Відмінності між версіями «Світлосигнальна система аеродрому»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
м
Рядок 3: Рядок 3:
 
]]
 
]]
 
[[Файл:ALS Львів.jpg|ліворуч|міні|Світлосигнальна система [[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького|Львівського аеропорту]] ([[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]] 31)]]
 
[[Файл:ALS Львів.jpg|ліворуч|міні|Світлосигнальна система [[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького|Львівського аеропорту]] ([[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]] 31)]]
'''Світлосигнальна система аеродрому''' (ССА)&nbsp;призначена для [[Льотчик|пілот]]ів [[Повітряне судно|повітряних суден]] під час здійснення посадки та зльоту і вона є єдиним джерелом візуальної інформації в складних метеоумовах.<ref name="літ.1" />
+
'''Світлосигнальна система аеродрому''' (ССА)&nbsp;призначена для [[Льотчик|пілот]]ів [[Повітряне судно|повітряних суден]] під час здійснення посадки та зльоту і вона є єдиним джерелом візуальної інформації у складних метеоумовах.<ref name="літ.1" />
   
Система забезпечує світлове позначення злітно-посадкової смуги ([[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]]). Пілоти повинні взаємодіяти з вогнями ССА під час посадки та зльоту і ухвалюють рішення про переривання маневру у разі втрати візуального контакту.<ref name="літ.1">Г.&nbsp;О.&nbsp;Павлюк. Аналіз сучасних методів та засобів автоматичного контролю технічного стану елементів світлосигнального обладнання аеродромів. // Електроніка та системи управління&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;2(20).&nbsp;— сс. 133–137.
+
Система забезпечує світлове позначення злітно-посадкової смуги ([[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]]). [[Льотчик|Пілоти]] повинні взаємодіяти з вогнями ССА під час посадки та зльоту і ухвалюють рішення про переривання маневру у разі втрати зорового контакту.<ref name="літ.1">Г.&nbsp;О.&nbsp;Павлюк. Аналіз сучасних методів та засобів автоматичного контролю технічного стану елементів світлосигнального обладнання аеродромів. // Електроніка та системи управління&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;2(20).&nbsp;— сс. 133–137.
 
</ref>
 
</ref>
   
 
Світлосигнальна система [[Аеродром|аеродрому]] є складною та багатоелементною. Правильна робота усіх елементів є обов'язковою умовою створення потрібного рівня безпеки польотів. [[Аеродромний вогонь|Аеродромні вогні]] є головними елементами підсистем ССА, які безпосередньо створюють світлосигнальну картину. У стандартах ІСАО ([[Міжнародна організація цивільної авіації]]) зазначено, що найбільш перспективним напрямком підвищення надійності світлосигнальної системи, є автоматизація контролю усіх елементів і, в першу чергу, аеродромних вогнів як найбільш чисельних, та найменш надійних.<ref name="літ.1" />[[Файл:Сучасна світлосистема.jpg|thumb|Сучасна світлосигнальна [http://www.airfieldgroundlighting.com/ система]]]Для уможливлення нормованого рівня безпеки польотів на етапі візуального пілотування, потрібно, щоб усі вогні були працездатними, а контроль їх технічного стану, обов'язково був автоматизованим. Для будь-якої підсистеми ССА, критерієм відмови треба вважати дві ознаки: кількісну та топологічну, тобто максимально допустиму кількість вогнів, що не працюють у підсистемі та їх взаємне розташування.<ref name="літ.1" />
 
Світлосигнальна система [[Аеродром|аеродрому]] є складною та багатоелементною. Правильна робота усіх елементів є обов'язковою умовою створення потрібного рівня безпеки польотів. [[Аеродромний вогонь|Аеродромні вогні]] є головними елементами підсистем ССА, які безпосередньо створюють світлосигнальну картину. У стандартах ІСАО ([[Міжнародна організація цивільної авіації]]) зазначено, що найбільш перспективним напрямком підвищення надійності світлосигнальної системи, є автоматизація контролю усіх елементів і, в першу чергу, аеродромних вогнів як найбільш чисельних, та найменш надійних.<ref name="літ.1" />[[Файл:Сучасна світлосистема.jpg|thumb|Сучасна світлосигнальна [http://www.airfieldgroundlighting.com/ система]]]Для уможливлення нормованого рівня безпеки польотів на етапі візуального пілотування, потрібно, щоб усі вогні були працездатними, а контроль їх технічного стану, обов'язково був автоматизованим. Для будь-якої підсистеми ССА, критерієм відмови треба вважати дві ознаки: кількісну та топологічну, тобто максимально допустиму кількість вогнів, що не працюють у підсистемі та їх взаємне розташування.<ref name="літ.1" />
Світлосигнальні системи поділяються на ССА вогнів малої інтенсивності та ССА вогнів великої інтенсивності, тобто розрізняються за яскравістю (потужністю) лампочок та кількістю вогнів у системі і використовуються в аеропортах у залежності від категорії аеродрому.
+
Світлосигнальні системи поділяються на ССА вогнів малої інтенсивності та ССА вогнів великої інтенсивності, тобто розрізняються за [[Яскравість|яскравістю]] (потужністю) [[Лампа|лампочок]] та кількістю вогнів у системі і використовуються в [[Аеропорт|аеропортах]], залежно від категорії аеродрому.
   
