ref>{{Cite web|title=Міністерка закордонних справ Німеччини приїхала до Бучі (оновлено)|url=https://lb.ua/society/2022/05/10/516316_ministerka_zakordonnih_sprav.html|website=LB.ua |date=2022-05-10|archive-date=10 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220510120010/https://lb.ua/society/2022/05/10/516316_ministerka_zakordonnih_sprav.html}}</ref>.
* Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок 10 травня прибула з візитом до України, відвідала зруйновану російськими окупантами Бучу та Ірпінь на Київщині<ref>{{Cite web|title=Міністерка закордонних справ Німеччини приїхала до Бучі (оновлено)|url=https://lb.ua/society/2022/05/10/516316_ministerka_zakordonnih_sprav.html|website=LB.ua |date=2022-05-10|archive-date=10 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220510120010/https://lb.ua/society/2022/05/10/516316_ministerka_zakordonnih_sprav.html}}</ref>.
* Президент Республіки Польща [[Анджей Дуда]] 22 травня прибув із робочим візитом до України і став першим іноземним лідером, який особисто виступив у Верховній Раді України після початку повномасштабної війни РФ. Президент РП висловив подяку українським захисникам і захисницям, запевнив, що Польща і надалі підтримуватиме українську боротьбу проти агресора.<ref>{{Cite web|title=Процитував Франка і згадав про героїчну оборону Маріуполя: що сказав президент Польщі у виступі з трибуни Верховної Ради|url=https://tsn.ua/exclusive/procituvav-franka-i-pozhartuvav-pro-yevrobachennya-scho-skazav-prezident-polschi-u-vistupi-z-tribuni-verhovnoyi-radi-2068096.html|website=ТСН.ua|date=2022-05-22 |archive-date=23 травень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220523074250/https://tsn.ua/exclusive/procituvav-franka-i-pozhartuvav-pro-yevrobachennya-scho-skazav-prezident-polschi-u-vistupi-z-tribuni-verhovnoyi-radi-2068096.html}}</ref>
* Президент Республіки Польща [[Анджей Дуда]] 22 травня прибув із робочим візитом до України і став першим іноземним лідером, який особисто виступив у Верховній Раді України після початку повномасштабної війни РФ. Президент РП висловив подяку українським захисникам і захисницям, запевнив, що Польща і надалі підтримуватиме українську боротьбу проти агресора.<ref>{{Cite web|title=Процитував Франка і згадав про героїчну оборону Маріуполя: що сказав президент Польщі у виступі з трибуни Верховної Ради|url=https://tsn.ua/exclusive/procituvav-franka-i-pozhartuvav-pro-yevrobachennya-scho-skazav-prezident-polschi-u-vistupi-z-tribuni-verhovnoyi-radi-2068096.html|website=ТСН.ua|date=2022-05-22 |archive-date=23 травень 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220523074250/https://tsn.ua/exclusive/procituvav-franka-i-pozhartuvav-pro-yevrobachennya-scho-skazav-prezident-polschi-u-vistupi-z-tribuni-verhovnoyi-radi-2068096.html}}</ref>
* Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон відвідував Україну 9 квітня та 17 червня з метою посилення тиску на Росію. 16 червня також прибули канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Емманюель Макрон, а також президент Румунії Клаус Йоганніс і прем'єр Італії Маріо Драґі<ref name="Візит 17 червня">{{cite web|title=Після візиту Шольца і Макрона до Києва прибув премʼєр Британії|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-dzhonson-kyyiv-vizyt/31903026.html|website=Громадське|accessdate=18 червня 2022|date=17 червня 2022}}</ref> для обговорення санкцій проти Росії, експорту зерна з заблокованих портів, членства України в ЄС, поставки Україні зброї та переговорів з Росією<ref>{{cite web |title=«Санкції, зброя і зерно»: Кулеба розповів про результати саміту з лідерами чотирьох країн у Києві |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-kuleba-samit-lidery-chotyrioh-krain/31901509.html |website=Громадське |accessdate=18 червня 2022 |date=17 червня 2022}}</ref>.
* Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон відвідував Україну 9 квітня та 17 червня з метою посилення тиску на Росію. 16 червня прибули канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Емманюель Макрон, а також президент Румунії Клаус Йоганніс і прем'єр Італії Маріо Драґі<ref name="Візит 17 червня">{{cite web|title=Після візиту Шольца і Макрона до Києва прибув премʼєр Британії|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-dzhonson-kyyiv-vizyt/31903026.html|website=Громадське|accessdate=18 червня 2022|date=17 червня 2022}}</ref> для обговорення санкцій проти Росії, експорту зерна з заблокованих портів, членства України в ЄС, поставки Україні зброї та переговорів з Росією<ref>{{cite web |title=«Санкції, зброя і зерно»: Кулеба розповів про результати саміту з лідерами чотирьох країн у Києві |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-kuleba-samit-lidery-chotyrioh-krain/31901509.html |website=Громадське |accessdate=18 червня 2022 |date=17 червня 2022}}</ref>.


== Втрати ==
== Втрати ==
Рядок 693: Рядок 686:
Станом на середину червня британська розвідка оцінювала втрати Росії в Україні приблизно в 20 тисяч людей<ref name=bbc_2022_06_24/>.
Станом на середину червня британська розвідка оцінювала втрати Росії в Україні приблизно в 20 тисяч людей<ref name=bbc_2022_06_24/>.


Станом на 17 серпня 2022, адміністраторами [[Телеграм|телеграм-каналу]] «Горюшко» на основі відкритих джерел були встановлені імена 5349 російських військових та бійців ПВК, знищених в ході повномасштабного вторгнення РФ в Україну.<ref>{{Cite web|title=Горюшко|url=https://t.me/pechalbeda200|website=Telegram|accessdate=2022-07-04}}</ref>
Станом на 19 листопада 2022, адміністраторами [[Телеграм|телеграм-каналу]] «Горюшко» на основі відкритих джерел були встановлені імена 8623 російських військових та бійців ПВК, знищених в ході повномасштабного вторгнення РФ в Україну.<ref>{{Cite web|title=Горюшко|url=https://t.me/pechalbeda200|website=Telegram|accessdate=2022-07-04}}</ref>


Анонімний OSINT-дослідник [[Necro Mancer]], що займається встановленням, документацією і аналізом подій російсько-української війни, станом на 1 жовтня 2022 року зафіксував імена щонайменш 3345 вбитих (включаючи небойові втрати) російських загарбників та місцевих проросійських колаборантів, що загинули під час вторгнення в Україну. Серед загиблих&nbsp;— 2493 кадрових військових ЗС РФ, 123 росгвардійця та 16 найманців ПВК Вагнера<ref>[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ALGJAoPfBemEUh_3qBrFm0e4woBB2D2ctS_FVsWBJsU/edit#gid=2130329978 Груз 200]</ref>. Інший OSINT-дослідник «Герой в мешке» на основі відкритих джерел станом на 18 серпня 2022 року встановив імена 4760 ліквідованих російських загарбників та бойовиків з ОРДЛО<ref>[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1qWclmdvJe1ITSEVCd0gv-RBAaIUe_bMGU8VFZqYBRtk/edit#gid=0 Потери РФ на войне в Украине / Погибшие русские солдаты в «СВО»&nbsp;— Google Таблицы docs.google.com]</ref><ref>[https://twitter.com/ruZZia_loss Герой в мешке]</ref>.
Анонімний OSINT-дослідник [[Necro Mancer]], що займається встановленням, документацією і аналізом подій російсько-української війни, станом на 1 жовтня 2022 року зафіксував імена щонайменш 3345 вбитих (включаючи небойові втрати) російських загарбників та місцевих проросійських колаборантів, що загинули під час вторгнення в Україну. Серед загиблих&nbsp;— 2493 кадрових військових ЗС РФ, 123 росгвардійця та 16 найманців ПВК Вагнера<ref>[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ALGJAoPfBemEUh_3qBrFm0e4woBB2D2ctS_FVsWBJsU/edit#gid=2130329978 Груз 200]</ref>. Інший OSINT-дослідник «Герой в мешке» на основі відкритих джерел станом на 18 серпня 2022 року встановив імена 4760 ліквідованих російських загарбників та бойовиків з ОРДЛО<ref>[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1qWclmdvJe1ITSEVCd0gv-RBAaIUe_bMGU8VFZqYBRtk/edit#gid=0 Потери РФ на войне в Украине / Погибшие русские солдаты в «СВО»&nbsp;— Google Таблицы docs.google.com]</ref><ref>[https://twitter.com/ruZZia_loss Герой в мешке]</ref>.


Станом на 1 вересня 2022 журналістам видання «Кавказ.реалії» на основі відкритих джерел були встановлені імена 1126 ліквідованих російських військових&nbsp;— уродженців та жителів Північного Кавказу та Півдня Росії ([[Чечня]], [[Дагестан]], [[Адигея]], [[Інгушетія]], [[Краснодарський край]], [[Калмикія]], [[Кабардино-Балкарія]], [[Північна Осетія]], [[Ставропольський край]])<ref>[https://www.kavkazr.com/a/gruz-200-spisok-ubityh-v-ukraine-voennyh-s-severnogo-kavkaza-i-yuga-rossii/31785720.html Груз-200: список убитых в Украине военных с Северного Кавказа и Юга России]</ref>.
Станом на 18 листопада 2022 журналістам видання «Кавказ.реалії» на основі відкритих джерел були встановлені імена 1590 ліквідованих російських військових&nbsp;— уродженців та жителів Північного Кавказу та Півдня Росії ([[Чечня]], [[Дагестан]], [[Адигея]], [[Інгушетія]], [[Краснодарський край]], [[Калмикія]], [[Кабардино-Балкарія]], [[Північна Осетія]], [[Ставропольський край]])<ref>[https://www.kavkazr.com/a/gruz-200-spisok-ubityh-v-ukraine-voennyh-s-severnogo-kavkaza-i-yuga-rossii/31785720.html Груз-200: список убитых в Украине военных с Северного Кавказа и Юга России]</ref>.


Чеська моніторингова група «Russian Officers killed in Ukraine», яка веде підрахунки загибелі російських офіцерів (молодших, старших та вищих) на війні в Україні станом на 12 жовтня 2022 року виявила підтвердження ліквідації 1294 особи: 218 лейтенантів, 447 старших лейтенантів, 260 капітанів, 179 майорів, 88 підполковників, 41 полковників, 5 генералів<ref>[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1_bpIqkzD88hlSpA-PDZenSQGNnVnxz3lwYHKViSyuUc/edit#gid=1361265165 Russian Officers killed in Ukraine]</ref>.
Чеська моніторингова група «Russian Officers killed in Ukraine», яка веде підрахунки загибелі російських офіцерів (молодших, старших та вищих) на війні в Україні станом на 12 жовтня 2022 року виявила підтвердження ліквідації 1294 особи: 218 лейтенантів, 447 старших лейтенантів, 260 капітанів, 179 майорів, 88 підполковників, 41 полковників, 5 генералів<ref>[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1_bpIqkzD88hlSpA-PDZenSQGNnVnxz3lwYHKViSyuUc/edit#gid=1361265165 Russian Officers killed in Ukraine]</ref>.


==== Українські дані щодо російських втрат ====
==== Українські дані щодо російських втрат ====
За даними Генштабу ЗСУ, від початку бойових дій з 24 лютого бойові втрати противника станом на 26 жовтня орієнтовно становили:<ref>{{Cite web|title=Увійти у Facebook|url=https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FGeneralStaff.ua|website=Facebook|accessdate=2022-08-10|language=uk}}</ref>
За даними Генштабу ЗСУ, від початку бойових дій з 24 лютого бойові втрати противника станом на 27 листопада орієнтовно становили:<ref>{{Cite web|title=Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine|url=https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua|website=www.facebook.com|accessdate=2022-11-08|language=uk}}</ref>
* [[Особовий склад|особового складу]]&nbsp;— близько 68&nbsp;900 осіб
* [[Особовий склад|особового складу]]&nbsp;— близько 87&nbsp;310 осіб
* [[танк]]ів&nbsp;— 2&nbsp;628 од.
* [[танк]]ів&nbsp;— 2&nbsp;905 од.
* [[Бойова машина|бойових броньованих машин]]&nbsp;— 5&nbsp;351 од.
* [[Бойова машина|бойових броньованих машин]]&nbsp;— 5&nbsp;856 од.
* [[Артилерійська система|артилерійських систем]]&nbsp;— 1&nbsp;686 од.
* [[Артилерійська система|артилерійських систем]]&nbsp;— 1&nbsp;897 од.
* [[Реактивна система залпового вогню|РСЗВ]]&nbsp;— 379 од.
* [[Реактивна система залпового вогню|РСЗВ]]&nbsp;— 395 од.
* [[ППО|засобів ППО]]&nbsp;— 192 од.
* [[ППО|засобів ППО]]&nbsp;— 209 од.
* [[Військовий літак|літаків]]&nbsp;— 271 од.
* [[Військовий літак|літаків]]&nbsp;— 278 од.
* [[Військовий гелікоптер|гелікоптерів]]&nbsp;— 248 од.
* [[Військовий гелікоптер|гелікоптерів]]&nbsp;— 261 од.
* [[БПЛА]] оперативно-тактичного рівня&nbsp;— 1&nbsp;379 од.
* [[БПЛА]] оперативно-тактичного рівня&nbsp;— 1&nbsp;555 од.
* [[Крилата ракета|крилатих ракет]]&nbsp;— 350 од.
* [[Крилата ракета|крилатих ракет]]&nbsp;— 531 од.
* [[Військовий корабель|кораблів]]/катерів&nbsp;— 16 од.
* [[Військовий корабель|кораблів]]/катерів&nbsp;— 16 од.
* автомобільної техніки та автоцистерн&nbsp;— 4&nbsp;076 од.
* автомобільної техніки та автоцистерн&nbsp;— 4&nbsp;412 од.
* спеціальної техніки&nbsp;— 149 од.
* спеціальної техніки&nbsp;— 163 од.


==== Російські дані щодо власних втрат ====
==== Російські дані щодо власних втрат ====
25 лютого 2022 року, коли втрати російських загарбників за українськими підрахунками сягали понад 1000 осіб<ref name="Громадське10002" />, представник [[Міністерство оборони Російської Федерації|Міністерства оборони Росії]] І. Конашенков звітував, що «втрат у збройних силах Росії немає»<ref>{{cite web|url=https://www.gazeta.ru/army/2022/02/25/14577229.shtml|title=«Потерь в вооруженных силах России нет». Как продвигается операция на Украине|author=М. Шустрова|date=2022-02-25 |publisher=Газета.Ру|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225152715/https://www.gazeta.ru/army/2022/02/25/14577229.shtml|archivedate=25 лютого 2022|deadurl=}} {{Ref-ru}}</ref>.
25 лютого 2022 року, коли втрати російських загарбників за українськими підрахунками сягали понад 1000 осіб<ref name="Громадське10002" />, представник [[Міністерство оборони Російської Федерації|Міністерства оборони Росії]] І. Конашенков звітував, що «втрат у збройних силах Росії немає»<ref>{{cite web|url=https://www.gazeta.ru/army/2022/02/25/14577229.shtml|title=«Потерь в вооруженных силах России нет». Как продвигается операция на Украине|author=М. Шустрова|date=2022-02-25 |publisher=Газета.Ру|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225152715/https://www.gazeta.ru/army/2022/02/25/14577229.shtml|archivedate=25 лютого 2022|deadurl=}} {{Ref-ru}}</ref>.


26 лютого 2022 року, на 3-й день війни, в Росії вперше визнали загибель 1 російського військового в Україні, причому це було зроблено не центральною владою, а регіональною&nbsp;— головою Дагестану<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/u_rosiyi_vpershe_viznali_svoyi_vtrati_v_ukrayini_n1537006|title=У Росії вперше визнали свої втрати в Україні |date=2022-02-27 |publisher=Zahid.net|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220227013147/https://zaxid.net/u_rosiyi_vpershe_viznali_svoyi_vtrati_v_ukrayini_n1537006|archivedate=27 лютого 2022|deadurl= }}</ref>. У наступні дні ще були поодинокі визнання, зроблені владами регіонального рівня. 2 березня 2022 року Міноборони Росії вперше оприлюднило дані щодо військових втрат Росії в Україні<ref>{{cite web|url=https://www.svoboda.org/a/narusova-o-poteryah-rf-iz-roty-v-sto-chelovek-v-zhivyh-ostalosj-chetvero/31736488.html|title=Нарусова о потерях РФ: "Из роты в сто человек в живых осталось четверо" |date=2022-03-04 |publisher=Радио Свобода|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220304212958/https://www.svoboda.org/a/narusova-o-poteryah-rf-iz-roty-v-sto-chelovek-v-zhivyh-ostalosj-chetvero/31736488.html|archivedate=4 березня 2022|deadurl=}}</ref>, знизивши їх у своєму звіті щонайменше у 12 разів від фактичних. Увечері 27 лютого Міністерство оборони РФ визнало наявність убитих і поранених «в ході спецоперації Росії в Донбасі», не назвавши конкретних цифр<ref name="Минобороны России сообщило о жертвах и раненых">{{cite web|title=Минобороны России сообщило о жертвах и раненых в ходе операции в Донбассе|url=https://www.msn.com/ru-ru/news/featured/минобороны-россии-сообщило-о-жертвах-и-раненых-в-ходе-операции-в-донбассе/ar-AAUnJt5?li=BBoPMmj|website=MSN.ru |date=27.02.2022|archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227192448/https://www.msn.com/ru-ru/news/featured/минобороны-россии-сообщило-о-жертвах-и-раненых-в-ходе-операции-в-донбассе/ar-AAUnJt5?li=BBoPMmj}}</ref>. Вночі на сайті інформаційного агентства Росії [[ТАРС]] з'явилися дані про загальні втрати Росії у війні: 14 літаків, 5 вертольотів, 102 танки, 536 бронемашин, 15 артилерійських установок, 1 зенітно-ракетний комплекс «Бук», понад {{num|3500}} солдатів. Ці дані збігалися з тими, які надавала українська влада. Невдовзі ця інформація була видалена з сайту<ref>{{cite web|title=На сайті «ТАСС» з'явилися дані про великі втрати Росії, але потім ці цифри були видалені|url=https://www.radiosvoboda.org/a/tass-rosia-vtraty-ukraina/31725420.html|website=Радіо Свобода |date=27.02.2022|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226231202/https://www.radiosvoboda.org/a/tass-rosia-vtraty-ukraina/31725420.html}}</ref>. 21 березня російське видання «Комсомольська правда» оприлюднило дані щодо втрат живої сили від Міноборони Росії&nbsp;— 9861 вбитими та 16&nbsp;153 пораненими військовослужбовцями<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/ubitimi-poranenimi-rosiya-viznala-vtratu-viyni-ponad-26-tisyach_n1914612|title=Убитими і пораненими: Росія визнала втрату у війні понад 26 тисяч своїх військових|website=24 Канал|date=2022-03-21|archive-date=29 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220329130334/https://24tv.ua/ubitimi-poranenimi-rosiya-viznala-vtratu-viyni-ponad-26-tisyach_n1914612}}</ref>.
26 лютого 2022 року, на 3-й день війни, в Росії вперше визнали загибель 1 російського військового в Україні, причому це було зроблено не центральною владою, а регіональною&nbsp;— головою [[Дагестан]]у<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/u_rosiyi_vpershe_viznali_svoyi_vtrati_v_ukrayini_n1537006|title=У Росії вперше визнали свої втрати в Україні |date=2022-02-27 |publisher=Zahid.net|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220227013147/https://zaxid.net/u_rosiyi_vpershe_viznali_svoyi_vtrati_v_ukrayini_n1537006|archivedate=27 лютого 2022|deadurl= }}</ref>. У наступні дні ще були поодинокі визнання, зроблені владами регіонального рівня. 2 березня 2022 року Міноборони Росії вперше оприлюднило дані щодо військових втрат Росії в Україні<ref>{{cite web|url=https://www.svoboda.org/a/narusova-o-poteryah-rf-iz-roty-v-sto-chelovek-v-zhivyh-ostalosj-chetvero/31736488.html|title=Нарусова о потерях РФ: "Из роты в сто человек в живых осталось четверо" |date=2022-03-04 |publisher=Радио Свобода|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220304212958/https://www.svoboda.org/a/narusova-o-poteryah-rf-iz-roty-v-sto-chelovek-v-zhivyh-ostalosj-chetvero/31736488.html|archivedate=4 березня 2022|deadurl=}}</ref>, знизивши їх у своєму звіті щонайменше у 12 разів від фактичних. Увечері 27 лютого Міністерство оборони РФ визнало наявність убитих і поранених «в ході спецоперації Росії в Донбасі», не назвавши конкретних цифр<ref name="Минобороны России сообщило о жертвах и раненых">{{cite web|title=Минобороны России сообщило о жертвах и раненых в ходе операции в Донбассе|url=https://www.msn.com/ru-ru/news/featured/минобороны-россии-сообщило-о-жертвах-и-раненых-в-ходе-операции-в-донбассе/ar-AAUnJt5?li=BBoPMmj|website=MSN.ru |date=27.02.2022|archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227192448/https://www.msn.com/ru-ru/news/featured/минобороны-россии-сообщило-о-жертвах-и-раненых-в-ходе-операции-в-донбассе/ar-AAUnJt5?li=BBoPMmj}}</ref>. Вночі на сайті інформаційного агентства Росії [[ТАРС]] з'явилися дані про загальні втрати Росії у війні: 14 літаків, 5 вертольотів, 102 танки, 536 бронемашин, 15 артилерійських установок, 1 зенітно-ракетний комплекс «Бук», понад {{num|3500}} солдатів. Ці дані збігалися з тими, які надавала українська влада. Невдовзі ця інформація була видалена з сайту<ref>{{cite web|title=На сайті «ТАСС» з'явилися дані про великі втрати Росії, але потім ці цифри були видалені|url=https://www.radiosvoboda.org/a/tass-rosia-vtraty-ukraina/31725420.html|website=Радіо Свобода |date=27.02.2022|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226231202/https://www.radiosvoboda.org/a/tass-rosia-vtraty-ukraina/31725420.html}}</ref>. 21 березня російське видання «Комсомольська правда» оприлюднило дані щодо втрат живої сили від Міноборони Росії&nbsp;— 9861 вбитими та 16&nbsp;153 пораненими військовослужбовцями<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/ubitimi-poranenimi-rosiya-viznala-vtratu-viyni-ponad-26-tisyach_n1914612|title=Убитими і пораненими: Росія визнала втрату у війні понад 26 тисяч своїх військових|website=24 Канал|date=2022-03-21|archive-date=29 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220329130334/https://24tv.ua/ubitimi-poranenimi-rosiya-viznala-vtratu-viyni-ponad-26-tisyach_n1914612}}</ref>.


25 березня 2022 року Міністерство оборони Росії вперше з 2 березня оновило інформацію щодо кількості російських військових, які загинули за місяць так званої «спецоперації» в Україні. За його даними, було ліквідовано 1351 російського військовослужбовця, тоді як, згідно з даними Генштабу ЗСУ&nbsp;— ліквідованих російських загарбників в понад як 10 разів більше&nbsp;— понад 16 тис.<ref>{{cite web|url=https://censor.net/ua/news/3328565/v_minoborony_rf_zapevnyayut_scho_vid_pochatku_viyiny_v_ukrayini_zagynuv_usogo_1351_rosiyiskyyi_okupant |title=В Міноборони РФ запевняють, що від початку війни в Україні загинув усього 1351 російський окупант |date=2022-03-25 |publisher=Цензор.Нет|archiveurl=|archivedate=|deadurl=}}</ref>
25 березня 2022 року Міністерство оборони Росії вперше з 2 березня оновило інформацію щодо кількості російських військових, які загинули за місяць так званої «спецоперації» в Україні. За його даними, було ліквідовано 1351 російського військовослужбовця, тоді як, згідно з даними Генштабу ЗСУ&nbsp;— ліквідованих російських загарбників в понад як 10 разів більше&nbsp;— понад 16 тис.<ref>{{cite web|url=https://censor.net/ua/news/3328565/v_minoborony_rf_zapevnyayut_scho_vid_pochatku_viyiny_v_ukrayini_zagynuv_usogo_1351_rosiyiskyyi_okupant |title=В Міноборони РФ запевняють, що від початку війни в Україні загинув усього 1351 російський окупант |date=2022-03-25 |publisher=Цензор.Нет|archiveurl=|archivedate=|deadurl=}}</ref>
Рядок 726: Рядок 719:
Прессекретар Володимира Путіна [[Пєсков Дмитро Сергійович|Дмитро Пєсков]] 7 квітня визнав у інтерв'ю для британського телеканалу «''Sky News''», що Росія зазнає значних втрат в Україні та назвав це «великою трагедією» для Росії<ref>{{cite web |title=Пєсков визнав величезні втрати РФ в Україні |url=https://www.unian.ua/war/dmitro-pyeskov-viznav-velichezni-vtrati-rosiji-u-viyni-proti-ukrajini-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11777202.html |website=УНІАН |date=7 квітня 2022 |archive-date=8 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220408154923/https://www.unian.ua/war/dmitro-pyeskov-viznav-velichezni-vtrati-rosiji-u-viyni-proti-ukrajini-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11777202.html }}</ref>.
Прессекретар Володимира Путіна [[Пєсков Дмитро Сергійович|Дмитро Пєсков]] 7 квітня визнав у інтерв'ю для британського телеканалу «''Sky News''», що Росія зазнає значних втрат в Україні та назвав це «великою трагедією» для Росії<ref>{{cite web |title=Пєсков визнав величезні втрати РФ в Україні |url=https://www.unian.ua/war/dmitro-pyeskov-viznav-velichezni-vtrati-rosiji-u-viyni-proti-ukrajini-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11777202.html |website=УНІАН |date=7 квітня 2022 |archive-date=8 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220408154923/https://www.unian.ua/war/dmitro-pyeskov-viznav-velichezni-vtrati-rosiji-u-viyni-proti-ukrajini-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11777202.html }}</ref>.


