Сергієнко Іван Васильович (академік)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Іван Васильович Сергієнко
Сергієнко Іван Васильович.jpg
Народився 13 серпня 1936(1936-08-13) (81 рік)
Білоцерківці, Пирятинський район, Полтавська область
Місце проживання Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність вчений у галузі інформатики
Alma mater Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка
Галузь кібернетика
Заклад Інститут кібернетики НАНУ.
Кібернетичний центр НАНУ
Вчене звання професор, академік НАН України
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Віктор Глушков
Відомі учні 22 доктори та 60 кандидатів наук
Член Національна академія наук України
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна відзнака Президента України
Орден Дружби народів
Заслужений діяч науки і техніки України Державна премія України в галузі науки і техніки — 1972 Державна премія України в галузі науки і техніки — 1993 Державна премія України в галузі науки і техніки — 1999 Державна премія України в галузі науки і техніки — 2005 Державна премія СРСР — 1981
творець наукової школи з комп'ютерної математики та інтелектуальних інформаційних технологій

Сергієнко Іван Васильович (нар. 13 серпня 1936 року, село Білоцерківці, Полтавської області) — український вчений у галузі інформатики, обчислювальної математики, системного аналізу та математичного моделювання, доктор наук, професор, академік НАН України.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 13 серпня 1936 року у селі Білоцерківцях, Полтавської області.

Відразу після закінчення у 1959 р. механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка пов'язав професійне життя з Інститутом кібернетики.

У 1964 році захистив кандидатську дисертацію.

У 1972-му — захистив докторську дисертацію і став професором кафедри обчислювальної математики Київського держуніверситету, а згодом — завідувачем її філії в Інституті кібернетики.

Від 1994 р. очолює кафедру теорії управління Московського фізико-технічного інституту.

З 2002 р. керує філією кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Ці кафедри названих вищих навчальних закладів працюють як базові безпосередньо в Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України.

Фундатор наукової школи з комп'ютерної математики та інтелектуальних інформаційних технологій

Автор понад 700 наукових праць, з них 40 монографій; підготував 22 доктори та 60 кандидатів наук.

Президент Української федерації інформатики (УФІ), яка прийнята в міжнародну організацію CEPIS (Council of European Professional Informatics Societies), що функціонує при Європейському Союзі.

Голова Національного Комітету України з інформатики.

Голова наукових рад НАН України «Інтелектуальні інформаційні технології» та з проблеми «Кібернетика».

Головний редактор міжнародного науково-теоретичного журналу «Кібернетика та системний аналіз» та журналу «Комп'ютерна математика», член редколегій низки журналів.

Член ряду міжнародних організацій, що координують діяльність в галузі інформатики в різних країнах світу.

Статус в Національній академії наук України[ред.ред. код]

У 1978 р. обраний членом-кореспондентом НАН України.
У 1988 р. — академік НАН України.
З 1982 р. по 1994 р. — заступник директора Інституту кібернетики.
з 1995 р. — директор Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, Генеральний директор Кібернетичного центру НАН України.
З 1995 р. по 2009 р. — академік-секретар Відділення інформатики НАН України, член Президії НАН України.
З 2009 р. — Радник Президії НАН України.

Напрями наукової діяльності[ред.ред. код]

  • Розробка математичних методів та систем моделювання об'єктів та процесів
  • Розробка чисельних, чисельно-аналітичних методів та алгоритмів обчислювальної математики, розв'язування науково-технічних, фундаментальних і прикладних проблем
  • Створення теорії алгоритмів та обчислень, у тому числі паралельних

Керівник науково-дослідних робіт[ред.ред. код]

  1. Системне настроювання регіональних моделей інтегрованої інформаційно-аналітичної системи супроводження бюджетного процесу в Україні
  2. Розробка математичних методів розв'язання складних проблем комбінаторної оптимізації, інтелектуального аналізу та захисту даних із використанням суперкомп'ютерів
  3. Розробка методів та програмно-алгоритмічних засобів розв'язання задач дискретної оптимізації для створення нових комп'ютерних технологій, у тому числі Grid-технологій
  4. Розробка нових математичних моделей та методів для створення інформаційних технологій розв'язання задач дискретної оптимізації трансобчислювальної складності
  5. Розбудова національного ресурсного грід-центру на базі Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України
  6. Розбудова вітчизняного кластерного комплексу СКІТ-GPU та розвиток інструментарію управління інформаційними технологіями в гетерогенних кластерих системах
  7. Сервіс-орієнтована методологія створення онтологічних систем для Grid середовища

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

  • Почесний академік Академії наук вищої школи України
  • Іноземний член Російської академії наук
  • Академік міжнародної академії комп'ютерних наук і систем
  • Член Американського математичного товариства
  • «Почесний дослідник ІТНЕА» (Institute for Information Theories and Applications, Болгарія)

Почесний доктор:

Почесний професор:

  • Московського фізико-технічного інституту
  • Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя

Інші нагороди

  • Заслужений діяч науки і техніки (1991 р.).
  • Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1972 р., 1993 р., 1999 р., 2005 р.),
  • Лауреат Державної премії СРСР (1981 р.),
  • Лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1982 р.).
  • Орден Дружби народів
  • Орден «За заслуги» I, II, та III ступенів.
  • Премія НАН України імені В. М. Глушкова (1986 р.)
  • Премія НАН України імені С. О. Лебедєва (1997 р.)
  • Премія НАН України імені В. С. Михалевича (2002 р.)
  • Премія НАН України імені А. О. Дородніцина (2007 р.)
  • Почесна відзнака Президента України (1996 р.)
  • Почесна грамота Президії Верховної Ради України (1986 р.)
  • Почесна грамота Верховної Ради України (2004 р.)
  • Почесна грамота Кабінету міністрів України (2000 р.).

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]