 
== Структура ==
 
== Структура ==
[[Файл:ALS UKLI.jpg|ліворуч|міні|Лампи світлосигнального обладнання [[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]]10 в [[Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ»|Івано-Франківську]]]]У ССА, зазвичай, входять: вогні наближення (розташовано за межами ЗПС - позначають її вісь, а отже, і напрямок руху повітряного судна), вогні горизонту (містяться перпендикулярно до вісі ЗПС на відстані 150-300 метрів від краю злітної смуги та допомагають пілоту визначити крен літака), вхідні-обмежувальні вогні (біля краю ЗПС), вогні зони приземлення (зазвичай, на відстані 150 метрів від краю злітної смуги з боку посадки [[Повітряне судно|повітряного судна]]), осьові вогні (заглибного виду - монтуються у матеріал ЗПС), посадкові вогні (з боків злітної смуги) та вогні руліжних доріжок (з боків РД). Колір вогнів використовується такий: вогні наближення, горизонтів та посадкові вогні - прозорі; вхідні-обмежувальні вогні, зелено-червоні (зелені показують пілоту під час посадки, що починається ЗПС, а червоні під час злету, що злітна смуга закінчується; вогні останніх 600 метрів ЗПС жовті, а руліжних доріжок - сині. [[Файл:Майбутні ССА.jpg|thumb|Майбутнє світлосигнальних [http://www.osram.com/osram_com/applications/airfield-lighting/runway/index.jsp систем]]]До складу ССА входять також світлові покажчики (табло зі стрілкою напрямку руху повітряного судна, або номером РД), кабельні системи, ізолювальні трансформатори та регулятори яскравості, які в автоматичному режимі підтримують сталий струм у кабельних кільцях і завдяки цьому, забезпечують нормативну яскравість вогнів. Світлосигнальні системи відносяться до особливої групи першої [[Електропостачання|категорії електроспоживачів]], тому їх електроживлення повинно здійснюватися від двох незалежних, обладнаних АВР (автоматичне ввімкнення резерву), джерел електропостачання (двох підстанцій), та одного аварійного джерела (зазвичай, дизель-генератора потрібної потужності).
+
[[Файл:ALS UKLI.jpg|ліворуч|міні|Лампи світлосигнального обладнання [[Злітно-посадкова смуга|ЗПС]]10 в [[Міжнародний аеропорт «Івано-Франківськ»|Івано-Франківську]]]]У ССА, зазвичай, входять: вогні наближення (розташовано за межами ЗПС - позначають її вісь, а отже, і напрямок руху повітряного судна), вогні горизонту (містяться перпендикулярно до вісі ЗПС на відстані 150-300 метрів від краю злітної смуги та допомагають пілоту визначити крен літака), вхідні-обмежувальні вогні (біля краю ЗПС), вогні зони приземлення (зазвичай, на відстані 150 метрів від краю злітної смуги з боку посадки [[Повітряне судно|повітряного судна]]), осьові вогні (заглибного виду монтуються у матеріал ЗПС), посадкові вогні (з боків злітної смуги) та вогні руліжних доріжок (з боків РД). Колір вогнів використовується такий: вогні наближення, горизонтів та посадкові вогні - прозорі; вхідні-обмежувальні вогні, зелено-червоні ([[Зелений колір|зелені]] показують пілоту під час посадки, що починається ЗПС, а [[Червоний колір|червоні]] під час злету, що злітна смуга закінчується; вогні останніх 600 метрів ЗПС [[Жовтий колір|жовті]], а руліжних доріжок [[Синій колір|сині]]. [[Файл:Майбутні ССА.jpg|thumb|Майбутнє світлосигнальних [http://www.osram.com/osram_com/applications/airfield-lighting/runway/index.jsp систем]]]До складу ССА входять також світлові покажчики (табло зі стрілкою напрямку руху повітряного судна, або номером РД), [[Кабельна лінія електропередачі|кабельні]] системи, ізолювальні [[Трансформатор|трансформатори]] та регулятори яскравості, які в автоматичному режимі підтримують сталий [[Електричний струм|струм]] у кабельних кільцях і завдяки цьому, забезпечують нормативну яскравість вогнів. Світлосигнальні системи відносяться до особливої групи першої [[Електропостачання|категорії електроспоживачів]], тому їх електроживлення повинно здійснюватися від двох незалежних, обладнаних АВР (автоматичне ввімкнення резерву), джерел електропостачання (двох підстанцій), та одного аварійного джерела (зазвичай, [[Дизельний генератор|дизель-генератора]] потрібної потужності).
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==

