Відмінності між версіями «Серебрянка (Бахмутський район)»

село Серебрянка
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район/міськрада	Бахмутський район
Рада	Серебрянська сільська рада
Код КОАТУУ	1420989201
Облікова картка	Серебрянка
Основні дані
Засноване	1753
Населення	▼ 869 (01.01. 2017 р.)
Площа	4.24 км²
Густота населення	205 осіб/км²
Поштовий індекс	84520
Телефонний код	+380 6274
Географічні дані
Географічні координати	48°55′03″ пн. ш. 38°08′03″ сх. д. / 48.91750° пн. ш. 38.13417° сх. д.Координати: 48°55′03″ пн. ш. 38°08′03″ сх. д. / 48.91750° пн. ш. 38.13417° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	83 м
Водойми	Сіверський Донець
Відстань до; обласного центру	129 км
Відстань до; районного центру	43,5 км
Місцева влада
Адреса ради	84520, Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Серебрянка, вул. Вишнева, 5-41-22
Сільський голова	Ходак Віктор Павлович
Карта
	Серебрянка
	Серебрянка
	Серебрянка у Вікісховищі

[перевірена версія]

Поточна версія на 12:42, 20 лютого 2021

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Серебрянка.

Вид на село з Мар'їної гори.

Серебря́нка (Сріблянка) — село в Україні, в Бахмутському районі Донецької області. Центр Серебрянської сільської ради. Відстань до райцентру становить близько 43 км і проходить автошляхом Т 0513. Село розташоване на кордоні з Луганською областю — стик двох районів Попаснянського та Кремінського.

Історія[ред. | ред. код]

За різними джерелами на місці теперішньої Серебрянки на початку XVIII століття було засноване поселення козаків, які сплавляли ліс по Дінцю. Від запоріжців залишилась назва Серебрянка.

Весною 1753 року за наказом імператриці Єлизавети Петрівни була створена охоронна смуга. З метою підтримання належного порядку до військових поселень запрошуються сербські війська. Село Серебрянка було перейменовано в Серебрянський шанець або Першу роту. Ця назва протрималась до 1800 року.

Виникло на місці запорізького козацького зимівника (на правому березі Сіверського Дінця), який належав спершу до Кальміуської паланки, а потім — Барвенківської паланки. На протилежному (лівому) березі річки було поселення «Сплави» з поромною переправою — єдиною на Сіверському Дінці (Гільденштедт, 31 серпня 1774 р.)^[1]. У 1753 р. — місце розташування першої роти пікінерного полку Слов'яносербії. За місцевими переказами поблизу Білої гори німцями-колоністами були знайдені поклади срібла. Звідси назва села — «Сріблянка».

Сріблянка на межі XIX-ХХ ст.

Свято-Преображенський храм села Серебрянка, збудований в 1754–1760 роках, є найстарішою культовою спорудою Бахмутського району. Цей Храм має архітектурну та історичну цінність. В ньому похований заселитель села Серебрянка (Першої Роти) генерал Райко Депрерадович. Тут і донині зберігається ікона, яку він привіз зі своє батьківщини — Сербії.

За даними 1859 року Серебрянка (Новоселівка, Новомойсеївка), панське село, над Сіверським Дінцем, 105 господ, 626 осіб, православна церква, ярмарка.^[2]

У 1880 році близь Серебрянки в яру виявлено пласти вугілля, але через велику водоносність роботи припинилися.^[3]

Походження назви[ред. | ред. код]

У 1744 році з Петербурга був спрямований учений, який оглянув шурф на Мар'їній горі навпроти хутора Сухарева і місця біля Ямполя, в гирлі річки Бахмут. У той час село отримало свою назву — Серебрянка^[3]
Низка авторитетних джерел, серед яких Енциклопедія українознавства (Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989), щоденники Микити Шаповала початку ХХ ст. (Шаповал Микита. Схема життєпису (автобіографічний шкіц) (упорядкував С Зеркаль). Нью-Йорк 1956), сучасна наукова література тощо вживає назву «Сріблянка».

У той же час, на сьогодні адміністративно чинною є назва «Серебрянка», як така, що закріпилася за радянських часів.

Пам'ятки природи[ред. | ред. код]

Над селом височіє Мар'їна гора — пам'ятка природи місцевого значення (місцеві назви ще — Біла гора, Піщана гора).

Видатні особистості[ред. | ред. код]

Шаповал Микола Юхимович (*1886, Сріблянка — †1948) — військовий, громадський і політичний діяч, генерал-хорунжий УНР.
Шаповал Микита Юхимович (*8 червня (26 травня) 1882 — †25 лютого 1932) — політичний і громадський діяч, публіцист, соціолог, поет, член Центральної Ради.
Галич Олександр Андрійович (нар. 1948) — доктор філологічних наук, професор.
Галич Володимир Андрійович (нар. 1957) — кандидат математичних наук, доцент.
Жученко Григорій Прокопович — Герой Радянського Союзу, військовий льотчик, генерал-майор, який жив та навчався в Серебрянській школі
Сирих Віктор Михайлович — педагог-організатор шкільної освіти на Донбасі.

Світлини села[ред. | ред. код]

Стела при в'їзді до села Сріблянка.
Сріблянська каплиця.
Мар'їна гора — пам'ятка природи місцевого значення.
Серебря́нка (Сріблянка)
Свято-Преображенський храм,1754–1760
Свято-Преображенський храм
Свято-Преображенський храм
М.Шаповал
сільрада
паром
Сербські могили
Сербські могили

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Путешествие академика Гильденштедта по Слободской Украине. 1892.
↑ Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
↑ ^а ^б Сборникъ статистическихъ сведеній по Екатеринославской Губерніи. Том II. Бахмутскій уездъ. Екатеринослав : Тип. Я.М. Чаусского. 1886.

