Рота (присяга)
Ро́та (від прасл. *rota < *u̯rota, що має загальноіндоєвропейське походження)[1] — в судовому процесі княжої Київської Русі договірна присяга, клятва. Початково рота означала спір, битву і мала значення Божого суду, себто судного поєдинку. У значенні присяги рота відома вже в договорах Русі з греками X століття і в «Руській Правді».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка. — Париж, 1955—2003.
Посилання[ред. | ред. код]
- Рота // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |