Відмінності між версіями «Сережки»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (уточнення)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Serezhka_Kyyiv.jpg|thumb|150px|Сережка київського типу. 12 ст. [[Золото]], [[скань]]. У цей час зберігається у [[Державний історичний музей (Москва)|Російському Державному Історичному Музеї]].]]
[[Файл:Serezhka_Kyyiv.jpg|thumb|150px|Сережка київського типу. 12 ст. [[Золото]], [[скань]]. У цей час зберігається у [[Державний історичний музей (Москва)|Російському Державному Історичному Музеї]].]]
{{Otheruses|Серга (значення)}}
{{Otheruses|Серга (значення)}}
{{redirect|Сережка|Сережка (суцвіття)}}
{{redirect|Сережка|Сережка (ботаніка)}}
'''Сере́жки''', '''се́рги''', [[діалекти української мови|діал.]] '''ку́льчики'''<ref>{{СУМ-11|Кульчик}}</ref> (від {{lang-pl|kulczyk}}&nbsp;— [[Контамінація (лінгвістика)|контамінація]] ''kolczyk + kulka'')<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>, '''ковтки́''' (від «[[колти]]»)<ref>{{СУМ-11|Ковтки}}</ref><ref>{{ЕСУМ2}}</ref>&nbsp;— прикраси, що носять у проколах, зроблених у вусі. Слово ''серга, сережка'' вважають запозиченням з російської мови, де її походження пояснюють по різному: або від {{lang-sla|усерѧзь}} («вушна прикраса»)<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ5}}</ref> < {{lang-x-slav|*userędzь}} < {{lang-got|*ausihriggs, *ausahriggs}} («вушне кільце»)<ref>{{книга|автор=Фасмер М.|заголовок=Этимологический словарь русского языка|том=4|посилання=http://enc-dic.com/fasmer/Userjaz-14315.html|місто=М.|видання=Прогресс|рік=1964–1973|сторінки=170-171}}</ref>, або як [[тюркізм]] (пор. дав.-[[чуваська мова|чув.]] ''*śürüɣ''&nbsp;— «кільце», {{lang-kk|сырға}})<ref name="ЕСУМ"/>.
'''Сере́жки''', '''се́рги''', [[діалекти української мови|діал.]] '''ку́льчики'''<ref>{{СУМ-11|Кульчик}}</ref> (від {{lang-pl|kulczyk}}&nbsp;— [[Контамінація (лінгвістика)|контамінація]] ''kolczyk + kulka'')<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>, '''ковтки́''' (від «[[колти]]»)<ref>{{СУМ-11|Ковтки}}</ref><ref>{{ЕСУМ2}}</ref>&nbsp;— прикраси, що носять у проколах, зроблених у вусі. Слово ''серга, сережка'' вважають запозиченням з російської мови, де її походження пояснюють по різному: або від {{lang-sla|усерѧзь}} («вушна прикраса»)<ref name="ЕСУМ">{{ЕСУМ5}}</ref> < {{lang-x-slav|*userędzь}} < {{lang-got|*ausihriggs, *ausahriggs}} («вушне кільце»)<ref>{{книга|автор=Фасмер М.|заголовок=Этимологический словарь русского языка|том=4|посилання=http://enc-dic.com/fasmer/Userjaz-14315.html|місто=М.|видання=Прогресс|рік=1964–1973|сторінки=170-171}}</ref>, або як [[тюркізм]] (пор. дав.-[[чуваська мова|чув.]] ''*śürüɣ''&nbsp;— «кільце», {{lang-kk|сырға}})<ref name="ЕСУМ"/>.


Рядок 23: Рядок 23:
* ''Рыбаков Б.'' Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом. Издательство «Аврора», Ленинград, 1971 г. {{ref-ru}} [http://www.silverwolf.lviv.ua/module-pagesetter-viewpub-tid-1-pid-18-page-1.htm]
* ''Рыбаков Б.'' Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом. Издательство «Аврора», Ленинград, 1971 г. {{ref-ru}} [http://www.silverwolf.lviv.ua/module-pagesetter-viewpub-tid-1-pid-18-page-1.htm]
* [[Винокур Іон Срульович|''Винокур І. С.'']], ''Якубовський В. І.'', ''Журко О. І.'', ''Мегей В. П.'' 2003. «Археологія», №&nbsp;1, 2003
* [[Винокур Іон Срульович|''Винокур І. С.'']], ''Якубовський В. І.'', ''Журко О. І.'', ''Мегей В. П.'' 2003. «Археологія», №&nbsp;1, 2003
* ''М.М. Назимок, О.К. Шликов, Т.М. Артюх'' Пробірний контроль. Експертна оцінка ювелірних виробів з дорогоцінних металів [http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5704/1/4.pdf]
* ''М.&nbsp;М.&nbsp;Назимок, О.&nbsp;К.&nbsp;Шликов, Т.&nbsp;М.&nbsp;Артюх'' Пробірний контроль. Експертна оцінка ювелірних виробів з дорогоцінних металів [http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5704/1/4.pdf]
* ''Berit Bungum'' A cross-case study of teashers realising technology as a new subject of teaching {{ref-en}} [https://brage.bibsys.no/xmlui/bitstream/handle/11250/246228/126054_FULLTEXT01.pdf]
* ''Berit Bungum'' A cross-case study of teashers realising technology as a new subject of teaching {{ref-en}} [https://brage.bibsys.no/xmlui/bitstream/handle/11250/246228/126054_FULLTEXT01.pdf]



Версія за 20:09, 27 серпня 2018

Сережка київського типу. 12 ст. Золото, скань. У цей час зберігається у Російському Державному Історичному Музеї.

Сере́жки, се́рги, діал. ку́льчики[1] (від пол. kulczyk — контамінація kolczyk + kulka)[2], ковтки́ (від «колти»)[3][4] — прикраси, що носять у проколах, зроблених у вусі. Слово серга, сережка вважають запозиченням з російської мови, де її походження пояснюють по різному: або від давньо1рус. {{Script/Slavonic|усерѧзь)) («вушна прикраса»)[5] < прасл. *userędzь < гот. *ausihriggs, *ausahriggs («вушне кільце»)[6], або як тюркізм (пор. дав.-чув. *śürüɣ — «кільце», каз. сырға)[5].

Поширені як серед жінок (як правило — парні), так і серед чоловіків (як правило — непарні). В «Історії» Льва Диякона є опис зустрічі князя Святослава Ігоревича із візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм, де згадується, що Святослав носив сергу, прикрашену трьома дорогоцінними каменями.

Історія

Див. також

Посилання

Література

  • Рыбаков Б. Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом. Издательство «Аврора», Ленинград, 1971 г. (рос.) [1]
  • Винокур І. С., Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П. 2003. «Археологія», № 1, 2003
  • М. М. Назимок, О. К. Шликов, Т. М. Артюх Пробірний контроль. Експертна оцінка ювелірних виробів з дорогоцінних металів [2]
  • Berit Bungum A cross-case study of teashers realising technology as a new subject of teaching (англ.) [3]

Примітки

  1. Кульчик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  3. Ковтки // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  5. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  6. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — Прогресс. — М., 1964–1973. — Т. 4. — С. 170-171.