Дослідники групи «[[Медіазона]]» станом на 22 жовтня 2022 року в російських ЗМІ зафіксували підтвердження загибелі не менше 7822 російських військовиків, серед яких щонайменше 1516 мотострільців, 1236 десантників, 434 танкістів, 412 морських піхотинців, 332 росгвардійці, 288 спецназівців, 282 артилеристи, 114 моряків, 86 льотчиків та 84 інженерів. РФ з початку вторгнення понад 1200 офіцерів, майже 300 з них&nbsp;— це старший склад (майори, підполковники та полковники). Найвищі втрати особового складу серед вихідців з «неросійських» регіонів&nbsp;— [[Дагестан]]у та [[Бурятія|Бурятії]]<ref>{{Cite web|title=Потери России в войне с Украиной. Сводка «Медиазоны»|url=https://zona.media/casualties|website=Медиазона|accessdate=2022-06-17|language=ru}}</ref>. Дослідники Російської служби Бі-бі-сі станом на 29 квітня 2022 року відзначили підтвердження у відкритих джерелах загибелі 1899 російських військовиків<ref>{{cite web |url=https://www.bbc.com/russian/news-61270716 |title=Сколько российских военных уже погибли на войне с Украиной - новое исследование Би-би-си |date=2022-04-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220429113615/https://www.bbc.com/russian/news-61270716 |archivedate=2022-04-29}}</ref>, а станом на 24&nbsp;червня&nbsp;— 4010, і є підстави вважати, що це на 40-60&nbsp;% менше повної кількості лише похованих у Росії військовиків, загиблих при вторгненні<ref name=bbc_2022_06_24>{{cite web |url=https://www.bbc.com/russian/features-61927357 |title=Что мы знаем о потерях России в Украине за четыре месяца войны |date=2022-06-24 |publisher=BBC |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220627202131/https://www.bbc.com/russian/features-61927357 |archivedate=2022-06-27}}</ref>.
Дослідники групи «[[Медіазона]]» станом на 18 листопада 2022 року в російських ЗМІ зафіксували підтвердження загибелі не менше 9001 російського військовика, серед яких щонайменше 1641 мотострілець, 1322 десантники, 467 танкістів, 441 морського піхотинця, 358 росгвардійців, 317 артилеристів, 311 спецназівців, 116 моряків, 100 льотчиків та 89 інженерів. РФ з початку вторгнення понад 1400 офіцерів, понад 300 з них&nbsp;— це старший склад (майори, підполковники та полковники). Найвищі втрати особового складу серед вихідців з «неросійських» регіонів&nbsp;— [[Дагестан]]у та [[Бурятія|Бурятії]]<ref>{{Cite web|title=Потери России в войне с Украиной. Сводка «Медиазоны»|url=https://zona.media/casualties|website=Медиазона|accessdate=2022-06-17|language=ru}}</ref>. Дослідники Російської служби Бі-бі-сі станом на 29 квітня 2022 року відзначили підтвердження у відкритих джерелах загибелі 1899 російських військовиків<ref>{{cite web |url=https://www.bbc.com/russian/news-61270716 |title=Сколько российских военных уже погибли на войне с Украиной - новое исследование Би-би-си |date=2022-04-29 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220429113615/https://www.bbc.com/russian/news-61270716 |archivedate=2022-04-29}}</ref>, а станом на 24&nbsp;червня&nbsp;— 4010, і є підстави вважати, що це на 40-60&nbsp;% менше повної кількості лише похованих у Росії військовиків, загиблих при вторгненні<ref name=bbc_2022_06_24>{{cite web |url=https://www.bbc.com/russian/features-61927357 |title=Что мы знаем о потерях России в Украине за четыре месяца войны |date=2022-06-24 |publisher=BBC |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220627202131/https://www.bbc.com/russian/features-61927357 |archivedate=2022-06-27}}</ref>.


7 травня 2022 року під час брифінгу в кабміні [[Татарстан|Республіки Татарстан]] з нагоди підготовки до Дня Перемоги глава республіки Рустам Мініханов повідомив, що під час «спецоперації» загинули 62 військовики з Татарстану<ref>[https://116.ru/text/incidents/2022/05/07/71314949/ Мініханов розповів, скільки військових із Татарстану загинули в Україні. Публікуємо цифри. (рос.) 07.05.2022, 13:48]</ref>.
7 травня 2022 року під час брифінгу в кабміні [[Татарстан|Республіки Татарстан]] з нагоди підготовки до Дня Перемоги глава республіки Рустам Мініханов повідомив, що під час «спецоперації» загинули 62 військовики з Татарстану<ref>[https://116.ru/text/incidents/2022/05/07/71314949/ Мініханов розповів, скільки військових із Татарстану загинули в Україні. Публікуємо цифри. (рос.) 07.05.2022, 13:48]</ref>.
Рядок 732: Рядок 725:
6 червня Світлогірський міський суд [[Калінінградська область|Калінінградської області]] визнав забороненою інформацією список загиблих в Україні російських солдатів, зібраний псковським інтернет-виданням 60.RU за відкритими джерелами, після чого аналогічні списки видалили й кілька інших ЗМІ<ref>[https://zona.media/news/2022/06/06/cens Суд признал запрещенной информацией статью псковского издания 60.RU со списком погибших в Украине российских военных]</ref>.
6 червня Світлогірський міський суд [[Калінінградська область|Калінінградської області]] визнав забороненою інформацією список загиблих в Україні російських солдатів, зібраний псковським інтернет-виданням 60.RU за відкритими джерелами, після чого аналогічні списки видалили й кілька інших ЗМІ<ref>[https://zona.media/news/2022/06/06/cens Суд признал запрещенной информацией статью псковского издания 60.RU со списком погибших в Украине российских военных]</ref>.


«[[Нова газета]]» з'ясувала, що станом на 14 липня 2022 російська влада виділила сім'ям загиблих і поранених на війні 113&nbsp;млрд рублів. Це засвідчує те, що російська армія вже втратила близько 15—17 тис. людей убитими та пораненими&nbsp;— кожного десятого від початкового угруповання<ref>{{Cite web|url=https://novayagazeta.eu/articles/2022/07/11/oplatite-moi-iskandery|title=Оплатите мои «Искандеры» Как Россия тратит на войну сверхдоходы, полученные от торговли нефтью и газом: исследование «Новой газеты. Европа»|website=Новая газета. Европа|date=1657523880000|access-date=2022-07-14}}</ref>.
«[[Нова газета]]» з'ясувала, що станом на 14 липня 2022 російська влада виділила сім'ям загиблих і поранених на війні 113&nbsp;млрд рублів. Це засвідчує, що російська армія вже втратила близько 15—17 тис. людей убитими та пораненими&nbsp;— кожного десятого від початкового угруповання<ref>{{Cite web|url=https://novayagazeta.eu/articles/2022/07/11/oplatite-moi-iskandery|title=Оплатите мои «Искандеры» Как Россия тратит на войну сверхдоходы, полученные от торговли нефтью и газом: исследование «Новой газеты. Европа»|website=Новая газета. Европа|date=1657523880000|access-date=2022-07-14}}</ref>.


==== Втрати колаборантів ====
==== Втрати колаборантів ====
{{Також|Список колаборантів, що загинули під час вторгнення в Україну 2022}}
{{Також|Список колаборантів, що загинули під час вторгнення в Україну 2022}}
В перші дні широкомасштабного вторгнення, з кінця лютого 2022 року, російські окупанти почали проводити {{iw|Мобілізація в «ДНР» та «ЛНР»|примусову мобілізацію населення|ru|Мобилизация в ДНР и ЛНР}} на територіях [[Тимчасово окуповані території України|ОРДЛО]], включаючи самопроголошені республіки [[Донецька народна республіка|ДНР]] і [[Луганська народна республіка|ЛНР]]. Мобілізація проводилася як через видачу повісток за адресою проживання, так і через затримання на вулиці чи на роботі та доправлення затриманих до військкоматів силоміць. Виїзд чоловікам у віці 18—55 років з ОРДЛО окупаційною владою було заборонено. Арестович в інтерв'ю 17 квітня 2022 року озвучив кількість втрат серед мобілізованих в ОРДЛО приблизно 20 тисяч осіб убитими та пораненими<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Kkm3sanbhAw&ab_channel=МайклНаки |title=підсумки тижня із арештовичем. україна потопила «москву», доля маріуполя, варіанти відступу путіна (26,40) |accessdate=2 червень 2022 |archive-date=17 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220417190428/https://www.youtube.com/watch?v=Kkm3sanbhAw&ab_channel=МайклНаки }}</ref>. До кінця квітня 2022 року російські окупанти практично вичерпали ресурс для примусової мобілізації в ОРДЛО згідно з вимогами до солдатів, тому з 20 квітня 2022 року припинили проведення медичних оглядів мобілізованого особового складу<ref>{{cite web |url= https://tsn.ua/ato/mobilizuyut-kalik-ta-invalidiv-v-ordlo-okupanti-skasuvali-medoglyad-dlya-prizovnikiv-2049919.html |title= Мобілізують калік та хворих: в ОРДЛО окупанти скасували медогляд для "призовників" |date=2022-04-30 |publisher= [[ТСН]] |archiveurl= https://web.archive.org/web/20220430095252/https://tsn.ua/ato/mobilizuyut-kalik-ta-invalidiv-v-ordlo-okupanti-skasuvali-medoglyad-dlya-prizovnikiv-2049919.html |archivedate=30 квітня 2022 |deadurl= }}</ref>. Станом на 16 червня ДНР визнала смерть 2128 військовослужбовців і поранення 8897. Тобто, втрати склали 55&nbsp;% від військ самопроголошеної республіки<ref>{{cite web |title=Британська розвідка назвала втрати бойовиків «ДНР» у війні проти України |url=https://glavcom.ua/country/incidents/britanska-rozvidka-nazvala-vtrati-bojovikiv-dnr-u-vijni-proti-ukrajini-854851.html |website=Главком |accessdate=14 вересня 2022 |date=22 червня 2022}}</ref><ref>{{cite web |title=Втрати бойовиків «днр» сягнули 55% − британська розвідка |url=https://armyinform.com.ua/2022/06/22/vtraty-bojovykiv-tak-zvanoyi-dnr-syagnuly-55-−-brytanska-rozvidka/ |website=Армія Inform |accessdate=14 вересня 2022 |date=22 червня 2022}}</ref>. Значні втрати та використання мобілізованих як авангардних загонів зумовило в подальшому низьку мотивацію та неякісну бойову підготовку новобранців з ОРДЛО<ref>{{cite web |title=У ГУР розповіли, як Україна рахує вбитих окупантів і чому про них мовчить Росія (відео) |url=https://www.unian.ua/war/vtrati-rosiji-u-svo-yak-ukrajina-rahuye-vbitih-okupantiv-i-chomu-pro-nih-movchit-moskva-video-11976798.html |website=УНІАН |accessdate=14 вересня 2022 |date=12 вересня 2022}}</ref>.
В перші дні широкомасштабного вторгнення, з кінця лютого 2022 року, російські окупанти почали проводити {{iw|Мобілізація в «ДНР» та «ЛНР»|примусову мобілізацію населення|ru|Мобилизация в ДНР и ЛНР}} на територіях [[Тимчасово окуповані території України|ОРДЛО]], включаючи самопроголошені республіки [[Донецька народна республіка|ДНР]] і [[Луганська народна республіка|ЛНР]]. Мобілізація проводилася як через видачу повісток за адресою проживання, так і через затримання на вулиці чи на роботі та доправлення затриманих до військкоматів силоміць. Виїзд чоловікам у віці 18—55 років з ОРДЛО окупаційною владою було заборонено. Арестович в інтерв'ю 17 квітня 2022 року озвучив кількість втрат серед мобілізованих в ОРДЛО приблизно 20 тисяч осіб убитими та пораненими<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Kkm3sanbhAw&ab_channel=МайклНаки |title=підсумки тижня із арештовичем. україна потопила «москву», доля маріуполя, варіанти відступу путіна (26,40) |accessdate=2 червень 2022 |archive-date=17 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220417190428/https://www.youtube.com/watch?v=Kkm3sanbhAw&ab_channel=МайклНаки }}</ref>. До кінця квітня 2022 року російські окупанти практично вичерпали ресурс для примусової мобілізації в ОРДЛО згідно з вимогами до солдатів, тому з 20 квітня 2022 року припинили проведення медичних оглядів мобілізованого особового складу<ref>{{cite web |url= https://tsn.ua/ato/mobilizuyut-kalik-ta-invalidiv-v-ordlo-okupanti-skasuvali-medoglyad-dlya-prizovnikiv-2049919.html |title= Мобілізують калік та хворих: в ОРДЛО окупанти скасували медогляд для "призовників" |date=2022-04-30 |publisher= [[ТСН]] |archiveurl= https://web.archive.org/web/20220430095252/https://tsn.ua/ato/mobilizuyut-kalik-ta-invalidiv-v-ordlo-okupanti-skasuvali-medoglyad-dlya-prizovnikiv-2049919.html |archivedate=30 квітня 2022 |deadurl= }}</ref>.


Самопроголошена республіка «ДНР» станом 10 листопада 2022 року офіційно визнає втрати [[1-й армійський корпус (РФ)|своїх бойовиків]] в 3733 вбитих та 15744 поранених. У іншій квазідержаві «ЛНР» про втрати бойовиків не повідомляють, але дослідники Російської служби Бі-бі-сі припускають, що рахунок загиблих колаборантів з Луганщини може перевищувати 1000 бойовиків, оскільки в пабліках соцмереж прихильників «ДНР» і «ЛНР» у виявили понад 4000 повідомлень та постів людей, які шукають своїх родичів чоловічої статі, які опинилися в лавах "народних міліцій" і давно не виходили на зв'язок. Деякі з тих, кого шукали у перші місяці повномастштабної війни, вже повернулися додому "вантажем 200"<ref>{{cite web |title=Стремительный рост потерь: что известно о погибших в Украине россиянах к ноябрю
Терористична організація «ДНР» станом на 15 вересня 2022 року офіційно визнає втрати [[1-й армійський корпус (РФ)|своїх бойовиків]] в 3069 вбитих та 13,018 поранених<ref>[https://ombudsman-dnr.ru/obzor-soczialno-gumanitarnoj-situaczii-slozhivshejsya-na-territorii-doneczkoj-narodnoj-respubliki-vsledstvie-voennyh-dejstvij-v-period-s-10-po-16-sentyabrya-2022-g/ Обзор социально-гуманитарной ситуации, сложившейся на территории Донецкой Народной Республики вследствие военных действий в период с 10 по 16 сентября 2022 г.]</ref>.
|url=https://www.bbc.com/russian/features-63599537|website=bbc.com|accessdate=2022-10-22}}</ref>.


=== Втрати України ===
=== Втрати України ===
Рядок 759: Рядок 753:
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю американському виданню ''Newsmax'' 1 червня заявив, що в ході російсько-української війни щодня гинуть від 60 до 100 українських військовиків, ще близько 500 зазнають поранень<ref>{{Cite web|title=Щодня гинуть від 60 до 100 українських військових – Зеленський|url=https://www.slovoidilo.ua/2022/06/01/novyna/bezpeka/shhodnya-hynut-60-100-ukrayinskyx-vijskovyx-zelenskyj|website=Слово і Діло|date=2022-06-01}}</ref>.
Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю американському виданню ''Newsmax'' 1 червня заявив, що в ході російсько-української війни щодня гинуть від 60 до 100 українських військовиків, ще близько 500 зазнають поранень<ref>{{Cite web|title=Щодня гинуть від 60 до 100 українських військових – Зеленський|url=https://www.slovoidilo.ua/2022/06/01/novyna/bezpeka/shhodnya-hynut-60-100-ukrayinskyx-vijskovyx-zelenskyj|website=Слово і Діло|date=2022-06-01}}</ref>.


За інформацією Головнокомандувача Збройних Сил України [[Залужний Валерій Федорович|Валерія Залужного]] 22 серпня, від початку широкого вторгнення загинуло майже 9 тис. українських військових<ref>{{cite web |title=У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових – Залужний |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ahresiia-rf-vtraty-zsu/31999423.html |website=Радіо Свобода |accessdate=24 серпня 2022 |date=22 серпня 2022}}</ref>.
За інформацією Головнокомандувача Збройних Сил України [[Залужний Валерій Федорович|Валерія Залужного]] 22 серпня, від початку широкого вторгнення росії загинуло майже 9 тис. українських військовиків<ref>{{cite web |title=У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових – Залужний |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-ahresiia-rf-vtraty-zsu/31999423.html |website=Радіо Свобода |accessdate=24 серпня 2022 |date=22 серпня 2022}}</ref>.


Згідно заяви першого заступника міністра внутрішніх справ України [[Єнін Євгеній Володимирович|Євгенія Єніна]] в ефірі телемарафону #UAразом 2 вересня 2022 року, з початку війни в результаті ворожих обстрілів загинуло понад 7 тисяч мирних жителів, 5,5 тисяч&nbsp;— отримали поранення<ref name="mvs"/>.
Згідно з заявою першого заступника міністра внутрішніх справ України [[Єнін Євгеній Володимирович|Євгенія Єніна]] в ефірі телемарафону #UAразом 2 вересня 2022 року, з початку війни в результаті ворожих обстрілів загинуло понад 7 тис. мирних жителів, 5,5 тис. отримали поранення<ref name="mvs"/>.


За даними МОЗ України, внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули 24 медичні працівники, ще 61 був поранений<ref>{{Cite web|title=Внаслідок вторгнення рф в Україні загинуло 24 медики – МОЗ|url=https://www.unn.com.ua/uk/news/1996762-z-pochatku-zbroynoyi-agresiyi-rf-v-ukrayini-zaginuli-24-mediki-moz|website=Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні.|accessdate=2022-10-03|language=uk}}</ref>.
За даними МОЗ України, внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули 24 медичні працівники, ще 61 був поранений<ref>{{Cite web|title=Внаслідок вторгнення рф в Україні загинуло 24 медики – МОЗ|url=https://www.unn.com.ua/uk/news/1996762-z-pochatku-zbroynoyi-agresiyi-rf-v-ukrayini-zaginuli-24-mediki-moz|website=Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні.|accessdate=2022-10-03|language=uk}}</ref>.
Рядок 813: Рядок 807:
Українські торгівельні мережі прозвітували 24 лютого, що продуктів є вдосталь, наявних складських запасів вистачить на 15—20 днів. Деякі супермаркети в Києві зачинили, щоб забезпечити безпеку працівників і покупців. Радник голови Офісу президента [[Подоляк Михайло Михайлович|Михайло Подоляк]] застеріг, що можливий спекулятивний попит<ref>{{Cite web|title=Продуктів достатньо. Торговельні мережі та влада запевняють, запасів вистачить|url=https://suspilne.media/210391-produktiv-dostatno-torgovelni-merezi-ta-vlada-zapevnaut-so-zapasiv-vistacit/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-24 |first=Поліна|last=Мірер|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225074847/https://suspilne.media/210391-produktiv-dostatno-torgovelni-merezi-ta-vlada-zapevnaut-so-zapasiv-vistacit/}}</ref>. «[[Державна продовольчо-зернова корпорація України]]» (ДПЗКУ) запустила млини для забезпечення борошном населення та військових підрозділів в умовах воєнного стану<ref>{{cite web |title=ДПЗКУ запустила млини для виробництва борошна в умовах воєнного стану |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/804834.html |website=Інтерфакс-Україна |date=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301162648/https://ua.interfax.com.ua/news/general/804834.html }}</ref>. Планується використати законсервовані млини, щоб виробити 7 тис. тонн пшеничного борошна та 450 тонн житнього борошна<ref>{{cite web |title=ДПЗКУ виготовить понад 7 тис. тонн борошна на знятих із консервації млинах |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/807096.html |website=Інтерфакс-Україна |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304125424/https://ua.interfax.com.ua/news/general/807096.html }}</ref>. З 12 березня почала діяти заборона на експорт добрив з України<ref>{{cite web |title=Україна запроваджує заборону на експорт добрив – Мінагрополітики |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/812096.html |website=Інтерфакс-Україна |date=12 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312125748/https://ua.interfax.com.ua/news/general/812096.html }}</ref>.
Українські торгівельні мережі прозвітували 24 лютого, що продуктів є вдосталь, наявних складських запасів вистачить на 15—20 днів. Деякі супермаркети в Києві зачинили, щоб забезпечити безпеку працівників і покупців. Радник голови Офісу президента [[Подоляк Михайло Михайлович|Михайло Подоляк]] застеріг, що можливий спекулятивний попит<ref>{{Cite web|title=Продуктів достатньо. Торговельні мережі та влада запевняють, запасів вистачить|url=https://suspilne.media/210391-produktiv-dostatno-torgovelni-merezi-ta-vlada-zapevnaut-so-zapasiv-vistacit/?|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-02-24 |first=Поліна|last=Мірер|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225074847/https://suspilne.media/210391-produktiv-dostatno-torgovelni-merezi-ta-vlada-zapevnaut-so-zapasiv-vistacit/}}</ref>. «[[Державна продовольчо-зернова корпорація України]]» (ДПЗКУ) запустила млини для забезпечення борошном населення та військових підрозділів в умовах воєнного стану<ref>{{cite web |title=ДПЗКУ запустила млини для виробництва борошна в умовах воєнного стану |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/804834.html |website=Інтерфакс-Україна |date=1 березня 2022 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301162648/https://ua.interfax.com.ua/news/general/804834.html }}</ref>. Планується використати законсервовані млини, щоб виробити 7 тис. тонн пшеничного борошна та 450 тонн житнього борошна<ref>{{cite web |title=ДПЗКУ виготовить понад 7 тис. тонн борошна на знятих із консервації млинах |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/807096.html |website=Інтерфакс-Україна |date=4 березня 2022 |archive-date=4 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304125424/https://ua.interfax.com.ua/news/general/807096.html }}</ref>. З 12 березня почала діяти заборона на експорт добрив з України<ref>{{cite web |title=Україна запроваджує заборону на експорт добрив – Мінагрополітики |url=https://ua.interfax.com.ua/news/general/812096.html |website=Інтерфакс-Україна |date=12 березня 2022 |archive-date=12 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220312125748/https://ua.interfax.com.ua/news/general/812096.html }}</ref>.


Внаслідок пошкоджень, спричинених бойовими діями, понад 1 136 населених пунктів повністю чи частково були знеструмленими до 20 березня. Без електрики опинилися понад 1&nbsp;млн споживачів<ref>{{cite web |title=В Україні знеструмлено понад 1336 населених пунктів, без газопостачання - 278 тисяч споживачів |url=https://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-znestrumleno-ponad-1336-naselenih-punktiv-bez-gazopostachannya-278-tisyach-spozhivachiv-2014684.html |website=ТСН |date=20 березня 2022 |archive-date=23 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323112406/https://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-znestrumleno-ponad-1336-naselenih-punktiv-bez-gazopostachannya-278-tisyach-spozhivachiv-2014684.html }}</ref>. 23 тис. км доріг загального призначення буио зруйновані (13&nbsp;% від загальної протяжності)<ref>{{cite web |title=Російська агресія знищила понад 13% українських доріг – «Укравтодор» |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiiska-ahresia-znyshchennia-ukrainskyh-dorih/31783794.html |website=Громадське |date=3 квітня 2022 |archive-date=13 травень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220513150758/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiiska-ahresia-znyshchennia-ukrainskyh-dorih/31783794.html }}</ref>.
Внаслідок пошкоджень, спричинених бойовими діями, понад 1 136 населених пунктів повністю чи частково були знеструмленими до 20 березня. Без електрики опинилися понад 1&nbsp;млн споживачів<ref>{{cite web |title=В Україні знеструмлено понад 1336 населених пунктів, без газопостачання - 278 тисяч споживачів |url=https://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-znestrumleno-ponad-1336-naselenih-punktiv-bez-gazopostachannya-278-tisyach-spozhivachiv-2014684.html |website=ТСН |date=20 березня 2022 |archive-date=23 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323112406/https://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-znestrumleno-ponad-1336-naselenih-punktiv-bez-gazopostachannya-278-tisyach-spozhivachiv-2014684.html }}</ref>. 23 тис. км доріг загального призначення були зруйновані (13&nbsp;% від загальної протяжності)<ref>{{cite web |title=Російська агресія знищила понад 13% українських доріг – «Укравтодор» |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiiska-ahresia-znyshchennia-ukrainskyh-dorih/31783794.html |website=Громадське |date=3 квітня 2022 |archive-date=13 травень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220513150758/https://www.radiosvoboda.org/a/news-rosiiska-ahresia-znyshchennia-ukrainskyh-dorih/31783794.html }}</ref>.


