Свято-Успенський кафедральний собор (Володимир-Волинський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Успенський кафедральний собор
Вп вл вол успенский собор.jpg
Успенський собор
50°50′29″ пн. ш. 24°19′14″ сх. д. / 50.84139° пн. ш. 24.32056° сх. д. / 50.84139; 24.32056Координати: 50°50′29″ пн. ш. 24°19′14″ сх. д. / 50.84139° пн. ш. 24.32056° сх. д. / 50.84139; 24.32056
Тип споруди церква і церква східної традиції
Розташування Україна УкраїнаВолодимир-Волинський
Архітектор Павло Гіжицький, Котов Г. І.
Засновник Мстислав II Ізяславич
Поч. будівництва 1156
Кін. будівництва 1160
Належність УПЦ МП
Епонім Вознесіння Діви Марії
Свято-Успенський кафедральний собор (Володимир-Волинський). Карта розташування: Волинська область
Свято-Успенський кафедральний собор (Володимир-Волинський)
Свято-Успенський кафедральний собор (Володимир-Волинський) (Волинська область)
Свято-Успенський кафедральний собор у Вікісховищі?

Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці у Володимирі-Волинському — православний (УПЦ МП) храм у місті Володимир-Волинський Волинської області, кафедральний собор Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП. Храм є пам'яткою сакральної архітектури XII століття.

Історія

Храм збудований за часів волинського князя Мстислава II Ізяславича у 1160 році. Стіни храму гармонійно розчленовані арками на півколонках; мав фрескові розписи; перебудований у XVIII столітті. Загальний вигляд маєстатично-монументальний, незважаючи на не надто вдалу перебудову, виконану у 18961900 роках архітекторами А. Праховим і Г. Котовим.

1156 року правнук Володимира II Мономаха, Мстислав II Ізяславич, котрий був удільним князем у Володимирі, а пізніше великим Київським князем, збудував новий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Освячення храму було після розпису в 1160 році. Після освячення храм став кафедральним, продовжуючи історію першої єпископської кафедри Волинської єпархії, заснованої на цих землях у 992 році. На честь 1000-ліття Волинської єпархії поблизу собору у 1992 році встановлено пам'ятний хрест. Собор був усипальницею князів, бояр і єпископів. Під храмом є 6 великокнязівських, 2 єпископські і багато гробниць знатних осіб. Тут похований і будівничий храму князь Мстислав II. Він був розорений полчищами Батия і знову відновлений. У першій половині XV ст. спустошений, наприкінці століття стараннями Володимирського єпископа Васіана відбудований.

У 1596 році, коли Володимирський єпископ Іпатій Потій прийняв унію, храм став унійним. Під час пожежі 1683 році, яка спустошила все місто, собор дуже постраждав і був відновлений лише в 1753 році. У 1772 році собор прийшов у запустіння. Використовувався як «казенний магазин» (склад). На 1829 році він перетворився на суцільну руїну — обвалились склепіння і купол. Своїм відродженням собор завдячує турботам відкритого в грудні 1887 року у Володимирі-Волинському Свято-Володимирського братства, яке поставило перед собою релігійно-просвітницькі і церковно-упоряджувальні завдання. У 1896 році був прийнятий проект «реставрації» храму архітектора Котова І. Г. У 18961900 роках собор перебудований у псевдовізантійському стилі. Освячення оновленого храму перетворилось у всенародне свято. Успенський собор є пам'яткою давньоруського зодчества. Розташований він у самому центрі міста Володимира-Волинського поруч з древніми міськими валами. Разом з єпископським будинком і дзвіницею складає своєрідний комплекс так званого «замочку» — укріпленої резиденції волинських єпископів. Кам'яний, шестистовпний, хрестокупольний, трьохнавний, трьохапсидний, однокупольний. Його архітектурні форми прості і лаконічні. Фасади розчленовані пілястрами і напівколонами, прикрашені аркатурним поясом.

Успенський собор (Мстиславів храм) (1156 рік) є пам'яткою архітектури України, входить до державного реєстру Національного культурного надбання (реєстраційний номер № 803) і охороняється державою.

Собор є кафедральним у Володимир-Волинській єпархії УПЦ МП.

11 травня 2010 році виповнилося 850 років з дня спорудження собору. В місті відбулися урочистості, які очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир.

Святині

  • «Братська» ікона Божої Матері;
  • Шанована Почаївська ікона Божої Матері;
  • Древній Хрест-Голгофа (14 століття);
  • Ковчег з часткою мощей священномученика Фаддея (Успенського), архієпископа Тверського, єпископа Володимир-Волинського[1].

Галерея

Примітки

Див. також

Джерела та література

Посилання