Відмінності між версіями «Селець (Житомирський район)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (порушення п. 4 ВП:НЕКАТАЛОГ)
 
(Не показано 3 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
 
| назва = Селець
 
| назва = Селець
 
| область = [[Житомирська область]]
 
| область = [[Житомирська область]]
| район = [[Черняхівський район]]
+
| район = [[Житомирський район]]
  +
| громада = [[Черняхівська селищна громада]]
| рада = [[Селецька сільська рада (Черняхівський район)|Селецька сільська рада]]
 
 
| код КОАТУУ = 1825687201
 
| код КОАТУУ = 1825687201
| розташування =
 
| mapx =
 
| mapy =
 
 
| засновано = 1593
 
| засновано = 1593
 
| населення = 443
 
| населення = 443
Рядок 17: Рядок 14:
 
| поштовий індекс = 12312
 
| поштовий індекс = 12312
 
| телефонний код = 4134
 
| телефонний код = 4134
| координати = {{coord|50|36|16|N|28|45|55|E|scale:30000|display=inline,title}}
 
| lat_deg = 50 || lat_min = 36 || lat_sec = 16
 
| lon_deg = 28 || lon_min = 45 || lon_sec = 55
 
 
| висота = 192
 
| висота = 192
 
| ref-висота =
 
| ref-висота =
 
| водойма =
 
| водойма =
| адреса = 12312, Житомирська обл., Черняхівський р-н, с.Селець, вул.Миру,1
+
| адреса = 12312, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Селець, вул.Миру,1
 
| облікова картка =
 
| облікова картка =
 
| прапор =
 
| прапор =
Рядок 36: Рядок 30:
 
{{Otheruses|тип=НП|Селець}}
 
{{Otheruses|тип=НП|Селець}}
   
'''Селець'''&nbsp;<ref>{{Cite web|url=http://www.etomesto.ru/shubert-map/22-7/|title=Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>— [[село]] в Україні, в [[Черняхівський район|Черняхівському районі]] [[Львівська область|Житомирської області]]. Населення становить 300 осіб. Орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Селецька сільська рада (Черняхівський район)|Селецька сільська рада]].
+
'''Селець'''&nbsp;<ref>{{Cite web|url=http://www.etomesto.ru/shubert-map/22-7/|title=Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>— [[село]] в Україні, в [[Житомирський район|Житомирському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 300 осіб.
   
 
В селі працює 9-річна школа, поштове відділення, клуб, бібліотека, магазин.
 
В селі працює 9-річна школа, поштове відділення, клуб, бібліотека, магазин.
Рядок 86: Рядок 80:
 
* [http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/23516 Погода в селі Селець]
 
* [http://weather.in.ua/ua/zhitomirskaja/23516 Погода в селі Селець]
   
  +
{{Черняхівська селищна громада}}
{{Черняхівський район}}
 
   
 
[[Категорія:Села Житомирської області]]
 
[[Категорія:Села Житомирської області]]

Поточна версія на 16:34, 20 лютого 2021

село Селець
Пам'ятник воїнам-односельчанам. с. Селець 03.JPG
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Черняхівська селищна громада
Код КОАТУУ 1825687201
Основні дані
Засноване 1593
Населення 443
Площа 1,95 км²
Густота населення 227,18 осіб/км²
Поштовий індекс 12312
Телефонний код +380 4134
Географічні дані
Географічні координати 50°36′16″ пн. ш. 28°45′55″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
192 м
Місцева влада
Адреса ради 12312, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Селець, вул.Миру,1
Карта
Селець. Карта розташування: Україна
Селець
Селець
Селець. Карта розташування: Житомирська область
Селець
Селець
Мапа

CMNS: Селець у Вікісховищі

Селець [1]село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 300 осіб.

В селі працює 9-річна школа, поштове відділення, клуб, бібліотека, магазин.

Постаті[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Село виникло в сиву давнину. На його землях знайдено залишки древлянського городища. Городище було розміщене біля річки Очеретянка між Сельцем і Браженкою. Оглядаючи дане місце, можна зробити висновок, що воно в свій час було побудоване як фортеця. Звичайно, легенди ходять різні. І в них воно називається Замчиськом, Княжа Гора, Панська гора і просто Гора. Але із огляду видно, що це було укріплення і місце для його побудови вибране дуже зручно, з урахуванням навколишнього рельєфу.

