Відмінності між версіями «Секвенування ДНК»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Відкинуто редагування SolomonTanOst (обговорення) до зробленого Олег.Н)
(Виправлена описка)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Sanger sequencing read display.png|thumb|right|Графічне зображення послідовності нуклеотидів. Метод Сегнера з застосуванням барвників-термінаторів ({{lang-en|dye-terminator}})]]
 
[[Файл:Sanger sequencing read display.png|thumb|right|Графічне зображення послідовності нуклеотидів. Метод Сегнера з застосуванням барвників-термінаторів ({{lang-en|dye-terminator}})]]
'''[[Секвенування]] ДНК''' — набір [[біохімія|біохімічних]] методів встановлення послідовності [[нуклеотиди|нуклеотидних]] основ [[ДНК]]: [[аденін]]у, [[гуанін]]у, [[цитозин]]у і [[тімін]]у.
+
'''[[Секвенування]] ДНК''' — набір [[біохімія|біохімічних]] методів встановлення послідовності [[нуклеотиди|нуклеотидних]] основ [[ДНК]]: [[аденін]]у, [[гуанін]]у, [[цитозин]]у і [[тимін]]у.
   
 
Послідовність ДНК кодує спадкову [[генетика|генетичну]] інформацію живих [[клітина (біологія)|клітин]] та деяких [[органели|органел]], що закладує основу програм розвитку всіх живих [[організм]]ів. Таким чином, визначення послідовності ДНК корисне як для дослідження всіх фундаментальних біологічних процесів, так і для прикладних методів, таких як діагностика [[захворювання|захворювань]] та [[судова медицина]].
 
Послідовність ДНК кодує спадкову [[генетика|генетичну]] інформацію живих [[клітина (біологія)|клітин]] та деяких [[органели|органел]], що закладує основу програм розвитку всіх живих [[організм]]ів. Таким чином, визначення послідовності ДНК корисне як для дослідження всіх фундаментальних біологічних процесів, так і для прикладних методів, таких як діагностика [[захворювання|захворювань]] та [[судова медицина]].

Поточна версія на 21:14, 29 листопада 2019

Графічне зображення послідовності нуклеотидів. Метод Сегнера з застосуванням барвників-термінаторів (англ. dye-terminator)

Секвенування ДНК — набір біохімічних методів встановлення послідовності нуклеотидних основ ДНК: аденіну, гуаніну, цитозину і тиміну.

Послідовність ДНК кодує спадкову генетичну інформацію живих клітин та деяких органел, що закладує основу програм розвитку всіх живих організмів. Таким чином, визначення послідовності ДНК корисне як для дослідження всіх фундаментальних біологічних процесів, так і для прикладних методів, таких як діагностика захворювань та судова медицина.

Першим організмом послідовність нуклеотидів в геномі якого було визначено став бактеріофаг φX174. Повна послідовність його ДНК, що складається з близько 5 тис. пар нуклеотидних основ була опублікована в 1977 році[1].

Розробка методів секвенування ДНК значно прискорила дослідження у галузі генетики та клітинної біології. Велика швидкість секвенування, що стала доступна на початку 21 століття завдяки новим технологіям, сприяла встановленню повної послідовності геному людини. Багато пов'язаних проектів, що часто залучають міжнародну співпрацю, дозволили секвенування геномів цілого ряду інших організмів різних таксономічних груп. [2][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. F. SANGER, G. M. AIR, B. G. BARRELL, N. L. BROWN, A. R. COULSON, J. C. FIDDES, C. A. HUTCHISON III, P. M. SLOCOMBE & M. SMITH. Nucleotide sequence of bacteriophage φX174 DNA // Nature. — 1977. — Т. 265. — С. 687 - 695. — DOI:10.1038/265687a0.
  2. Gilbert, W. DNA sequencing and gene structure. Нобелевська лекція, 8 грудня 1980.
  3. Gilbert W, Maxam A (December 1973). The Nucleotide Sequence of the lac Operator. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 70 (12): 3581–4. Bibcode:1973PNAS...70.3581G. PMC 427284. PMID 4587255. doi:10.1073/pnas.70.12.3581.