Відмінності між версіями «Секта Сінґон»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Секта Сінґон''' ({{lang-ja|真言宗}} — "Секта істиного [[мантра|слова]]") — [[японія|японська]] школа [[ваджраяна|ваджраянського]] [[буддизм|буддизму]], засновником якої був монах [[Кукай]].
+
'''Секта Сінґон''' ({{lang-ja|真言宗}} — "Секта істинного [[мантра|слова]]") — [[японія|японська]] школа [[ваджраяна|ваджраянського]] [[буддизм|буддизму]], засновником якої був монах [[Кукай]].
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
Рядок 20: Рядок 20:
 
{{Рубель Японська цивілізація}}
 
{{Рубель Японська цивілізація}}
   
[[Категорія:Школи буддизму‎]]
+
[[Категорія:Буддистські секти Японії]]

Поточна версія на 00:16, 5 грудня 2019

Секта Сінґон (яп. 真言宗 — "Секта істинного слова") — японська школа ваджраянського буддизму, засновником якої був монах Кукай.

Історія[ред. | ред. код]

Тантричний буддизм у Китаї[ред. | ред. код]

Японська школа Сінґон-сю постала з тантричного, або як його інколи називають, езотеричного буддизму. Перший проповідник цього буддизму (кит. 密宗, мі-цзун) у Китаї був індійський монах Шубхакарасімха (637735). Він переклав "Махавайрочана-Сутру" з санскриту на китайську мову за допомогою свого учня Ісіня (683727). Ваджрабодхі (яп. 金剛智, конґоті; 671741) переклав інший канонічний текст — "Ваджрасекхара-Сутру". Його учнем став Амогхаваджра (705774), спадкоємцем якого був Хуйко (746805). Саме у останнього проходив стажування японський монах Кукай.

Діяльність Кукая[ред. | ред. код]

Кукай провів у китайській імперії Тан два роки — з 804 по 806. За цей період він вивчав тантра і отримав ординацію від китайських ченців. До Японії Кукай привіз чималу кількість тестів і зображень. Він розробив власне вчення, яка було пов'язане із буддою Вайрочана (Махавайрочана Татхагата; яп. 大日如来, дайніті ньораі).

Роком заснування школи Сінґон-сю вважається 816 рік, коли Кукай звів храм Конґобудзі на горі Коя . 823 року було засновано столичний храм Тодзі, із завершенням будівництва якого влада визнала існування нової школи.

Після смерті Кукая виникло чимало сінґонських монастирів і храмів, які незважаючи на спільність вчення і доктрин, мали широку автономію в управлінні. У середині періоду Хей'ан це призвело до "боротьби за патріаршество" між общинами Тодзі і Конґобудзі яка закінчилася перемогою останнього.

Вчення[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Секта Сінґон // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.