Джерела[ред. | ред. код]

Сторінка на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Сріблянка // У кн. В.Терещенка "Микита Шаповал — велетень із Донбасу. Артемівськ: Артемівська міська друкарня, 2001, 154 с.
Серебрянська сільська рада на сайті Артемівського району

[1] Путешествие академика Гильденштедта по Слободской Украине. 1892.

[2] Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.

[:0-3] а ^б Сборникъ статистическихъ сведеній по Екатеринославской Губерніи. Том II. Бахмутскій уездъ. Екатеринослав : Тип. Я.М. Чаусского. 1886.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
 Весною [[1753]] року за наказом імператриці Єлизавети Петрівни була створена охоронна смуга. З метою підтримання належного порядку до військових поселень запрошуються сербські війська. Село Серебрянка було перейменовано в Серебрянський шанець або Першу роту. Ця назва протрималась до 1800 року.
-Виникло на місці [[Запорозькі козаки|запорізького козацького]] [[зимівник]]а (на правому березі [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]), який належав спершу до [[Кальміуська паланка|Кальміуської паланки]], а потім&nbsp;— [[Барвенківська паланка|Барвенківської паланки]]. На протилежному (лівому) березі річки було поселення «Сплави» з [[пором]]ною переправою&nbsp;— єдиною на Сіверському Дінці ([[Гільденштедт]], [[1774]]&nbsp;р.). У [[1753]]&nbsp;р.&nbsp;— місце розташування першої роти пікінерного полку [[Слов'яносербія|Слов'яносербії]]. За місцевими переказами поблизу Білої гори німцями-колоністами були знайдені [[поклади]] [[срібло|срібла]]. Звідси назва села&nbsp;— «Сріблянка».
+Виникло на місці [[Запорозькі козаки|запорізького козацького]] [[зимівник]]а (на правому березі [[Сіверський Донець|Сіверського Дінця]]), який належав спершу до [[Кальміуська паланка|Кальміуської паланки]], а потім&nbsp;— [[Барвенківська паланка|Барвенківської паланки]]. На протилежному (лівому) березі річки було поселення «Сплави» з [[пором]]ною переправою&nbsp;— єдиною на Сіверському Дінці ([[Гільденштедт]], 31 серпня [[1774]]&nbsp;р.)<ref>{{Cite book
+|title=Путешествие академика Гильденштедта по Слободской Украине
+|year=1892
+}}</ref>. У [[1753]]&nbsp;р.&nbsp;— місце розташування першої роти пікінерного полку [[Слов'яносербія|Слов'яносербії]]. За місцевими переказами поблизу Білої гори німцями-колоністами були знайдені [[поклади]] [[срібло|срібла]]. Звідси назва села&nbsp;— «Сріблянка».
 [[Файл:Терещенко.jpg|thumb|left|200px|Сріблянка на межі XIX-ХХ ст.]]
@@ Рядок 52: / Рядок 55: @@
 За даними 1859 року Серебрянка (Новоселівка, Новомойсеївка), панське село, над Сіверським Дінцем, 105 господ, 626 осіб, православна церква, ярмарка.<ref>{{снмрі}}</ref>
+У 1880 році близь Серебрянки в яру виявлено пласти вугілля, але через велику водоносність роботи припинилися.<ref name=":0">{{Cite book
-== Назва ==
+|title=Сборникъ статистическихъ сведеній по Екатеринославской Губерніи. Том II. Бахмутскій уездъ.
-Ряд авторитетних джерел, серед яких [[Енциклопедія українознавства]] (Гол. ред. [[Володимир Кубійович]].&nbsp;— Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989), щоденники [[Шаповал Микита Юхимович|Микити Шаповала]] початку ХХ ст. (Шаповал Микита. Схема життєпису (автобіографічний шкіц) (упорядкував С Зеркаль). Нью-Йорк 1956), сучасна наукова література тощо вживає назву '''«Сріблянка».'''
+|year=1886
+|publisher=Екатеринослав : Тип. Я.М. Чаусского
+}}</ref>
+== Походження назви ==
+* У 1744 році з Петербурга був спрямований учений, який оглянув шурф на Мар'їній горі навпроти хутора Сухарева і місця біля Ямполя, в гирлі річки Бахмут. У той час село отримало свою назву&nbsp;— Серебрянка<ref name=":0" />
+* Низка авторитетних джерел, серед яких [[Енциклопедія українознавства]] (Гол. ред. [[Володимир Кубійович]].&nbsp;— Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989), щоденники [[Шаповал Микита Юхимович|Микити Шаповала]] початку ХХ ст. (Шаповал Микита. Схема життєпису (автобіографічний шкіц) (упорядкував С Зеркаль). Нью-Йорк 1956), сучасна наукова література тощо вживає назву '''«Сріблянка».'''
 У той же час, на сьогодні адміністративно чинною є назва «Серебрянка», як така, що закріпилася за радянських часів.
-== Пам'ятки природи  ==
+== Пам'ятки природи ==
 Над селом височіє [[Мар'їна гора (пам'ятка природи)|Мар'їна гора]]&nbsp;— [[пам'ятка природи]] місцевого значення (місцеві назви ще&nbsp;— Біла гора, Піщана гора).