На спеціальний рахунок [[Національний банк України|Нацбанку]] для допомоги ЗСУ надійшло 12,2&nbsp;млрд гривень пожертв<ref>{{cite web |title=НБУ перерахував зі спецрахунка на потреби військових понад 12 млрд грн |url=https://suspilne.media/219326-nbu-pererahuvav-zi-specrahunka-na-potrebi-vijskovih-ponad-12-mlrd-grn/ |website=Суспільне |date=19 березня 2022 |archive-date=23 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323112402/https://suspilne.media/219326-nbu-pererahuvav-zi-specrahunka-na-potrebi-vijskovih-ponad-12-mlrd-grn/ }}</ref>. Гроші надходили від бізнесу, громадян України та країн ЄС, США, Канади, Британії тощо<ref>{{Cite web|title=За одну добу на спецрахунок для збору коштів на потреби армії надійшло майже 300 млн грн|url=https://bank.gov.ua/ua/news/all/za-odnu-dobu-na-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi-nadiyshlo-mayje-300-mln-grn|website=Національний банк України|date=2022-02-25|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225141248/https://bank.gov.ua/ua/news/all/za-odnu-dobu-na-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi-nadiyshlo-mayje-300-mln-grn}}</ref>. За 25 і 26 лютого українські громадяни, що мають рахунок у [[ПриватБанк]]у, надіслали на потреби Збройних сил понад 1&nbsp;млрд гривень<ref>{{cite web|title=За дві доби на армію перерахували понад мільярд гривень – «Приватбанк»|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-bilshe-miliona-hryvan-na-armiu-pryvatbank/31725436.html|website=Радіо Свобода |date=27.02.2022|archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227001517/https://www.radiosvoboda.org/a/news-bilshe-miliona-hryvan-na-armiu-pryvatbank/31725436.html}}</ref>. За тиждень війни громадяни пожертвували вже 6&nbsp;млрд гривень<ref>{{cite web |title=На спецрахунок Нацбанку для Збройних Сил України перерахували вже понад 6 млрд грн |url=https://hromadske.ua/posts/na-specrahunok-nacbanku-dlya-zbrojnih-sil-ukrayini-pererahuvali-vzhe-ponad-6-mlrd-grn |website=Громадське |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302161610/https://hromadske.ua/posts/na-specrahunok-nacbanku-dlya-zbrojnih-sil-ukrayini-pererahuvali-vzhe-ponad-6-mlrd-grn }}</ref>. Понад 700 тис. громадян подали заяви на отримання грошової допомоги у зв'язку з втратою роботи<ref>{{cite web |title=Українці подали понад 700 тисяч заяв на отримання допомоги в 6500 грн – Федоров |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-mintsyfra-dopomoha/31742909.html |website=Радіо Свобода |date=8 березня 2022 |archive-date=8 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220308141955/https://www.radiosvoboda.org/a/news-mintsyfra-dopomoha/31742909.html }}</ref>.
На спеціальний рахунок [[Національний банк України|Нацбанку]] для допомоги ЗСУ надійшло 12,2&nbsp;млрд гривень пожертв<ref>{{cite web |title=НБУ перерахував зі спецрахунка на потреби військових понад 12 млрд грн |url=https://suspilne.media/219326-nbu-pererahuvav-zi-specrahunka-na-potrebi-vijskovih-ponad-12-mlrd-grn/ |website=Суспільне |date=19 березня 2022 |archive-date=23 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220323112402/https://suspilne.media/219326-nbu-pererahuvav-zi-specrahunka-na-potrebi-vijskovih-ponad-12-mlrd-grn/ }}</ref>. Гроші надходили від бізнесу, громадян України та країн ЄС, США, Канади, Британії тощо<ref>{{Cite web|title=За одну добу на спецрахунок для збору коштів на потреби армії надійшло майже 300 млн грн|url=https://bank.gov.ua/ua/news/all/za-odnu-dobu-na-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi-nadiyshlo-mayje-300-mln-grn|website=Національний банк України|date=2022-02-25|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225141248/https://bank.gov.ua/ua/news/all/za-odnu-dobu-na-spetsrahunok-dlya-zboru-koshtiv-na-potrebi-armiyi-nadiyshlo-mayje-300-mln-grn}}</ref>. За 25 і 26 лютого українські громадяни, що мають рахунок у [[ПриватБанк]]у, надіслали на потреби Збройних сил понад 1&nbsp;млрд гривень<ref>{{cite web|title=За дві доби на армію перерахували понад мільярд гривень – «Приватбанк»|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-bilshe-miliona-hryvan-na-armiu-pryvatbank/31725436.html|website=Радіо Свобода |date=27.02.2022|archive-date=27 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220227001517/https://www.radiosvoboda.org/a/news-bilshe-miliona-hryvan-na-armiu-pryvatbank/31725436.html}}</ref>. За тиждень війни громадяни пожертвували вже 6&nbsp;млрд гривень<ref>{{cite web |title=На спецрахунок Нацбанку для Збройних Сил України перерахували вже понад 6 млрд грн |url=https://hromadske.ua/posts/na-specrahunok-nacbanku-dlya-zbrojnih-sil-ukrayini-pererahuvali-vzhe-ponad-6-mlrd-grn |website=Громадське |date=2 березня 2022 |archive-date=2 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220302161610/https://hromadske.ua/posts/na-specrahunok-nacbanku-dlya-zbrojnih-sil-ukrayini-pererahuvali-vzhe-ponad-6-mlrd-grn }}</ref>. Понад 700 тис. громадян подали заяви на отримання грошової допомоги у зв'язку з втратою роботи<ref>{{cite web |title=Українці подали понад 700 тисяч заяв на отримання допомоги в 6500 грн – Федоров |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-mintsyfra-dopomoha/31742909.html |website=Радіо Свобода |date=8 березня 2022 |archive-date=8 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220308141955/https://www.radiosvoboda.org/a/news-mintsyfra-dopomoha/31742909.html }}</ref>.
Рядок 887: Рядок 881:
Санкції проти Росії практично знищили її кіноринок. ''Sony'', ''Disney'', ''WarnerMedia'', ''Paramount'' і ''Universal'' припинили покази фільмів на території країни-агресора. Внаслідок пандемії COVID-19 російські кінотеатри та виробники фільмів значно скоротили витрати на утримання свого обладнання. Припинення постачання нового обладнання з-за кордону та підтримки програмного забезпечення практично унеможливили подальший розвиток російського кіно. Не останню роль зіграло й те, що багато серіалів імпортували з України. Російське кінопіратство втратило більшу частину фінансування, оскільки основна частина коштів надходила від українських рекламних агентств<ref>{{cite web |last=Ионов |first=Алексей |title=Что будет в России с кино и сериалами? Спойлер: всё очень плохо |url=https://www.mirf.ru/kino/chto-budet-v-rossii-s-kino-i-serialami/ |website=Мир Фантастики |date=4 квітня 2022 |language=ru |archive-date=4 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220404095605/https://www.mirf.ru/kino/chto-budet-v-rossii-s-kino-i-serialami/ }}</ref>. Крім того, Європейська кіноакадемія вилучила російські фільми з премії ''European Film Awards'' 2022 року<ref name="Бойкот культури РФ"/>.
Санкції проти Росії практично знищили її кіноринок. ''Sony'', ''Disney'', ''WarnerMedia'', ''Paramount'' і ''Universal'' припинили покази фільмів на території країни-агресора. Внаслідок пандемії COVID-19 російські кінотеатри та виробники фільмів значно скоротили витрати на утримання свого обладнання. Припинення постачання нового обладнання з-за кордону та підтримки програмного забезпечення практично унеможливили подальший розвиток російського кіно. Не останню роль зіграло й те, що багато серіалів імпортували з України. Російське кінопіратство втратило більшу частину фінансування, оскільки основна частина коштів надходила від українських рекламних агентств<ref>{{cite web |last=Ионов |first=Алексей |title=Что будет в России с кино и сериалами? Спойлер: всё очень плохо |url=https://www.mirf.ru/kino/chto-budet-v-rossii-s-kino-i-serialami/ |website=Мир Фантастики |date=4 квітня 2022 |language=ru |archive-date=4 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220404095605/https://www.mirf.ru/kino/chto-budet-v-rossii-s-kino-i-serialami/ }}</ref>. Крім того, Європейська кіноакадемія вилучила російські фільми з премії ''European Film Awards'' 2022 року<ref name="Бойкот культури РФ"/>.


Російська агресія зумовила хвилю [[Дерусифікація в Україні|дерусифікації]] в Україні: зміну назв вулиць, названих на честь російських діячів, знесення пам'ятників їм і монументів, які звеличують російський імперіалізм<ref>{{cite web |title=Без маршала Жукова та Московських вулиць. В Україні розпочалася нова хвиля декомунізації та дерусифікації — відео |url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dekomunizaciya-ta-derusifikaciya-v-ukrajini-zminyuyut-nazvi-vulic-i-znosyat-pam-yatniki-video-50236164.html |website=НВ |date=22 квітня 2022 |archive-date=22 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220422154923/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dekomunizaciya-ta-derusifikaciya-v-ukrajini-zminyuyut-nazvi-vulic-i-znosyat-pam-yatniki-video-50236164.html }}</ref>. Знесення пам'ятників радянської доби розпочалася також у Латвії<ref>{{cite web |title=У Ризі готуються знести радянський пам’ятник "визволителям" у Парку перемоги. У РФ погрожують "навчити розуму" Латвію |url=https://suspilne.media/238749-u-rizi-gotuutsa-znesti-radanskij-pamatnik-vizvolitelam-u-parku-peremogi-u-rf-pogrozuut-navciti-rozumu-latviu/ |website=Суспільне |date=12 травня 2022 |archive-date=22 травень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220522120719/https://suspilne.media/238749-u-rizi-gotuutsa-znesti-radanskij-pamatnik-vizvolitelam-u-parku-peremogi-u-rf-pogrozuut-navciti-rozumu-latviu/ }}</ref>.
Російська агресія зумовила хвилю [[Дерусифікація в Україні|дерусифікації]] в Україні: зміну назв вулиць, названих на честь російських діячів, знесення пам'ятників їм і монументів, які звеличують російський імперіалізм<ref>{{cite web |title=Без маршала Жукова та Московських вулиць. В Україні розпочалася нова хвиля декомунізації та дерусифікації — відео |url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dekomunizaciya-ta-derusifikaciya-v-ukrajini-zminyuyut-nazvi-vulic-i-znosyat-pam-yatniki-video-50236164.html |website=НВ |date=22 квітня 2022 |archive-date=22 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220422154923/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dekomunizaciya-ta-derusifikaciya-v-ukrajini-zminyuyut-nazvi-vulic-i-znosyat-pam-yatniki-video-50236164.html }}</ref>. Знесення пам'ятників радянської доби розпочалося також у Латвії<ref>{{cite web |title=У Ризі готуються знести радянський пам’ятник "визволителям" у Парку перемоги. У РФ погрожують "навчити розуму" Латвію |url=https://suspilne.media/238749-u-rizi-gotuutsa-znesti-radanskij-pamatnik-vizvolitelam-u-parku-peremogi-u-rf-pogrozuut-navciti-rozumu-latviu/ |website=Суспільне |date=12 травня 2022 |archive-date=22 травень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220522120719/https://suspilne.media/238749-u-rizi-gotuutsa-znesti-radanskij-pamatnik-vizvolitelam-u-parku-peremogi-u-rf-pogrozuut-navciti-rozumu-latviu/ }}</ref>.


=== Екологічні ===
=== Екологічні ===
Рядок 899: Рядок 893:
{{main|Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)|Визнання геноциду українців (2022)}}
{{main|Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)|Визнання геноциду українців (2022)}}
[[Файл:Kharkiv downtown street destroyed by Russian bombardment.jpg|міні|Вулиця Харкова, зруйнована російським бомбардуванням]]
[[Файл:Kharkiv downtown street destroyed by Russian bombardment.jpg|міні|Вулиця Харкова, зруйнована російським бомбардуванням]]
[[Файл:War crimes during 2022 invasion through 12 March according to Prosecutor General of Ukraine.jpg|міні|Карта воєнних злочинів станом на 12 березня]]


Зафіксовані випадки, коли противник використовує державну символіку України та вивішує білий прапор на своїй техніці нібито для того, щоб здатись. Однак після наближення до українських позицій війська РФ починали відкривати вогонь на ураження.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326920/ |title=Ворог почав прикриватися прапором України — Залужний |date=2022-02-28 |archive-date=28 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220228202553/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326920/ }}</ref> Поблизу села Довгеньке Харківської області 20 квітня 2022 року окупанти намагалися нападати, використовуючи українську військову форму.<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/20/7340986/index.amp Поблизу села Довгеньке окупанти намагалися нападати, використовуючи українську військову форму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220421233527/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/20/7340986/index.amp |date=21 квітня 2022 }}</ref> Окупанти 17 квітня 2022 року у Запорізькій області готують провокації: замальовують на техніці літери Z та встановлюють українські прапори.<ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3334764/okupanty_u_zaporizkiyi_oblasti_gotuyut_provokatsiyi_zamalovuyut_na_tehnitsi_litery_z_ta_vstanovlyuyut |title=Окупанти у Запорізькій області готують провокації: Замальовують на техніці літери Z та встановлюють українські прапори |date=2022-04-17 |archive-date=24 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220424232557/https://censor.net/ua/news/3334764/okupanty_u_zaporizkiyi_oblasti_gotuyut_provokatsiyi_zamalovuyut_na_tehnitsi_litery_z_ta_vstanovlyuyut }}</ref> Російські окупанти 24 квітня 2022 року начепили на свої танки прапори України та намагалися обманути місцевих мешканців, нібито по них стріляють українські війська.<ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3336476/na_hersonschyni_rosiyany_pochepyly_na_tanky_ukrayinski_prapory_ta_obstrilyaly_myrnyh_jyteliv |title=На Херсонщині росіяни почепили на танки українські прапори та обстріляли мирних жителів |date=2022-04-24 |archive-date=25 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220425061323/https://censor.net/ua/news/3336476/na_hersonschyni_rosiyany_pochepyly_na_tanky_ukrayinski_prapory_ta_obstrilyaly_myrnyh_jyteliv }}</ref> Росія втягує українських дітей у війну: Офіс генпрокурора назвав 8 випадків.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/22/7341284/ |title=Росія втягує українських дітей у війну: Офіс генпрокурора назвав 8 випадків |date=2022-04-22 |archive-date=22 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220422051131/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/22/7341284/ }}</ref>
Зафіксовані випадки, коли противник використовує державну символіку України та вивішує білий прапор на своїй техніці нібито для того, щоб здатись. Однак після наближення до українських позицій війська РФ починали відкривати вогонь на ураження.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326920/ |title=Ворог почав прикриватися прапором України — Залужний |date=2022-02-28 |archive-date=28 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220228202553/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326920/ }}</ref> Поблизу села Довгеньке Харківської області 20 квітня 2022 року окупанти намагалися нападати, використовуючи українську військову форму.<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/20/7340986/index.amp Поблизу села Довгеньке окупанти намагалися нападати, використовуючи українську військову форму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220421233527/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/20/7340986/index.amp |date=21 квітня 2022 }}</ref> Окупанти 17 квітня 2022 року у Запорізькій області готують провокації: замальовують на техніці літери Z та встановлюють українські прапори.<ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3334764/okupanty_u_zaporizkiyi_oblasti_gotuyut_provokatsiyi_zamalovuyut_na_tehnitsi_litery_z_ta_vstanovlyuyut |title=Окупанти у Запорізькій області готують провокації: Замальовують на техніці літери Z та встановлюють українські прапори |date=2022-04-17 |archive-date=24 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220424232557/https://censor.net/ua/news/3334764/okupanty_u_zaporizkiyi_oblasti_gotuyut_provokatsiyi_zamalovuyut_na_tehnitsi_litery_z_ta_vstanovlyuyut }}</ref> Російські окупанти 24 квітня 2022 року начепили на свої танки прапори України та намагалися обманути місцевих мешканців, нібито по них стріляють українські війська.<ref>{{Cite web |url=https://censor.net/ua/news/3336476/na_hersonschyni_rosiyany_pochepyly_na_tanky_ukrayinski_prapory_ta_obstrilyaly_myrnyh_jyteliv |title=На Херсонщині росіяни почепили на танки українські прапори та обстріляли мирних жителів |date=2022-04-24 |archive-date=25 квітень 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220425061323/https://censor.net/ua/news/3336476/na_hersonschyni_rosiyany_pochepyly_na_tanky_ukrayinski_prapory_ta_obstrilyaly_myrnyh_jyteliv }}</ref> Росія втягує українських дітей у війну: Офіс генпрокурора назвав 8 випадків.<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/22/7341284/ |title=Росія втягує українських дітей у війну: Офіс генпрокурора назвав 8 випадків |date=2022-04-22 |archive-date=22 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220422051131/https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/22/7341284/ }}</ref>
Рядок 960: Рядок 954:
{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{Російська збройна агресія проти України (з 2014)}}
{{Російська збройна агресія проти України (з 2014)}}
{{Війни Росії}}
{{Війни XXI століття}}
{{Війни XXI століття}}



Поточна версія на 13:13, 27 листопада 2022

Російське вторгнення в Україну 2022
Російсько-українська війна (з 2014)
Мапа окупації України (регулярно оновлюється). Детально див. карту в реальному часі      Україна      Країна-агресор Росія, а також Білорусь та невизнана ПМР      Українська територія (АР Крим, Севастополь та ОРДЛО), яка була окупована російськими окупаційними корпусами та регулярними військами ЗС РФ до 18 лютого 2015      Територія України, тимчасово окупована Росією та сателітами РФ з 24 лютого 2022 ← Напрямок просування окупаційних військ Росії ← Напрямок просування ЗСУ

Мапа окупації України (регулярно оновлюється). Детально див. карту в реальному часі
     Україна
     Країна-агресор Росія, а також Білорусь та невизнана ПМР
     Українська територія (АР Крим, Севастополь та ОРДЛО), яка була окупована російськими окупаційними корпусами та регулярними військами ЗС РФ до 18 лютого 2015
     Територія України, тимчасово окупована Росією та сателітами РФ з 24 лютого 2022
 Напрямок просування окупаційних військ Росії
 Напрямок просування ЗСУ
Дата: 24 лютого 2022 — дотепер (9 місяців, 3 дні, або 0 років, 276 днів.)
Місце: Україна
Росія
Результат:
Сторони
Росія Росія
Донецька народна республіка «ДНР»
Луганська народна республіка «ЛНР»

За підтримки
Білорусь Білорусь[1][2]
Іран Іран[3]

Україна Україна
Постачають озброєння
Командувачі

Flag of the President of Russia.svg Володимир Путін
Flag of Russia's Chief of Staff.svg Валерій Герасимов
Standart of the Russian Minister of Defence.svg Сергій Шойгу
Banner of the Armed Forces of the Russian Federation (obverse).svg Олександр Дворников (04.2022-06.2022)
Banner of the Armed Forces of the Russian Federation (obverse).svg Сергій Суровікін (з 10.2022)[5]

Flag of the President of Ukraine.svg Володимир Зеленський
Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg Валерій Залужний
Штандарт Міністра оборони України.svg Олексій Резніков
Штандарт НГШ ЗСУ.png Сергій Шаптала

Військові сили
Росія 900 тис. збройних сил,
554 тис. воєнізованих,
2 млн резервних сил
≈ 20 тис. 1 АК РФ
≈ 14 тис. 2 АК РФ
[6][7]
Україна 246 тис. збройних сил,
102 тис. воєнізованих,
900 тис. резервних сил
[6]

Станом на липень 2022 року: Україна 700 тис. збройних сил,
300 тис. воєнізованих
[8]

Втрати
Українські дані станом на 27 листопада:[9]
  • понад 87 310 знищено
  • близько 98-117 тис. пораненими

танків — 2905
ББМ — 5856
артилерійських систем — 1897
РСЗВ — 395
засобів ППО — 209
літаків — 278
гелікоптерів — 261
БпЛА оперативно-тактичного рівня — 1555
крилатих ракет — 531
кораблів/катерів — 16
автомобільної техніки та цистерн з ПММ — 4412
спеціальної техніки — 163

  • Полонених (кількість уточнюється) — близько 1000 осіб

Дані США станом на 25 березня:[10] [11]
15 000 — 22 250 знищених, поранених, полонених (10 %-15 % від 150 000)

Дані Великої Британії станом на 23 травня: 15000 загиблих[12]

Дані NATO станом на 23 березня:[13]
7000 — 15 000 знищено

Російські дані станом на 21 вересня:[14]
5937 знищено

Незалежні дані станом на 24 листопада:
9311+ вбитих (лише підтверджені російські втрати)[15]
8000+ одиниць техніки[16]

Військові:
  • Українські дані станом на 22 серпня:
    близько 9 тис. загиблих[17][18]
  • Російські дані станом на 21 вересня:
    61 207 загиблих, 49 368 поранених[19]

Цивільні:

  • Станом на 2 вересня:[20]
    • понад 7 тис. загиблих
    • понад 5,5 тис. поранених

Військова техніка:

  • Незалежні дані станом на 11 травня:
    1015 одиниць:[21]

Танків — 157
ББМ — 176
Автомобільна техніка — 372
Спецтехніка — 13
Артилерійські системи — 56
РСЗ — 17
Засоби ППО- 48
Літаки — 20
Вертольоти — 6
БпЛА — 21
Кораблі/катери — 17

  • Незалежні дані станом на 12 листопада:
    2200+ одиниць[22]

Російське вторгнення в Україну 2022 року — відкритий воєнний напад Росії на Україну, початий о 3:40[23] 24 лютого 2022 року. Третій етап російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції від 2 березня 2022 року засудила дії Росії та назвала їх агресією проти України[24][25]. Міжнародний суд ООН в Гаазі 16 березня 2022 року зобов'язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні.[26]

Військова кампанія почалася після тривалого нарощування російських військ з листопада 2021 року вздовж кордону України з Росією і Білоруссю та визнання органами влади Росії 21 лютого 2022 року терористичних утворень на території України — так званих «ДНР» та «ЛНР» — як державних утворень. Неодноразово різні ЗМІ, західні та українські політики розцінювали накопичення російських військ біля кордонів з Україною з листопада 2021 року як підготовку Росії до війни з Україною. Офіційні представники Росії всіляко заперечували у своїх заявах, що Росія планує чи має намір напасти на Україну.[27] Практично одночасно Збройні сили Російської Федерації почали неприховане перекидання додаткових військ на окуповані території Донецької й Луганської областей.

Близько четвертої години за київським часом (UTC+2) 24 лютого президент Російської Федерації В. Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, у тому числі неподалік від Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова[28], Сум[29], увійшовши з Росії, Білорусі й тимчасово окупованого Росією Криму[28]. Разом з Росією війну проти України фактично веде Білорусь: із прикордонних районів завдають ракетних ударів по території України[30], здійснюють вильоти бойової авіації для завдання ракетно-бомбових ударів по території України, відбувається передислокація війська та його забезпечення[31].

Завдяки спротиву української армії та сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі та техніці. У своїй новітній історії, за оцінками українських та міжнародних експертів, Росія в жодній війні ще не зазнавала навіть приблизно таких великих втрат за такий короткий час.[32] За визнанням західної розвідки, Росія зустріла сильніший, ніж очікувала, опір[33], що зумовило матеріально-технічні проблеми для її військ, нестачу пального, боєприпасів і продовольства, підрив бойового духу нападників. Швидке об'єднання країн світу для допомоги Україні, як і запровадження потужних санкцій проти Росії, стало несподіваним ударом для країни-агресора[34].

З першого дня вторгнення Росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини. Крім того, російська влада веде активну інформаційну війну та застосовує шовіністичну пропаганду.

Передумови

Історичне тло

Євромайдан (2014) став поворотною подією в стосунках України з Росією

Вторгнення пов'язане з тривалою російсько-українською гібридною війною. Її підґрунтям є те, що Україна була наріжним каменем Радянського Союзу, доки не проголосувала переважною більшістю населення за незалежність на демократичному референдумі 1 грудня 1991 року. Позбувшись політичного тиску Радянського Союзу, більшість східноєвропейських держав здійснили прагнення своїх народів до європейської інтеграції і приєдналися до Організації Північноатлантичного договору (НАТО). Чотири роки по тому, 2008 року, Україна заявила про свій намір добиватись майбутнього членства в НАТО шляхом поступового наближення до його політичних і військових стандартів[35].

Як заявив полковник ФСБ І́гор Гіркін, російська влада ще в 2000-х роках розпочала спроби встановлення економічного контролю над Україною, щоб «купити її з тельбухами». За його інформацією, для цього Путін дозволив російським олігархам та чиновникам скупити значну частину всієї української власності[36].

