Сергієнко Іван Васильович (академік)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Васильович Сергієнко
Сергієнко Іван Васильович.jpg
Народився 13 серпня 1936(1936-08-13) (81 рік)
Білоцерківці, Пирятинський район, Полтавська область
Місце проживання Київ
Громадянство
(підданство)
Україна
Національність українець
Alma mater Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка
Галузь наукових інтересів кібернетика
Заклад Інститут кібернетики НАНУ.
Кібернетичний центр НАНУ
Вчене звання професор, академік НАН України
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Віктор Глушков
Відомі учні 22 доктори та 60 кандидатів наук
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Орден Дружби народів
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки — 1972 Державна премія України в галузі науки і техніки — 1993 Державна премія України в галузі науки і техніки — 1999 Державна премія України в галузі науки і техніки — 2005 Державна премія СРСР — 1981
творець наукової школи з комп'ютерної математики та інтелектуальних інформаційних технологій

Сергієнко Іван Васильович (нар. 13 серпня 1936 року, село Білоцерківці, Полтавської області) — український вчений у галузі інформатики, обчислювальної математики, системного аналізу та математичного моделювання, доктор наук, професор, академік НАН України.

Біографічні відомості

Народився 13 серпня 1936 року у селі Білоцерківцях, Полтавської області.

Відразу після закінчення у 1959 р. механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка пов'язав професійне життя з Інститутом кібернетики.

У 1964 році захистив кандидатську дисертацію.

У 1972-му — захистив докторську дисертацію і став професором кафедри обчислювальної математики Київського держуніверситету, а згодом — завідувачем її філії в Інституті кібернетики.

Від 1994 р. очолює кафедру теорії управління Московського фізико-технічного інституту.

З 2002 р. керує філією кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Ці кафедри названих вищих навчальних закладів працюють як базові безпосередньо в Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України.

Фундатор наукової школи з комп'ютерної математики та інтелектуальних інформаційних технологій

Автор понад 700 наукових праць, з них 40 монографій; підготував 22 доктори та 60 кандидатів наук.

Президент Української федерації інформатики (УФІ), яка прийнята в міжнародну організацію CEPIS (Council of European Professional Informatics Societies), що функціонує при Європейському Союзі.

Голова Національного Комітету України з інформатики.

Голова наукових рад НАН України «Інтелектуальні інформаційні технології» та з проблеми «Кібернетика».

Головний редактор міжнародного науково-теоретичного журналу «Кібернетика та системний аналіз» та журналу «Комп'ютерна математика», член редколегій низки журналів.

Член ряду міжнародних організацій, що координують діяльність в галузі інформатики в різних країнах світу.

Статус в Національній академії наук України

У 1978 р. обраний членом-кореспондентом НАН України.
У 1988 р. — академік НАН України.
З 1982 р. по 1994 р. — заступник директора Інституту кібернетики.
з 1995 р. — директор Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, Генеральний директор Кібернетичного центру НАН України.
З 1995 р. по 2009 р. — академік-секретар Відділення інформатики НАН України, член Президії НАН України.
З 2009 р. — Радник Президії НАН України.

Напрями наукової діяльності

  • Розробка математичних методів та систем моделювання об'єктів та процесів
  • Розробка чисельних, чисельно-аналітичних методів та алгоритмів обчислювальної математики, розв'язування науково-технічних, фундаментальних і прикладних проблем
  • Створення теорії алгоритмів та обчислень, у тому числі паралельних

Керівник науково-дослідних робіт

  1. Системне настроювання регіональних моделей інтегрованої інформаційно-аналітичної системи супроводження бюджетного процесу в Україні
  2. Розробка математичних методів розв'язання складних проблем комбінаторної оптимізації, інтелектуального аналізу та захисту даних із використанням суперкомп'ютерів
  3. Розробка методів та програмно-алгоритмічних засобів розв'язання задач дискретної оптимізації для створення нових комп'ютерних технологій, у тому числі Grid-технологій
  4. Розробка нових математичних моделей та методів для створення інформаційних технологій розв'язання задач дискретної оптимізації трансобчислювальної складності
  5. Розбудова національного ресурсного грід-центру на базі Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України
  6. Розбудова вітчизняного кластерного комплексу СКІТ-GPU та розвиток інструментарію управління інформаційними технологіями в гетерогенних кластерих системах
  7. Сервіс-орієнтована методологія створення онтологічних систем для Grid середовища

Відзнаки і нагороди

  • Почесний академік Академії наук вищої школи України
  • Іноземний член Російської академії наук
  • Академік міжнародної академії комп'ютерних наук і систем
  • Член Американського математичного товариства
  • «Почесний дослідник ІТНЕА» (Institute for Information Theories and Applications, Болгарія)

Почесний доктор:

Почесний професор:

  • Московського фізико-технічного інституту
  • Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя

Інші нагороди

  • Заслужений діяч науки і техніки (1991 р.).
  • Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1972 р., 1993 р., 1999 р., 2005 р.),
  • Лауреат Державної премії СРСР (1981 р.),
  • Лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1982 р.).
  • Орден Дружби народів
  • Орден «За заслуги» I, II, та III ступенів.
  • Премія НАН України імені В. М. Глушкова (1986 р.)
  • Премія НАН України імені С. О. Лебедєва (1997 р.)
  • Премія НАН України імені В. С. Михалевича (2002 р.)
  • Премія НАН України імені А. О. Дородніцина (2007 р.)
  • Почесна відзнака Президента України (1996 р.)
  • Почесна грамота Президії Верховної Ради України (1986 р.)
  • Почесна грамота Верховної Ради України (2004 р.)
  • Почесна грамота Кабінету міністрів України (2000 р.).

Джерела

Література