Версія за 08:06, 22 лютого 2018

Світлосигнальна система посадки (аеропорт Миколаїв)
Світлосигнальна система Львівського аеропорту (ЗПС 31)

Світлосигнальна система аеродрому (ССА) призначена для пілотів повітряних суден під час здійснення посадки та зльоту і вона є єдиним джерелом візуальної інформації у складних метеоумовах.[1]

Система забезпечує світлове позначення злітно-посадкової смуги (ЗПС). Пілоти повинні взаємодіяти з вогнями ССА під час посадки та зльоту і ухвалюють рішення про переривання маневру у разі втрати зорового контакту.[1]

Світлосигнальна система аеродрому є складною та багатоелементною. Правильна робота усіх елементів є обов'язковою умовою створення потрібного рівня безпеки польотів. Аеродромні вогні є головними елементами підсистем ССА, які безпосередньо створюють світлосигнальну картину. У стандартах ІСАО (Міжнародна організація цивільної авіації) зазначено, що найбільш перспективним напрямком підвищення надійності світлосигнальної системи, є автоматизація контролю усіх елементів і, в першу чергу, аеродромних вогнів як найбільш чисельних, та найменш надійних.[1]

Файл:Сучасна світлосистема.jpg
Сучасна світлосигнальна система

Для уможливлення нормованого рівня безпеки польотів на етапі візуального пілотування, потрібно, щоб усі вогні були працездатними, а контроль їх технічного стану, обов'язково був автоматизованим. Для будь-якої підсистеми ССА, критерієм відмови треба вважати дві ознаки: кількісну та топологічну, тобто максимально допустиму кількість вогнів, що не працюють у підсистемі та їх взаємне розташування.[1]

Світлосигнальні системи поділяються на ССА вогнів малої інтенсивності та ССА вогнів великої інтенсивності, тобто розрізняються за яскравістю (потужністю) лампочок та кількістю вогнів у системі і використовуються в аеропортах, залежно від категорії аеродрому.

Структура

Лампи світлосигнального обладнання ЗПС10 в Івано-Франківську

У ССА, зазвичай, входять: вогні наближення (розташовано за межами ЗПС - позначають її вісь, а отже, і напрямок руху повітряного судна), вогні горизонту (містяться перпендикулярно до вісі ЗПС на відстані 150-300 метрів від краю злітної смуги та допомагають пілоту визначити крен літака), вхідні-обмежувальні вогні (біля краю ЗПС), вогні зони приземлення (зазвичай, на відстані 150 метрів від краю злітної смуги з боку посадки повітряного судна), осьові вогні (заглибного виду — монтуються у матеріал ЗПС), посадкові вогні (з боків злітної смуги) та вогні руліжних доріжок (з боків РД). Колір вогнів використовується такий: вогні наближення, горизонтів та посадкові вогні - прозорі; вхідні-обмежувальні вогні, зелено-червоні (зелені показують пілоту під час посадки, що починається ЗПС, а червоні під час злету, що злітна смуга закінчується; вогні останніх 600 метрів ЗПС жовті, а руліжних доріжок — сині.

Файл:Майбутні ССА.jpg
Майбутнє світлосигнальних систем

До складу ССА входять також світлові покажчики (табло зі стрілкою напрямку руху повітряного судна, або номером РД), кабельні системи, ізолювальні трансформатори та регулятори яскравості, які в автоматичному режимі підтримують сталий струм у кабельних кільцях і завдяки цьому, забезпечують нормативну яскравість вогнів. Світлосигнальні системи відносяться до особливої групи першої категорії електроспоживачів, тому їх електроживлення повинно здійснюватися від двох незалежних, обладнаних АВР (автоматичне ввімкнення резерву), джерел електропостачання (двох підстанцій), та одного аварійного джерела (зазвичай, дизель-генератора потрібної потужності).

Див. також

Література

  1. Аэродромы. Приложение 14 к Конвенции о международной гражданской авиации. Т. 1. Проектирование и эксплуатация аэродромов. — 4-е изд., 2004. — 206 c.
  2. Г. О. Павлюк. Основні проблеми автоматизації контролю технічного стану світлосигнальної системи аеродрому // Електроніка та системи управління — 2006. — № 4(10). — С. 177–183.

Примітки

  1. а б в г Г. О. Павлюк. Аналіз сучасних методів та засобів автоматичного контролю технічного стану елементів світлосигнального обладнання аеродромів. // Електроніка та системи управління — 2009. — № 2(20). — сс. 133–137.