Руків'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частини вогнепальної зброї, що традиційно виготовлялися з дерева: ложа, приклад, цівка, руків'я.

Рукі́в'я, рукоять, рукоятка, держак[1], ручка — частина якогось виробу, що служить для його утримання руками (руків'я лопати), або перенесення за допомогою рук (руків'я валізи).

Термін[ред. | ред. код]

Згідно зі Словарем Грінченка, словом «руків'я» називалася «рукоятка — наприклад, у хреста, хоругви»[2]. Щодо руків'я взагалі, ручки наведено слово «держак», а також «держално», «держало»[3][4].

Види[ред. | ред. код]

Залежно від типу інструмента, знаряддя, руків'я може мати спеціальні назви:

Руків'я вил, мотичок, ключок не мають спеціальних назв, їх називають просто держаками. Замість «лопатилно» щодо руків'я лопати зараз теж вживається слово «держак».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Що таке ДЕРЖАК - Словник синонімів Полюги - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 2018-11-11. 
  2. Руків'я // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Держално // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Держало // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Граблище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Граблисько // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Друґар // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Заступень // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Заступилно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Кісся // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  11. І. Шелудько, Т. Садовський. Словник технічної термінології. 
  12. Словник українських говорів Одещини. Близько 5000 слів/ За ред.: О.І. Бондар; ОНУ ім. І.І. Мечникова, Філол. фак., Кафедра української мови. – Одеса: Одеський нац. університет, 2010. – 232 с. 
  13. Кочержилно // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Кочержильно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  15. Лопатилно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  16. Милін // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  17. Мітлище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  18. Сокирище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  19. Топорище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  20. Топорисько // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  21. Чаплиїльно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  22. Чепіга // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Література[ред. | ред. код]

  • Новий словник української мови. — К. : Аконіт, 1998. — Т. 1—4.