СМ ЕОМ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:11, 25 грудня 2020, створена Lxlalexlxl (обговорення | внесок) (→‎Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

СМ ЕОМ — ряд (сімейство) малих ЕОМ, створених наприкінці 1970-х - початку 1980-х років в ході міжнародної програми з розробки системи малих ЕОМ.

До розробки в рамках РЕВ були залучені соцкраїни (Народна Республіка Болгарія, Угорська Народна Республіка, НДР, Куба, Польська Народна Республіка, Соціалістична Республіка Румунія і Чехословацька Соціалістична Республіка — всього більше 30-ти інститутів та підприємств). У 1974 р. рішенням Міжурядової комісії зі співробітництва соціалістичних країн в галузі обчислювальної техніки головною організацією був призначений Інститут електронних керуючих машин. Головний конструктор — Б. Н. Наумов, з 1984 року — Н. Л. Прохоров.

У 1981 році ряд керівників та розробників були удостоєні Державної премії СРСР «за розробку та організацію серійного виробництва комплексів технічних і програмних засобів СМ 3 та СМ 4 міжнародної системи малих ЕОМ».

Серія складалась з клонів машин PDP-11, VAX та інших.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]