Відмінності між версіями «Рубач Михайло Абрамович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Рядок 47: Рядок 47:
 
==== Праці ====
 
==== Праці ====
   
* «Аграрная революция на Украйнє в [[1917]] г.» («Летопись Революции», [[1927]], V—VI, [[1928]], І)
+
* «Аграрная революция на Украйнє в [[1917]] г.» (Летопись Революции. - [[1927]]. - № 5-6; [[1928]], - № 1)
 
* «Очерки по истории революционного преобразования аграрных отношений на Украине» ([[1955]])
 
* «Очерки по истории революционного преобразования аграрных отношений на Украине» ([[1955]])
* «Федералистические теории в истории России» («Русская историческая литература в классовом освещении», т. II, [[1930]], про [[Костомаров Микола Іванович|М. Костомарова]])
+
* «Федералистические теории в истории России» («Русская историческая литература в классовом освещении». - Т. II. - [[1930]], (про [[Костомаров Микола Іванович|М. Костомарова]])
   
 
== Нагороди ==
 
== Нагороди ==

Версія за 12:48, 19 січня 2020

Рубач Михайло Абрамович
Рубач Михайло Абрамович.jpg
Народився 20 листопада 1899(1899-11-20)
Чернеча Слобода, Буринський район, Харківська область
Помер 17 січня 1980
Київ, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність історик
Заклад Інститут історії  Академії Наук УРСР, Київський державний університет
Науковий ступінь доктор історичних наук
Відомі учні Гамрецький Юрій Маркович, Ганжа Іван Хомич, Сарбей Віталій Григорович і Щербина Йосип Тимофійович
Відомий завдяки: історик
Нагороди
Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Рубач Михайло Абрамович (20 листопада1899 - 17 січня 1980), історик і архівіст, родом з Путивельщини. У 1920-их pp. редактор журналу «Летопись Революции» у Харкові й завідувач Центрального Архівного Управління УСРР (до 1930), а також директор Інституту історії партії при ЦК КП(б)У (1929-1932).

Біографія

М. А. Рубач народився в 1899 році на Харківщині.

В 1923–24 роках був  завідувачем історико-партійного відділу ЦК КП(б)У та редакторлм журналу «Літопис революції».

В 1924–27  роках навчався на історичному відділенні Інституту червоної професури в Москві. Одночасно у 1925–1927 роках був завідувачем кафедри історії Росії педагогічного  інституту ім. К. Лібкнехта.

1928–1933 працював завідувачем  кафедри Інституту марксизму-ленінізму в Харкові, директором Інституту історії партії при ЦК КП(б)У, завідувачем Центрального Архівного управління.

У 1933–1935 роках був старшим науковим співробітником Інституту історії Комуністичної  академії в Москві.

В 1935–1936 був ув’язнений.  

1936–37 працював у Москві над докторською дисертацією «Нариси з історії аграрної революції 1917 року на Україні», яку захистив у 1943 році в Інститутті суспільних наук АН УРСР. В 1945 році присвоєно вчене звання професора.

В 1942– 1974 роках працював в  Інституті історії  Академії Наук УРСР.

За сумісництвом у 1962–1970 роках був професором Київського державного університету.

Помер 17 січня 1980 року в Києві.

Наукова діяльність

Є автором праць з історії аґрарних відносин в Україні на початку ХХ століття, з історії Жовтневої революції та громадянської війни, а також з історіографії.

Підготував ряд кандидатів та докторів історичних наук, серед яких Ю. М. Гамрецький, І. Х. Ганжа, В. Г. Сарбей, Й. Т. Щербина та ін

Праці

  • «Аграрная революция на Украйнє в 1917 г.» (Летопись Революции. - 1927. - № 5-6; 1928, - № 1)
  • «Очерки по истории революционного преобразования аграрных отношений на Украине» (1955)
  • «Федералистические теории в истории России» («Русская историческая литература в классовом освещении». - Т. II. - 1930, (про М. Костомарова)

Нагороди

Література

Посилання