Росія активно підтримувала сепаратизм у Донецькій та Луганській областях ще в 2004 році. У 2004 році відбувся захід під назвою «Перший Всеукраїнський з'їзд», де сепаратисти відкрито обговорювали створення незалежної республіки на сході України. Так звана республіка мала охопити всі російськомовні регіони України. На з'їзді були присутні у тому числі високопосадовці з Росії (мер Москви Юрій Лужков), Віктор Янукович та українські олігархи[37]. Подібні заходи були організовані у 2008[38] та 2012[39] роках, кожного разу — за участю високопоставлених політиків з Росії.

Як заявив Сергій Пугачов (на той час один із найближчих друзів Путіна), російський уряд у 2004 році вклав величезні гроші на передвиборчу кампанію Віктора Януковича, але гроші були розкрадені, тому в 2004 році Путіну не вдалося зробити Януковича президентом[40].

Янукович став президентом 2010 року. На початку 2014 року масові протести в Києві, відомі як Євромайдан, завершилися усуненням від влади проросійського президента України Віктора Януковича, який тривалий час заявляв про намір підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом, однак під впливом Росії відмовився від цих намірів.[35] Щоб виправдати вторгнення в Україну та зміну її влади на проросійську, путінська Росія розпочала широку антиукраїнську пропаганду, головними тезами якої були панування нацизму, підтримуваний Заходом геноцид росіян, яких Росія повинна врятувати, захист російської мови.[41]

Граючи на політичній нестабільності в Україні, Росія анексувала український півострів Крим і організувала сепаратистський заколот на сході України, засилаючи на Донбас свою агентуру, війська та зброю. Внаслідок конфлікту на Донбасі загинули майже 14 тис. людей, а 1,5 млн українців стали внутрішньо переміщеними. Так звана гібридна війна проти України складалася з кібератак, економічного тиску, пропаганди для розпалювання внутрішнього розбрату. Таку тактику російські пропагандисти активізували в останні місяці 2021 року. Держдепартамент США заявив, що Путін готує «операцію під фальшивим прапором», щоб створити привід для вторгнення[35].

Напруга між Україною та Росією посилилася через будівництво газопроводу «Північний потік-2» в Балтійському морі, запуск якого давав би змогу припинити чи обмежити транзит російського газу через Україну на Захід через українські газогони в разі загострення воєнних дій[35].

У грудні 2021 року Росія висунула низку претензій до західних країн, звинувачуючи їх у нібито «експансії НАТО» і вимагаючи від Заходу забрати їхні війська й озброєння з країн колишнього «Східного блоку», претендуючи на відновлення військово-політичного впливу колишнього Радянського Союзу. Конкретно від України вона вимагала гарантій неприєднання до НАТО, а також відмови від постачання західних озброєнь, і погрожувала невизначеною військовою відповіддю, якщо ці вимоги не будуть задоволені повністю. НАТО відхилило ці абсурдні вимоги, і Сполучені Штати попередили Росію про «швидкі та суворі» економічні санкції у разі подальшого вторгнення в Україну[42].

Упродовж лютого зброю Україні на випадок вторгнення Росії надали Канада[43], Естонія[44], Литва[45], зокрема надали зенітно-ракетні комплекси та протитанкові ракетні комплекси.

Підготовка до вторгнення

Аналітик Йоганн Мішель, який працював над звітом Міжнародного інституту стратегічних досліджень про армії світу, зауважив, що хоча Росія має загалом значно більше військ, ніж Україна, але на початку вторгнення біля кордонів було зосереджено далеко не всі, а приблизно 200 тис. військовослужбовців, поділених на 60 бойових груп[7]. За даними оборонного відомства США, Росія зосередила біля кордонів України 150 тис. військовослужбовців[46].

Упродовж лютого 2022 року російські силовики здійснили кілька провокацій під фальшивим прапором, намагаючись звинуватити українську сторону в диверсіях на російській території чи в окупованих районах Донбасу[47].

21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала дві самопроголошені квазідержави на сході України, «Донецьку Народну Республіку» та «Луганську Народну Республіку», незалежними державами і відкрито ввела додаткові війська на Донбас[48]. Так звані «республіки» визнавали в межах відповідних українських областей, які виходять далеко за межі лінії зіткнення[49]. 22 лютого Путін заявив, що Мінські домовленості більше не діють. Того ж дня Рада Федерації одностайно схвалила застосування військової сили на цих територіях[50]. Крім того, цього ж дня Володимир Путін та Ільхам Алієв уклали Московську декларацію про союзницьку взаємодію між Азербайджанською Республікою та Російською Федерацією[51].

За даними Служби безпеки України від 23 лютого 2022 року, росіяни придбали 45 тисяч целофанових пакетів для перевезення трупів[52].

За даними американської розвідки, Китай попросив Росію відкласти заплановане вторгнення через проведення в Пекіні Зимової Олімпіади[53] (4—20 лютого 2022).

Прогнозування нападу

В адміністрації Джо Байдена тривогу з приводу ймовірного нападу Росії висловлювали, починаючи з 2021 року. За спогадами Д. Кулеби, «єдина країна у світі, яка наполегливо „з такою впевненістю“ говорила про ракетні удари, були Сполучені Штати Америки»[54].

Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон застерігав у лютому 2022, що Росія готує найбільше з 1945 року вторгнення в Європу. На думку Джонсона, президент Росії Володимир Путін, можливо, нереалістично уявляє перебіг війни та не усвідомлює, що вона стане катастрофою для самої Росії, а вплив НАТО в регіоні не послабне, а, навпаки, посилиться[55].

Аналітик, знаний під псевдонімом Jomini of the West, прогнозував загальний хід майбутньої війни ще 20 лютого. Він описував, що у випадку російського вторгнення утвориться три потенційні театри воєнних дій: Київ і його околиці на півночі, підступи до Херсона вздовж Північнокримського каналу на півдні, Донбас з Харківською областю на сході[56].

Джонатан Гайєр із видання «Vox», старший редактор із зовнішньої політики, писав 14 лютого, що російського вторгнення слід очікувати вже найближчими днями і воно матиме важчі наслідки, ніж вторгнення Росії на Донбас 2014 року[57].

Сили вторгнення, командування та пособники

Росія

На першому етапі війни командування вторгненням здійснювалося безпосередньо вищим керівництвом країни-агресора (президент Путін втручався у перебіг конкретних дрібних операцій через міністра оборони Шойгу та начальника Генерального штабу Герасимова).

Після низки невдач 8 квітня 2022 року командування силами вторгнення перебрав генерал Олександр Дворников[58].

У червні 2022 року, за повідомленнями преси, Дворникова було усунуто від командування силами вторгнення, а натомість були призначені такі командувачі[59]:

  • угруповання «Захід»: генерал-лейтенант Андрій Сичевой (також командувач Західного військового округу), пізніше генерал Бердніков (знятий з посади після контрнаступу ЗСУ під Харковом)
  • угруповання «Схід»: генерал Рустам Мурадов (до липня 2022 — Олександр Чуйко)
  • угруповання «Південь»: генерал армії Сергій Суровікін
  • угруповання «Центр»: генерал-полковник Олександр Лапін; з листопада 2022 р. генерал-майор Олександр Ліньков
  • угруповання «Північ»: можливість створення ще розглядається станом на липень 2022 р.; війська, розташовані на території Білорусі, не мають власного угруповання.

У жовтні 2022 р., після визволення силами ЗСУ Харківської області та просунення на Херсонському напрямку, влада РФ знову ухвалила рішення запровадити централізоване командування силами вторгнення. Командувачем був призначений генерал армії Сергій Суровікін.

Невизнані «ДНР» і «ЛНР»

Підрозділи ДНР і ЛНР, що беруть участь у бойових діях, не мають власного командування, а підпорядковані відповідним російським угрупованням.

Білорусь

Попри періодичні повідомлення про погрозу участі ЗС Білорусі в агресії, режим Лукашенка уникає прямого втручання, проте територія Білорусі використовується для розміщення російських військових частин, звідти відбувався виліт бойових літаків і запуск ракет у напрямку України. На думку дослідників американського Інституту вивчення війни (ISW), вступ Білорусі у війну на початок листопада 2022 року залишається «дуже малоймовірним», однак російські та білоруські офіційні особи «продовжують висвітлювати двостороннє оборонне співробітництво між Росією та Білоруссю як засіб давньої інформаційної операції про те, що Білорусь вступить у війну в Україні від імені Росії»[60].

Іран

Північна Корея

Північна Корея постачає артилерійські снаряди до Росії в обмін на продовольство.

Хід війни

Карта бойових дій

Лютий

24 лютого 2022 року о 3:40 ранку російська танкова колона вдерлася в Україну на територію Луганської області.[23] Незадовго до 05:00 за українським часом (UTC+2) Путін оголосив, що прийняв рішення розпочати воєнну операцію на сході України[61]. За кілька хвилин після оголошення війни Росія запустила крилаті та балістичні ракети по аеродромах, військових штабах і складах у Києві, Харкові, Івано-Франківську, Луцьку, Дніпрі, Василькові[62]. Сталися вибухи в Києві, Харкові, Одесі та на Донбасі[63].

Після 06:30 (UTC+2) російські війська вдерлися в Україну сухопутним шляхом поблизу міста Харкова[64]. О 07:40 ВВС з посиланням на інші джерела повідомило, що російські війська увійшли в Україну також із території Білорусі. Українські прикордонні сили повідомили про атаки на об'єкти в Луганську, Сумах, Харкові, Чернігові та Житомирі, а також наступ з боку окупованого Криму.

Незадовго до 07:00 (UTC+2) Президент Зеленський оголосив про запровадження в Україні воєнного стану[65]. Повітряний простір над Україною повністю закритий для цивільної авіації[66], а Агентство з авіаційної безпеки Європейського Союзу вважає всю територію зоною активного конфлікту[67]. Зеленський оголосив про розрив дипломатичних відносин із Росією[68]. Цивільні польоти над Україною, а також Молдовою та частиною Росії були закриті через загрозу ураження, подібного на ураження ракетою рейсу 17 Malaysia Airlines[69].

До острова Зміїний підійшли 2 російські кораблі, вимагаючи від прикордонників здатися[70]. До 11:00 російські війська на двох напрямках просунулися на відстань до п'яти кілометрів — на півночі Харківської та Чернігівської областей[71]. На об'їзній дорозі Харкова, поблизу мікрорайону Північна Салтівка, спалено 4 танки російських окупантів[72]. Російські війська розпочали штурм аеропорту Гостомель, який із суттєвими втратами захопили ввечері[73], але потім втратили контроль над ним[74]. На півдні окупанти захопили головну споруду Північнокримського каналу та Каховську ГЕС[75].

Паралельно велася активна дезінформація, Росія запускала численні фейкові новини, що нібито українська армія не чинить опору і планує відступати, що ворог увійшов у Харків чи що штаб ООС на Донбасі начебто знищено[76].

Після опівдня тривали бої за міста Генічеськ, Скадовськ, Чаплинку, Охтирку[77], Суми[78]. Російські війська увійшли в Генічеськ[79] і Олешки[80] та захопили Чорнобильську атомну електростанцію, взявши персонал у заручники[81].

Вдень до Верховної Ради надійшов проєкт закону про загальну мобілізацію,[82] і надвечір Володимир Зеленський підписав указ.[83] Ввечері він прозвітував, що на Донбасі Збройні сили України діють на відмінно, але харківський напрямок складний і проблемна ситуація на півдні[84]. Ворог не зміг просунутися вглиб України на східному напрямку, вогнева активність на деяких напрямках зменшилася[85]. На тлі нападу в усіх областях України створено військові адміністрації, де посади держслужбовців можуть заміщати військовики[86]. Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк звернувся до західних партнерів України про сприяння в закритті неба над країною, щоб зупинити повномасштабну агресію Росії[87].

Ближче до опівночі російські окупанти таки захопили острів Зміїний[88], тоді як підрозділи ЗСУ закріпилися на лівому березі Дніпра в районі Херсона[89].

Будинок у Києві (вулиця Олександра Кошиця, 7-А), частково зруйнований 25 лютого[90]

25 лютого, на наступний день, Президент України дорікнув країнам, які зволікають із запровадженням санкцій проти Росії; сказав, що самих санкцій недостатньо; запевнив, що захисники України тримаються[91]. Зеленський закликав українців зупиняти російсько-окупаційні війська[92], а також анонсував переговори з Росією[93].

Росія обстрілювала ракетами Київ[94] і аеропорт Рівного[95], тривали бої в Дергачах і Печенігах[96]. О 14-й годині 25 лютого розпочалася оборона Києва[97].

Путін заявив Сі Цзіньпіну, що Росія готова провести переговори на високому рівні з Україною з приводу американського «стратегічного виклику»[98]. Пєсков також розповів, що Путін готовий відправити до Мінська делегацію для переговорів з Україною[99]. Проте вже за кілька годин Путін відкрито закликав до держперевороту в Україні з метою повалення законної влади[100]. Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка вимагала від Росії вивести війська з України. «За» виведення проголосували 11 країн, утрималися Китай, Індія та Об'єднані Арабські Емірати[101].

26 лютого ворог завдав поодиноких авіаційних ударів у околицях Сум, Полтави, Маріуполя[102]. Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета з проханням стати посередником у переговорах між Україною та Росією[103].

Військові підрозділи російських окупантів втратили наступальний темп, очікуючи надходження додаткових підрозділів і поповнення запасів[104]. Водночас Росія заблокувала судноплавство в українських водах Чорного моря[105]. Щоб унеможливити просування ворожих сил залізницею, українські військовики підірвали залізничні вузли, що зв'язують українську залізницю з російською[106]. Увечері російська військова техніка, зокрема «Гради», наблизилася до міста Енергодара і розвернулася в бік Запорізької АЕС[107].

За підсумками 26 лютого радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович доповів, що просування російських військ до Києва зупинилося через «величезні втрати», завдані українськими силами[108]. Офіційні особи США та Великої Британії визнали, що Росія стикається з жорсткішим, ніж очікувалося, опором в Україні. За оцінками розвідки США, в Україні з'явилися «ознаки життєздатного опору», а російські війська не досягли бажаного ними прогресу, особливо на півночі; російським військам бракувало палива та матеріально-технічної підтримки[46].

27 лютого тривали бої за аеропорт у Василькові[109]. В Харкові українським силам вдалося відбити атаки ворога, зберігши контроль над містом. Суми лишилися під контролем України, як і Охтирка[110]. Київ продовжив тримати оборону, знищуючи прониклі в місто диверсійні групи[111]. Українські сили знешкодили у районі Гостомеля спецпідрозділ Росгвардії Чечні[112].

Близько 9 години у місто Буча Київської області заїхала російська техніка, розпочалися вуличні бої[113]. Українські військовики близько 12 год. відновили контроль над містом Волноваха в Донецькій області. Інфраструктура міста сильно постраждала до того часу[114].

За оцінкою США, російське вторгнення наразилося на жорсткий опір, його лінії постачання стали вразливі, а українська протиповітряна оборона спрацювала краще, ніж передбачалося[115]. Українська делегація домовилася зустрітися з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки Прип'ять вранці наступного дня[116].

Під час зустрічі з міністром оборони Сергієм Шойгу та головою Генштабу Збройних сил РФ Валерієм Герасимовим Володимир Путін доручив перевести сили стримування РФ в особливий режим несення служби, з-поміж них і ядерні сили[117]. Втім, аналітик DW у справах Росії Костянтин Еггерт зауважив, що це лише психологічний тиск[116].

Зазнаючи втрат у відкритому бою, російські війська стали вдаватися до диверсій, переодягання у форму українських військовиків, поліціянтів і представників ДСНС, захоплення карет швидкої допомоги та поліційних машин[118].

Згідно з опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» 26—27 лютого, бойовий дух українців лишався високий. Зазначалося, що «у жодному регіоні не спостерігається переважання песимістичних настроїв», 91 % опитаних підтримують дії президента України Володимира Зеленського[119].

Ніч з 27 на 28 лютого минула в Києві відносно спокійно. Міська влада відкрила магазини, відновила рух наземного транспорту і частково метро, яке слугувало укриттям[120]. Окупанти продовжили завдавати ударів по військових і цивільних аеродромах, пунктах управління військами, об'єктах системи ППО, критичних об'єктах інфраструктури, населених пунктах і підрозділах у районах оборони. Водночас вони завдали ракетного удару по житлових будинках у Житомирі та Чернігові, порушивши цим норми міжнародного гуманітарного права. За оцінкою Генштабу, противник виявився деморалізованим і зазнав великих втрат, в російській армії почастішали випадки дезертирства та непокори[121].

Російські війська обстрілювали Харків з реактивних систем залпового вогню «Град», зокрема житлові масиви[122]. З Нової Каховки, окупованої напередодні ворогом, організували евакуацію населення[123]. Російські війська, що зайшли напередодні в Бердянськ[124], зіткнулися з мітингом містян. В Енергодарі зафіксували присутність диверсантів[125]. Росія обстріляла також житлові квартали Сєвєродонецька[126].

Володимир Зеленський підписав заяву на отримання Україною членства в Європейському Союзі[127].

За підсумками лютого, Росія та її головнокомандувач Володимир Путін припустилися стратегічної помилки. Вони очікували здійснити бліцкриг і змусити Україну до швидкої зміни влади на проросійську. Та вже на третій день війни російські війська були виснажені запеклим опором ЗСУ. Несподіваною як для Росії, так і для Заходу, стала позиція президента України Володимира Зеленського, який відмовився евакуюватися з Києва. Бойовий дух захисників і національна ідентичність українців лише зміцнилися на тлі невдач окупантів[128]. Україна отримала підтримку від ЄС і НАТО, а проти Росії почалося впровадження важких фінансових санкцій.[129]

Березень

Обстріл Харківської ОДА 1 березня 2022

1 березня російські війська обстріляли Охтирку, зруйнувавши військову частину, загинуло багато українських солдатів[130]. Продовжилися обстріли Харкова[131]. Шторм у Чорному морі завадив висадці російського десанту в районі Одеси та Миколаєва[132]. В Краснопіллі відбувся перший у цій війні обмін полоненими[133]. Почалася евакуація цивільних з Волновахи на Донеччині[134]. Російські війська розпочали фізично знищувати українські телекомунікації, обстріляли телевежу в Києві[135], що призвело до тимчасової зупинки трансляції телеканалів (та радіомовлення[136])[137]. Ворожі снаряди загрожували пам'ятнику Жертвам Бабиного Яру[138]. Водночас окупанти зіткнулися з нестачею продовольства і високоточних боєприпасів, а також перебоями в їх доставці[64].

Опівдні 2 березня Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська на окремих напрямках «починають перехоплювати ініціативу в російських окупантів», зокрема ворожий наступ припинився на Волинському, Чорнобильському, Чернігівському напрямках, напрямках на Малин та Ірпінь, на рубежах Богодухів, Чугуїв, Шевченкове[139]. Жителі Енергодара, зібравшись на масовий мітинг, намагались не впустити в місто окупантів[140].

Розбір завалів після російського авіанальоту

Наступного дня пресслужба Генерального штабу Збройних сил України повідомила, що російсько-окупаційні війська не досягнули успіху майже на всіх напрямках, на яких здійснювали просування вперед[141].

Ірпінь після російського вторгнення

Вночі 4 березня російські війська обстріляли енергоблоки Запорізької АЕС, виникла пожежа[142]. Українські військовики звільнили аеропорт «Кульбакине» від окупантів[143]. Основні зусилля російських військ були спрямовані на оточення Києва та Харкова, на терор і придушення опору в заблокованих населених пунктах[144].

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що він переконаний у можливості України виграти цю війну з Росією, та відзначив «надзвичайну стійкість» українського народу[145]. Білорусь, як і раніше, не провадила активних військових дій проти України[146].

Російське Міноборони запевнило, що наказало своїм військам припинити вогонь для евакуації цивільного населення з Києва, Маріуполя, Харкова і Сум. Але пропоновані ним маршрути евакуації допускали евакуацію тільки в Росію і Білорусь. Українські офіційні особи не підтвердили оголошене Москвою припинення вогню[147].

У наступні дні темп просування ворожих військ значно сповільнився, окупанти були деморалізовані та зайнялися мародерством[148]. Україна і РФ погодили 9 березня режим тиші та евакуацію цивільних за 6-ма коридорами з 9:00 до 21:00[149]. Попри це, російські війська скинули авіабомбу в район лікарні та пологового будинку в Маріуполі[150]. Верховна Рада ухвалила закон[151], яким цивільним особам до кінця війни дозволено застосовувати проти російських військових особисту, мисливську та отриману від влади зброю, причому вони не нестимуть відповідальності за вбивство чи поранення окупантів. Право участі у всенародному спротиві надали також іноземним громадянам та особам без громадянства[152].

В рамках перемовин між Україною та Росією за посередництвом Туреччини 10 березня відбулася зустріч міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби та міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова у місті Анталія. Головним питанням було домовитися про перемир'я на добу. Крім того, як повідомив Кулеба за результатами зустрічі, його завданням було домовитись про гуманітарний коридор із Маріуполя для вивезення цивільних і доставки гуманітарних вантажів в обложене місто. Але Голова МЗС Росії Сергій Лавров на пресконференції за підсумками переговорів заявив про готовність Москви продовжувати діалог. Він зазначив, що попередні три раунди контактів з українськими представниками на білоруській території привели до певного прогресу[153].

Зранку 11 березня російські війська з різними інтервалами обстріляли з повітря аеродроми в Луцьку, Івано-Франківську та цивільну фабрику в Дніпрі[154]. ЗСУ звільнили від російських окупантів п'ять населених пунктів у Чернігівській області[155]. В Запоріжжі, Бердянську, Мелітополі тривали акції цивільного спротиву військам загарбників[156]. Державна прикордонна служба України повідомила, що російські штурмовики СУ, із зальотом на територію України з Білорусі, здійснили бомбардування української території, після чого завдали авіауадарів по території Республіки Білорусь з метою провокації[157]. У Міністерстві оборони Білорусі заперечили заяву про бомбардування[158].

В Ірпені окупанти 13 березня розстріляли іноземних журналістів, раніше пов'язаних із New York Times[159].

У Запорізькій області мешканці міст, тимчасово окупованих російськими військами, як і в попередні дні, продовжили збиратися на акції протесту проти загарбників[160]. Нарешті розпочалася евакуація частини населення блокадного Маріуполя[161], проте гуманітарний конвой (вантажу) не вдалося доправити до міста. Україна домовилася з РФ про 10 гуманітарних коридорів (з Маріуполем) на 14 березня[162], з яких спрацювало лише 7 (без Броварського напрямку). Продовжилися обстріли Харкова[163] та Києва російськими військами. Уламки їхньої збитої ракети впали на дорогу на Куренівці[164]. Невдовзі після того, як на ЧАЕС відновили постачання електрики, окупанти знову знеструмили її[165]. За повідомленням Головного управління розвідки, російські війська стали цілеспрямовано знищувати українську сільськогосподарську техніку[166].

15 березня до Запоріжжя дісталися перші біженці з обложеного Маріуполя[167]. Українськими воїнами були успішно відбиті атаки загарбників[168]. Херсонська область повністю опинилася під окупацією. Більшість районів перебували без світла, газу та води, в деяких районах припинилося постачання харчів[169].

У Генштабі Збройних сил 16 березня повідомили, що Україні вдалося завдати «нищівних ударів по угрупованнях військ окупантів» на тимчасово зайнятих територіях, а на окремих напрямках — перейти у контрнаступ. Війська РФ продовжили завдавати ракетно-бомбові удари по інфраструктурі та густонаселених районах українських міст[170]. Вперше з початку війни зазнали бомбардувань цивільні об'єкти у Запоріжжі, окупанти завдали удару по Олександрівському району міста Запоріжжя[171], скинули бомбу на Драматичний театр у Маріуполі, де ховалися від обстрілів сотні мирних мешканців міста[172]. Володимир Зеленський у виступі перед Конгресом США заявив про ініціативу створити новий союз держав U-24, який швидко реагуватиме на майбутні прояви агресії[173]. Міжнародний суд у Гаазі ухвалив проміжне рішення на користь України за позовом проти Росії з ухвалою, що Росія повинна негайно зупинити свої військові операції[174]. Росію виключили з Ради Європи[175].

До 18 березня окупанти досягли певного успіху лише в Донецькому операційному районі — заблокували вихід до Азовського моря. Зупинений підрозділами Сил оборони, ворог завдавав ракетно-бомбових ударів із застосуванням як високоточної зброї, так і боєприпасів невибіркової дії. Окупанти продовжували частково блокувати Чернігів, Суми та Харків[176].

19 березня війська України знищили кілька колон техніки окупантів в Миколаївській і Сумській областях. З'явилися дані про знищення командувача 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу збройних сил РФ генерал-лейтенанта Андрія Мордвічева[177]. На тимчасово окупованій території Донецької області Росія оголосила чергову хвилю мобілізації, піднявши граничний вік мобілізованих до 65 років[178]. За висновком Пентагону 22 березня, російські війська за майже місяць війни так і не вирішили проблему поповнення ресурсів, отримали проблеми з логістикою, зв'язком і комунікацією та навіть теплим одягом[64].