В укріпленні було все: і свої погреби, і міцні стіни і навіть колодязь. Звідси на далеку віддаль проглядалась вся навколишня місцевість. Так що не поміченим підійти до будинків, що тут розміщувались, було неможливо. Є легенда, що тут стояла церква, яка потім затонула.

Таких легенд в цьому краї багато. Напевно, дійсно в таких місцях стояли древлянські язичницькі святилища, які при зміні релігії були знищені і народу повідомили, що вони пішли в підземелля. Бо віруючий у ці божества ще довго, щоб загодить язичницьких богів, приносив їм жертвоприношення. Звичайно Панська гора була тоді і житлом можновладців. А їх обслуговувала челядь, яка тут і жила, а потім, коли вона розросталась, то пан став її переселяти за річку на «седлище», яке пізніше стало називатись «селище». А пізніше в 1593 році воно було перейменоване на Селець.

Село Селець згадується в акті від 7 жовтня 1593 року в Інвентарі маєтків, що належить панам Євстафію, Юрію, Петру і Олександру Тишкевичам-Логойським, що знаходились в Житомирському повіті, Київського воєводства. Як видно із цього Інвентарю село раніше називалось Селище, а раніше воно належало пану М'яківському. Річка Очеретянка, в той час в Браженці, Сельці називалась Бодяк. М'яківському в той час крім сіл Браженка і Селець належало ще й село Мар'янівка (тепер вулиця села Жадьки). В середині XIX століття пан Голевич одружився з сестрою пана М'яновського і останній дав у придане село Селець своїй сестрі.

У 1863 році відбулося повстання проти польських панів, яке охопило і Селець. Польські пани втекли в Польщу.

В 1850 році в селі на гроші прихожан побудовано церкву, в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці, яка була розібрана в 1980 році. Копії метричних книг зберігаються з 1773 року.

Села приходу: Браженка при річці Бодяк — 2 верстви, Сали при річці Тростяниця, Мар'янівка, при річці Жатькове — 1 верства, Росівка при річці Тростяниця — 5 верств, Вихля при річці Тростяниця — 10 верств. В Сельці був винокурний завод. Дворів 379, прихожан 2972 душ обох статей, римокатоликів −75 душ, євреїв — 142 душі. Дзвіниця побудована в 1865 році за рахунок прихожан і казни.

Однокласне сільське училище було відкрите в 1871 році, в якому навчалось 66 учнів — 50 хлопчиків і 16 дівчаток. З 1905 року по 1908 рік вчителем працював Матвійчук Степан Миколайович.

Село — центр Селецької сільської Ради яка була створена в 1920 році. Першим головою був Сахневич Петро.

В 1929 році в селі було створено колгосп «Ленінський шлях». В селі працювала промартіль, яка мала цегельний завод, на якому виробляла цеглу. Вона видобувала і продавала білу глину, вироби з каменю (камінний кар'єр зберігається до цього часу), виробляла гончарні вироби.

В селі була базарна площа, де по середам збирався великий ярмарок, працювала хата-читальня, де читались лекції, ставились п'єси.

В період голодомору в селі померло від голоду 75 чоловік, в тому числі 15 дітей. В період репресії загинуло 26 чоловік.

У нацистсько-радянській війні брало участь 156 чоловік, загинуло 96 чоловік. Німці вигнали на каторгу в Німеччину 42 чоловіки, розстріляли 2 чоловіки.

В період окупації в селі діяла підпільна група, що входила до складу підпільної організації, яку очолював І. Ф. Бугайченко.

Про одного з ветеранів нацистсько-радянської війни — Муху Костянтина Петровича книга «Созвездие Чорноморья» розповідає наступне: «В одному з боїв, що проходив на північних схилах Бельбекської долини, гітлерівці контратакували частини 172-і дивізії. Їх зупинив прицільний вогонь кулеметника Костянтина Мухи. Він грудьми став на захист Севастополя, був важко пораненим, втратив одне око, але фашистів не пропустив. Вже будучи інвалідом, з армії не пішов, а воював скільки було сили. Останні роки проживав на своїй батьківщині в с. Селець».

В партизанських загонах з села діяли: Чернюк, Комаров, Костоглодов, Вакула.

Після війни три с/г артілі, що працювали в селі, були об'єднані в одну артіль ім. Ватутіна.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]