Відмінності між версіями «Рудольф Бахер»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(вилучення шаблону Edited, оскільки стаття не редагувалася впродовж 7 днів)
м (Видалення категорії-контейнера Персоналії зі статей)
Рядок 35: Рядок 35:
 
[[Категорія:Народились 20 січня]]
 
[[Категорія:Народились 20 січня]]
 
[[Категорія:Уродженці Відня]]
 
[[Категорія:Уродженці Відня]]
[[Категорія:Персоналії]]
 
 
[[Категорія:Модерн]]
 
[[Категорія:Модерн]]
 
[[Категорія:Австрійські художники]]
 
[[Категорія:Австрійські художники]]

Версія за 18:13, 4 червня 2015

Рудольф Бахер (нім. Rudolf Bacher) (20 січня 1862. Відень - 16 квітня 1945). Відень) - австрійський художник і пластик.

Біографія

Рудольф Бахер вивчав історію живопису у віденській Академії образотворчих мистецтв. Його вчителем був видатний австрійський художник-орієнталіст, ілюстратор Леопольд Карл Мюллер і професор історичного живопису Хрістіяна Ґріпенкера. Бахер вправлявся у пейзажному і релігійному живописі, портреті.

Рудольф Бехер отримав 1886 вищу премію і малу золоту медаль (Берлін. 1896), був членом Мистецького дому (нім. Künstlerhauses) (1894), серед співзасновників Віденського сецесіону (1897), до якого належав до 1939 і був президентом у 1904/05 і 1912/1914 роках). З часом Бахер все більше присвячував себе портрету, пластиці тварин.[1]

Рудольф Бахер був професором загального живопису (1903-1920) Академії витончених мистецтв (нім. Akademie der bildenden Künste), де він був керівником (1909-1919), три рази ректором (1911-1926), проректором (1913-1928), радником (1923). Він був почесним членом Академії (1933), отримав до 80-річчя медаль Гете для мистецтв і наук (1942), почесне кільце містя відня (1942), премію Вальдмюллера міста Відня (1943).

Джерела

  • Ludwig Eisenberg: Das geistige Wien. Künstler- und Schriftsteller-Lexikon, Mittheilungen über Wiener Architekten, Bildhauer, Bühnenkünstler, Graphiker, Journalisten, Maler, Musiker und Schriftsteller. Band 1. Wien: Daberkow 1889; Band 2/1. Wien: Daberkow 1890
  • Österreichisches biographisches Lexikon 1815 – 1950. Hg. von der Österreichischen Akademie der Wissenschaften. Band 1 (A - Glä). Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften 1957
  • Rudolf Schmidt: Österreichisches Künstlerlexikon. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Lfg 1 (A. A. bis Bacher) Wien: Tusch 1974
  • Ulrich Thieme/Felix Becker [Hg.]: Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. 37 Bände. Leipzig: Engelmann 1907-1950
  • Heinrich Fuchs: Die österreichischen Maler des 19. Jahrhunderts. Band 1: A-F. Wien: Selbstverlag 1972
  • Walter Wagner: Geschichte der Akademie der bildenden Künste in Wien. Wien: Rosenbaum 1967 (Veröffentlichungen der Akademie der Bildenden Künste in Wien, Neue Folge 1)
  • Robert Weissenberger: Die Wiener Secession. Wien [u.a.]: Jugend & Volk 1971
  • Justus Schmidt / Hans Tietze: Dehio Wien. Wien: A. Schroll 1954 (Bundesdenkmalamt: Die Kunstdenkmäler Österreichs), S. 136
  • Géza Hajós / Walther Brauneis: Die Profanbauten des III., IV. und V. Bezirkes. Wien: Schroll 1980 (Österreichische Kunsttopographie, 44.2), S. 160
  • Renate Wagner-Rieger [Hg.]: Die Ringstraße. Bild einer Epoche. Die Erweiterung der Inneren Stadt Wien unter Kaiser Franz Joseph. Band 9/2. Wiesbaden: Steiner 1976, S. 154
  • Döbling. Eine Heimatkunde des 19. Wiener Bezirkes in drei Bänden. Hg. von Döblinger Lehrern. Wien: Selbstverlag der Arbeitsgemeinschaft "Heimatkunde Döbling" 1922, S. 486
  • Völkischer Beobachter, 20.01.1942, 30.04.1943
  • Amtsblatt der Stadt Wien. Wien: Stadt Wien - Presse- und Informationsdienst, 27.01.1962

Посилання

Примітки

Див. також