Українські війська кілька разів конкурували з російськими за Макарів[179]. Дев'ять разів поспіль ЗСУ розбивали угрупування збройних сил РФ у селі Чорнобаївка, що була потрібна окупантам як майданчик для наступу на Миколаїв[180]. 23 березня ЗСУ взяли в кільце міста Буча, Ірпінь та смт Гостомель Бучанського району[181], а наступного дня підірвали російський десантний корабель «Саратов» у порту Бердянська[182].

24 березня ЗСУ вдесяте знищило окупантів під Чорнобаївкою[183], за кілька днів досягнувши кількості перемоги там до 12-и[184].

Наприкінці березня окупанти зосередили атаки на сховищах пального, щоб ускладнити українцям логістичне забезпечення та створити гуманітарну кризу. Не будучи в змозі просуватися по землі, російські війська збільшили кількість повітряних атак по житлових та інфраструктурних районах[185]. Через значні втрати РФ стала залучати військовослужбовців з частин забезпечення, зокрема і з навчальних закладів. Спроби набору добровольців виявилися малорезультативними. В останні дні березня війська РФ відійшли від Києва, зосередившись на східному напрямку[186]. 31 березня ЗСУ звільнили Бучу[187], а окупанти покинули Чорнобильську АЕС[188].

Квітень

Знешкодження українською ДСНС авіабомб

За 1—2 квітня українські війська звільнили всю територію Київської області. Російські війська продовжили ракетні обстріли Дніпра, Кривого Рогу, Миргорода, Шепетівки, Балаклії, Харкова та Павлоградського району, перебили газогін під Сєвєродонецьком[189]. Надалі головні зусилля ворога зосередилися на укріпленні позицій на Таврійському та Південнобузькому напрямках, тривали обстріли Харкова[190].

За тиждень ЗСУ повністю звільнили, після Київщини, Житомирщину, Чернігівщину та Сумщину[191]. Почалося відновлення інфраструктури та перебудова логістичних ланцюжків для запуску економіки цих регіонів[192]. В Україну стали повертатися іноземні дипломати, евакуйовані перед початком вторгнення[193].

На окупованих територіях загарбники надалі посилювали мобілізацію та укріплювали свої позиції, зазнавши невдач у подальшому просуванні фронту[194]. 13 квітня українські військовики 2 ракетами Нептун поцілили у російський ракетний крейсер «Москва», що на початку вторгнення пропонував здатися захисникам острова Зміїний[195]. Пошкоджений корабель затонув пізніше під час шторму[196]. Після того зросла частота ракетних обстрілів української території російськими військами як помста за крейсер[197]. Зокрема, ракетних атак зазнали Харків[198], Київ[199], Львів[200].

У квітні представник космічних сил США генерал Девід Томпсон телеканалу NBC повідомив, що Росія намагається перешкодити Україні використовувати глобальну систему позиціонування (GPS), дані яких використовуються для навігації, картографії та інших цілей[201].

Загострилася ситуація в Маріуполі. Бійці полку «Азов» та 36-ї окремої бригади морської піхоти, які боронять місто, неодноразово зверталися з проханням провести евакуацію мирних мешканців, яким загрожує смерть від російських агресорів, а також провести деблокаду міста[202]. 11 квітня оборонці Маріуполя повідомили, що по заводу «Азовсталь», який розташований у місті, було скинуто отруйну хімічну речовину[203], проте через окупацію міста перевірити цю інформацію було неможливо[204]. 13 квітня підрозділи, які обороняють Маріуполь, пішли на з'єднання і успішно провели цю операцію в межах міста[205]. 19 квітня на завод «Азовсталь» росіяни скинули надпотужну бомбу, хоча в укриттях підприємства перебували цивільні люди[206]. Представники української влади (Володимир Зеленський, Дмитро Кулеба, Олексій Арестович та інші) неодноразово заявляли, що Маріуполь — це «червона лінія» у переговорах з Росією і якщо місто буде «добите», то в України буде лише одне завдання — повне знищення ворога[207]. У середині квітня росіяни неодноразово пропонували оборонцям міста здатися в полон, проте всі пропозиції українські військовики відхилили[208].

Після тактичної перемоги України у Київській, Чернігівській і Сумській областях та відступу Росії звідти більшість російських підрозділів, які тут здійснювали бойові дії та геноцид, передислокували на схід України, зокрема на Донбас і Харківщину[209]. У ЗМІ почала ширитися інформація про початок «битви за Донбас» уже найближчим часом.

18 квітня в етері національного телемарафону «Єдині новини» секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що вранці цього дня битва за Донбас почалася наступом російських військ на всій лінії фронту[210]. Це підтвердив у вечірньому зверненні того ж дня Президент Володимир Зеленський[211]. Тоді ж голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що росіяни взяли під контроль місто Кремінну, йдуть вуличні бої[212]. Вранці 19 квітня ворог пішов у наступ по всій лінії фронту на Донецькому та Таврійському напрямках[213]. Попри всі зусилля, на Донеччині, в Запорізькій і Херсонській областях за квітень фронт на колишній лінії розмежування суттєво не змінився. На півночі Харківської області українські війська трохи просунулися в бік кордону і продовжили утримувати агресора на північному сході від міста. На кордоні з Донецькою областю окупаційні сили, захопивши Ізюм, намагалися просуватися на Слов'янськ і до села Барвінкове. Частково захоплений Маріуполь продовжив спротив, зокрема неприступним для військ РФ виявився завод «Азовсталь». В російському війську почастішали випадки відмов і протестів проти наступу через значні втрати[214].

26 квітня за ініціативи США на авіабазі «Рамштайн» у Німеччині відбулася зустріч глав оборонних відомств і начальників штабів понад 40-а держав світу для координації збройної допомоги Україні. За підсумками зустрічі де-факто було створено антиросійську коаліцію. Німеччина приєдналася до країн-надавачів зброї. Велика Британія та Франція ухвалили постачати в Україну артилерію та зенітно-ракетні комплекси[215].

Раніше, 6 квітня 2022 року, в Сенаті США[216] і 28 квітня 2022 року[216] в Палаті представників 417 голосами проти 10 голосів[217] був прийнятий закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року. Захід остаточно визначився зі своєю позицією: посилювати санкції проти Росії та підтримувати Україну фінансово і постачанням зброї аж до її перемоги[218].

Травень

1 травня під час інтерв'ю італійському телебаченню голова МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що в Україні панує нацизм, оскільки «найбільші антисеміти — самі євреї». Ці слова спричинили хвилю обурення і критику політики Ізраїлю щодо України, висловлена думка, що Ізраїль більше не може лишатися осторонь війни в Україні. Путін згодом своєрідно вибачився за слова Лаврова перед прем'єр-міністром Ізраєлю Нафталі Беннетом[219].

5 травня в Іспанії затримали проросійського пропагандиста Анатолія Шарія, підозрюваного в державній зраді України[220].

Біля острова Зміїний 7 травня українські війська знищили десантний корабель і два зенітні ракетні комплекси. В ніч на 8 травня оперативне командування «Південь» повідомило про знищення біля острова трьох російських катерів[221]. Того ж дня завершилася евакуація з «Азовсталі» цивільних (крім поранених і медиків)[222].

9 травня президент США Джо Байден підписав ленд-ліз для України[223]. Попри прогнози західних ЗМІ, Володимир Путін не оголосив цього дня мобілізації в Росії, як і не визнав, що Росія веде війну проти України[224].

Російські сили 11 травня зазнали великих втрат під час спроби переправитися через річку Сіверський Донець біля Білогорівки. 15 травня українські війська вийшли на кордон з Росією в Харківській області[225].

У ніч з 16 на 17 травня військовиків з «Азовсталі» евакуювали на територію окупованих Новоазовська та Оленівки для подальшої доставки на підконтрольну українській владі територію[226].

За три місяці війни втрати агресора, за оцінками британської розвідки, перевищили втрати в Афіганістані за 9 років. Вона зауважила погану тактику Росії, обмежене прикриття з повітря, відсутність гнучкості та командного підходу[227].

Наприкінці травня російські сили розпочали наступ в районах Лиману, Попасної, Сєвєродонецька, Слов'янська[228]. До 28 травня в районі Сєвєродонецька, Тошківки та Осколонівки ЗСУ відтіснили російські війська на раніше зайняті позиції[229]. Пізніше окупанти просунулися вглиб Сєвєродонецька[230]. Українським силам вдалось перетнути Інгулець і створити плацдарм на іншому березі[231].

31 травня Європейський Союз погодив ембарго на російську нафту, що зменшить її імпорт до кінця 2022 року на 90 %[232].

Червень

Торговий центр у Кременчуку після влучання російської ракети

У ході контрнаступу на Херсонщині ЗСУ звільнили понад 20 населених пунктів[233]. 2 червня ЗСУ знищили в Дніпро-Бузькому лимані 2 швидкісні десантні катери росіян[234]. Подальший херсонський контрнаступ ЗСУ відбувся на напрямках Киселівка, Солдатське та Олександрівка[235]. Лінію фронту вдалося відсунути на кілька кілометрів від Запоріжжя[236].

Німеччину Україна та інші держави неодноразово звинувачували у зволіканні з поставками зброї. Канцлер Німеччини Олаф Шольц після відвідання України разом з Емманюелем Макроном 17 червня заявив, що німецьке важке озброєння надійде вчасно, щоб переломити хід бойових дій на Донбасі[237].

За повідомленням британської розвідки, берегова оборона України значною мірою нейтралізувала здатність Росії встановити контроль на морі[238]. Внесок у це зробили потоплення українськими військами російського буксира «Василій Бех» 17 червня, який перевозив зброю[239], удари 20 червня по бурових нафтогазових вишках, захоплених у 2014 році[240], та ракетний удар по окупованому острову Зміїний[241].

Європейська рада надала Україні статус кандидата в члени Європейського Союзу 23 червня. Україна запланувала виконати рекомендації Європейської комісії щодо початку переговорів про вступ до Європейського Союзу до кінця 2022 року[242].

Вночі 24 червня ЗСУ відійшли з Сєверодонецька на більш укріплені позиції. Бої за місто суттєво виснажили російські війська та змусили їх ослабити наступ на інших ділянках фронту[243].

У ніч на 27 червня в Росії вперше з 1918 року стався дефолт через накладені на неї внаслідок збройної агресії санкції[244]. Наступного дня з території Росії завдали ракетного удару по торговому центру в Кременчуку, що президент України охарактеризував як «найбільш нахабний терористичний акт в історії Європи»[245].

На саміті в Мадриді 29 червня НАТО оцінило Росію найбільшою загрозою. Генеральний секретар Єнс Столтенберґ заявив, що перед НАТО постали найбільші виклики з часів Другої світової війни[246].

Унаслідок обстрілів острова Зміїний, російські війська покинули його 30 червня. Таким чином Україна повернула дистанційний контроль над островом[247].

Липень

M142 HIMARS готується вести вогонь

ЗСУ вийшли з Лисичанська 3 липня. Водночас представник Міністерства оборони України Юрій Сак наголосив, що Лисичанськ російські війська не контролюють повністю[248].

На острові Зміїний 4 липня встановили український прапор, відзначивши цим повне повернення острова під контроль України. Речниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що на решті території півдня України ЗСУ просуваються «повільно, але впевнено».[249].

Від 3 липня Росія не заявляла про захоплення нових територій, узявши, за словами російського керівництва, «оперативну паузу». Натомість російські підприємства будь-якої форми власності зобов'язали забезпечувати своєю продукцією російські «спеціальні воєнні та антитерористичні операції»[250].

Наступи армії РФ уповільнилися через системне знищення українськими військовиками російських складів боєприпасів у глибокому тилу[251]. Удари завдавалися передусім високоточною артилерією HIMARS на відстані до 80 км[252]. Очевидно, як відповідь на неможливість наступу Росія здійснила акти тероризму проти цивільних: ракетні удари по Часовому Яру 9 липня та по центру Вінниці 14 липня[253][254].

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 18 липня повідомив Голові об'єднаного комітету начальників штабів США генералу Марку Міллі, що ситуацію на фронті стабілізовано[255].

22 липня Україна з Туреччиною та ООН підписала угоду про безпечне вивезення зерна через Чорне море[256]. Одеські морські порти «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний» відновили роботу, що зробило можливим експорт зерна в Туреччину. 23 липня Росія порушила угоду з ООН, Туреччиною та Україною про ненапад і атакувала ракетами порт «Одеса»[257].

24 липня оприлюднено подробиці справи про державну зраду екс-голови Управління Служби безпеки України в Криму Олега Кулініча під кураторством колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, який забезпечив швидке захоплення південних областей України. При цьому Кулініч і Сівкович приховали інформацію про плани щодо наступу армії РФ з Криму від керівництва СБУ і держави. Слідство з'ясувало, що Кулініч і Сівкович працювали на російські спецслужби щонайменше з червня 2019 року і створили основу для швидкого захоплення південних регіонів України[258].

У 20-х числах липня ЗСУ вивели з ладу всі три мости, що вели в окупований Херсон через Дніпро, унеможлививши цим надходження на правий берег російської військової техніки[259].

Поблизу селища Оленівка в Донецькій області вночі з 28 на 29 липня Росія підірвала колонію, де утримувалися полонені бійці ЗСУ, порушивши тим самим зобов'язання перед міжнародними організаціями про збереження життя та здоров'я полонених[260].

Серпень

Вибух на аеродромі в Криму

ЗСУ продовжили стримувати окупаційні війська, відбиваючи їхні спроби просунутися вглиб країни[261], та перерізаючи шляхи постачання мостами. Обстрілами було виведено з ладу Антонівський і Каховський мости у Херсонській області[262], де Росія зосередила свої сили[263].

5 серпня окупанти обстріляли Запорізьку АЕС, що спричинило загрозу її нормальній роботі[264].

9 серпня у Сакському районі Криму сталися вибухи на аеродромі, де базувалися російські військові літаки. У результаті знищено декілька літаків і військових. Спершу ні Україна, ні Росія не підтверджували причетності до цього ЗСУ[265]. 7 вересня ЗСУ підтвердили, що це вони завдали ракетних ударів по цій та інших авіабазах[266].

Вибухи 16 серпня в Джанкойському районі знищили великий склад боєприпасів РФ і перервали залізничне сполучення між материковою Україною та Кримом[267]. 18 серпня відбулися вибухи на аеродромі «Бальбек» біля Севастополя[268] та в Керчі[269], а в наступні дні — в Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі та селі Молочне (Сакський район)[270], зокрема в штабі Чорноморського флоту РФ[271]. В той же час російські війська продовжили ракетні обстріли українських міст[272].

24 серпня російські окупанти ракетами вдарили по залізничній станції Чаплине у Дніпропетровській області. Внаслідок цього удару загинули 15 людей, близько 50 були пораненими. Про це заявив президент Володимир Зеленський у виступі по відеозв'язку перед Радою безпеки ООН[273] На ранок 25 серпня кількість жертв зросла до 25 людей.

Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки, повідомило 24 серпня, що «Наступ [Росії] на Донбасі йде мінімально, і Росія очікує великої контратаки України». Армія РФ «значно деградувала», дипломатичний вплив Росії зменшився, а «довгострокові економічні перспективи похмурі»[274].

Вересень

Українська БМП під час контрнаступу на Харківщині

На початку вересня Запорізьку АЕС відвідала група фахівців МАГАТЕ для оцінки загрози від її обстрілів російськими військами[275].

Контрнаступ України на Херсонщині змусив росіян зосередити значну частину своїх військ на півдні. Скориставшись цим, 7 вересня ЗСУ просунулися щонайменше на 20 км на контрольовану Росією територію на сході Харківщини[276]. ЗСУ далі стрімко просунулися вглиб окупованих територій: 8 вересня звільнили Балаклію, 10 вересня — Куп'янськ. Російські війська опинилися під загрозою оточення[277]. Окупанти разом з колаборантами стали масово відступати з Луганщини, покинули Ізюм і Вовчанськ[278]. Вони без боїв покинули також Кремінну, однак 14 вересня частково повернулися[279]. Контрнаступ, розробка якого довго трималася в таємниці (в тому числі від США), виявився несподіваним для російських військ, які очікували його на півдні України[280].

У ніч на 21 вересня відбувся великий обмін полоненими, в ході якого з російського полону звільнили 215 українських бійців, зокрема захисників «Азовсталі», в обмін на Віктора Медведчука[281].

Вранці 21 вересня Путін у своєму зверненні оголосив про часткову мобілізацію в Росії[282] та про підтримку проросійських референдумів на території окупованих областей України[283]. Згідно з версією The Washington Post, мобілізація була оголошена у зв'язку з дуже високими втратами російської армії на фронті[284]. Хоча офіційною метою Росія озвучила призов 300 тис. бійців, західна розвідка повідомила, що реальна мета передбачає більшу кількість[285]. Початок мобілізації спричинив масову еміграцію потенційних призовників з Росії — за наступні п'ять днів із країни виїхали понад 260 тис. чоловіків[286].

До кінця місяця ЗСУ просувалися щонайменше на двох напрямках на схід від річок Оскіл і Сіверський Донець. Російські сили, проводячи на окупованих територіях фіктивні референдуми для їхнього входження до складу РФ, посилили оборону[287].

Жовтень

Наслідки вибуху на Керченському мосту

З жовтня набув чинності закон про ленд-ліз для України[288].

Українські військові 1 жовтня зайшли до Лиману на Донеччині, а 2 жовтня повністю зачистили місто від окупантів[289].

Зранку 8 жовтня на мосту через Керченську протоку між Кримом і Кубанню стався вибух. У результаті обвалилася автомобільна дорога та загорілися залізничні цистерни. Російський Національний антитерористичний комітет заявив, що на мосту стався підрив вантажного автомобіля[290].

У наступні дні після пошкодження мосту відбулися обстріли українських міст. Обстрілів зазнали Київ, Львів, Запоріжжя, Харків, Вінниця, Тернопіль, Дніпро, Миколаїв[291]. Подальші атаки з 10 до 22 жовтня були по енергетичній інфраструктурі України з метою завдати гуманітарних збитків. Обстріли призвели до віялових відключень електроенергії по всій країні[292].

З початку мобілізації з Росії в Україну було спрямовано близько 41 тис. військовослужбовців[293]. Водночас їхні втрати різко зросли наприкінці місяця — до майже 1 тис. військовослужбовців на день, через погане оснащення та ослаблення підтримки артилерією[294].

Листопад

На початку листопада з'явилися ознаки відступу російських військ із Херсона. Міністерство оборони Росії 9 листопада віддало наказ своїм військам покинути західний (правий) берега річки Дніпро. Оцінки українських і зарубіжних союзних аналітиків розділилися: перші вбачали в цьому обманний маневр, другі — справжній відступ, зумовлений виснаженням армії окупантів[295]. 11 листопада ЗСУ ввійшли у покинутий росіянами Херсон[296].

Реакція України

Зеленський під час звернення 14 березня

Офіційна влада

Президент Зеленський оголосив воєнний стан і розірвання дипломатичних відносин із Росією та прокоментував її напад словами, що Росія підло і самовбивчо напала на Україну, а російська держава стоїть на шляху зла. Верховна Рада голосами 300 депутатів підтримала введення воєнного стану в Україні[297]. Президент анонсував також зняття санкцій з усіх громадян України, які готові захищати країну в лавах Сил територіальної оборони[298]. 25 лютого Президент закликав Путіна сісти за стіл переговорів, наголосивши, що «вторгнення Росії в Україну — це не просто вторгнення, це початок війни проти Європи, проти єдності Європи, елементарних прав людини в Європі, усіх правил співіснування на континенті, проти того, що європейські держави відмовляються ділити кордони силою»[299]. Кремль повідомив, що готовий провести в Мінську переговори про нейтральний статус України за умови, що Україна складе зброю[300]. 26 лютого Володимир Зеленський звернувся до прем'єр-міністра Ізраїлю Нафталі Беннета виступити посередником у переговорах із Росією як нейтральна сторона[103]. 28 лютого Президент підписав заяву на членство України в Європейському Союзі[127]. Європарламент своєю резолюцією підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС[301]. Як повідомив 4 березня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, «Зеленський точно не піде на жодні поступки, які можуть так чи інакше принизити нашу боротьбу, яка сьогодні ведеться в Україні за її територіальну цілісність та свободу»[302].

Попередній президент України Петро Порошенко сказав, що «Путін, який збожеволів і вийшов проти всього світу, сьогодні загрожує не тільки Україні. Жодна країна світу не може зараз почуватися в безпеці»[303].

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав: «Світ має діяти негайно. На карту поставлено майбутнє Європи та світу». Він рекомендував ввести проти Росії «руйнівні санкції» негайно, включаючи SWIFT, цілком ізолювати Росію в усіх форматах, надати Україні зброю, обладнання та гуманітарну допомогу[304]. Дмитро Кулеба закликав також партнерів України розірвати дипломатичні відносини з Росією[305].

Збройні Сили України спростили процедуру вступу до Сил територіальної оборони та зняли максимальне вікове обмеження в 60 років[306].

Міністерство освіти і науки України закликало громадян зберігати спокій і розсудливість. За його оголошенням, заклади освіти, за можливості, здійснюватимуть навчання в дистанційній формі[307]. 25 лютого міністерство рекомендувало припинити на два тижні навчальний процес заради безпеки[308].

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів звернулося в МАГАТЕ для запобігання використанню окупантами плутонію з Чорнобильської АЕС у військових цілях[309].

«Укравтодор» закликав населення демонтувати дорожні знаки, щоб дезорієнтувати ворога[310].

Міністерство цифрової трансформації звернулося до YouTube, Meta і Netflix з проханням зупинити роботу сервісів у РФ і блокувати російські пропагандистські ЗМІ[311]. В Росії відімкнули Twitter, сповільнено роботу соцмереж[312]. Українські мобільні оператори Київстар, Vodafone та Lifecell заблокували доступ до своїх мереж для абонентів із Росії та Білорусі[313]. Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що з вечора 26 лютого запрацювала гаряча телефонна лінія для росіян, чиїх рідних влада їхньої країни могла відправити на війну в Україну, щоб дізнатися долю зниклих[314].

27 лютого Україна офіційно надіслала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН у Гаазі, щоб притягнути Росію до відповідальності за спотворення нею поняття геноциду[315].

Верховна Рада 3 березня запровадила кримінальну відповідальність за колабораціонізм та посилила відповідальність за мародерство[316]. Спеціальними законопроєктами народні депутати запропонували заборонити виправдовувати чи заперечувати збройну агресію Росії проти України 2014 року, називати її «внутрішнім конфліктом» чи «громадянською війною», заперечувати тимчасову окупацію частини території України. Окрім того, під заборону підпадає прославляння окупантів — збройних сил РФ та окупаційної адміністрації[317].

Рада національної безпеки і оборони зупинила на час воєнного стану діяльність низки політичних партій, якій працюють на розкол України чи колаборацію з ворогом. А саме: «Опозиційна платформа — За життя», «Партія Шарія», «Наші», «Опозиційний блок», «Ліва опозиція», «Союз лівих сил», «Держава», «Прогресивна соціалістична партія України», «Соціалістична партія України», «Соціалісти», «Блок Володимира Сальдо»[318].

Кабінет міністрів України 9 квітня схвалив повне торговельне ембарго на торгівлю з Росією[319].

14 квітня 2022 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-терористом із тоталітарним неонацистським режимом, геноцид українців Росією,[320] заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України.[321]

У відповідь на визнання Сирією і КНДР підконтрольних Росії псевдореспублік «ЛНР» і «ДНР» Україна 30 червня та 13 липня, відповідно, розірвала з ними дипломатичні стосунки.[322][323]

4 жовтня президент Зеленський ввів у дію рішення РНБО про неможливість перемовин із Путіним, зважаючи на «анексію» областей України 30 вересня[324].

Релігійні організації

Українське християнське духовенство осудило російську агресію. Митрополит Епіфаній, настоятель Православної церкви України, закликав молитися та боротися проти зла, зауваживши: «Ті, хто розпочав і веде агресивну війну проти України, повинні знати, що за законом Божим та за законами людськими вони — вбивці та злочинці. І за їхній злочин вони дадуть відповідь перед Всевишнім та перед людством, не уникнувши осуду та покарання»[325].

Настоятель Української православної церкви Московського патріархату митрополит Онуфрій осудив вторгнення Росії в Україну, прокоментувавши: «Війна між цими народами — це повторення гріха Каїна, який із заздрощів убив свого рідного брата. Така війна не має виправдання ні у Бога, ні у людей»[326]. Низка священників УПЦ МП закликала до розірвання стосунків церкви з РПЦ, проте цей заклик станом на середину березня керівництвом УПЦ МП ігнорується[327].

Глава Української греко-католицької церкви Святослав у своєму зверненні написав: «Історія минулого століття вчить нас, що всі ті, хто починав світові війни, їх програвали, а ідолопоклонники війни приносили лише знищення і занепад власним державам і народам»[328].

Духовне управління мусульман України осудило воєнне вторгнення РФ до України, закликало народи до мирного розв'язання цієї проблеми, взаємної підтримки, а особисто Путіна — зупинити війну[329].

Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов сказав, що «ми, мусульмани України, захищаємо нашу землю нестримною люттю і молитвами. Молитвами та зі зброєю в руках» і заявив, що примирення з мусульманами Росії в цьому питанні не буде[330].

