Клінічний санаторій імені Пирогова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 46°33′39″ пн. ш. 30°43′34″ сх. д. / 46.560917° пн. ш. 30.726333° сх. д. / 46.560917; 30.726333

Вигляд на санаторій "Куяльник" і Куяльницький лиман

Клінічний санаторій імені Пирогова, також Санаторій Куяльник, Курорт Куяльник — відомий грязьовий курорт, заснований 1833 року. У 1833-34 роках було збудовано першу, дерев'яну водогрязелікувальницю. Засновником курорту вважається лікар Ераст Андрієвський.

Історія[ред.ред. код]

Пам'ятник лікарю Ерасту Андрієвському на території санаторія

Землі між Куяльницьким та Хаджибейським лиманами на початку 19 ст. належали генерал-майору князю Жевахову. Лікар з Одеси Ераст Андрієвський, сам прихильник лікування грязями, умовив міську владу створити санаторій. На кошти міста Одеси було придбано частку земель князя Жевахова, де розпочали будівництво грязелікарень. З 1833 р. будівельними роботами керував архітектор Кошелєв. Перші споруди курорту були дерев'яними.

Бурхливий розвиток курорту припав на 70-80 ті роки XIX ст. коли тут було закладено багато приватних дач та пансіонатів. У 1873 р. залізничний вокзал Одеси поєднали з курортом окремою залізницею.

Лікар Андрієвський залишив Одесу. В 1898 році на курорті йому встановлено пам'ятник роботи архітектора М.К.Толвінського та скульптора Б.В.Едуардса.

У 1890 році коштом міста Одеси було розпочато будівництво міського лиманолікувального закладу в камені. Вже 1892 року він почав працювати, було проліковано 1000 хворих, а наступного, 1893 року будівництво було завершено.

Будівництво і існування до 1917 р.[ред.ред. код]

Курорт Куяльник (грязелікувальниця), вигляд з гори. Хромолітографія, 1890-1900  роки.

Кошторисна вартість будівництва в 300000 рублів сріблом була значно перевищена і будівництво обійшлось в півмільйона рублів. Дуже вдале архітектурне (арх. Толвінський Микола Костянтинович) та технічне рішення вивели цю споруду на рівень найкращих в Європі та в Російській імперії лікувальниць. На рубежі XIX-XX віків всі санаторії та дачі курорту, що простягнулися вздовж Жевахової гори на кілька кілометрів, могли одночасно розмістити близько 7000 осіб. В сезон до курорту щогодини прибувало два поїзди зі станцій Одеса-порт та із залізничного вокзалу. На курорті була влаштована кінна залізниця, майже на 30 га розплановано парк (втрачений внаслідок затоплення території курорту після підриву у 1941 році радянськими військами дамби на Хаджибейському лимані), великий курзал. В 1914 році була зведені підпірні стіни та облаштований новий в'їзд на курорт із Жевахової гори, куди для огляду була також збудовані сходи.

Радянський період історії[ред.ред. код]

У 1920-ті роки курорт відновив роботу. Завдяки розробкам Одеських курортологів на Куяльнику була запроваджена нова технологія грязелікування, яка згодом набула поширення у всьому Радянському Союзі, що дозволило значно збільшити кількість пролікованих. В 70-80-ті роки XX століття велась інтенсивна забудова курорту, було зведено три санаторії на 3 тисячі місць, великий палац культури та курортну поліклініку.

За часів незалежності України[ред.ред. код]

Вигляд на санаторій з салища Шевченко, Одеса

На сьогодні на курорті функціонує Клінічний санаторій ім. Пирогова, що належить до профспілкових закладів (ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»). На курорті традиційно лікують захворювання хребта та суглобів, нервової системи та статевих органів, як жінок так і чоловіків. Лиманотерапія з успіхом застосовується також у лікуванні захворювань шкіри, зокрема, псоріазу. Для лікування застосовуються мулово-сульфідні грязі, ропа Куяльницького лиману та два типа мінеральної води: з джерела палеогенового горизонту для зовнішнього застосування, а в бюветі курорту для внутрішнього вжитку використовується мінеральна вода Сарматського горизонту Куяльницького родовища.

Курорт періодами занепадав через використання лиману для видобутку солі ще в середині 19 ст. Частина стародавніх кам'яних споруд і нині перебуває в покинутому та занедбаному стані.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]