Рут (біблійна особа): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (додана Категорія:Поверх спадщини за допомогою HotCat)
Немає опису редагування
Рядок 34: Рядок 34:


[[Файл:Nicolas Poussin - L'été ou Ruth et Booz, 1660-64.jpg|thumb|280px|[[Ніколя Пуссен|Пуссен]], ''Рут і Вооз'', 1660—1664]]
[[Файл:Nicolas Poussin - L'été ou Ruth et Booz, 1660-64.jpg|thumb|280px|[[Ніколя Пуссен|Пуссен]], ''Рут і Вооз'', 1660—1664]]
'''Рут''', також іноді '''Руф'''<ref>[http://www.apologet.kiev.ua/-/107-biblija/dodatky/1307-pro-knyhy-kanonichni-ta-nekanonichni.html Про книги канонічні та неканонічні]</ref> ({{lang-he|רות}})&nbsp;— відома біблійська праведниця, ім'ям якої названа [[книга Рут|одна з книг]] Біблії. Життя її проходило в останні роки неспокійного [[Епоха Суддів|періоду Суддів]]. Родом [[моавитяни|моавитянка]], вона настільки прив'язалась до своїх нових родичів з боку чоловіка ([[євреї|єврея]] з [[Вифлеєм]]а), що після його смерті не захотіла розлучатися зі свекрухою [[Ноема|Ноемою]] (Наомі), прийняла її релігію та перейшла до неї жити з [[Моав]]а (куди Ноема з чоловіком тимчасово відбавилась з Ізраїля через голод) в Вифлеєм (Бейт-Лехем), де вони й оселились.
'''Рут''', також іноді '''Руф''' ({{lang-he|רות}})&nbsp;— відома біблійська праведниця, ім'ям якої названа [[книга Рут|одна з книг]] Біблії. Життя її проходило в останні роки неспокійного [[Епоха Суддів|періоду Суддів]]. Родом [[моавитяни|моавитянка]], вона настільки прив'язалась до своїх нових родичів з боку чоловіка ([[євреї|єврея]] з [[Вифлеєм]]а), що після його смерті не захотіла розлучатися зі свекрухою [[Ноема|Ноемою]] (Наомі), прийняла її релігію та перейшла до неї жити з [[Моав]]а (куди Ноема з чоловіком тимчасово відбавилась з Ізраїля через голод) в Вифлеєм (Бейт-Лехем), де вони й оселились.


Рут розділяла з Ноемою весь тягар їхнього життя, збираючи колосся і приносячи їх свекрусі. Володар поля, поважний вифлеємлянин [[Боаз|Вооз]], дальній родич її померлого чоловіка, захоплений її доброчесністю і красою одружується з молодою Рут. У них народжується син Овид. Згідно з [[агада|агадою]], Рут в нагороду за своє чоловіколюбство дожила до днів свого праправнука царя [[Соломон]]а, і дивувалась його мудрості, сидячи праворуч від нього під час суду. Правнуком Рут був цар [[Давид]].
Рут розділяла з Ноемою весь тягар їхнього життя, збираючи колосся і приносячи їх свекрусі. Володар поля, поважний вифлеємлянин [[Боаз|Вооз]], дальній родич її померлого чоловіка, захоплений її доброчесністю і красою одружується з молодою Рут. У них народжується син Овид. Згідно з [[агада|агадою]], Рут в нагороду за своє чоловіколюбство дожила до днів свого праправнука царя [[Соломон]]а, і дивувалась його мудрості, сидячи праворуч від нього під час суду. Правнуком Рут був цар [[Давид]].

Версія за 13:47, 8 грудня 2017

Руф
Julius Schnorr von Carolsfeld- Ruth im Feld des Boaz.jpg

Рут на полі Вооза
Стать: жіноча
Період життя: епоха Суддів
Походження: моавитянка

Згадки:

Книга Рут
Діти: Овид


Пуссен, Рут і Вооз, 1660—1664

Рут, також іноді Руф (івр. רות‎) — відома біблійська праведниця, ім'ям якої названа одна з книг Біблії. Життя її проходило в останні роки неспокійного періоду Суддів. Родом моавитянка, вона настільки прив'язалась до своїх нових родичів з боку чоловіка (єврея з Вифлеєма), що після його смерті не захотіла розлучатися зі свекрухою Ноемою (Наомі), прийняла її релігію та перейшла до неї жити з Моава (куди Ноема з чоловіком тимчасово відбавилась з Ізраїля через голод) в Вифлеєм (Бейт-Лехем), де вони й оселились.