Головний рабин України Моше Реувен Азман звернувся до росіян зі словами припинити вірити російській пропаганді та запевнив, що не боїться померти в Україні. Він вказав росіянам на блюзнірське ставлення їхніх солдатів до єврейських святинь і зумисне вбивство цивільних[331].

Представники ПЦУ та УПЦ МП 5 липня під час зустрічі на території Софії Київської узгодили «декларацію порозуміння». Документ передбачає спільне осудження російської агресії в Україні та проросійської позиції московської патріархії, а також пропонує спільну побудову діалогу та єдності українського православ'я. Однак на офіційних сторінках УПЦ МП та ПЦУ поки що про позицію керівництва церков щодо цієї зустрічі не повідомляли[332]. 27 липня 2022 року Митрополит ПЦУ Епіфаній звернувся до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням осудити діяльність Московського патріарха Кіріла Гундяєва, позбавити його патріаршого престолу, кваліфікувати його дії як схизматичні, а проповідувану ним доктрину «русского міра» єретичною.[333]

Реакція в Росії

Облитий червоною фарбою рекламний щит із зображенням Путіна в Сімферополі з написанням: «Наше завдання — це демілітаризація та деназифікація України». 10 квітня 2022 року.

Прибічники війни

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков назвав воєнний напад Росії на Україну «спецоперацією», але ухилився від більшості запитань щодо її характеру та цілей у розмові з іноземними журналістами[334]. Пізніше того ж дня він заявив, що Путін готовий провести з керівництвом України перемовини щодо її нейтрального статусу та відмови від розміщення озброєнь[335].

26 лютого «РИА Новости» помилково опублікувало статтю, заздалегідь підготовану до «повернення України», що мало, як здавалося Росії, відбутися цього дня. Статтю негайно видалили, однак її було збережено у Wayback Machine[336][337].

Міністерство закордонних справ Росії 10 березня повідомило, що Росія виходить із Ради Європи[338].

Патріарх Московський Кирило спочатку утримався від однозначних заяв, закликавши до «молитви про найскоріше відновлення миру», але на Прощену неділю 6 березня у своєму «первосвятительському слові» заявив про неприйняття Донбасом «так званих цінностей» ліберального світу з його «гей-парадами», після чого непрямим, хитросплетеним текстом виправдовував російське вторгнення во ім'я захисту цінностей традиційних[339]. А 13 березня під час недільної служби в московському храмі Христа Спасителя передав так звану Серпневу ікону Божої Матері Віктору Золотову, очільнику Росгвардії — російського силового підрозділу, який бере участь у війні проти України. Митрополит Київський і всієї України Епіфаній осудив дії патріарха Російської православної церкви Кирила (Гундяєва), назвавши це духовним злочином.[340]

Підтримка політики президента РФ Владіміра Путіна зросла з 69 % у січні до 82 % у квітні[341]

Противники війни

Біло-синьо-білий прапор — символ антивоєнних протестів у Росії, який пропонується як новий прапор для парламентської республіки

Попри широку підтримку російської агресії, деякі російські діячі та організації виступили з її осудженням. Наприкінці лютого понад 200 муніципальних депутатів Російської Федерації оприлюднили відкритий лист, в якому осудили збройну агресію Росії проти України. Депутати закликали росіян не брати участь в агресії та не схвалювати її[342]. Осудили її також три депутати Держдуми Росії (які раніше підтримали визнання ДНР і ЛНР)[343].

Співвласник «Альфа-Банку» олігарх Михайло Фрідман назвав війну в Україні трагедією і закликав припинити кровопролиття[344]. Олігарх Олег Дерипаска також закликав припинити конфлікт, спровокований нападом президента Володимира Путіна на Україну[345]. Російський чиновник і голова делегації на кліматичній конференції ООН Олег Анісімов на онлайн-засіданні, де брало участь 195 країн, вибачився за вторгнення Росії в Україну[346]. Створення Антивоєнного комітету Росії підписали Михайло Ходорковський, Гаррі Каспаров, Сергій Алексашенко, Сергій Гурієв, Юрій Пивоваров, Євген Кисельов, Володимир Кара-Мурза, Дмитро Гудков, Борис Зімін, Євген Чичваркін і Віктор Шендерович[347]. Лідер російської опозиції Олексій Навальний, який перебуває в ув'язненні, закликав до щоденних протестів проти вторгнення Росії в Україну[348].

36 священнослужителів РПЦ виступили зі зверненням щодо припинення війни в Україні. Збір підписів під зверненням триває.[349] Священника Іоанна Бурдіна з с. Карабаново Костромської області, який у проповіді закликав до миру в Україні, а крім того, помістив на своєму сайті матеріали із засудженням російської агресії, заарештували. Заарештованого за доносом одного з парафіян клірика звинуватили в «дискредитації збройних сил» і притягли до відповідальності згідно зі статтею 20.3.3 КоАП, наклавши на нього штраф у розмірі 35 000 руб.[350]

Частина виступів спрямована конкретно проти Володимира Путіна. Так, громадські та політичні діячі Дмитро Ратнер, Леонід Гозман та Російський молодіжний опозиційний рух «Весна[ru]» розпочали в березні кампанію за імпічмент В. Путіна.[351][352] Бізнесмен Олександр Конанихін задля денацифікації Росії оголосив винагороду в розмірі $1 000 000 за голову Володимира Путіна[353].

Рада муніципальних депутатів московського округу «Ломоносівський» у вересні звернулася до президента Росії з вимогою піти у відставку з огляду на те, що його погляди та модель управління «безнадійно застаріли та перешкоджають розвитку Росії та її людського потенціалу»[354]. Петербурзькі муніципальні депутати округу «Смольнінське» звинуватили Володимира Путіна у держзраді через наслідки війни, протилежні обіцяним[355].

Реакція Білорусі

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Білоруський батальйон увійшов до складу Збройних сил України, опубліковано 26 березня 2022 року[356]

Від початку широкомасштабної російсько-української війни, територію Білорусі Росія використовувала як плацдарм для наступу на Україну. Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив 24 лютого, що білоруські війська не беруть жодної участі у цій війні, але «якщо треба, будуть»[357].

27 лютого він підтвердив, що з території Білорусі відбувалися ракетні удари, вмотивувавши їх тим, що з України начебто готувалися удари по територіях проведення військових навчань. Водночас Лукашенко заявив, що військ його держави в Україні нема[358].

3 березня Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь хочуть «заштовхати у війну в Україні» та наголосив, що білоруси боротимуться лише на своїй землі. За його словами, «війна Білорусі з Україною потрібна ворогам, щоб оголити інші кордони Білорусі, але він „розкусив“ цей план»[359].

4 березня 2022 року ГУР МО України повідомило, що з території Білорусі з аеродрому Ліда вертолітна бригада армійської авіації здійснює бойові вильоти для завдання ударів по Україні[360].

25 березня 2022 року білоруський добровольчий батальйон імені Кастуся Калиновського склав присягу та ввійшов до складу Збройних сил України[356].

Міжнародна реакція

Міжнародна реакція на російське вторгнення в Україну 2022 року
   Країни, які засудили вторгнення
   Країни, які дотримуються нейтральної позиції
   Країни, які схвалили вторгнення / заперечують вину Росії
   Немає даних

   Росія
   Україна

Російське вторгнення в Україну отримало широкий міжнародний осуд з боку урядів і міжурядових організацій, що зумовило введення нових санкцій проти Росії, які спричинили російську фінансову кризу. Реакція урядів у всьому світі загалом була негативною, критика та осуд звучали з боку багатьох провідних країн, зокрема Великої Британії, США, Франції, Німеччини, Японії. Європейський Союз запровадив заборону російським літакам використовувати повітряний простір ЄС, заборону SWIFT для деяких російських банків, заборонив деякі російські ЗМІ. Міжнародні організації, зокрема ООН та НАТО, також висловили осудження воєнної агресії РФ. Шириться бойкот Росії та Білорусі з боку неурядових організацій у сферах розваг, ЗМІ, бізнесу та спорту[361].

   Країни, що закрили повітряний простір для російських літаків
   Росія
   Україна
   Окуповані території (Крим, ОРДЛО)

Візити лідерів іноземних держав на знак підтримки

Европейські лідери в Україні, 16 червня 2022 рік

Візити західних лідерів до України під час повномасштабного російського вторгнення як вияв підтримки України почалися 15 березня з візиту Прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, Прем'єр-міністра Чехії Петра Фіали та Прем'єр-міністра Словенії Янез Янши, а також віцепрем'єр-міністра Польщі з питань безпеки, лідера правлячої партії «Право і Справедливість» Ярослава Качинського до Києва. Візити тривають і надалі.

Фінансова та правова допомога Україні

Виступ Байдена щодо російської агресії в Україні
  • Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина та США погодилися приймати біженців з України[362].
  • Ірландія скасувала візовий режим для України[363].
  • Правління Національного банку Польщі прийняло рішення надати Національному банку України 4 млрд злотих (950 млн доларів США)[364].
  • Президент Молдови Мая Санду заявила, що її держава готова прийняти десятки тисяч біженців[365].
  • Естонія дозволила українцям залишатися в країні після закінчення терміну дії віз[366]. Пізніше вона пообіцяла передати більше протитанкових комплексів[367].
  • Президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Туреччини Реджеп Ердоган ввечері 26 лютого запропонували організувати переговори з Росією[368].
  • Іспанія, Японія та Італія також засудили вторгнення[369], згодом Японія заявила про можливість повернення до свого складу Курильських островів, втрачених нею після Другої Світової війни.
  • Польща, Румунія, Литва, Латвія та Естонія ініціювали консультації НАТО з безпеки згідно зі Статтею 4 (проведення консультацій у випадку загрози для когось із союзників, або коли хтось із союзників вважає, що існує загроза для їхньої територіальної цілісності, політичної незалежності, безпеки). Уряд Естонії оприлюднив заяву прем'єр-міністра Каї Каллас: «Розлога агресія Росії є загрозою для всього світу та для всіх країн НАТО […]. Найефективнішою відповіддю на агресію Росії є єдність»[370][371]. Президент Польщі Анджей Дуда виступив за прискорений шлях вступу України до ЄС[372].
  • Meta дозволила українським користувачам блокувати свої сторінки в Фейсбуці після того, як США попередили, що Росія створює списки українців, які підлягають розстрілу або відправленню в табори після вторгнення[373].
  • Президент Франції Еммануель Макрон у розмові з президентом Володимиром Зеленським пообіцяв надання економічної, фінансової підтримки, а також оборонного обладнання[374].
  • Президент Польщі Анджей Дуда також повідомив, що НАТО та ЄС не залишать Україну без підтримки[374].
  • Гана підтримала суверенітет і територіальну цілісність України[375].
  • Японія ухвалила рішення надати $100 млн допомоги та схвалила відімкнення Росії від SWIFT[376].
  • Сполучені Штати Америки ухвалили рішення про надання майже 54 млн доларів додаткової гуманітарної допомоги[377].
  • Президент Естонії Керсті Кальюлайд підтримала Україну[378].
  • Європейський суд з прав людини оголосив про призупинення усіх процесів та комунікацій, які вимагали би відповіді або дій з боку українського уряду[379].
  • Генасамблея ООН засудила вторгнення Росії і закликала негайно вивести війська з України. За відповідну резолюцію проголосувала 141 країна, 5 були проти і 35 утрималися[380].
  • Міжнародний суд ООН в Гаазі 16 березня 2022 року зобов'язав Росію припинити розпочаті 24 лютого 2022 року воєнні дії в Україні.[26][381]
  • Експрезидентка Литви Даля Грибаускайте закликала НАТО вступити у війну за Україну[382].
  • Російський олігарх Роман Абрамович виставив на продаж англійський футбольний клуб «Челсі» та заявив, що гроші, отримані від продажу, підуть до благодійного фонду «допомоги всім жертвам війни в Україні»[383].
  • Рада ООН з прав людини створила комісію з розслідування військових злочинів проти українців[384].
  • Європейський інвестиційний банк схвалив негайну фінансову підтримку Україні на 668 млн євро[385].
  • Світовий банк погодився надати Україні $723 млн[386].
  • Палата представників Конгресу США проголосувала за надання допомоги Україні в розмірі $13,6 млрд[387].
  • Країни Міжнародної асоціації розвитку, яка є частиною Світового банку, 11 квітня схвалили виділення 1 млрд доларів Україні[388].

Збройна допомога Україні

ПТРК Javelin
  • Польща 25 лютого доставила в Україну колону боєприпасів[389].
  • Чехія 26 лютого надала кулемети, автомати, снайперські гвинтівки, пістолети та набої вартістю 250 млн грн.[390]
  • Нідерланди 26 лютого погодилися надати Україні зенітні ракети для захисту від повітряних атак[391].
  • 26 лютого Німеччина погодилась відправити 400 протитанкових гранатометів із Нідерландів в Україну[392], які доставили 2 березня[393]. Канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив, що Німеччина поставить Україні 1000 одиниць протитанкової зброї та 500 ракет Stinger[394]. Посол Німеччини Анка Фельдгузен повідомила про відпралення 35 тис. шоломів[395]. Пізніше Німеччина повідомила про намір поставити Україні 2700 зенітних ракет «Стріла»[396]. Врешті 26 березня Німеччина доправила до України 1500 зенітно-ракетних комплексів «Стріла», 100 кулеметів MG3 і 8 млн патронів для пістолетів, 350 000 продуктових наборів, 50 медичних транспортних засобів і медикаменти.[397]
  • Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон 27 лютого анонсував надання Україні летальної зброї[398]. На початку квітня було надіслано 20 бронетранспортерів Bushmaster, протитанкову зброю і амуніцію[399].
  • Високий представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 27 лютого анонсував постачання Європейським Союзом Україні летальних засобів[400].
  • Фінляндія заявила 27 лютого, що надсилає Україні 2000 бронежилетів, 2000 композитних шоломів, 100 носилок, а також обладнання для двох станцій швидкої медичної допомоги[401].
  • ООН (Болгарія, Словаччина та Польща) 1 березня виділили Україні 70 літаків МіГ-29 та Су-25[402], які базуватимуться в Польщі[403].
  • Міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила 4 березня про доставку 1370 протитанкових засобів та 700 тис. набоїв для штурмових гвинтівок і кулеметів[404].
  • Сполучені Штати схвалили, щоб країни НАТО надавали військові літаки Україні[405]. 8 березня польський уряд прийняв рішення передати свої літаки МіҐ-29 у розпорядження американських військ на авіабазу Рамштайн і закликав інші країни НАТО зробити так само[406], що було прокоментовано Куртом Волкером у Твіттері такими словами: «Прекрасні новини! Домовлено відіслати МіҐи з Польщі до України»[407]. Однак згодом Пентагон не підтримав такої схеми передачі[408]. Додатковий пакет допомоги, ухвалений 16 березня, включає 800 ПЗРК «Стінгер», 2 тис. ПЗРК «Джавелін», 1 тис. одиниць легкого протиброньового озброєння та 6 тис. протиброньових систем АТ-4, 100 тактичних безпілотних літальних систем, 100 гранатометів, 5 тис. гвинтівок, 1 тис. пістолетів, 400 кулеметів та 400 дробовиків, понад 20 млн боєприпасів для стрілецької зброї, гранатометів та мінометів, 25 тис. бронежилетів і 25 тис. шоломів[409]. 7 квітня сенат США одностайно підтримав можливість ленд-лізу для України[410].
  • Словаччина передала 8 квітня систему ППО С-300[411].

Гуманітарна допомога Україні

Гуманітарна допомога, зібрана чеськими добровольцями
  • Азербайджан надіслав 380 тонн продовольства, ліків і медичного приладдя[412].
  • Туреччина відправила 24 вантажівки з ліками, медичними засобами, продовольством, предметами першої необхідності, одягом тощо[413].
  • Канада оголосила про намір надіслати в Україну рятувальні засоби на випадок надзвичайної ситуації[414].
  • Китайський Червоний Хрест повідомив про плани надіслати гуманітарну допомогу на 5 млн юанів ($791 тис.)[415].
  • ВООЗ спрямувала в Україну близько 100 т товарів, зокрема кисень, інсулін, хірургічне приладдя, анестетики, медичне обладнання[416].

Санкції проти Росії

Британська Палата лордів обговорює ситуацію в Україні

Держави та наддержавні утворення

ООН

  • Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав Росію зупинити агресію проти України, а посли Франції та США заявили, що 25 лютого 2022 року нададуть резолюцію до Радбезу ООН[417].

Рада Європи

  • 25 лютого Рада Європи припинила членство Росії в усіх своїх органах за порушення її статуту, а саме статті 3 (про повагу до верховенства права та фундаментальних свобод)[418]. Також було припинено спрощену видачу віз громадянам Росії[419].

Європейський союз

  • Верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики Жозеп Боррель повідомив, що Росія зіткнулася з «безпрецедентною ізоляцією» через її напад на Україну і зазнає «найжорсткіших санкцій», які коли-небудь запроваджував ЄС[304]. Європейський Союз 25 лютого заморозив активи президента Росії Володимира Путіна і міністра закордонних справ Сергія Лаврова[420].
  • Швейцарія, яка асоціюється з ЄС, але не входить до нього, займала нейтралітет, однак 28 лютого запровадила проти Росії повний пакет санкцій Європейського Союзу[421].
  • ЄС та країни «Великої сімки» 15 березня позбавили Росію преференцій від членства у Світовій організації торгівлі[422].
  • Литва 2 квітня відмовилася від покупок російського газу[423]. Аналогічно вчинили Латвія та Естонія[424].

США

  • Президент США Джо Байден запевнив, що «США і партнери відреагують спільно та рішуче. Світ притягне Росію до відповідальності»[374]. Наприкінці 24 лютого Джо Байден заявив: «Путін — агресор. Путін обрав цю війну. І тепер він і його країна зазнають наслідків», а також запевнив у запровадженні додаткових санкцій проти Росії, що «…призведе до серйозних витрат для російської економіки як негайно, так і з часом»[425]. Речник Держдепартаменту США Нед Прайс повідомив у інтерв'ю, що Зеленський «багато в чому представляє — навіть уособлює — демократичні прагнення та амбіції України — українського народу», а тому є ціллю № 1 для російської агресії[426]. Сполучені Штати повідомили також, що розглядають можливість накладення санкцій на Центральний банк РФ[427] і 3 березня вслід за ЄС заморозили активи російських мільярдерів і наближених до кремлівської влади людей[428]. Однак прохання України про закриття її неба для російських літаків було відхилене 4 березня. США, за словами речника Державного департаменту Неда Прайса, готові посилювати санкції проти Росії[429]. Президент Джо Байден 8 березня оголосив, що США припиняє імпорт російської нафти[430], а 11 березня заборонив імпорт з Росії алкоголю, діамантів і морепродуктів[431].

Велика Британія

  • Велика Британія запровадила окремі санкції проти російських олігархів. До переліку потрапили власник футбольного клубу «Челсі» Роман Абрамович, бізнесмен Олег Дерипаска, голова «Роснефти» Ігор Сєчин, голова банку ВТБ Андрій Костін, голова «Газпрому» Олексій Міллер, власник трубопровідної компанії «Транснефть» Микола Токарєв і голова банку «Россия» Дмитро Лебедєв[432].

Організації

Багато світових компаній у галузях харчування, спорту, технологій, медіа, освіти та фінансів згорнули свою діяльність в Росії, у такий спосіб долучившись до санкцій.

Санкції проти Білорусі

  • Європейський Союз 27 лютого анонсував запровадження нових санкцій проти поточного режиму Білорусі на чолі з Олександром Лукашенком, якого Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала «ще одним агресором у цій війні»[433].
  • 2 березня Європейський Союз запровадив санкції проти 22 білоруських воєначальників[434].

Підтримка Росії та співпраця з нею

Схвалення дій Росії висловили Білорусь, Сирія, Еритрея, Венесуела, Куба, Нікарагуа та М'янма[435].

Китай має з Росією пакт про співпрацю, що діятиме до 2026 року. Частиною пакту є умова, що Росія розглядає Тайвань як «невід'ємну частину Китаю». Після вторгнення Росії в Україну Китай заявив, що не надаватиме Москві військову підтримку, але зміцнює торгівлю, збільшуючи імпорт пшениці з Росії[436].

Пакистан та Індія мають тісні стосунки з Росією та продовжують економічну співпрацю, залишаючись нейтральними щодо війни. Ізраїль і Туреччина, що довго співпрацювали з Росією, виступили за те, щоб не відмовлятися від стосунків ні з Україною, ні з Росією[436].

Протести проти війни

Бранденбурзькі ворота засвітилися кольорами українського прапора під час акції солідарності в Берліні, Німеччина, 24 лютого 2022 року.
Філармонія Мечислава Карловича у Щецині під час акції солідарності з Україною, 24 лютого 2022 р.

Проукраїнські протести відбулися у кількох посольствах Росії за кордоном, зокрема у Вірменії, Австралії, Азербайджані, Болгарії, Бельгії, Канаді, Естонії, Грузії, Німеччині, Угорщині, Ісландії, Ірландії, Італії, Японії, Казахстану, Молдові, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Румунії, Словаччині, Іспанії, Швеції, Тайвані, Туреччині, Великій Британії та США. У Чехії близько трьох тисяч людей протестували проти Росії на Вацлавській площі в Празі.

Протести проти російської агресії відбулися в Лондоні (Велика Британія), Мюнхені (Німеччина), Дубліні (Ірландія), Таллінні (Естонія), Парижі (Франція), Гаазі (Нідерланди), Токіо (Японія), Римі (Італія), Осло (Норвегія), Мадриді (Іспанія), Відні (Австрія), Стамбулі (Туреччина), Варшаві (Польща) та інших містах. Низка акцій відбулася також біля російських дипломатичних установ[437]. Протести проти війни пройшли також у Росії[438], де були розігнані. Російська влада попередила громадян, що участь в антивоєнних протестах може зумовити кримінальне переслідування та кримінальну відповідальність[439].

Рух бойкоту проти російської та білоруської продукції поширився в деяких країнах, особливо в країнах Балтії. В Естонії багато мереж супермаркетів прибрали з полиць російські продукти та напої[440]. У Латвії більшість супермаркетів вилучили російські та білоруські продукти, зокрема харчові продукти, напої, журнали та газети; мережі Coop, Rimi, Maxima та Barbora стали найвідомішими мережами супермаркетів, які приєдналися до бойкоту[441]. У Канаді комітетам із контролю за алкогольними напоями кількох провінцій, включно з Радою контролю за алкогольними напоями Онтаріо[442], Société des alcools du Québec[443], Newfoundland and Labrador Liquor Corporation,[444] Manitoba Liquor & Lotteries Corporation[445] і Nova Scotia Liquor Corporation,[446] було наказано вилучити російську алкогольну продукцію з роздрібних магазинів. Уряд Британської Колумбії припинив імпорт російської алкогольної продукції[447]. У Сполучених Штатах багато барів і алкогольних магазинів також прибрали з полиць російську горілку[448].

Коментарі

  • Посол Китаю в ООН Чжан Цзюнь сказав, що всім сторонам потрібно «зберігати холодну голову й раціональність» і що «особливо важливо наразі уникнути підігрівання напруженості»[449]. Позиція Китаю полягала в осудженні як розвитку війни, так і запровадження односторонніх санкцій проти Росії[450]. Помічниця міністра закордонних справ КНР Хуа Чуньїн висловилася за те, щоб не називати події в Україну «у типовому західному стилі» вторгненням[451].
  • Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон описав російське вторгнення як «катастрофу для нашого континенту» й анонсував, що обговорить ситуацію з лідерами країн «Великої сімки»[452].
  • Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок відгукнулася, що «російський уряд порушує найелементарніші правила міжнародного порядку на очах світу», та заявила, що німецькі дипломати, які залишилися в Києві, покинуть столицю[453]. Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав напад Росії «чорним днем для Європи» і закликав Путіна зупинитися негайно[374].
  • Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав «безвідповідальним» заклик президента Росії Володимира Путіна підвищити рівень бойової готовності його ядерних сил. Бен Годжес, колишній командувач армії США в Європі, відгукнувся: «Ніхто не повинен дивуватися, що він [Путін] зробить це [такий заклик]»[116].
  • Папа Римський Франциск відвідав російське посольство та провів телефонну розмову з Володимиром Зеленським. Папа висловив «глибокий біль» за страждання країни[454].
  • Радикальний ісламістський рух Талібан закликав вирішити конфлікт мирним шляхом[455].
  • Понад 200 Нобелівських лавреатів підписали листа на підтримку України, де порівняли Росію з гітлерівською Німеччиною та осудили її дії[456].

