Сех Ірина Ігорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Сех
Ірина Сех
Ірина Сех на мітингу в 2012

Час на посаді:
2 березня 2014 — 14 серпня 2014
Президент  Олександр Турчинов (в. о.)
Петро Порошенко
Прем'єр-міністр  Арсеній Яценюк
ПопередникОлег Сало
НаступникЮрій Турянський (т. в. о.)

Народилася20 вересня 1970(1970-09-20) (48 років)
Вербівчик, Бродівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Політична партіяВсеукраїнське об'єднання «Свобода»
ЧоловікАндрій
Дітидонька Дарина
БратиОлег Панькевич
iryna-sekh.info

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
7-го скликання
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» 12 грудня 2012 досі

Ірина Ігорівна Сех (нар. 20 вересня 1970, село Вербівчик, Бродівського району, Львівської області) — український політик, голова Львівської обласної організації політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода», депутат Львівської обласної ради VI скликання, голова фракції ВО «Свобода» у Львівській облраді, директор приватного підприємства «Агенція юридичного захисту», Народний депутат України VII скликання[1], голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Була головою Львівської обласної державної адміністрації з 2 березня  до 14 серпня 2014 року.

Освіта[ред. | ред. код]

З 1977 по 1987 рік — навчання у Бродівській СШ № 1, яку закінчила з відзнакою. З 1987 по 1989 рік — навчання у Бродівському педагогічному училищі (нині коледж), яке закінчила з відзнакою. З 1990 по 1994 рік — навчалася у Тернопільському педінституті (нині університет), спеціальність — вчитель початкових класів. З 2005 по 2009 рік — навчання на юридичному факультеті Львівському національному університеті ім. Івана Франка за спеціальністю правознавство.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Працювала в школах Золочева і Бродів. У 1998 вступила до партії «Свобода», стала помічником народного депутата Олега Тягнибока, працюючи у громадській приймальні.

У 2002, у результаті місцевих виборів, «Свобода» отримала представництво у Бродівській районній раді, а Ірина Сех, відповідно, очолила депутатську фракцію партії.

У 2006 Ірину обрано депутатом Львівської обласної ради V скликання. Згодом пані Сех переобрали на другий термін, вже до Львівської обласної ради VI скликання, де вона очолила фракцію «Свободи», комісію з питань екології, природних ресурсів та рекреації, низку тимчасових контрольних депутатських комісій. Діяльність депутатки у стінах Львівської обласної ради була досить продуктивною — Ірина Сех відзначилася найбільшою кількістю депутатських звернень і запитів, комісія, яку вона очолювала, була ініціатором найбільшої кількості рішень сесій.[2] Ірина Сех є автором програми профілактики і запобігання поширенню пияцтва серед населення області.

2012 року на виборах до Верховної Ради України за Ірину Сех, яка балотувалася в 119-му виборчому окрузі, проголосувало 67 784 виборців (64,86 %). У парламенті очолювала Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Автор та співавтор 25 законопроектів та низки проектів постанов. Скерувала понад 20 депутатських запитів та 1500 звернень в органи влади. Експерти визнали Ірину Сех найактивнішим законотворцем із Львівщини в парламенті VII скликання.

Під час Революції Гідності Ірина Сех стала головою Львівського обласного Штабу національного спротиву. Штаб займався відправленням людей до Києва на підтримку Майдану, збором і перевезенням продуктів, речей, іншого необхідного, щонеділі відбувалися віча на львівському Майдані. Після одного з них Ірині прийшла повістка про порушення кримінальної справи. На допиті вона відмовилася давати свідчення.

20 лютого 2014 року в готелі «Україна» в Києві вона разом з кількома львівськими медиками прийняла перших поранених снайперами з Інститутської.

Указом Виконуючого обов'язки Президента України Президента України О. Турчинова від 2 березня 2014 року № 212/2014 призначена головою Львівської обласної державної адміністрації[3].

На посаді голови облдержадміністрації створила 3-ій батальйон територіальної оборони Львівщини, подбала про його забезпечення. Ініціювала обласні програми підтримки війська, зокрема частин із Львівщини, які беруть участь в АТО, та на батальйон МВС «Львів». На третій батальйон територіальної оборони Львівщини виділено 1 млн грн з обласного бюджету і ще 3 млн 720 тис. грн з інших джерел. На Львівщині — чи не в єдиній області — діяла програма, за якою родинам героїв Небесної сотні було виплачено по 100 тисяч гривень. Ірина Сех виступила з ініціативою, аби таку ж допомогу отримали родини загиблих на війні. 

