Самість: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (→‎Література: шаблон, інтервікі)
м (→‎Література: інтервікі)
Рядок 20: Рядок 20:


[[bg:Self]]
[[bg:Self]]
[[en:Self (Jung)]]
[[en:Self in Jungian psychology]]
[[es:Sí-mismo]]
[[es:Sí-mismo]]
[[hr:Svjesno ja]]
[[fi:Itse (Jungin arkkityyppi)]]
[[ru:Самость]]
[[ru:Самость]]
[[fi:Itse (Jungin arkkityyppi)]]
[[sv:Självet]]
[[uk:Самість]]

Версія за 01:56, 15 листопада 2012

Са́мість — термін, що використовується в психології, соціології, філософії тощо. Це дуже місткий та багатозначний термін, який по різному сприймається різними дослідниками і його значення відрізняється в різних науках та школах.

За Юнгом

Самістьархетип цілісності особистості, самість об’єднує свідоме і несвідоме, що взаємно доповнюють одне одного до цілісності. За Юнгом, самість означає всю особистість. Але вся особистість людини не піддається опису, тому що її несвідоме не може бути описане. В концепції Юнґа це найважливіший архетип. Розвиток самості — головна мета людського життя; самість об'єднує всі вияви душі.

Поняття самість у Юнга вживається як архетип колективного несвідомого. За Юнгом, розвиток особистості у процесі її індивідуалізації йде від свідомості до особистого несвідомого, а від нього до колективного несвідомого, центром якого є самість. Юнг зазначає, що в міфах, казках, сновидіннях символами Самості часто виступають мудрий дідусь, хрест, коло, квадрат та інші символи Цілісності. За Юнгом, Самість неможливо виявити емпірично. Він використовує це поняття для обгрунтування самореалізації індивіда. Самореалізація, на думку Юнга, відбувається шляхом занурення у глибини колективного несвідомого. Кінцевою метою індивідуального розвитку є досягнення особистісної неповторності.

За К. Роджерсом

Самість — це уявлення людини про себе, яке виникає на основі минулого і теперішнього досвіду та очікувань майбутнього. К. Роджерс

Література


uk:Самість