Інші реакції

Брати Клички з терміналами Starlink
  • Очільниця білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила, що представлятиме Білорусь замість Лукашенка, який, за її оцінкою, більше не є гарантом незалежності та територіальної цілісності Білорусі[457].
  • Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив, що Грузія не планує підтримувати фінансові й економічні санкції західних країн проти Росії, зіславшись на те, що це більше нашкодить його країні та населенню[458].
  • Казахстан відмовився допомагати Путіну у війні проти України[459].
  • Президент Туреччини Реджеп Ердоган запевнив, що Україна та Росія є ключовими торговими партнерами, тож конфлікт між двома країнами може завдати шкоди економіці Туреччини. Він засудив вторгнення Росії в Україну як «важкий удар по регіональному миру та стабільності»[460], а також розкритикував НАТО за відсутність конкретних дій у вирішенні конфлікту (станом на 25 лютого)[461].
  • Президент Сербії Александар Вучич пообіцяв офіційно осудити визнання Росією незалежності ЛНР і ДНР, якщо президент України так само публічно осудить бомбардування Югославії НАТО 1999 року. Він висловив військовий нейтралітет щодо поточної ситуації та підтримку суверенітету України[462].
  • Президент США Джо Байден і Сенат США визнали очільника Кремля В. Путіна військовим злочинцем і кривавим диктатором.[463]
    Президент США Джозеф Байден 13 квітня заявив, що Володимир Путін здійснює геноцид в Україні. Джо Байден став першим зі світових лідерів, який однозначно вжив термін «геноцид» щодо війни Росії проти України[464].
  • Американський мільярдер Ілон Маск вночі з 26 на 27 лютого розгорнув супутниковий інтернет Starlink над Україною і анонсував, що термінали для доступу до нього вже відправлено. Свій жест він пояснив протидією Росії на випадок, якщо вона блокуватиме доступ до інтернету в Україні[465]. 27 квітня компанія Ілона Маска SpaceX зареєструвала компанію Starlink Ukraine як своє представництво в Україні[466]. На цей час SpaceX поставила в Україну 10 тис. станцій, що дало змогу значній кількості військових, урядових і рятувальних служб підключатися до супутникового інтернету.
  • Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон попередив 19 березня, що Захід не повинен намагатися «нормалізувати відносини» з президентом Росії Володимиром Путіним.
    Міністерка закордонних справ Британії Ліз Трасс заявила, що Кремль, схоже, використовує мирні переговори між Москвою і Києвом лише для прикриття для своїх військових дій[467].
    29 березня Борис Джонсон заявив, що хоче надати Україні більш летальну військову допомогу, оскільки Володимир Путін «підливатиме масла у вогонь».[468]
    Також прем'єр-міністр Великої Британії Б. Джонсон після візиту в Україну 6 квітня заявив, що звірства Росії в Бучі та інших містах «близькі до геноциду»[469].
  • Після вторгнення Росії на територію України Папа Франциск виступив із різними ініціативами з метою встановлення миру, зокрема він відвідав Посольство Росії при Святому Престолі[470]. Вкрай незвичним кроком було те, що Папа на початку березня відправив на допомогу Україні двох високопоставлених кардиналів: кардинала Конрада Краєвського та кардинала Майкла Черні[471]. 25 березня Франциск здійснив акт посвячення Росії та України[472].
  • Прем'єр Канади Джастін Трюдо 8 травня прибув з візитом в Україну, під час якого відвідав Ірпінь, поновив роботу посольства Канади в Україні, провів плідні переговори з президентом Зеленським, який назвав візит Прем'єра Канади «виявом рішучої дипломатичної і політичної підтримки». Джастін Трюдо запевнив, що Канада і далі надаватиме «необмежену підтримку Україні, її народу і демократії», триватимуть поставки озброєння та фінансова підтримка.[473]
  • Голова Бундестагу ФРН Бербель Бас 8 травня прибула з візитом до Києва, вшанувала пам'ять усіх жертв Другої світової війни і провела політичні перемовини[474]
  • Перша леді Сполучених Штатів Джилл Байден 8 травня побувала з візитом в Ужгороді, де зокрема зустрілася з українською першою леді Оленою Зеленською.[475]
  • Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок 10 травня прибула з візитом до України, відвідала зруйновану російськими окупантами Бучу та Ірпінь на Київщині[476].
  • Президент Республіки Польща Анджей Дуда 22 травня прибув із робочим візитом до України і став першим іноземним лідером, який особисто виступив у Верховній Раді України після початку повномасштабної війни РФ. Президент РП висловив подяку українським захисникам і захисницям, запевнив, що Польща і надалі підтримуватиме українську боротьбу проти агресора.[477]
  • Прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон відвідував Україну 9 квітня та 17 червня з метою посилення тиску на Росію. 16 червня прибули канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Емманюель Макрон, а також президент Румунії Клаус Йоганніс і прем'єр Італії Маріо Драґі[478] для обговорення санкцій проти Росії, експорту зерна з заблокованих портів, членства України в ЄС, поставки Україні зброї та переговорів з Росією[479].

Втрати

Військові втрати окупантів

Люди оглядають знищену в Конотопі БМП
Трощення техніки російських окупантів, позначеної літерою «V», на Київщині. Приблизно 8 березня 2022 року.

Незалежні дані щодо російських втрат

За підрахунками журналу Forbes, станом на 12 березня українська армія знищила військової техніки РФ на понад 5 млрд доларів[480]

Станом на середину червня британська розвідка оцінювала втрати Росії в Україні приблизно в 20 тисяч людей[481].

Станом на 19 листопада 2022, адміністраторами телеграм-каналу «Горюшко» на основі відкритих джерел були встановлені імена 8623 російських військових та бійців ПВК, знищених в ході повномасштабного вторгнення РФ в Україну.[482]

Анонімний OSINT-дослідник Necro Mancer, що займається встановленням, документацією і аналізом подій російсько-української війни, станом на 1 жовтня 2022 року зафіксував імена щонайменш 3345 вбитих (включаючи небойові втрати) російських загарбників та місцевих проросійських колаборантів, що загинули під час вторгнення в Україну. Серед загиблих — 2493 кадрових військових ЗС РФ, 123 росгвардійця та 16 найманців ПВК Вагнера[483]. Інший OSINT-дослідник «Герой в мешке» на основі відкритих джерел станом на 18 серпня 2022 року встановив імена 4760 ліквідованих російських загарбників та бойовиків з ОРДЛО[484][485].

Станом на 18 листопада 2022 журналістам видання «Кавказ.реалії» на основі відкритих джерел були встановлені імена 1590 ліквідованих російських військових — уродженців та жителів Північного Кавказу та Півдня Росії (Чечня, Дагестан, Адигея, Інгушетія, Краснодарський край, Калмикія, Кабардино-Балкарія, Північна Осетія, Ставропольський край)[486].

Чеська моніторингова група «Russian Officers killed in Ukraine», яка веде підрахунки загибелі російських офіцерів (молодших, старших та вищих) на війні в Україні станом на 12 жовтня 2022 року виявила підтвердження ліквідації 1294 особи: 218 лейтенантів, 447 старших лейтенантів, 260 капітанів, 179 майорів, 88 підполковників, 41 полковників, 5 генералів[487].

Українські дані щодо російських втрат

За даними Генштабу ЗСУ, від початку бойових дій з 24 лютого бойові втрати противника станом на 27 листопада орієнтовно становили:[488]

Російські дані щодо власних втрат

25 лютого 2022 року, коли втрати російських загарбників за українськими підрахунками сягали понад 1000 осіб[32], представник Міністерства оборони Росії І. Конашенков звітував, що «втрат у збройних силах Росії немає»[489].

26 лютого 2022 року, на 3-й день війни, в Росії вперше визнали загибель 1 російського військового в Україні, причому це було зроблено не центральною владою, а регіональною — головою Дагестану[490]. У наступні дні ще були поодинокі визнання, зроблені владами регіонального рівня. 2 березня 2022 року Міноборони Росії вперше оприлюднило дані щодо військових втрат Росії в Україні[491], знизивши їх у своєму звіті щонайменше у 12 разів від фактичних. Увечері 27 лютого Міністерство оборони РФ визнало наявність убитих і поранених «в ході спецоперації Росії в Донбасі», не назвавши конкретних цифр[492]. Вночі на сайті інформаційного агентства Росії ТАРС з'явилися дані про загальні втрати Росії у війні: 14 літаків, 5 вертольотів, 102 танки, 536 бронемашин, 15 артилерійських установок, 1 зенітно-ракетний комплекс «Бук», понад 3500 солдатів. Ці дані збігалися з тими, які надавала українська влада. Невдовзі ця інформація була видалена з сайту[493]. 21 березня російське видання «Комсомольська правда» оприлюднило дані щодо втрат живої сили від Міноборони Росії — 9861 вбитими та 16 153 пораненими військовослужбовцями[494].

25 березня 2022 року Міністерство оборони Росії вперше з 2 березня оновило інформацію щодо кількості російських військових, які загинули за місяць так званої «спецоперації» в Україні. За його даними, було ліквідовано 1351 російського військовослужбовця, тоді як, згідно з даними Генштабу ЗСУ — ліквідованих російських загарбників в понад як 10 разів більше — понад 16 тис.[495]

Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков 7 квітня визнав у інтерв'ю для британського телеканалу «Sky News», що Росія зазнає значних втрат в Україні та назвав це «великою трагедією» для Росії[496].

Дослідники групи «Медіазона» станом на 18 листопада 2022 року в російських ЗМІ зафіксували підтвердження загибелі не менше 9001 російського військовика, серед яких щонайменше 1641 мотострілець, 1322 десантники, 467 танкістів, 441 морського піхотинця, 358 росгвардійців, 317 артилеристів, 311 спецназівців, 116 моряків, 100 льотчиків та 89 інженерів. РФ з початку вторгнення понад 1400 офіцерів, понад 300 з них — це старший склад (майори, підполковники та полковники). Найвищі втрати особового складу серед вихідців з «неросійських» регіонів — Дагестану та Бурятії[497]. Дослідники Російської служби Бі-бі-сі станом на 29 квітня 2022 року відзначили підтвердження у відкритих джерелах загибелі 1899 російських військовиків[498], а станом на 24 червня — 4010, і є підстави вважати, що це на 40-60 % менше повної кількості лише похованих у Росії військовиків, загиблих при вторгненні[481].

7 травня 2022 року під час брифінгу в кабміні Республіки Татарстан з нагоди підготовки до Дня Перемоги глава республіки Рустам Мініханов повідомив, що під час «спецоперації» загинули 62 військовики з Татарстану[499].

6 червня Світлогірський міський суд Калінінградської області визнав забороненою інформацією список загиблих в Україні російських солдатів, зібраний псковським інтернет-виданням 60.RU за відкритими джерелами, після чого аналогічні списки видалили й кілька інших ЗМІ[500].

«Нова газета» з'ясувала, що станом на 14 липня 2022 російська влада виділила сім'ям загиблих і поранених на війні 113 млрд рублів. Це засвідчує, що російська армія вже втратила близько 15—17 тис. людей убитими та пораненими — кожного десятого від початкового угруповання[501].

Втрати колаборантів

В перші дні широкомасштабного вторгнення, з кінця лютого 2022 року, російські окупанти почали проводити примусову мобілізацію населення[ru] на територіях ОРДЛО, включаючи самопроголошені республіки ДНР і ЛНР. Мобілізація проводилася як через видачу повісток за адресою проживання, так і через затримання на вулиці чи на роботі та доправлення затриманих до військкоматів силоміць. Виїзд чоловікам у віці 18—55 років з ОРДЛО окупаційною владою було заборонено. Арестович в інтерв'ю 17 квітня 2022 року озвучив кількість втрат серед мобілізованих в ОРДЛО приблизно 20 тисяч осіб убитими та пораненими[502]. До кінця квітня 2022 року російські окупанти практично вичерпали ресурс для примусової мобілізації в ОРДЛО згідно з вимогами до солдатів, тому з 20 квітня 2022 року припинили проведення медичних оглядів мобілізованого особового складу[503].

Самопроголошена республіка «ДНР» станом 10 листопада 2022 року офіційно визнає втрати своїх бойовиків в 3733 вбитих та 15744 поранених. У іншій квазідержаві «ЛНР» про втрати бойовиків не повідомляють, але дослідники Російської служби Бі-бі-сі припускають, що рахунок загиблих колаборантів з Луганщини може перевищувати 1000 бойовиків, оскільки в пабліках соцмереж прихильників «ДНР» і «ЛНР» у виявили понад 4000 повідомлень та постів людей, які шукають своїх родичів чоловічої статі, які опинилися в лавах "народних міліцій" і давно не виходили на зв'язок. Деякі з тих, кого шукали у перші місяці повномастштабної війни, вже повернулися додому "вантажем 200"[504].

Втрати України

Покинутий БТР-4 ЗСУ 6 березня 2022 року (з відео російських окупаційних військ).

На ранок 24 лютого було підтверджено смерть понад 40 українських солдатів і 18 цивільних. За оцінками Міністерства охорони здоров'я України, загалом загинуло 57 людей і 169 поранено[506]. Спершу Генштаб ЗСУ повідомляв, що при обороні острова Зміїний полягло 13 прикордонників[507], але згодом стало відомо, що принаймні частину військовиків захопили в полон. Згідно з повідомленням Президента Володимира Зеленського, упродовж першого дня українська армія в боях із армією РФ втратила 137 військовослужбовців, серед них 10 офіцерів[508]. Наступного дня парламентський заступник державного секретаря зі збройних сил Джеймс Гіпі доповів про загибель із початку вторгнення 194 українських військовослужбовців, а також 57 цивільних[509].

У результаті повітряної атаки російських військ на аеропорт Гостомель під Києвом частково згорів один із найбільших і найпотужніших літаків у світі українського виробництва — АН-225 «Мрія»[510].

Російська сторона в особі прессекретаря Міністерства оборони РФ генерал-майора Ігоря Конашенкова заявила, що нібито Збройні сили Росії за весь час знищили майже 1 тис. об'єктів військової інфраструктури України «в рамках спеціальної операції на Донбасі», зокрема 38 літаків, 7 вертольотів, 11 безпілотних літальних апаратів і 2 тактичні ракети «Точка-У»[492].

Президент України Володимир Зеленський 12 березня вперше після 24 лютого назвав втрати Збройних Сил України у війні з Росією: орієнтовно 1300 українських військовиків загинули[511]. 16 квітня 2022 року в інтерв'ю телерадіокомпанії CNN Зеленський повідомив, що на війні загинуло від 2500 до 3000 українських військових[512]. 11 червня радник голови Офісу президента Олексій Арестович заявив, що загальні втрати серед захисників України дорівнюють близько 10 тисячам осіб[513].

За даними правління штабу Нацгвардії, станом на травень 2022 року загинули 501 військовий Нацгвардії, поранені 1697[514].

Згідно з Управлінням Верховного комісара ООН із прав людини, станом на 27 червня 2022 року в Україні підтверджено загибель 4 731 і поранення 5 900 цивільних людей, водночас наголошено, що повні втрати значно більші[515].

Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю американському виданню Newsmax 1 червня заявив, що в ході російсько-української війни щодня гинуть від 60 до 100 українських військовиків, ще близько 500 зазнають поранень[516].

За інформацією Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного 22 серпня, від початку широкого вторгнення росії загинуло майже 9 тис. українських військовиків[517].

Згідно з заявою першого заступника міністра внутрішніх справ України Євгенія Єніна в ефірі телемарафону #UAразом 2 вересня 2022 року, з початку війни в результаті ворожих обстрілів загинуло понад 7 тис. мирних жителів, 5,5 тис. отримали поранення[20].

За даними МОЗ України, внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинули 24 медичні працівники, ще 61 був поранений[518].

Побічні втрати

Докладніше: Репарації з Росії

24 лютого 2022 року поблизу Одеси стався вибух на турецькому судні. Ніхто не постраждав, судно спрямували до Румунії[519].

25 лютого 2022 року в нейтральних водах Чорного моря було пошкоджено комерційне судно під прапором Молдови з російськими моряками[520].

25 лютого 2022 року о 12:10 на якірній стоянці морського торговельного порту «Південний» у північно-західній частині Чорного моря після влучення ракети пошкоджено судно «NAMURA QUEEN», яке веде морехідну діяльність під державним прапором Панами[521].

26 лютого російський військовий корабель дружнім вогнем збив військовий літак Росії над Чорним морем[522].

2 березня в порту «Ольвія» російська ракета пошкодила судно під прапором Бангладешу «Banglar Samriddhi», спалахнула пожежа[523]. Росіяни вбили одного члена екіпажу, решту захопили в заручники[524].

3 березня в одеському порту внаслідок вибуху затонуло естонське вантажне судно «Helt», екіпаж врятувався[525].

Фрегат «Гетьман Сагайдачний», який перебував на ремонті в Миколаєві, затопили, щоб не дістався ворогові[526].

11 квітня окупанти захопили в полон екіпаж вантажного судна «SMARTA» під прапором Ліберії та вивезли їх у невідомому напрямку[527].

Оцінки та прогнози

Наслідки

Допомога біженцям у Празі, Чехія
Евакуація громадян з вокзалу «Дарниця»

Гуманітарні

З початку війни, за даними ООН, з України виїхало понад 6 млн людей. Більшість вирушили до Польщі — 3,3 млн, решта — до Словаччини, Угорщини, Румунії та інших країн. Це стало найбільшою міграційною кризою в Європі з часів Другої світової війни[528]. 146 тис. іноземних студентів покинули Україну[529]. Водночас понад 1,6 млн громадян повернулися в Україну з-за кордону[530]. З 10 травня кількість людей, що повертаються до України, перевищила кількість тих, що виїжджають[531]. За повідомленням Кабміну, на територію РФ окупанти депортували близько 1,2 млн жителів України[532].

До лав тероборони від початку вторгнення РФ вступили 100 тис. людей[533].

Політичні

Росію та її президента Володимира Путіна дедалі більше ізолюють інші країни. Довгострокові союзники різко відвернулися від РФ після її вторгнення в Україну, а західні країни стали надавати Україні різні види допомоги, зокрема і постачати зброю. Надії Путіна на швидку перемогу не виправдалися перед обличчям запеклого опору українських солдатів і добровольців. Президент України Володимир Зеленський відкинув ультиматум Путіна з вимогою капітуляції Києва. Головний потенційний союзник Росії, Китай, відмовився від прямої підтримки, зайнявши нейтралітет[534]. Натомість Росія склала перелік «дружніх держав», до яких належать Бурунді, Гвінейська Республіка, Камерун, Малі, Судан, Уганда, Чад, Ефіопія та Південно-Африканська Республіка[535]. Це ті держави, яким Росія раніше постачала зброю, та які в минулому були колоніями західноєвропейських держав[536].

Деякі іноземні аналітики вказують на паралелі між планами Росії щодо України та планами Китаю щодо Тайваню. Пекін вважає острів Тайвань своєю територією та не виключає його захоплення силою. Тому неодноразово висловлювалися думки, що результат війни в Україні визначить і майбутнє Тайваню як незалежної держави, давши позитивний (або невтішний) приклад. Ключем до вирішення проблеми розглядається позиція одного з найважливіших військових союзників Вашингтона — Японії, бо саме через Тайвань туди відбувається імпорт енергії[537].

Після виключення Росії з Ради Європи 16 березня 2022 року російські громадяни втратили право звертатися до Європейського суду з прав людини. Водночас Росія отримала змогу запроваджувати смертну кару[175].

7 квітня Генеральна асамблея ООН виключила РФ з Ради з прав людини; за виключення проголосували 93 країни, проти — 24[538].

Економічні

Україна

Одеський порт, один з портів, звідки відбувається експорт української продукції

Збитки для інфраструктури України за місяць війни становили $63 млрд[539].

Українські торгівельні мережі прозвітували 24 лютого, що продуктів є вдосталь, наявних складських запасів вистачить на 15—20 днів. Деякі супермаркети в Києві зачинили, щоб забезпечити безпеку працівників і покупців. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк застеріг, що можливий спекулятивний попит[540]. «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ) запустила млини для забезпечення борошном населення та військових підрозділів в умовах воєнного стану[541]. Планується використати законсервовані млини, щоб виробити 7 тис. тонн пшеничного борошна та 450 тонн житнього борошна[542]. З 12 березня почала діяти заборона на експорт добрив з України[543].

Внаслідок пошкоджень, спричинених бойовими діями, понад 1 136 населених пунктів повністю чи частково були знеструмленими до 20 березня. Без електрики опинилися понад 1 млн споживачів[544]. 23 тис. км доріг загального призначення були зруйновані (13 % від загальної протяжності)[545].

На спеціальний рахунок Нацбанку для допомоги ЗСУ надійшло 12,2 млрд гривень пожертв[546]. Гроші надходили від бізнесу, громадян України та країн ЄС, США, Канади, Британії тощо[547]. За 25 і 26 лютого українські громадяни, що мають рахунок у ПриватБанку, надіслали на потреби Збройних сил понад 1 млрд гривень[548]. За тиждень війни громадяни пожертвували вже 6 млрд гривень[549]. Понад 700 тис. громадян подали заяви на отримання грошової допомоги у зв'язку з втратою роботи[550].

Постановою Нацбанку було заборонено видавати готівку з рахунків клієнтів в іноземній валюті, проте цю валюту й надалі можна продати та видавати готівкою у гривнях[551].

З 1 березня уряд України почав продавати облігації для оплати ЗСУ. Міністерство фінансів України повідомило, що кожна річна облігація матиме номінальну вартість 1 000 гривень (33,27 долара США), а відсоткова ставка, запропонована інвесторам, «визначиться на аукціоні»[552]. За день продали облігацій на 8,1 млрд грн[553].

Нацбанк з 1 березня заборонив роботу емітованих у РФ та Білорусі карток[554].

Гроші, що надавалися вакцинованим від COVID-19 за програмою «єПідтримка» (1 тис. грн на людину), з 2 березня дозволили витрачати на будь-які продукти чи товари. Раніше ці гроші можна було використовувати лише на певні витрати[555]. 3 березня Володимир Зеленський повідомив, що українці, які втратили можливість працювати через війну, отримають грошову допомогу 6 500 грн[556], а «ковідну тисячу» призупинили виплачувати[557].

Верховна Рада 3 березня ухвалила низку законів, якими дозволила націоналізувати все російське майно в Україні й посилила відповідальність за мародерство, диверсії та держзраду, за що загрожує 15 років тюрми або довічне ув'язнення з конфіскацією майна[558].

Нацбанк 9 квітня зафіксував курс долара на позначці 29,25 грн. до кінця воєнного стану[559]. Проте 21 липня 2022 року скорегував його до 36,5 грн[560].

Значна кількість емігрантів зумовила зменшення кількості платників податків. У найкризовіший момент Україна втратила 80 % експортного потенціалу, особливо через блокування Росією портів, але в подальшому він почав відновлюватися. До вересня 2022 року 65 % експорту йшло в країни Європейського Союзу, завдяки чому став наповнюватися бюджет України на 2023 рік[561].

Кабінет міністрів України на засіданні 13 вересня затвердив проєкт бюджету на 2023 рік, який передбачає спрямування 1 трлн 136 млрд гривень (майже половину бюджету) на оборону. Світовий банк підтвердив надання $105 млрд на довгострокове відновлення об'єктів, які постраждали від російської агресії й $13,6 млрд на швидке відновлення об'єктів, необхідних для виживання людей на деокупованих територіях. До вересня 2022 року близько 35 тис. людей пішли в добровольчі батальйони, які допомагають відновлювати інфраструктуру та житлові об'єкти[561].

Росія

Ескалація Росією війни в Україні спричинила безпрецедентні економічні санкції проти РФ[562]. За їхньою кількістю (понад 6 тис.) Росія посіла перше місце у світі, за нею — Іран, Сирія та Північна Корея[563].

Російський рубль упав до історичних мінімумів, Центральний банк Росії розпочав валютні інтервенції (значний разовий продаж або закупівлю великих партій іноземної валюти). Курс долара і євро до рубля вранці 24 лютого виріс майже на 10 % і досяг історичних максимумів. Акції найбільших російських компаній упали на відкритті торгів Московської біржі, яка призупинила діяльність з 8 до 10 год. Керівник операцій на валютному та грошовому ринку російського Металінвестбанку Сергій Романчук прокоментував, що «росіянам треба приготуватися до того, що ми відкинуті в минуле на багато років з погляду інфраструктури ринку і загалом»[564]. Путін попередив керівників бізнесу Росії, що очікується «обмеження» російської економіки, але заявив, що Росія вжила «необхідних заходів»[565].

Російські мільярдери після запровадження санкцій втратили понад $126 млрд[566]. Ціни на електроніку в Росії різко зросли через накладені на державу санкції[567].

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Німеччина, як ключовий торговий партнер Росії, виступає проти відімкнення Росії від банківської системи SWIFT, однак припустив, що такий крок можливий. Таку ж думку підтримав Джо Байден, сказавши, що відімкнення можливе, «але зараз це не та позиція, яку хоче зайняти решта Європи»[568]. 25 лютого міністр фінансів Крістіан Лінднер висловився, що Німеччина готова відключити Росію від SWIFT, але спочатку має прорахувати наслідки для своєї економіки[569]. 26 лютого Угорщина, Німеччина та Кіпр повідомили, що не перешкоджатимуть негайному запровадженню такої санкції. Почалася технічна підготовка до ухвалення рішення про відключення Росії від SWIFT[570]. Згодом частину російських банків відключили[562].

