Відмінності між версіями «Рябков Павло Захарович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(УСРР)
 
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Науковець|ім'я=Рябков Павло Захарович|ім'я_мовою_оригіналу=|зображення=Рябков_П._З.jpg|зображення_підпис=|дата народження=29.06.1848|місце народження=[[Херсон]], [[Російська імперія]]|дата смерті=28.12.1926 |місце смерті=[[Зінов'євськ]] (нині [[Кропивницький]])<ref>{{Cite web|url=http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3877?view=list#page/282/mode/inspect/zoom/7|title=Деятели революционного движения в России : Био-библиографический словарь : От предшественников декабристов до падения царизма / Под ред. Вл. Виленского-Сибирякова, Феликса Кона, А. А. Шилова [и др.] ; Всесоюзное общество политических каторжан и ссыльно-поселенцев. - М. : Всесоюз. о-во полит. каторжан и ссыльно-поселенцев, 1927-1934.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>|резиденція=|галузь=землемір, [[історик]], [[етнолог]], [[археолог]] і громадський діяч|заклад=|Alma Mater=|відомий завдяки=|ступінь=|нагороди=}}
+
{{Науковець|ім'я=Рябков Павло Захарович|ім'я_мовою_оригіналу=|зображення=Рябков_П._З.jpg|зображення_підпис=|дата народження=29.06.1848|місце народження=[[Херсон]], [[Російська імперія]]|дата смерті=28.12.1926 |місце смерті=Зінов'євськ (нині [[Кропивницький]]), [[СРСР]]|резиденція=|галузь=[[історія]], [[етнографія]], [[археологія]]|заклад=|Alma Mater=|відомий завдяки=|ступінь=|нагороди=}}
   
'''Павло Захарович Рябко (Рябков)''' ([[1848]]-[[1926]]) - громадський діяч і етнолог.
+
'''Павло Захарович Рябков''' ([[29 червня]] [[1848]], [[Херсон]], [[Російська імперія]] - [[28 грудня]] [[1926]], [[Кропивницький|Зінов'євськ]], УСРР) - громадський діяч, археолог та [[Етнографія|етнограф]].
   
  +
== Життєпис ==
Брав участь у діяльності народницьких гуртків в [[Одеса|Одесі]] й [[Київ|Києві]] в 1877-79 роках, у 1880-84 роках був на засланні в [[Середньоколимськ|Середньоколимську]] ([[Якутія]]). По звільненні працював у земствах [[Херсон|Херсону]] і (1892-1901) [[Єлисаветград|Єлисаветграду]]. Позбавлений праці за допомогу голодуючим селянам, виїхав за кордон і вчився у заснованій [[Ковалевський Максим Максимович|М.М. Ковалевським]] Російській вищій школі суспільних наук у [[Париж|Парижі]]. У [[1904]] році брав участь в етноантропологічній експедиції під проводом [[Вовк Федір|Ф. Вовка]] й [[Франко Іван Якович|І. Франка]] на [[Бойківщина|Бойківщині]] й [[Гуцульщина|Гуцульщині]]; опис останньої подав в «Этнографическом Обозрении». Досліджував побут і звичаї українського чумацтва. Повернувшись в [[1917]] році до [[Єлисаветград|Єлисаветграду]], був одним із засновників [[Кіровоградський краєзнавчий музей|краєзнавчого музею]].
+
Народився в [[Херсон|Херсоні]] в сім'ї вчителя. В [[1868]] році закінчив курс землемірних класів при Херсонській гімназії, де потрапив під вплив [[Народництво|народницьких ідей]]. За участь у діяльності [[Народництво|народницьких гуртків]] в [[Одеса|Одесі]] й [[Київ|Києві]] (1877-79), був на засланні в [[Середньоколимськ|Середньоколимську]] ([[Якутія]]) (1880-84). По звільненні працював у земствах [[Херсон|Херсону]] і (1892-1901) [[Кропивницький|Єлисаветграда]]. Позбавлений праці за допомогу голодуючим селянам, перебував в політичній еміграції в [[Париж|Парижі]] (1901-04), де вчився у заснованій [[Ковалевський Максим Максимович|М.М. Ковалевським]] Російській вищій школі суспільних наук. У [[1904]] році брав участь в етноантропологічній експедиції під проводом [[Вовк Федір|Ф. Вовка]] й [[Франко Іван Якович|І. Франка]] на [[Бойківщина|Бойківщині]] й [[Гуцульщина|Гуцульщині]]; опис останньої подав в «Этнографическом Обозрении». Досліджував побут і звичаї українського чумацтва. Повернувшись в [[1917]] році до [[Кропивницький|Єлисаветграда]], був одним із засновників [[Кіровоградський краєзнавчий музей|краєзнавчого музею]].
  +
  +
== Наукові праці ==
  +
* «Рыболовство в Херсонской губернии» (Херсон, 1896)
  +
* «Музейна справа в Зінов'євську» (Кіровоград, 1992)
  +
* «Чумацтво в Новороссии» (неопублікована 5-томна монографія)
  +
* «Из воспоминаний боцмана с броненосца "Князь-Потемкин-Таврический" Н.А. Богдановича-Мурзака» (неопублікований рукопис, 1921, 22 сторінки)
  +
* «Исторический очерк Елисаветградского общества распространения грамотности и ремесел» (неопублікований рукопис, частина 1, 1923, 152 сторінки)
   
 
== Джерела та література ==
 
== Джерела та література ==

Поточна версія на 14:16, 23 лютого 2018

Рябков Павло Захарович
Рябков П. З.jpg
Народився 29 червня 1848(1848-06-29)
Херсон, Російська імперія
Помер 28 грудня 1926(1926-12-28) (78 років)
Зінов'євськ (нині Кропивницький), СРСР
Діяльність громадський діяч
Сфера інтересів історія, етнографія, археологія

Павло Захарович Рябков (29 червня 1848, Херсон, Російська імперія - 28 грудня 1926, Зінов'євськ, УСРР) - громадський діяч, археолог та етнограф.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Херсоні в сім'ї вчителя. В 1868 році закінчив курс землемірних класів при Херсонській гімназії, де потрапив під вплив народницьких ідей. За участь у діяльності народницьких гуртків в Одесі й Києві (1877-79), був на засланні в Середньоколимську (Якутія) (1880-84). По звільненні працював у земствах Херсону і (1892-1901) Єлисаветграда. Позбавлений праці за допомогу голодуючим селянам, перебував в політичній еміграції в Парижі (1901-04), де вчився у заснованій М.М. Ковалевським Російській вищій школі суспільних наук. У 1904 році брав участь в етноантропологічній експедиції під проводом Ф. Вовка й І. Франка на Бойківщині й Гуцульщині; опис останньої подав в «Этнографическом Обозрении». Досліджував побут і звичаї українського чумацтва. Повернувшись в 1917 році до Єлисаветграда, був одним із засновників краєзнавчого музею.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • «Рыболовство в Херсонской губернии» (Херсон, 1896)
  • «Музейна справа в Зінов'євську» (Кіровоград, 1992)
  • «Чумацтво в Новороссии» (неопублікована 5-томна монографія)
  • «Из воспоминаний боцмана с броненосца "Князь-Потемкин-Таврический" Н.А. Богдановича-Мурзака» (неопублікований рукопис, 1921, 22 сторінки)
  • «Исторический очерк Елисаветградского общества распространения грамотности и ремесел» (неопублікований рукопис, частина 1, 1923, 152 сторінки)

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]