Священна корова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Корова вшановується як священна тварина в індуїзмі, джайнізмі, зороастризмі, також шанувалася раніше в Стародавньому Єгипті, Стародавній Греції і Стародавньому Римі. Вживання яловичини і навіть забій корів в індуїзмі є табу. Через це табу виник фразеологізм «священна корова» — той, хто володіє правовим імунітетом.

В індуїзмі[ред. | ред. код]

Файл:CowHA.jpg
Корови споконвіку шануються індусами як матір і уособлюють багатство, чесноту і достаток.

Корова традиційно шанується в індуїзмі як священна тварина. Вона уособлює достаток, чистоту, святість і розглядається як саттвічна (милостива) тварина. Також як і мати Земля, корова є символом принципу безкорисливого жертвування. Так як корова дає молоко і поживні молочні продукти, які служать одним з важливих елементів вегетаріанського харчування, індуїсти шанують її як материнську фігуру. Бик, в свою чергу, виступає як символ дхарми.

Історично, корова завжди ототожнювалася з варною брахманів або священиків і вбивство корови розглядалося як такий же тяжкий злочин, як вбивство брахмана. За часів правління династії Гупта в середині I тисячоліття н. е., вбивство корови каралося стратою. В даний час, в таких країнах як Індія і Непал, де індуїзм сповідує більшість населення, корова знаходиться під захистом держави і користується величезною повагою. Захист корів і відмова від вживання яловичини в їжу традиційно є невід'ємною частиною індуїзму.

Корова в індуїзмі також асоціюється з різними дівами і формами Бога. Зокрема з Шивою, який їздить на бику Нанді, з Індрою, який тісно пов'язаний з коровою Камадхену, яка виконує бажання, і с Крішною — який провів своє дитинство як пастушок корів і телят під Вріндаваною.

Санскритська термінологія[ред. | ред. код]

На санскриті, для позначення корови зазвичай використовується слово го, родинне англійському cow і латинському bos . Обидва терміни, як і російське говядина, походять від праіндоєвропейської основи *gwous}. Велика рогата худоба на санскриті називається словом пашу, від праіндоєвропейської * peḱu-. Інші санскритські слова, це дхену для корови і укс для бика.

Молочних корів також називають а-гхнья «та, яку не можна вбивати».[1] Згідно визначеному тлумаченню термінології, використовуваної у відношенні корови, можна зробити висновок про те, що історично корова перебувала під захистом.

Рельєфне зображення бика в Махабаліпурамі.

Походження[ред. | ред. код]

Традиція шанування корів і заборони на їх вбивство сягає своїм корінням в ведійську релігію. В «Дхарма-сутрах», Васішта, Гаутама і Апастамбха забороняють вживання в їжу м'яса корів, а в «Баудхаяні» визначаються різні види покарання за їх вбивство (причому вбивство биків карається більш строго). Заборона на вбивство молочних корів згадується в «Ріг-веді», «Махабхараті» і «Ману-Смріті».

В ведійській релігії мали місце ритуали жертвопринесення корів. В жертву, однак, приносилися тільки старі і немічні тварини, які таким чином отримували можливість набути новуе тіло в циклі сансари. Пізніше ритуальні брахманичні жертвопринесення корів були заборонені. Вважається, що в епоху Калі-югу (справжню епоху згідно індуїсьтського тимчасового циклу) не існує кваліфікованих брахманів, здатних належним чином проводити жертвопринесення подібного роду.

В ведійській релігії, і в пізніший період, корову шанували можливо й тому, що населення індійського субконтиненту, більшу частину якого складали пастухи і землероби, історично залежало від молока і молочних продуктів та використовувало коров'ячий гній як добриво і паливо. Повсюдно в сучасній Індії, люди використовують коров'ячий гній для самих різних цілей. Дим палаючого гною відганяє комарів та інших комах, а попіл згорілого гною використовується як добриво в сільському господарстві. З цих та інших причин, корова в індуїзмі шанується як материнська фігура «гау-мату».

Індуїзм, або Санатана-дхарма, ґрунтується на понятті всюдисущності Бога, на тому, що початкова і істинна природа всіх живих істот (включаючи тварин птахів, комах і рослини) духовна і вічна. Таким чином, вбивство будь-якої живої істоти є гріхом, оскільки призводить до переривання природного циклу перевтілень і жива істота, через спіткалу його насильницьку смерть, приречена заново народиться в тій же самій формі життя. Історично, навіть Крішна — сама шанована форма або аватара Бога — почитав і захищав корів.