Рут розділяла з Ноемою весь тягар їхнього життя, збираючи колосся і приносячи їх свекрусі. Володар поля, поважний вифлеємлянин Вооз, дальній родич її померлого чоловіка, захоплений її доброчесністю і красою одружується з молодою Рут. У них народжується син Овид. Згідно з агадою, Рут в нагороду за своє чоловіколюбство дожила до днів свого праправнука царя Соломона, і дивувалась його мудрості, сидячи праворуч від нього під час суду. Правнуком Рут був цар Давид.

Рут стала символом праведного входження в єврейський нарід, тому нерідко жінки, що проходять геюр, обирають собі єврейське ім'я Рут.

Біблійна історія

Докладніше: Книга Рут

В епоху Суддів сусідні язичницькі народи постійно ворогували з ізраїльтянами. Та бували випадки, коли дехто з цих язичників приймав віру в Істинного Бога, і тоді ізраїльтяни вважали їх своїми єдиноплемінниками. Такою була моавитянка Руф.

У Вифлеємі юдейськім жив чоловік на ім'я Елимелех з дружиною Ноемою (івр. נָעֳמִי‎, «Наомі»). У них було двоє синів: Махлон і Хілеон. Через голод Елимелех був змушений з родиною переселитися на поля моавитські. Там Елимелех незабаром помер. Його сини одружилися з моавитянками Орфою (івр. עָרְפָּה‎‎‎, «Арепа») та Рутою, прожили з ними не більше десяти років і теж померли. Залишилась вдова Ноема з невістками.

Ноема, почувши, що Господь послав багатий урожай на землю Ізраїльську, вирішила повернутися на батьківщину. Пішли з нею й обидві невістки.

Дорогою Ноема стала вмовляти їх повернутися додому, вона казала їм: «Ідіть, повертайтесь обидві до своїх матерів. Нехай Господь учинить ласку вам за те, як ви повелися з померлими і зі мною». І поцілувала їх. Та невістки ридали і плакали і не хотіли з нею розлучатися. Та все ж одна з них, Орпа, зі слізьми послухалася Ноему і повернулася додому.

А Рут сказала: «Я житиму там, де й ти, твій народ буде моїм народом, твій Бог — моїм Богом; тільки смерть розлучить нас».

Ноема і Рут, прийшовши в землю Ізраїльську, поселились у місті Вифлеємі і харчувалися колоссям, яке Рут підбирала колоски на зжатих ланах. Цього було досить для прожиття, адже в Законі Господньому написано: «Коли збиратимеш збіжжя на землі твоїй, не дожинай до краю поля твого, і залишене від жнива твого не підбирай; залиш бідному і прибульцеві» (4 М.  19, 9–10).

Господь Бог винагородив Рут за її прихильність і шанобливість до своєї свекрухи. В ізраїльтян був закон: якщо хтось з них помирав, не наживши дітей, то найближчий родич мусив одружитися з удовою спочилого, і діти від цього шлюбу вважались дітьми померлого. Цей закон називався законом діверства (лівератний шлюб).

У цей час у Вифлеємі жив багатий чоловік Вооз (івр. בועז‎, «Боаз»), родич померлого чоловіка Рути. За законом діверства Вооз одружився з бідною моавитянкою Рутою. Коли в них народився син Овид, жінки казали Ноемі: «Благословен Господь, що Він не залишив тебе без спадкоємця! Нехай славиться ім'я Його в Ізраїлі». Ноема раділа і була нянькою Овида.

Ім'я ж Овида справді зажило слави в Ізраїлі, бо він був батьком Єссея, батька царя Давида.

Джерела

  • Старий Завіт // Закон Божий / Серафим Слобідський. — Київ : УПЦ КП, 2004. — Т. 3. — С. 145. — (4-694) — 50000 прим. — ISBN 966-7567-11-7.

Примітки