Відмінності між версіями «Святе (Підкарпатське воєводство)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (Виправлення дрібних огріхів заливки)
 
Рядок 53: Рядок 53:
   
 
В липні [[1944]] року радянські війська оволоділи цією територією. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За [[Люблінська угода|Люблінською угодою]] від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, селяни гуртувались в загони УПА і [[Самооборонні Кущові Відділи|відділи самооборони]]. Українців добровільно-примусово [[Виселення українців з Польщі до УРСР|виселяли в СРСР]] (939 осіб&nbsp;— 273 родини)<ref>[http://www.archivelviv.gov.ua/materials/publications/articles/novi-dzherela-pro-pereselennya/ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)]</ref>. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в [[1947]] році під [[Етнічна чистка|етнічну чистка]] під час проведення [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]] і було депортовано на [[повернені території|понімецькі землі]] у західній та північній частині польської держави, що до [[1945]] належали [[Третій Рейх|Німеччині]]<ref>[http://lemky.com/244-operaciyi-visla-spisok-viselenikh-u-khodi.html Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль]</ref>. В хати виселених українців поселені поляки.
 
В липні [[1944]] року радянські війська оволоділи цією територією. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За [[Люблінська угода|Люблінською угодою]] від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, селяни гуртувались в загони УПА і [[Самооборонні Кущові Відділи|відділи самооборони]]. Українців добровільно-примусово [[Виселення українців з Польщі до УРСР|виселяли в СРСР]] (939 осіб&nbsp;— 273 родини)<ref>[http://www.archivelviv.gov.ua/materials/publications/articles/novi-dzherela-pro-pereselennya/ Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)]</ref>. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в [[1947]] році під [[Етнічна чистка|етнічну чистка]] під час проведення [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]] і було депортовано на [[повернені території|понімецькі землі]] у західній та північній частині польської держави, що до [[1945]] належали [[Третій Рейх|Німеччині]]<ref>[http://lemky.com/244-operaciyi-visla-spisok-viselenikh-u-khodi.html Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль]</ref>. В хати виселених українців поселені поляки.
 
 
[[Адміністративний поділ Польщі в 1975-1998|У 1975—1998 роках]] село належало до [[Перемишльське воєводство|Перемишльського воєводства]].
 
[[Адміністративний поділ Польщі в 1975-1998|У 1975—1998 роках]] село належало до [[Перемишльське воєводство|Перемишльського воєводства]].
  +
 
== Церква св. Параскеви ==
  +
В селі стояла дерев’яна церква з [[1806]] року. Під час Першої світової війни російське військо програло тут бій і 34,000 російських солдатів попало в австрійський полон. Під час цих боїв церква була знищена.<ref>''Іванусів О.'' Церква в руїні. – St. Catharines, 1987, с. 221.</ref> На її місці у 1932 році було споруджено нову споруду, муровану із куполом, котра стала домінантою навколишньої місцевості, сформованої долиною Сяну. Після виселення українців використовується під костел.
   
 
== Демографія ==
 
== Демографія ==
Рядок 64: Рядок 66:
 
}}
 
}}
   
== Церква ==
 
В 1932&nbsp;р. була збудована мурована церква [[Свята Параскева П'ятниця|св. Вмч. Параскеви]] взамін попередньої церкви з 1906&nbsp;р., зруйнованої під час війни.
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Поточна версія на 22:17, 11 липня 2019

Село
Святе
пол. Święte


Координати 49°55′ пн. ш. 22°51′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 22.850° сх. д. / 49.917; 22.850Координати: 49°55′ пн. ш. 22°51′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 22.850° сх. д. / 49.917; 22.850

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Радимно
Населення 1052 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-555
Автомобільний код RJA
SIMC 0609988
GeoNames 757601
Святе. Карта розташування: Польща
Святе
Святе
Святе (Польща)
Святе. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Святе
Святе
Святе (Підкарпатське воєводство)

Святе (пол. Święte) — давнє українське село в Польщі, в гміні Радимно Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1052 особи (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

У 1340—1772 рр. село входило до Перемишльської землі Руське воєводства.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1860 р. повз село прокладена Галицька залізниця імені Карла Людвіга. У 1880 році село належало до Ярославського повіту, нараховувало 146 будинків і 717 жителів, 739 були греко-католиками, 16 — римо-католиками, а 51 — юдеями.[2] Місцева греко-католицька парафія належала до Ярославського деканату Перемишльської єпархії.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ярославського повіту Львівського воєводства, гміна Радимно. На 1 січня 1939-го в селі з 1940 жителів було 420 українців, 1470 поляків, 50 євреїв[3], місцева греко-католицька парафія належала до Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.

В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, селяни гуртувались в загони УПА і відділи самооборони. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР (939 осіб — 273 родини)[4]. Українське населення села, якому вдалося уникнути вивезення до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистка під час проведення Операції «Вісла» і було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[5]. В хати виселених українців поселені поляки. У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Церква св. Параскеви[ред. | ред. код]

В селі стояла дерев’яна церква з 1806 року. Під час Першої світової війни російське військо програло тут бій і 34,000 російських солдатів попало в австрійський полон. Під час цих боїв церква була знищена.[6] На її місці у 1932 році було споруджено нову споруду, муровану із куполом, котра стала домінантою навколишньої місцевості, сформованої долиною Сяну. Після виселення українців використовується під костел.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 539 137 346 56
Жінки 513 107 282 124
Разом 1052 244 628 180


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Święte 6 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1890. — T. XI : Sochaczew — Szlubowska Wola. (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
  4. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
  6. Іванусів О. Церква в руїні. – St. Catharines, 1987, с. 221.
  7. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.