Елемент шанування корів присутній у всіх основних священних писаннях індуїзму, де описується, що коров'яче молоко допомагає пробудити в людині саттвастичні якості. Коров'яче гхі (пряжене масло) повсюдно використовується при проведенні релігійних ритуалів і в обряді приготування їжі (прасада). Коровій послід застосовується як добриво в сільському господарстві. Прийнято вважати, що він має велику очисну силу і тому його також використовують для очищення житла, обмазуючи їм стіни. Дим від коров'ячого посліду є сильним дезинфікуючим засобом. Коров'яча сеча широко застосовується в релігійних ритуалах і в медичних цілях. Панчагав'я — елемент, що володіє найбільшою очисної силою, складається з п'яти продуктів, одержуваних від корови: молока, йогурта, гхі, коров'ячої сечі і посліду. Заборона вживання в їжу коров'ячого м'яса розглядався як перший крок до повного вегетаріанства.

Історичне значення[ред. | ред. код]

В Ведах і Пуранах[ред. | ред. код]

Коровам відводиться значна роль в «Ріг-веді», де в декількох гімнах згадуються 10 тис. корів.[2] В «Ріг-веді» 7.95.2.,а також в 8.21.18 говориться, що в регіоні Сарасваті розливали молоко і гхі, з чого можна зробити висновок, що там розводили корів. В «Ріг-веді» корови часто виступають як уособлення багатства, а також порівнюються з богинями річок, наприклад в 3.33.1.

« Як дві прекрасні корови-матері, які лижуть своїх телят, Віпас і Сутудрі несуть свої води. »

Згідно Ауробіндо, в «Ріг-веді» корови також уособлюють світло або промені.[3] Ауробіндо також звертає увагу на те, що Адіті (верховна пракрити/сила природи) описується як корова, а діви і пуруша (Всевишній) як бик. Sethna 1992: 42 </ref> Наприклад, ведійське божество Індра часто порівнюється з биком.

В «Ріг-веде», річки також часто порівнюються з коровами:

« Корови - священні і є уособленням чесноти. Вони найбільш чисті і володіють найбільшою очисною силою. »

В «Атхарва-веді» тіло корови представлено різними дівами та іншими елементами.

В «Харівамші» Крішна описується як пастушок. Його там часто називають Бала Гопалой — «дитиною, яка захищає корів», або іншим ім'ям, Говінда, яке означає «той, хто приносить радість коровам».

В Пуранах описується, як від богині землі Прітхві у формі корови, різні діви отримували сприятливі субстанції, які служили на благо людей.[4] В пуранічних писаннях корова оголошується матір'ю всієї цивілізації, а молоко — одним з основних продуктів харчування для людей. Подарунок у вигляді корови описується як найкращий дар, який тільки можна піднести.

В Індії XIX—XX століть[ред. | ред. код]

Шанування корів зіграло велику роль в Повстанні сипаїв проти Британської Ост-Індської компанії. Розроблена незадовго перед цим гвинтівка Енфілда з капсульним замком забезпечувалася патронами, зробленими з просоченого салом паперу. Під час зарядки патрон належало скусувати, в той час як в індуїзмі заборонено харчуватися м'ясом корів, а в ісламі свині — нечиста тварина. Хоча підрозділи сипаїв спеціально комплектувалися за змішаним ознакою, це не завадило змові мусульман і індусів. Як виявилося пізніше, кулі просочувалися рослинними оліями.

Наприкінці XIX століття в Північній Індії з'явився рух, який виступив на захист корів, за об'єднання всіх індусів і проведення кордону між індусами і мусульманами шляхом введення заборони на вбивство корів. Це змішання політичних і релігійних цілей призвело до періодичних анти-мусульманським повстань і зіграло помітну роль в розділі Індії в 1947 році.

В вченні Махатми Ганді[ред. | ред. код]

Махатма Ганді також почитав корів.[5] Він говорив: «я поклоняюся їм, і я буду захищати поклоніння їм навіть якщо проти мене виступить весь світ». «Одним з основних елементів індуїзма є захист корів». Як і всі індуїсти, Ганді почитав корову як свою власну матір, називаючи її «матір'ю мільйонів індійського людства». Він говорив: «Коли вмирає наша мати, це означає що потрібно заплатити за похорон і за кремацію. Мати-корова однаково корисна як у живому, так і в мертвому вигляді, коли ми можемо використовувати кожну частину її тіла — її м'ясо, кістки, роги і шкуру. Але, я говорю це не для того, щоб люди використовували її, а для того, щоб показати наскільки велика її любов до нас».

