Севськ
| місто Севськ | |||
|---|---|---|---|
| Севск | |||
|
|||
  |
|||
| Розташування міста Севськ | |||
| Країна |  Росія |
||
| Суб'єкт Російської Федерації | Брянська область | ||
| Муніципальний район | Севський район | ||
| Код ЗКАТУ: | 15248501 | ||
| Код ЗКТМО: | 15648101001 | ||
| Основні дані | |||
| Час заснування: | 1146 | ||
| Статус міста | з 1778 року | ||
| Населення | 7 495 осіб (2008) | ||
| Поштовий індекс | 242440 | ||
| Телефонний код | +7 48356 | ||
| Географічні координати: | 52°09′00″ пн. ш. 34°29′38″ сх. д. / 52.15000° пн. ш. 34.49388888888900340° сх. д.Координати: 52°09′00″ пн. ш. 34°29′38″ сх. д. / 52.15000° пн. ш. 34.49388888888900340° сх. д. | ||
| Часовий пояс | +3, влітку +4 | ||
| Водойма | річка Сев | ||
| Найближча залізнична станція | Євдокимовка | ||
| Відстань | |||
| До залізничної станції: | 29 км | ||
| До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
124 |
||
|
|
|||
_(1781).png)
Севськ, Сівськ (рос. Севск, рос. дореф. Сѣвскъ) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Севського району Брянської області. Знаходиться на території історичної області Сіверщина.
Населення міста становить 7 495 осіб (2008; 7 660 в 2002, 7,8 тис. 1989, 7,2 тис. в 1970, 6,2 тис. в 1959, 6,9 в 1939).
Зміст
Географія[ред. • ред. код]
Місто розташоване на річці Сев, лівій притоці Нерусси, басейн Десни. В межах міста в Сев впадають також його ліві притоки Сосниця та Мариця.
Походження назви[ред. • ред. код]
В старій українській літературі назва міста часто писалася як Сівськ (див. наприклад «Літопис Самовидця»[1]). Назва міста пов'язана з річкою Сев (Сів), хоча місцеві легенди оповідають, що спочатку місто називалося Сіверськ, бо заснували його сіверяни.
Історія[ред. • ред. код]
Місто є одним з найдавніших у Русі. Археологічні дослідження свідчать про раннє заселення території. Вперше Севськ згадується в Воскресеновському та Іпатіївському літописах 1146 року. Тоді він входив до складу Чернігово-Сіверської землі. На протязі 200 наступних років Севськ є прикордонною фортецею Московської держави. За правління Івана Грозного місто було ще більше укріплене. В середині XVI століття місто почало розвиватись як торговий пост, в кінці століття тут вже чеканились свої монети. В XVIII столітті місто поступово перетворюється з фортеці в цивільне місто. Було отримано герб та генеральний план забудови. 1687 року в Севську було страчено на горло гетьманича Григорія Самойловича (сина Івана Самойловича). Місто входило до складу Севської провінції (1708) Київської губернії, з 1727 року в Бєлгородській губернії як центр Севської провінції. Статус міста було отримано в 1778 році, зразу стає центром Севського повіту Орловської губернії, прийнято новий план забудови. Жителі займались землеробством, скотарством, торгівлею та ремеслами. 1909 в місті відкрите училище.
Економіка[ред. • ред. код]
В місті працюють заводи консервний, маслоробний та хлібний, м'ясокомбінат.
Видатні місця[ред. • ред. код]
- Краєзнавчий музей зі скелетом мамонтеняти, знайденого тут.
Відомі люди[ред. • ред. код]
- Петровський Іван Георгійович — радянський математик, ректор МДУ
Примітки[ред. • ред. код]
Джерела[ред. • ред. код]
- Siewsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — T. X : Rukszenice — Sochaczew. (пол.) — S. 604. (пол.)
Посилання[ред. • ред. код]
|
||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
