Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Самбірсько-Дрогобицька єпархія
Церква Пресвятої Трійці в Дрогобичі.jpg

Катедральний собор Пресвятої Трійці в м. Дрогобичі

Основна інформація
Країна Україна Україна
Чисельність населення 600 000
Митрополія Львівська митрополія
Епархіяльне управління м. Дрогобич
Заснована 12 липня 1993
Кількість деканатів 20
Кількість парохій 220
Кількість монастирів 10
Кількість
священнослужителів
285
Катедральний храм Собор Пресвятої Трійці
Прокатедральний храм Собор Покрова Пресвятої Богородиці
Сан правлячого архієрея єпископ
Адреса Львівська область, Дрогобич, вул. Трускавецька, 2, Тел/факс:(0324) 45-30-34, Ел.пошта: press@sde.org.ua
Сайт www.sde.org.ua
Єпископ
Правлячий архієрей Ярослав (Приріз)
з 24 грудня 2011
Самбірсько-Дрогобицька єпархія.jpg

Самбірсько Дрогобицька Єпархія УГКЦ — єпархія УГКЦ, що охоплює 6 районів Львівської області. У наш час[Коли?] в єпархії є 237 храмів, 62 плебанії та 36 храмів із почерговим служінням. Священиче служіння на теренах єпархії (станом на грудень 2010 р.) здійснюють 285 священиків. (до складу парафії входить часом 2-3 громади із своїми храмами).

Опис[ред.ред. код]

Самбірсько-Дрогобицька Єпархія УГКЦ знаходься у західній частині Львівської області і займає територію 6900 км². До складу єпархії входить шість адміністративних районів Львівщини: Дрогобицький, Самбірський, Мостиський, Старосамбірський, Сколівський та Турківський.

Загальна кількість населення у цих районах на 1 січня 2011 становила 604 496 осіб, з них вірні УГКЦ — 400 648 осіб.

З травня 1995 року Самбірсько-Дрогобицька Єпархія УГКЦ випускає газету «Жива вода», яка з іншими 7-ма виданнями входить до списку сучасних засобів масової інформації Дрогобича[1].

Територіальний устрій[ред.ред. код]

У 1993 р. новоутворена Самбірсько-Дрогобицька єпархія успадкувала територіальні одиниці Львівської архиєпархії. Отож на той час територія єпархії була поділена на 6 деканатів, межі яких збігалися з кордонами адміністративних районів: Дрогобицький, Мостиський, Самбірський, Сколівський, Старосамбірський та Турківський.

Впродовж 1995 р. в єпархії проведено адміністративну реформу, плодом якої стало утворення 12 нових деканатів (Бориславський, Висоцький, Добромильський, Дрогобицький, Дрогобицький (районний), Меденицький, Мокрянський, Мостиський, Підбузький, Рудківський, Самбірський, Сколівський, Славський, Старосамбірський, Судововишнянський, Трускавецький, Турківський, Тухольківський) та встановлено нові межі для 6 існуючих.

В 1996 р. на базі Катехитичного Інституту Пресвятої Трійці у м. Дрогобичі було засновано Дрогобицьку духовну семінарію (ДДС), яка 2003 році була виокремлена в самостійний заклад імені дрогобицьких священномучеників Северина, Якима та Віталія.

У 1999 р. створено Дублянський та Хирівський деканати, а в листопаді 2001 р. Дрогобицький (районний) деканат перейменовано на Лішнянський.

Відтак починаючи з 2001 р. до адміністративної структури єпархії належать 20 деканатів: Бориславський, Висоцький, Добромильський, Дрогобицький, Дублянський, Лішнянський, Меденицький, Мокрянський, Мостиський, Підбузький, Рудківський, Самбірський, Сколівський, Славський, Старосамбірський, Судововишнянський, Трускавецький, Турківський, Тухольківський, Хирівський, які налічують 220 парафій.

Єпископи[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Герб Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ

Самбірсько-Дрогобицька Єпархія УГКЦ основана грамотою Блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського, Верховного Архиєпископа Львівського, від 12 липня 1993 року за рішенням Синоду Єпископів УГКЦ від 16-31 травня 1992 року.

Історично єпархія відновилася із древньої Самбірської Єпархії, літописні згадки про яку датуються ХІІІ століттям. Із XV століття єпархія називалась Перемишльсько-Самбірською, а в XVII столітті назва єпархії була — Перемишльсько-Самбірсько-Сяноцька. Після насильної ліквідації УГКЦ і зміни державних кордонів у 40-х роках XX століття, територія теперішньої єпархії опинилась під радянською владою і до 90-х років духовенство та вірні УГКЦ діяли підпільно. До 1946 року на території теперішньої єпархії душпастирювало 241 священиків, з яких 57 було арештовано, 24 виїхали, 113 перейшли в лоно РПЦ, 25 — не перейшли в лоно УГКЦ, 22 — померли в ті роки. Єпархіяльними були (на теперішній території) 503 парафіяльні храми, 259 плебаній, 6640 га землі, 2488 га — сіножатей та 861 га лісу.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]