Відмінності між версіями «Санта-Клаус»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Скасовано останнє редагування (109.86.139.136) і відновлено версію 26214895 InternetArchiveBot)
 
(Не показано 4 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 34: Рядок 34:
 
З американським Сантою ведеться боротьба в Росії, розпочата ще радянською владою у [[1940-ві|1940-х]] роках.
 
З американським Сантою ведеться боротьба в Росії, розпочата ще радянською владою у [[1940-ві|1940-х]] роках.
   
На рубежі [[XX століття|ХХ]] — [[XXI століття|XXI ст.]] спочатку в [[Німеччина|Німеччини]], [[Австрія|Австрії]] і [[Швейцарія|Швейцарії]], а потім у [[Східна Європа|Східній Європі]] розгорнулася кампанія, що закликає ігнорувати ''Санта-Клауса'' як втілення комерціалізації щодо релігійної події. У грудні [[2002]] р. видавництво «''Daily Telegraph''» писало, що в [[Словаччина|Словаччині]] й [[Чеська Республіка|Чеській Республіці]] [[Католицька Церква]] видала офіційні [[рескрипт]]и із закликом «заборонити» ''Санта-Клауса''. Натомість, у [[Чехія|Чехії]] й [[Словаччина|Словаччині]] подарунки на [[Різдво Христове|Різдво]] приносить ''Єжішек'' (новонароджений Ісусик). Не «можна допустити, щоб ця особа замінила собою [[Ісус Христос|Ісуса]]», — заявила словацькій газеті «''Pravda''» Маріан Ґавенда, оголосивши точку зору вказаної церкви. «Санта-Клаус є комерціалізацією Різдва. Церква зовсім не проти того, щоб люди купували подарунки як такі, але подарунок не повинен підмінити собою нашу любов один до одного, і саме любов — суть цього святкування. Давайте не допустимо, щоб у нас вкрали Христа». У німецькомовних країнах друкувалися наклейки «Зона, вільна від Санта-Клауса», а на вулицях роздавали брошури, які по-протестантські нагадували, що традиційний розносник подарунків — ''Christkind'', Немовля [[Христос]], а зовсім не білобородий, у червоному каптані [[Імміграція|іммігрант]] з Америки.
+
На рубежі [[XX століття|ХХ]] — [[XXI століття|XXI ст.]] спочатку в [[Німеччина|Німеччини]], [[Австрія|Австрії]] і [[Швейцарія|Швейцарії]], а потім у [[Східна Європа|Східній Європі]] розгорнулася кампанія, що закликає ігнорувати ''Санта-Клауса'' як втілення комерціалізації щодо релігійної події. У грудні [[2002]] р. видавництво «''Daily Telegraph''» писало, що в [[Словаччина|Словаччині]] й [[Чеська Республіка|Чеській Республіці]] [[Католицька Церква]] видала офіційні [[рескрипт]]и із закликом «заборонити» ''Санта-Клауса''. Натомість, у [[Чехія|Чехії]] й [[Словаччина|Словаччині]] подарунки на [[Різдво Христове|Різдво]] приносить ''Єжішек'' (новонароджений Ісусик). Не «можна допустити, щоб ця особа замінила собою [[Ісус Христос|Ісуса]]», — заявила словацькій газеті «''Pravda''» Маріан Ґавенда, оголосивши точку зору вказаної церкви. «Санта-Клаус є комерціалізацією Різдва. Церква зовсім не проти того, щоб люди купували подарунки як такі, але подарунок не повинен підмінити собою нашу любов один до одного, і саме любов — суть цього святкування. Давайте не допустимо, щоб у нас вкрали Христа». У німецькомовних країнах друкувалися наклейки «Зона, вільна від Санта-Клауса», а на вулицях роздавали брошури, які по-протестантськи нагадували, що традиційний розносник подарунків — ''Christkind'', Немовля [[Христос]], а зовсім не білобородий, у червоному каптані [[Імміграція|іммігрант]] з Америки.
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 57: Рядок 57:
 
|рік =2005
 
|рік =2005
 
|частина =Санта-Клаус
 
|частина =Санта-Клаус
  +
|chapterurl =https://www.lingvolive.com/en-us/translate/uk-uk/Санта-клаус
|chapterurl =http://ukrainian_explanatory.academic.ru/160516
 
 
}}</ref>
 
}}</ref>
 
<ref name=Zhaivoronok_2004>{{книга
 
<ref name=Zhaivoronok_2004>{{книга
Рядок 86: Рядок 86:
 
[[Категорія:Новий рік]]
 
[[Категорія:Новий рік]]
 
[[Категорія:Різдвяні персонажі]]
 
[[Категорія:Різдвяні персонажі]]
  +
[[Категорія:Святий Миколай]]

Поточна версія на 13:41, 24 грудня 2020

Санта-Клаус

Са́нта-Кла́ус[1][2][3] — різдвяний персонаж в західних країнах. Його ім'я походить від імені Святого Миколая (сейнт Ніколас). До Америки його занесли переселенці-голландці, котрі на Батьківщині відзначають свято Сінтер Клаас 6 грудня[4] (за юліанським календарем +13 = 19 грудня).