Звернулася до Президента України Петра Порошенка з клопотанням про присвоєння звання Герой України із врученням ордена Держави (посмертно) військовослужбовцям із Львівщини, які загинули від рук терористів під час участі в антитерористичній операції. Зокрема, про присвоєння звання Герой України п'ятьом льотчикам вертолітної ескадрильї, що дислокується в Бродах Львівської області, які загинули 2 травня 2014 року під час проведення АТО. Це командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї підполковник Плоходько Руслан Володимирович; командир вертолітної ланки вертолітної ескадрильї підполковник Руденко Сергій Сергійович; начальник штабу-перший заступник командира вертолітної ескадрильї підполковник Сабада Олександр Борисович; бортовий авіаційний технік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї майор Топчій Микола Миколайович; бортовий авіаційний технік вертолітної ланки вертолітної ескадрильї капітан Грішин Ігор Іванович.

Ірина Сех також клопотала про присвоєння звання Герой України двом військовослужбовцям, яких втратила Львівщина під час антитерористичної операції на сході. Це старший солдат Любомир Кузьмін, який загинув під Волновахою Донецької області, та генерал-майор Сергій Кульчицький, який загинув поблизу Слов'янська.

Львівська обласна державна адміністрація за час керівництва Ірини Сех надала тимчасовий прихисток переселенцям, зокрема понад 2 тис. осіб з АР Крим та понад 3 тисячі осіб з Донецької та Луганської областей.

10 червня 2014 року написала заяву про звільнення з посади голови Львівської обласної державної адміністрації i направила її в адміністрацію президента України. 14 серпня 2014 року звільнена з посади.[4]

У травні 2015 року стала засновницею та головою Всеукраїнського об'єднання українок «Яворина», основне завдання якого — допомога війську, родинам загиблих, сиротам, вдовам, самотнім стареньким. Осередки «Яворини» створено по всій Україні — від Закарпаття до Донеччини. Яворинки опікуються пораненими в шпиталях, плетуть маскувальні сітки, проводять благодійні заходи, відправляють допомогу на передову. Відвідують військових, а також допомагають дітям, які живуть поблизу лінії зіткнення.

Ірина Сех неодноразово їздила із волонтерськими поїздками на передову.

«Яворина» приходить туди, де найбільша біда — в інтернати для стареньких, де люди доживають віку в самот­ній убогості, в родини, в яких є інваліди, прикуті до ліжка. Приносять ліки, медичні, гігієнічні  засоби. Яворинки ініціюють соціальні програми, зокрема про забезпечення житлом сиріт, про виплати дітям загиблих, про підтримку підприємницьких ініціатив для ветеранів російсько-української війни.  Одна з ініційованих програм, яка передбачає щомісячні соціальні виплати з обласного бюджету дітям загиблих на війні, ухвалена і діє на Львівщині, а також у Луцьку.


Соціальна діяльність[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg І.Сех: Видобуток сланцевого газу, це катастрофа!
Nuvola apps kaboodle.svg І.Сех: Завдання - обговорити проблеми видобування сланцевого газу і знайти алгоритм їх розв'язання

В 2014 Ірина Сех виступила головним спонсором літературного конкурсу «Жінка в історії» і номінації «Жінка у борні за Україну» в цьому конкурсі.

Скандали[ред. | ред. код]

Ірина Сех керувала «облавою» на кабінет Михайла Цимбалюка, коли після подій 9 травня[ru], у присутності депутатів облради, його змусили написати заяву на звільнення.

11 квітня 2011 року, під час приїзду президента Віктора Януковича до Львова, 80 пікетувальників, у тому числі і пані Сех, намагались проникнути через міліцейський кордон у приміщення, де відбувалось засідання регіонального комітету по економічних реформах.[джерело?]

Ігор Грещук, голова фракції Партії регіонів у Львівській обласній раді, заявив, що МПП «Топаз», що належить чоловіку народного депутата, незаконно вирубує ліс, а Ірина Сех, будучи головою екологічної комісії, покриває незаконне вивезення лісу її чоловіком. Подібну заяву оприлюднив і колишній керівник комунального підприємства Львівської обласної ради «Галсільліс» Павло Котик.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Обрана за мажоритарним округом № 119.
  2. Вибори 2012: Досьє Ірини Сех. Архів оригіналу за 18 травень 2014. Процитовано 23 грудень 2012. 
  3. Указ Президента України № 212/2014. Архів оригіналу за 13 липень 2014. Процитовано 2 березень 2014. 
  4. Указ Президента України № 648/2014 від 14 серпня 2014 року «Про звільнення І.Сех з посади голови Львівської обласної державної адміністрації». Архів оригіналу за 14 серпень 2014. Процитовано 14 серпень 2014. 
  5. Регіонал звинувачує представників «Свободи» у «кришуванні» вирубки лісу. Архів оригіналу за 18 травень 2014. Процитовано 23 грудень 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Голова Львівської обласної державної адміністрації
2 березня14 серпня 2014
Наступник:
Сало Олег Михайлович Турянський Юрій Іванович (т.в.о.)