Сахновщина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
смт Сахновщина
Sahnovshina gerb.gif Sahnovshina prapor.png
Герб Сахновщини Прапор Сахновщини
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Сахновщинський район
Рада Сахновщинська селищна рада
Код КОАТУУ: 6324855100
Облікова картка Сахновщина 
Основні дані
Засноване на початку XIX сторіччя
Статус з 1938 року
Площа 9,22 км²
Населення 7307 (01.01.2017)[1]
Густота 935,47 осіб/км²
Поштовий індекс 64501
Телефонний код +380 5762
Географічні координати 49°09′00″ пн. ш. 35°52′24″ сх. д. / 49.15000° пн. ш. 35.87333° сх. д. / 49.15000; 35.87333Координати: 49°09′00″ пн. ш. 35°52′24″ сх. д. / 49.15000° пн. ш. 35.87333° сх. д. / 49.15000; 35.87333
Висота над рівнем моря 163 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Сахновщина
До обл. центру:
 - залізницею: 147 км
 - автошляхами: 155 км
Селищна влада
Адреса 64501, Харківська обл., Сахновщинський р-н, смт Сахновщина, вул. Поштова, 3
Голова селищної ради Сидоренко Віктор Володимирович
Карта
Сахновщина. Карта розташування: Україна
Сахновщина
Сахновщина
Сахновщина. Карта розташування: Харківська область
Сахновщина
Сахновщина
Сахновщина. Карта розташування: Сахновщинський район
Сахновщина
Сахновщина

Commons-logo.svg Сахновщина у Вікісховищі

Сахнóвщина — селище міського типу, центр Сахновщинського району Харківської області, 8625 мешканців. (2001). Харчова промисловість.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Сахновщина знаходиться в місці витоків річок Вошива і Сугарь. До селища прилягають села Івано-Слиньківка, Гришівка і Новоолександрівка. Через селище проходять автомобільні дороги Т 2109, Т 2120 і залізниця, станція Сахновщина.

Назва[ред.ред. код]

У багатьох історичних нарисах про Сахновщину написано, що назва походить від прізвища землевласника Сахновського. Спершу назву «Сахновщина» отримала залізнична станція, а згодом і населений пункт.

Історія[ред.ред. код]

Сахновщина заснована на початку XIX сторіччя як хутір Кобилячин (Кобилячка) Костянтиноградського повіту Полтавської губернії переселенцями з Кобеляцького повіту цієї ж губернії. Під час будівництва залізниці Костянтиноград — Лозова (1897–1900) Сахновщина перетворилася на залізничне селище. Дістала назву від прізвища поміщика Сахновського, на землях якого була збудована однойменна залізнична станція[2][3].

За переписом 1910 року, у Сахновщині було 877 жителів, яким належало лише 326 десятин землі, що розподілялися досить нерівномірно. Основними ж земельними багатствами (до 7 тис. десятин) володів поміщик Сахновський [4].

В 1938 році отримала статус селище міського типу.

Third Battle of Kharkov sector.png

Радянські війська відійшли з Сахновщини 6/9 жовтня 1941 року.[5] Тимчасово звільнена у лютому 1943 року під час Харківської наступальної операції 1943 року. Звільнена 16/18 вересня 1943.[6]

У січні 1942 року, під час Барвенково-Лозівської операції, Сахновщина деякий час знаходилася у районі боїв. Був наступ на Красноград, звільнена Лозова, і з кінця січня до середини 1942 року територія під контролем радянських військ знаходилася на 30-40 кілометрів на схід від Сахновщини, по лінії Балаклія - Лозова.

Економіка[ред.ред. код]

  • Сахновщинський молокозавод, ЗАТ.
  • Сахновщинський завод продтоварів, ТОВ.
  • Сахновщинський елеватор.
  • Сахновщинський маслозавод.
  • Сахновщинська харчосмакова фабрика.
  • Сахновщинський хлібозавод.

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Сахновщинська гімназія.
  • Школа.
  • Сахновщинська центральна районна лікарня.
  • Сахновщинський будинок творчості.
  • Сахновщинська дитяча музична школа.

Преса[ред.ред. код]

З 10 грудня 1930 року (з перервою у 1941-44) у Сахновщині виходить районна газета, яка у 1930-63 мала назву «Комунар», а з 2 квітня 1963 називається «Колос»[7].

У 2011 році голова Сахновщинської районної ради Харківської області Володимир Прядко зайняв третє місце у складеному НСЖУ списку найбільших ворогів преси в Україні: користуючись тим, що райрада є одним з співзасновників газети «Колос», фактично розпочав процедуру ліквідації юридичної особи — редакції, без рішення одного з співзасновників — трудового колективу[8][9].

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Свято-Покровський храм

Видатні люди[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. А. П. Коваль. Знайомі незнайомці. Походження назв поселень України. «Либідь», Київ, 2001, 304 с. — с. 269
  3. Сахновщина и сахновщане. История края
  4. Список населених місць Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, стор. 23; Росія. Повний географічний опис нашої батьківщини, т. 7, стор. 399.
  5. 6 армия своим левым крылом отошла на фронт Сахновщина, Чернявщина, Преображенка / Боевой приказ командующего войсками 12-й армии № 008/оп на отвод фланговых соединений армии, 21.45 9.10.41
  6. Історична довідка
  7. Комунар (Сахновщина)
  8. Журналісти склали список найбільших ворогів ЗМІ: лідирує Ян Табачник // ТСН, 28 квітня 2011
  9. Відкритий лист голови Національної спілки журналістів України Президенту України В. Ф. Януковичу. Ігор Лубченко, для «Телекритики» 30-05-2011