Російський голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що Крим готується приймати воду Північнокримським каналом із Дніпра, проте 24 лютого вона так і не надійшла[571]. 26 лютого російські сили опублікували відео з нібито підривом дамби, що блокує надходження води. Пізніше з'явилася інформація, що це фейк, оскільки справжня дамба виглядає інакше[572].

Сервіси Apple Pay та Google Pay 26 лютого припинили роботу в Росії[573].

Через запровадження санкцій Росія 28 лютого більш ніж удвічі підвищила ключову процентну ставку, рубль впав на 30 % відносно долара США. Центральний банк Росії заявив, що підвищив ставку з 9,5 % до 20 %, аби пом'якшити вплив падіння курсу рубля на ціни[574]. Центральний банк Росії спочатку відклав відкриття Московської біржі на три години, а потім заявив, що вона буде закрита весь день[575]. 2 березня депозитарні розписки «Сбербанка» в Лондоні впали більше ніж на 90 % — до 1,7 цента[576].

Падіння курсу рубля продовжилося, курс російської валюти перевищив 100 рублів за 1 долар[577]. 9 березня Центробанк Росії увів нові правила, що забороняють продавати громадянам іноземну готівку, а з валютних рахунків можна буде зняти не більше ніж 10 тис. доларів, решта коштів можна видавати лише в рублях за поточним курсом[578].

За висновком Bloomberg 1 березня 2022 року, «російські ринки починають виглядати непридатними для інвестицій»[579]. До 4 березня міжнародні санкції скоротили доступні валютні резерви Росії майже вдвічі, включно з депозитами в іноземній валюті та цінними паперами, що поставило Росію на межу дефолту[580].

Володимир Путін 31 березня підписав указ про переведення розрахунків за природний газ із так званими «недружніми» Росії країнами на рублі[581]. Це дало привід рейтинговим агенціям заявити про можливість дефолту Росії невдовзі. Міжнародна рейтингова агенція S&P оцінила становище Росії на початку квітня як «вибірковий дефолт»[582]. 22 червня відбувся технічний дефолт Росії через несплату зовнішнього боргу в іноземній валюті[244]. 15 липня міжнародне рейтингове агентство Moody's попередило уряд Білорусі, що вважає дефолтом виплату зовнішнього боргу в білоруських рублях[583].

Світ

Відкритий напад Росії на Україну зумовив помітні негативні наслідки для світової економіки, що наклалися на наслідки пандемії COVID-19[584].

У перший день вторгнення фондові індекси у світі різко впали[585], а ціни на нафту зросли майже на 6 доларів за барель (на 7 %) після того, як президент Володимир Путін почав військові дії Росії в Україні. Еталонна марка нафти Brent вперше з 2014 року піднялася у ціні до $100 за барель[586]. 25 лютого Китай призупинив закупки російської морської нафти[587].

Обвалився також курс криптовалют. Згідно з даними Coinmarketcap, за першу добу після відкритого нападу Росії ринок криптовалют загалом утратив понад $160 млрд[588].

Ціни на нафту 1 березня піднялися до максимуму з 2014 року. Американська нафта подорожчала на 10 % до внутрішньоденного максимуму $105,14 за барель. Еталонна нафта Brent піднялася приблизно на 8 % до $105,40 за барель[589]. Президент США розпорядився 31 березня використовувати щодня 1 млн барелів нафти з державного резерву для врегулювання цін на енергоносії[590].

На Україну та Росію разом припадає близько 14 % світового виробництва пшениці, і вони забезпечують 29 % її світового експорту. Війна та санкції проти Росії зумовили підвищення цін на пшеницю[591]. Під загрозою також опинилися поставки добрив, що негативно відбилося б на врожайності сільськогосподарських культур і з часом може спричинити зростання голоду в усьому світі[592].

Роскосмос у відповідь на санкції проти Росії відмовився запускати космічні супутники для мережі OneWeb[593].

Ціни акцій в Азії впали після пожежі на Запорізькій атомній електростанції. Японський еталонний індекс Nikkei впав на 2,5 %, а Hang Seng в Гонконзі — на 2,6 %. Ціни на нафту зросли на азійських ранкових торгах: ціна нафти Brent перевищила $112 за барель[594].

Через війну в Україні закрилися два заводи з виробництва неону, звідки надходила майже половина всього неону в світі. Це загрожує суттєвим зменшенням виробництва мікрочипів[595]. Автомобільні концерни Volkswagen та BMW зменшили виробництво через припинення поставок дротів з України[596].

Росія обмежила чи припинила експорт природного газу на захід газопроводом «Північний потік-1», вимагаючи зняття санкцій. Залежність Європи від російського газу обумовила восьмикратне підвищення цін на нього, запровадження режиму заощадження палива, закриття деяких підприємств і нові правила нормування. Найбільш залежною від Росії в цьому плані виявилася Німеччина. Зросли ціни на електроенергію в Європі, максимум до €1,500 за мегават. Це негативно позначилося на виробництві сталі, пиломатеріалів, мікрочипів, скла, бавовни, пластику, хімікатів[597]. У червні 2022 США вперше в історії продали європейським країнам більше скрапленого газу, ніж Росія через трубопроводи[598]. Наприкінці вересня 2022 року сталися вибухи на газопроводах «Північний потік», вину за що Німеччина, Данія та Швеція поклали на Росії. 27 вересня почав роботу альтернативний газопровід «Baltic Pipe», яким газ яким надходитиме з Норвегії[599].

Як прозвітував Всесвітній економічний форум, зростання ВВП європейських країн загальмувалося, особливо в країнах-сусідах України — від 0,2 % до 1 % за пів року війни[600]. За прогнозом Світової організації торгівлі, війна може знизити зростання світового ВВП на 0,7-1,3 %[601].

Культурні

Пам'ятник Кирилу та Мефодію в Києві, захищений мішками з піском

Відкрита агресія Росії проти України потягла широкий бойкот російської культури по світу. Десятки її провідних діячів звільнилися чи були вигнані з посад, а їхні виступи, виставки, покази фільмів були скасовані[602]. Українські культурні діячі звернулися закликали світ до культурних санкцій проти РФ. Десятки культурних інституцій повністю розірвали співпрацю з РФ[603].

Світові об'єднання художників, скульпторів, фольклористів, дизайнерів вилучили учасників з Росії зі своїх спільнот, тематичних виставок і фестивалів[603].

Головні українські книжкові мережі та книгарні — Yakaboo, Книгарня «Є», «Клуб Сімейного Дозвілля» — розірвали співпрацю з російськими видавництвами. Деякі стали вилучати продукцію Росії з продажу. Найбільші книжкові фестивалі світу відмовили Росії брати участь із національним стендом[603].

За агресію проти України Росію вилучили з пісенного конкурсу Євробачення-2022. Багато виконавців і гуртів скасували заплановані концерти в РФ, зокрема Imagine Dragons, Iggy Pop, Brainstorm, Green Day, The Neighborhood, Tommy Genesis, Franz Ferdinand, Apashe, Foals, The Killers[603].

Санкції проти Росії практично знищили її кіноринок. Sony, Disney, WarnerMedia, Paramount і Universal припинили покази фільмів на території країни-агресора. Внаслідок пандемії COVID-19 російські кінотеатри та виробники фільмів значно скоротили витрати на утримання свого обладнання. Припинення постачання нового обладнання з-за кордону та підтримки програмного забезпечення практично унеможливили подальший розвиток російського кіно. Не останню роль зіграло й те, що багато серіалів імпортували з України. Російське кінопіратство втратило більшу частину фінансування, оскільки основна частина коштів надходила від українських рекламних агентств[604]. Крім того, Європейська кіноакадемія вилучила російські фільми з премії European Film Awards 2022 року[603].

Російська агресія зумовила хвилю дерусифікації в Україні: зміну назв вулиць, названих на честь російських діячів, знесення пам'ятників їм і монументів, які звеличують російський імперіалізм[605]. Знесення пам'ятників радянської доби розпочалося також у Латвії[606].

Екологічні

Території природно-заповідного фонду, що опинялися в окупації (червоні)

Військові дії призвели до серйозних екологічних наслідків для Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Київської, Чернігівської та Сумської, областей — це забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, водойм, підтоплення площ, забруднення атмосферного повітря, виведення з ладу значних масивів ріллі, знищення і псування об'єктів природно-заповідного фонду, лісових пожеж (в тому числі в зоні відчуження ЧАЕС) та ін.

За попередніми підрахунками, станом на 1 березня 2022 року загалом в зону військової окупації та бойових дій потрапили території 900 об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) площею 12406,6 км² (1,24 млн га), що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України. Під загрозою знищення знаходяться близько 200 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га[304]. Українська природоохоронна група повідомила, що військова окупація охопила 44 % найцінніших природоохоронних територій України[607].

Воєнні злочини Росії

Вулиця Харкова, зруйнована російським бомбардуванням


Зафіксовані випадки, коли противник використовує державну символіку України та вивішує білий прапор на своїй техніці нібито для того, щоб здатись. Однак після наближення до українських позицій війська РФ починали відкривати вогонь на ураження.[608] Поблизу села Довгеньке Харківської області 20 квітня 2022 року окупанти намагалися нападати, використовуючи українську військову форму.[609] Окупанти 17 квітня 2022 року у Запорізькій області готують провокації: замальовують на техніці літери Z та встановлюють українські прапори.[610] Російські окупанти 24 квітня 2022 року начепили на свої танки прапори України та намагалися обманути місцевих мешканців, нібито по них стріляють українські війська.[611] Росія втягує українських дітей у війну: Офіс генпрокурора назвав 8 випадків.[612]

11 березня 2022 року Організація Об'єднаних Націй заявила, що отримала докази використання Росією касетних боєприпасів у Вугледарі та Харкові[613][614]. 13 березня 2022 року російські війська застосували у місті Попасна на Луганщині фосфорні боєприпаси, заборонені Женевською конвенцією[615].

11 квітня повідомлено про хімічну атаку на Маріуполь. За попередніми даними російська армія могла застосувати зарин[616].

Дослідники в галузі міжнародного права Дженніфер Траган, Джульєт Макінтайр, Дуглас Гілфойл і Тамсин Філіпа Пейдж заявили, що вторгнення в Україну порушує статут ООН і є злочином агресії відповідно до міжнародного кримінального права; злочин агресії може переслідуватися відповідно до універсальної юрисдикції[617][618][619]. Станом на початок квітня було зафіксовано 1200 випадків воєнних злочинів російських військ тільки на Київщині після її звільнення. Супутникові знімки підтверджують вчинення злочинів силами РФ саме під час окупації[620].

Від початку відкритої російської агресії проти України задокументовані численні випадки руйнувань житлової інфраструктури, вбивств мирних жителів і мародерства з боку російських військовиків на захопленій українській території[621]. Обстрілами населених пунктів України російські війська зруйнували численні храми, музеї, бібліотеки та пам'ятки (станом на 24 червня Мінкульт зафіксував 396 злочинів проти культурної спадщини, постраждала зокрема 21 пам'ятка національного значення і 95 — місцевого)[622]. Станом на 15 березня 2022 року російський агресор знищив в Україні 3500 об'єктів інфраструктури, в тому числі 230 об'єктів транспортної інфраструктури, 165 об'єктів життєзабезпечення населення, таких як електропідстанції та газопроводи — повністю або частково зруйновані[623]. Від початку російської агресії в Україні станом на 21 квітня 2022 року пошкоджено 347 закладів охорони здоров'я, 36 — зруйновано.[624] Російські війська станом на 27 квітня 2022 року зруйнували в Україні понад 18 тисяч об'єктів інфраструктури.[625]

Управління Верховного комісара ООН з прав людини змогло підтвердити, що станом на 27 червня 2022 року в ході війни загинули не менше 4731 і поранено 5900 цивільних. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри значно вищі[515]. За даними Офісу Генерального прокурора України, станом на ранок 24 травня 2022 року в Україні внаслідок агресії Росії постраждали понад 667 дітей. За офіційними даними ювенальних прокурорів 234 дитини загинуло та понад 433 поранено.[626] Російські окупанти вбивають мирних жителів, викрадають, катують українських журналістів, політиків і громадських діячів, вони також вивозять, депортують українських громадян. Російські окупанти розстрілюють гуманітарні коридори, грабують підприємства, магазини і оселі українців, ґвалтують жінок[627] Зафіксовані сотні випадків зґвалтувань, зокрема неповнолітніх дівчат, зовсім маленьких дітей і навіть немовляти.[628][629] Російські окупанти влаштували в місті Буча у Київській області масове вбивство цивільного населення (див. Бучанська різанина).

На сайті російського державного агентства «РИА Новости» з'явилася стаття з закликами вчинити геноцид українців[630].

Незважаючи на те, що в Росії війну офіційно називають «спеціальною воєнною операцією», Женевські конвенції про збройні конфлікти застосовуються навіть тоді, якщо війна не визнається агресорами. Згідно з Женевськими конвенціями 1949 року, дії російських військових є воєнними злочинами, насамперед — у завданні шкоди життю чи майну цивільного населення. Закон про воєнні злочини спирається на основоположний принцип, згідно з яким потрібно «завжди розрізняти цивільне населення та комбатантів, а також цивільні об'єкти та військові, і відповідно спрямовувати свої дії лише проти військових цілей». Випадкове завдання шкоди цивільним теж є злочином[631].

Рекордна кількість держав — 41 — звернулася до Міжнародного кримінального суду з проханням офіційно розслідувати воєнні злочини, скоєні Росією в Україні. Головну частину тут складають злочинні дії, спрямовані на деморалізацію цивільного населення[631]. Постійна представниця США при ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що російські військовики, які вбивають людей і руйнують міста в Україні, будуть притягнуті до відповідальності, всі їхні дії документуються[632]. Президент Зеленський заявив, що Росія відповідатиме перед міжнародним трибуналом за масові обстріли Харкова[633]. Прокурор Міжнародного суду особисто ініціював розслідування злочинів Росії в Україні[633]. Європейський суд з прав людини виніс рішення, в якому наказав Російській Федерації припинити напади на цивільні об'єкти в Україні та їхнє бомбардування[634]. Міжнародний кримінальний суд (МКС) приєднався до спільної слідчої групи з розслідування воєнних злочинів Росії в Україні.[635]

Інформаційна війна Росії

Спротив

Переговори

У ході розмови в полудень 27 лютого 2022 року Президента України Володимира Зеленського із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком домовлено, що українська делегація зустрінеться з російською без попередніх умов на українсько-білоруському кордоні в районі річки Прип'ять[117].

27 лютого українська делегація прибула до кордону з Білоруссю на переговори з Росією[636]. Самі переговори відбулися 28 лютого. Жодного рішення не було прийнято, лише окреслено деякі пріоритетні теми для наступних обговорень. Увечері сторони повернулися до своїх столиць[637].

Другий раунд завершився 3 березня в Білорусі. Ухвалили тільки рішення про організацію гуманітарних коридорів[638]. Попри оголошені наміри, російські війська продовжували обстріли в заявлений час тиші, звинувачуючи українську сторону в зриві домовленостей[639].

Третій раунд переговорів відбувся 7 березня в Білорусі. Сторони домовилися про покращення логістики гуманітарних коридорів[639].

10 березня відбулися переговори міністрів закордонних справ України і Росії, Дмитра Кулеби та Сергія Лаврова[640]. На зустрічі йшлося про припинення вогню на 24 год., однак прогресу щодо цього сторони не досягли[153].

У культурі

Художники, митці виставляють свої роботи на благодійних аукціонах, відправляючи збори на допомогу ЗСУ. Наприклад, фотовиставка Олександра Корнякова «Нескорений Херсон».[641]

Див. також

Примітки

  1. Надає територію для здійснення атак та постачає озброєння
  2. Білорусь постачає озброєння в Росію — Генштаб. 
  3. Постачає озброєння
  4. Окрім Угорщини
  5. Окупаційні війська РФ в Україні очолив глава космічних сил. Deutsche Welle. 8 жовтня 2022. Архів оригіналу за 15 жовтня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022. 
  6. а б The military balance 2021. Abingdon, Oxon: International Institute for Strategic Studies. 2021. ISBN 978-1032012278. 
  7. а б Dewan, Angela (25 лютого 2022). Ukraine and Russia's militaries are David and Goliath. Here's how they compare. CNN. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. 
  8. ukrinform. Укрінформ. 7 липня 2022. 
  9. Генеральний штаб ЗСУ. Загальні бойові втрати противника з 24.02 по 27.11.2022. 
  10. Russia begins to mobilize military reinforcements for Ukraine as casualties mount, Pentagon says. The Washington Post. 25 березня 2022. Архів оригіналу за 25 березня 2022. 
  11. US sees Russia focusing on eastern Ukraine, senior US defence official says. The Washington post. 26 березня 2022. 
  12. Up To 15,000 Russians Have Died In Ukraine: U.K. Defense Ministry. Forbes. 23 травня 2022. 
  13. NATO: Up to 40,000 Russian Troops Killed, Wounded, Taken Prisoner or Missing in Ukraine. Wall Street Journal. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. 
  14. шойгу заявив, що в Україні загинули 5 937 військових рф. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2022. 
  15. Сотни мобилизованных, офицеры и ВДВ: что известно о потерях России в Украине за девять месяцев войны. bbc.com. Процитовано 25 жовтня 2022. 
  16. Attack On Europe: Documenting Russian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022. 
  17. Залужний розповів, скільки українських військових загинуло у війні з РФ. 22.08.2022, 15:03
  18. У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових — Залужний. 22.08.2022
  19. Шойгу: на войне в Украине погибло 5937 российских военнослужащих. 
  20. а б З початку війни в результаті ворожих обстрілів загинуло понад 7 тисяч мирних жителів, 5,5 тисяч — отримали поранення, — Євгеній Єнін. 02.09.2022, 20:23
  21. Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. 
  22. Attack On Europe: Documenting Ukrainian Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 2 червня 2022. 
  23. а б Влада знала про підготовку російського вторгнення, тільки чекали 22 лютого – Данілов. Українська правда. 14 квітня 2022. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. 
  24. Агресія проти України: Резолюція Генасамблеї ООН. www.ukrinform.ua. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 27 березня 2022. 
  25. Генасамблея ООН ухвалила резолюцію із засудженням війни Росії в Україні. Deutsche Welle. 2 березня 2022. Архів оригіналу за 28 березень 2022. 
  26. а б Міжнародний суд ООН наказав Росії зупинити війну проти України. 16 березня 2022. 
  27. Путин врал, что войны с Украиной не будет. Хронология обмана президента РФ. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. 
  28. а б МЗС: Росія атакує Україну з Донбасу, Криму та північного напрямку. Deutsche Welle. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  29. Марковська, Юлія (3 березня 2022). Воєнний стан: що відбувається на Сумщині. ОНЛАЙН. Суспільне | Новини. Архів оригіналу за 4 березня 2022. 
  30. Анна Рудик (24 лютого 2022). З території Білорусі по Україні завдано ударів 4 балістичними ракетами, — ОП. Українські Новини. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  31. Білорусь вступила у війну проти України. Громадське. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. 
  32. а б ЗСУ: Росія втратила за сьогодні, 25 лютого, понад 1000 військових. Громадське телебачення. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. 
  33. War in Ukraine - YouTube. www.youtube.com. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. [неякісний носій]
  34. Vladimir Putin is facing stiffer opposition than expected – both inside and outside Ukraine. CNN. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. 
  35. а б в г What does Putin want in Ukraine? The conflict explained. CNN. 1 березня 2022. Архів оригіналу за 6 березня 2022. 
  36. Хроника войны 2022. И. Стрелков, М.Климов — Неприятности с «хаймарсами». Стрелков онлайн 14.07.22. (Відео / Тільки аудіо) Починаючи з 1 години 40 хвилин 43 секунди. Першоджерело: телеграм-канал Гіркіна. Транскрипція: [Вместо военного вторжения] Украину собирались купить с потрохами. И более того, с потрохами покупали. Еще до 14 года. Еще в нулевых годах, немного касаясь по службе [в ФСБ] вопросов Украины, я задавал людям, находящимся в теме, вопрос: а почему мы вообще ничего на этом направлении не делаем. И получал совершенно искренний на голубом глазу ответ такого рода: а не надо ничего делать мы там всё уже купили. Путин разрешил высшим [российским] чиновникам скупать там собственность…, и скоро половина всей собственности на Украине будет принадлежать российским олигархам и олигархам-чиновникам.
  37. https://web.archive.org/web/20220717080338/https://ukraina.ru/20191128/1025845386.html
  38. Другий Всеукраїнський з'їзд депутатів усіх рівнів у Сєвєродонецькуд[ru]
  39. «Международная научно-практическая конференция „Донбасс в евразийском проекте“» (Джерело). Відео з конференції: 1, 2
  40. Близкий друг Путина миллиардер Пугачев. Вся правда о Путине, его семье и деньгах. В гостях у Гордона, 2021.09.28. Відео з 3-ї години, 8-ї хвилини
  41. Ghitis, Frida (26 лютого 2022). Opinion: Putin's war was launched on a runway of lies. CNN. Архів оригіналу за 1 березня 2022. 
  42. Crowley, Michael; Wong, Edward (29 січня 2022). U.S. Sanctions Aimed at Russia Could Take a Wide Toll. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. 
  43. Канада доставила зброю для Збройних Сил України. Міністерство оборони України. 19 лютого 2022. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. 
  44. ЗСУ отримали від Естонії протитанкові ракетні комплекси «Джавелін». Міністерство оборони України. 18 лютого 2022. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. 
  45. ЗСУ отримали від Литви зенітно-ракетні комплекси Stinger. Міністерство оборони України. 13 лютого 2022. Архів оригіналу за 13 лютого 2022. 
  46. а б U.S., British Officials Say Russia Slowed By Logistics, 'Viable Ukrainian Resistance'. RadioFreeEurope/RadioLiberty (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022. 
  47. False Flag Shenanigans: Russia Destroys Own Equipment During False Flag Operations In Eastern Ukraine [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]. Oryx, February 21, 2022(англ.)
  48. Putin orders troops into eastern Ukraine on ‘peacekeeping duties'. the Guardian (англ.). 21 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. 
  49. Путин: Россия признала «ДНР» и «ЛНР» в границах, закрепленных в их конституциях. Новая газета (рос.). 22 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. 
  50. Рада Федерації дозволила Путіну використовувати російську армію за кордоном. BBC News Україна. 22 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  51. Московська декларація про союзницьку взаємодію між Азербайджаном та Росією на офіційному сайті президента Азербайджанської Республіки
  52. РФ наращивает силы на границе с Харьковщиной и купила 45 тысяч пакетов для трупов – СБУ. Українська правда. 23 лютого 2022. Архів оригіналу за 15 вересня 2022. Процитовано 18 жовтня 2022. 
  53. China asked Russia to delay Ukraine invasion until after Olympics, Western intel shows. CNN. 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. 
  54. Три місяці до війни. Як і коли Зеленський дізнався про вторгнення? Велике розслідування The Washington Post. texty.org.ua (укр.). Процитовано 17 серпня 2022. 
  55. Ukraine: Russia plans biggest war in Europe since 1945 - Boris Johnson. BBC. 20 лютого 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. 
  56. Jomini of the West (20 лютого 2022). Potential Ukrainian Theater of War:. Twitter. Архів оригіналу за 16 березня 2022. 
  57. Jonathan Guyer (14 лютого 2022). Enough with the Ukraine war predictions. Vox. Архів оригіналу за 16 березня 2022. 
  58. Новий командувач війною проти України. Що відомо про "сирійського м'ясника" Дворнікова. BBC News Україна. 10 квітня 2022 р. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
  59. https://www.bbc.com/ukrainian/features-62249943
  60. ISW: заяви РФ і Білорусі щодо оборонної співпраці – частина інформаційної операції. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 3 листопада 2022. 
  61. Russian President Vladimir Putin announces military assault against Ukraine in surprise speech. MSN (амер.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  62. Геращенко заявив про ракетні удари по військових складах і аеродромах у кількох містах України. Радіо Свобода. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  63. Blasts rock Ukraine as Putin declares war. POLITICO (амер.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  64. а б в Пентагон: російські солдати в Україні мерзнуть, а у військових кораблів проблеми з паливом. Радіо Свобода. 22 березня 2022. Архів оригіналу за 23 березня 2022. 
  65. Україна вводить воєнний стан — Зеленський. www.ukrinform.ua. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  66. Україна закрила повітряний простір. LIGA. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  67. Operations in Flight Information Regions: FIR LVIV (UKLV), FIR KYIV (UKBV), FIR DNIPROPETROVSK (UKDV), FIR SIMFEROPOL (UKFV), FIR ODESA (UKOV). EASA (англ.). 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  68. Богданьок, Олена (24 лютого 2022). Україна розірвала дипвідносини з Росією — Зеленський. Суспільне | Новини. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  69. CNN, By Gregory Wallace and Pete Muntean (25 лютого 2022). Image shows empty airspace over Ukraine and its border with Russia. CNN (англ.). Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  70. Вимагають здатися: окупанти підійшли до острова Зміїний й погрожують прикордонникам — ДПСУ. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  71. Війська РФ вклинились в Україну на 5 км на двох напрямках, — ОПУ. 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. 
  72. Українські військові спалили чотири російських танки на об'їзній дорозі Харкова. 24 лютого 2022. Архів