Священні корови в сучасній Індії[ред. | ред. код]

Корова відпочиває на вулиці під Вріндавані, Індія

На сьогоднішній день, в таких країнах як Індія і Непал, де індуси складають більшість населення, коров'яче молоко і молочні продукти продовжують відігравати ключову роль в релігійних обрядах. Повсюдно коровам виявляється найбільша повага — їм дозволяється вільно бродити навіть за найбільш зайнятим вулицями великих міст, таких як Делі. У багатьох місцях в Індії вважається дуже сприятливим знаком дати що-небудь поїсти корові перед сніданком. У багатьох штатах в Індії існує заборона на вбивство корів, за вбивство або поранення корови можна потрапити до в'язниці.

Історично, через заборону на поїдання корів, в індійському суспільстві виникла система, в якій тільки парії вживали в їжу м'ясо убитих корів і використовували їх шкури в шкіряному виробництві.

Вбивство корів обмежується у всіх штатах Індії, за винятком Західної Бенгалії і Керали, де не існує будь-яких обмежень. Корови методично вивозяться на забій в ці регіони, незважаючи на те, що перевозити корів через кордони штатів заборонено індійськими законами.[6] У великих містах, однак, працюють багато приватних боєнь. За даними на 2004 рік, в Індії існувало приблизно 3600 легальних боєнь, а кількість нелегальних оцінювалося в 30 000.[7] Все спроби закрити нелегальні бойні були безуспішними.

В зороастризмі[ред. | ред. код]

Зороастризм є релігією, історично сильно пов'язаною з індуїзмом. Термін «геуш-Урва» означає дух корови і розглядається як душа землі. У «Ахунавайті-гаті», Заратуштра звинувачує деяких своїх братів по вірі в насильстві над коровами.[8] Ахура Мазда просить Заратуштру захищати корів.

На рідній землі Заратуштри і ведійських священиків було широко поширене розведення великої рогатої худоби.[9] У дев'ятій главі «Вендідада» Авести пояснюється очисна сила коров'ячої сечі,[10] яка проголошується там панацеєю від усіх тілесних і духовних недуг. Сеча бика там називається «ніранг» .

В Стародавньому Єгипті[ред. | ред. код]

В Стародавньому Єгипті корова ніколи не приносилася в жертву як інші тварини, бо вважалася священною твариною богині Хатхор, а потім і Ісіди, а в елліністичний період також через грецький міф про Іо, яка мала форму корови.[11]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. VM Apte, Religion and Philosophy, The Vedic Age
  2. Див. «Ріг-веда» 8.1.33; 8.2.41; 8.4.20; 8.5.37; 8.6.47; 8.21.18; 5.27.1; 1.126.3
  3. (РВ 1.92.4; 4.52.5; 7.79.2), Ауродіндо: «Таємниці Вед»; Sethna 1992
  4. Доїння Землі
  5. Compilation of Gandhi's views on Cow Protection. Архів оригіналу за 25 листопад 2011. Процитовано 31 жовтень 2014. 
  6. Rahman, Maseeh. Is Nothing Sacred?. Time Asia. Архів [http: //www-cgi.cnn.com/ASIANOW/time/magazine/2000/0529/india.cows.html оригіналу] за 2009-09-28. Процитовано 2008-02- 25.  Проігноровано невідомий параметр |Date= (можливо, |date=?) (довідка)
  7. Sacred No Longer. Advocates for Animals. Summer 2004. Архів оригіналу за 2012-03-14. Процитовано 2008-02-25. 
  8. Clark, P. 13 Zoroastrianism
  9. Vogelsang, P. 63 The Afghans
  10. P. 72 Some Aspects of Ancient Indian Culture By DR Bhandarkar
  11. P. 57 Analysis and summary of Herodotus, with a synchronistical table of principal events; tables of weights, measures, money, and distances; an outline of the history and geography; and the dates completed from Gaisford, Baehr, etc., by J. Talboys Wheeler By James Talboys Wheeler

Посилання[ред. | ред. код]