Відмінності між версіями «Саспенс»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Категоризація)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Саспе́нс''' ({{lang-en|suspénse}} — невизначеність, неспокій, тривога очікування, призупинення; від {{lang-la|suspendere}} — підвішувати) у сенсі [[Альфред Гічкок|Альфреда Гічкока]] — жанр [[кінематограф]]у. Створення автором особливого стану [[хвилювання]], [[Тривога|тривоги]], [[напруження]], який постійно наростає, робить глядача наче учасником подій, що розгортаються у [[фільм]]ах.
+
'''Саспе́нс''' ({{lang-en|suspénse}} — невизначеність, неспокій, тривога очікування, призупинення; від {{lang-la|suspendere}} — підвішувати) у сенсі [[Альфред Гічкок|Альфреда Гічкока]] у [[кінематограф|кінематографі]] один з методів, інструмент драматургії для руху сюжету, що створює атмосферу тривожної невизначеності, напруженого очікування, острах невідомого, передчуття чогось жахливого.
   
Cаспенс використовується як важливий прийом драматургії у кіно, виставах, художніх творах, але особливо притаманний детективам, трилерам, [[Фільм жахів|фільмам жаху]]. Атмосфера саспенсу створюється поєднанням різних прийомів, зокрема особливостями знімання (незвичні кути, ефект «підглядання»), музикою та звуками (нервовий, розірваний ритм, незвичні інструменти, шуми), антуражем кадру (незвичність оточення, підкреслення тривожних деталей), а також грою акторів і режисурою<ref>Миславський В.&nbsp;Н.&nbsp;Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми.&nbsp;— Харків: Харківський музей міської садиби, 2007.&nbsp;— 328 с. </ref>. У значній частині творів саспенс-сцени передують [[скример]]у.
+
Cаспенс використовується як важливий прийом драматургії не тільки у кіно, а у виставах, художніх творах, але особливо притаманний детективам, трилерам, [[Фільм жахів|фільмам жаху]]. Атмосфера саспенсу створюється поєднанням різних прийомів, зокрема особливостями знімання (незвичні кути, ефект «підглядання»), музикою та звуками (нервовий, розірваний ритм, незвичні інструменти, шуми), антуражем кадру (незвичність оточення, підкреслення тривожних деталей), а також грою акторів і режисурою<ref>Миславський В.&nbsp;Н.&nbsp;Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми.&nbsp;— Харків: Харківський музей міської садиби, 2007.&nbsp;— 328 с. </ref>. У значній частині творів саспенс-сцени передують [[скример]]у.
   
 
Майстром саспенсу, окрім Альфреда Гічкока, вважається також італійськіий кінорежисер [[Мікеланджело Антоніоні]].
 
Майстром саспенсу, окрім Альфреда Гічкока, вважається також італійськіий кінорежисер [[Мікеланджело Антоніоні]].

Поточна версія на 17:44, 4 жовтня 2020

Саспе́нс (англ. suspénse — невизначеність, неспокій, тривога очікування, призупинення; від лат. suspendere — підвішувати) у сенсі Альфреда Гічкока у кінематографі один з методів, інструмент драматургії для руху сюжету, що створює атмосферу тривожної невизначеності, напруженого очікування, острах невідомого, передчуття чогось жахливого.

Cаспенс використовується як важливий прийом драматургії не тільки у кіно, а у виставах, художніх творах, але особливо притаманний детективам, трилерам, фільмам жаху. Атмосфера саспенсу створюється поєднанням різних прийомів, зокрема особливостями знімання (незвичні кути, ефект «підглядання»), музикою та звуками (нервовий, розірваний ритм, незвичні інструменти, шуми), антуражем кадру (незвичність оточення, підкреслення тривожних деталей), а також грою акторів і режисурою[1]. У значній частині творів саспенс-сцени передують скримеру.

Майстром саспенсу, окрім Альфреда Гічкока, вважається також італійськіий кінорежисер Мікеланджело Антоніоні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Миславський В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми. — Харків: Харківський музей міської садиби, 2007. — 328 с.