Відмінності між версіями «Секта Сінґон»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
м (Вилучення 26 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q550182)
Рядок 3: Рядок 3:
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
=== Тантричний буддизм у Китаї ===
 
=== Тантричний буддизм у Китаї ===
Японська школа Сінґон-сю постала з [[тантра|тантричного]], або як його інколи називають, езотеричного [[буддизм|буддизму]]. Перший проповідник цього буддизму ([[китайська мова|кит]]. 密宗, ''мі-цзун'') у [[Китай|Китаї]] був індійський монах [[Шубхакарасімха]] ([[637]]—[[735]]). Він переклав "Махавайрочана-Сутру" з [[санскрит|санскриту]] на китайську мову за допомогою свого учня Ісіня ([[683]]—[[727]]). [[Ваджрабодхі]] ([[японська мова|яп]]. 金剛智, ''конґоті''; [[671]]—[[741]]) переклав інший канонічний текст — "Ваджрасекхара-Сутру". Його учнем став [[Амогхаваджра]] ([[705]]—[[774]]), спадкоємцем якого був Хуйко ([[746]]—[[805]]). Саме у останнього проходив стажування японський монах [[Кукай]].
+
Японська школа Сінґон-сю постала з [[тантра|тантричного]], або як його інколи називають, езотеричного [[буддизм|буддизму]]. Перший проповідник цього буддизму ([[китайська мова|кит]]. 密宗, ''мі-цзун'') у [[Китай|Китаї]] був індійський монах [[Шубхакарасімха]] ([[637]]—[[735]]). Він переклав "Махавайрочана-Сутру" з [[санскрит|санскриту]] на китайську мову за допомогою свого учня [[І Сін|Ісіня]] ([[683]]—[[727]]). [[Ваджрабодхі]] ([[японська мова|яп]]. 金剛智, ''конґоті''; [[671]]—[[741]]) переклав інший канонічний текст — "Ваджрасекхара-Сутру". Його учнем став [[Амогхаваджра]] ([[705]]—[[774]]), спадкоємцем якого був Хуйко ([[746]]—[[805]]). Саме у останнього проходив стажування японський монах [[Кукай]].
   
 
=== Діяльність Кукая ===
 
=== Діяльність Кукая ===

Версія за 06:12, 16 травня 2014

Секта Сінґон (яп. 真言宗 — "Секта істиного слова") — японська школа ваджраянського буддизму, засновником якої був монах Кукай.

Історія

Тантричний буддизм у Китаї

Японська школа Сінґон-сю постала з тантричного, або як його інколи називають, езотеричного буддизму. Перший проповідник цього буддизму (кит. 密宗, мі-цзун) у Китаї був індійський монах Шубхакарасімха (637735). Він переклав "Махавайрочана-Сутру" з санскриту на китайську мову за допомогою свого учня Ісіня (683727). Ваджрабодхі (яп. 金剛智, конґоті; 671741) переклав інший канонічний текст — "Ваджрасекхара-Сутру". Його учнем став Амогхаваджра (705774), спадкоємцем якого був Хуйко (746805). Саме у останнього проходив стажування японський монах Кукай.

Діяльність Кукая

Кукай провів у китайській імперії Тан два роки — з 804 по 806. За цей період він вивчав тантра і отримав ординацію від китайських ченців. До Японії Кукай привіз чималу кількість тестів і зображень. Він розробив власне вчення, яка було пов'язане із буддою Вайрочана (Махавайрочана Татхагата; яп. 大日如来, дайніті ньораі).

Роком заснування школи Сінґон-сю вважається 816 рік, коли Кукай звів храм Конґобудзі на горі Коя . 823 року було засновано столичний храм Тодзі, із завершенням будівництва якого влада визнала існування нової школи.

Після смерті Кукая виникло чимало сінґонських монастирів і храмів, які незважаючи на спільність вчення і доктрин, мали широку автономію в управлінні. У середині періоду Хей'ан це призвело до "боротьби за патріаршество" між общинами Тодзі і Конґобудзі яка закінчилася перемогою останнього.

Вчення

Джерела та література

  • Секта Сінґон // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.