З часом нідерландська назва Святого Миколая дещо спростилася і видозмінилася на Санта-Клаус, а його часове відзначення затерлося та злилося з Різдвяними святами. Мабуть, звідси походить американська традиція дарувати подарунки саме на Різдво.

Образ Санта-Клауса[ред. | ред. код]

Сучасного Санту придумав у 1823 році Клемент Кларк Мур. Власне Мур у поемі «A Visit From Saint Nicholas», більше відомій як «The Night Before Christmas» (Ніч перед Різдвом), першим зобразив Санта-Клауса як життєрадісного немолодого ельфа. Поет також запряг у сани Санта-Клауса північних оленів[5].

Теперішній Санта-Клаус — це веселий дідусь з білою бородою та в червоному тулупі з червоним капелюхом. Він літає у повітрі на казкових оленях та влазить через димарі до будинків, щоб дарувати дітям і дорослим подарунки. Теперішнім образом Санти послужив рекламний персонаж компанії Кока-Кола, який так сподобався дітям своїм виглядом, що саме цей персонаж став основою для створення всесвітньовідомого Санта-Клауса.

У Радянському Союзі з'являється образ Діда Мороза, що був «запозичений» з-за кордону через свою шалену популярність у дітей. В радянські часи образом Діда Мороза керівники компартії намагались стерти образ християнського Святого Миколая.

Ілюстрація Томаса Наста, який з Клементом Кларком допомагав створювати сучасний образ Санта-Клауса (1881).

Олені Санта-Клауса[ред. | ред. код]

Санта-Клаус з оленями

Прийнято вважати, що пересувається Санта-Клаус на санях, запряжених оленями:

  1. Дешер («Стрімкий»),
  2. Денсер («Танцюрист»),
  3. Пренсер («Гарцюючий»),
  4. Віксен («Злісний»),
  5. Комет («Комета»),
  6. Кюпід («Купідон»),
  7. Рудольф (від нім. Та голланд. «Грім») і
  8. Бліксем (від гол. «Блискавка»).

Кампанія проти Санта-Клауса[ред. | ред. код]

У XVI ст. Лютеранська реформація скасувала шанування святих, у тому числі й день пам'яті Святого Миколая. Особливо люто спогади про нього викорінювали в Голландії, де у присутності дітей урочисто спалювали образ святого на багаттях. У день пам'яті св. Миколая заборонено було випікати пряники й робити подарунки дітям. Протестанти оголосили святителеві справжню війну. Але святий і його свято були настільки популярні, що завдання примусити забути його було неможливим. Люди стали шанувати його таємно. У Голландії ім'я святого — Saint Nicholas стали вимовляти як Sinter Klaas.

Побачивши, що заборонні заходи не приносять бажаного результату, протестанти вирішили перенести дарування подарунків дітям на Різдво, але при цьому ім'я святителя прагнули викреслити з пам'яті. Збереглося письмове напучення одного з протестантських пасторів XVII ст., що докоряє батькам, які дарують на Різдво подарунки своїм дітям від імені Святого Миколая: «Ви акцентуєте увагу дітей на імені святого, тоді як ми знаємо, що не св. Миколай, а Немовля Христос подає нам все благе для душі й тіла, і Він один, до кого ми повинні звертатися».

З американським Сантою ведеться боротьба в Росії, розпочата ще радянською владою у 1940-х роках.

На рубежі ХХ — XXI ст. спочатку в Німеччини, Австрії і Швейцарії, а потім у Східній Європі розгорнулася кампанія, що закликає ігнорувати Санта-Клауса як втілення комерціалізації щодо релігійної події. У грудні 2002 р. видавництво «Daily Telegraph» писало, що в Словаччині й Чеській Республіці Католицька Церква видала офіційні рескрипти із закликом «заборонити» Санта-Клауса. Натомість, у Чехії й Словаччині подарунки на Різдво приносить Єжішек (новонароджений Ісусик). Не «можна допустити, щоб ця особа замінила собою Ісуса», — заявила словацькій газеті «Pravda» Маріан Ґавенда, оголосивши точку зору вказаної церкви. «Санта-Клаус є комерціалізацією Різдва. Церква зовсім не проти того, щоб люди купували подарунки як такі, але подарунок не повинен підмінити собою нашу любов один до одного, і саме любов — суть цього святкування. Давайте не допустимо, щоб у нас вкрали Христа». У німецькомовних країнах друкувалися наклейки «Зона, вільна від Санта-Клауса», а на вулицях роздавали брошури, які по-протестантськи нагадували, що традиційний розносник подарунків — Christkind, Немовля Христос, а зовсім не білобородий, у червоному каптані іммігрант з Америки.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гудима Н. В. Функціонування іншомовних назв осіб у лексичній системі сучасної української мови // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. — 2011. — Вип. 24 (63). — С. 389-394.
  2. Санта-Клаус // Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — Київ : Перун, 2005.
  3. Жайворонок В. В. Велика чи мала літера?. — Київ : Наукова думка, 2004.
  4. 6 грудня — день смерті Святого Миколая
  5. Clement Clarke Moore. A Visit from St. Nicholas

Посилання[ред. | ред. код]