Відмінності між версіями «Сабурова дача»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0)
(Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 10:16, 22 жовтня 2019

Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, Сабурова дача
Saburova Dacha hospital.jpg
Заснована:1820
Тип:психіатрична
Адреса:Вулиця Академіка Павлова, 46 м. Харків

Сабурова дачаСабурка») — харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, один з найбільших наукових центрів в області психіатрії Російської імперії, СРСР та України.

Історія найменувань «Сабурової дачі» (як Харківської лікарні для божевільних) :

  • з 1820 — лікарня Наказу громадського піклування на території Сабуровой дачі,
  • з 1865 — Харківська губернська земська психіатрична лікарня;
  • з 1918 — 4-я радянська лікарня ім. Я. М. Свердлова;
  • з 1926 — Український інститут клінічної психіатрії та соціальної психогігієни;
  • з 1955 — Харківська психоневрологічна лікарня;
  • з 1960 — Харківська міська клінічна психіатрична лікарня № 36;
  • з 1976 — Харківська міська клінічна психіатрична лікарня № 15;
  • з січня 2005 — Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3.

Також Сабуровою дачею називається невелика історична частина Харкова між Салтівськім шосе, вулицею Академіка Павлова та річкою Немишля в районі 3-й психіатричної лікарні.

Історія Сабуровой дачі[ред. | ред. код]

У 1793 Наказ громадського піклування в Харкові вибудував гамівній будинок. У 1796 у Харкові побудований будинок божевільних та невиліковно хворих. Інші частини «богоугодних закладів» розміщувалися в особливому будинку до 1812 (будівля клінік університету). У 1812 всі соматичні відділення «богоугодного закладу» були переведені на територію колишньої заміської резиденції генерала Сабурова — намісника Катерини II на Слобожанищині. У 1820 сюди переведений та будинок божевільних, відкритий в 1796. Тому і харківські «богоугодні заклади» отримали назву Сабурової дачі. Будинок божевільних у 1820 було переведено в один з двох півтораповерхових флігелів, що перебували з боків центральної напівкруглої будівлі (приміщення колишнього театру), займаючи невелике місце. Сама лікарня Наказу громадського піклування в Харкові в той час була змішана. У ній, крім невеликого контингенту душевнохворих, значилося 225 ліжок соматичних, з них 125 ліжок для осіб військового відомства.

Як лікувальний заклад, Сабурова дача розташована на території колишньої садиби генерал-губернатора Слобожанщини Петра Сабурова, що знаходиться по дорозі з Харкова на Старий Салтів (нині вулиця Академіка Павлова, 46). Губернатор заповідав свій маєток та будинок лікарні, оскільки мав душевнохвору дочку. До 1897 року це була найбільша психіатрична клініка в Російській імперії, на 1100 місць.

У 1921 році тут було організовано психоневрологічний інститут, а у 1961 році відкрита перша в світі кафедра психотерапії, психопрофілактики та психогігієни. Саме тут К. І. Платонов вперше застосував гіпноз як анальгетик, насамперед при пологах.

18 грудня 1941 року на розі Салтівського шосе і нинішнього проспекту Льва Ландау, в двох кілометрах від лікарні, німцями було розстріляно більше 470 пацієнтів та кілька медсестер, які не побажали залишити хворих Сабурової дачі. На цьому місці встановлена ​​пам'ятна стела. На цей момент ведеться забудова їх братської могили торговим центром.

Знамениті пацієнти лікарні[ред. | ред. код]

Фольклор[ред. | ред. код]

Враховуючи факт періодичної зміни (зменшення) номеру психіатричної лікарні, серед її працівників народився жарт: «Раніше в Харкові божевільним був кожний 36-й, потім кожний 15-й, тепер кожний 3-й».

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]