Відмінності між версіями «Сигарета»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (→‎Назва: уточнення)
 
(Не показані 9 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Papierosa 1 ubt 0069.jpeg|міні|праворуч|200пкс|Cигарета тліє в [[попільничка|попільничці]]]]
{{Redirect|Сигарета|Сигарета (значення)}}
 
  +
{{Otheruses}}
  +
'''Сигаре́та'''&nbsp;— тютюновий виріб для паління, що являє собою циліндр із [[сигаретний папір|сигаретного паперу]], наповнений подрібненим тютюном. Паперова оболонка (сорочка) сигарети відрізняється від цигаркової більшою горючістю<ref>[https://studopedia.su/16_147215_tyutyunovi-virobi.html Тютюнові вироби]</ref>, тліє і не гасне навіть без затяжок. Часто сигарета споряджається фільтром, але є марки, де фільтр відсутній.
   
  +
== Назва ==
Цигарка&nbsp;— маленька тонка [[сигара]], цигарка без [[мундштук]]а.<ref name="Білодід">Словник української мови: Том дев'ятий С / Редкол. І.&nbsp;К.&nbsp;Білодід та ін., редактори тому: І.&nbsp;С.&nbsp;Назарова, О.&nbsp;П.&nbsp;Петровська, Л.&nbsp;Г.&nbsp;Скрипник, Л.&nbsp;А.&nbsp;Юрчук&nbsp;— К.:"Наукова думка", 1978 (с.: 156)</ref> Бувають овальні, круглі, з фільтром, без фільтра.
 
  +
Слово ''сигарета'' походить від {{lang-fr|cigarette}}<ref>{{ЕСУМ5}}</ref>, яке за походженням є [[зменшувальна форма|зменшувальною формою]] ''cigare'' («[[сигара]]»). У [[Словник української мови в 11 томах|СУМ-11]], укладеному в 1970-х роках, ''сигарета'' визначається як «маленька тонка сигара» чи «цигарка (тобто папіроса) без мундштука»<ref>{{СУМ-11|Сигарета}}</ref>. У «[[Словарь української мови|Словарі української мови]]» Б.&nbsp;Д.&nbsp;Грінченка слово ''сигарета'' відсутнє. У сучасній українській сигарети часто називають «цигарками»<ref>[http://labprice.ua/statti/statti-pro-tovari-ta-poslugi/chi-mozhna-otruyiti-odniyeyu-tsigarkoyu-naukovtsi-otavi-proveli-viznachennya-himichnogo-skladu-dimu-shhob-z-yasuvati-chi-ne-bula-tsigarka-otruyena/ Чи можна отруїти однією цигаркою? Науковці «Отави» провели визначення хімічного складу диму, щоб з'ясувати, чи не була цигарка отруєна]</ref>, хоча словники подають слово ''цигарка'' як синонім іншого виду тютюнових виробів&nbsp;— [[папіроса|папіроси]] (лексема «цигарка» наведена в СУМ-11 як перша, «папіроса»&nbsp;— як друга)<ref>{{СУМ-11|Папіроса}}</ref><ref name="СУМ">{{СУМ-11|Цигарка}}</ref><ref>[[Великий тлумачний словник сучасної української мови]].&nbsp;— «Перун». 2005.</ref> або як іншу назву [[самокрутка|самокрутки]]<ref name="СУМ"/>.
[[Файл:Papierosa 1 ubt 0069.jpeg|міні|праворуч|200пкс|Cигарета, що тліє, в попільничці]]
 
   
 
Мовознавець [[Демська Орися Мар'янівна|Орися Демська-Кульчицька]] вважає, що слово «цигарки» було штучно замінене словом «сигарети» з метою нівеляції лексичного складу української мови, наводячи його в «Реєстрі репресованих слів»<ref>[[Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду]] / Реєстр репресованих слів, сторінка 398.</ref>.
== [[Етимологія]]. Терміни ==
 
'''Папіроса''' («цигарка»), {{lang-ru|}} і {{lang-bg|папиро́са}}, {{lang-pl|papieros}}, {{lang-cs|papirosa, papyrosa}} (перший варіант&nbsp;— з російської), {{lang-sk|papirosa}}, {{lang-sr|папироска}}, {{lang-sl|papiróska}};&nbsp;— запозичення з польської мови; ''papieros'' «папіроса» утворене від ''papier'' «папір» за зразком {{lang-es|cigarros}} («сигари»)<ref name="Етимологічний словник">[[Етимологічний словник української мови]]: У 7 т./ Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —.&nbsp;— (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р.&nbsp;В.&nbsp;Болдирєв та ін. Ред.тому: В.&nbsp;Т.&nbsp;Коломієць, В.&nbsp;Г.&nbsp;Скляренко&nbsp;— 2003.&nbsp;— 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (с.:293)</ref>
 
 
'''Сигара''', ''сигарета, сигаретник, сигарка'';&nbsp;— {{lang-ru|сига́ра}}, {{lang-be|цыга́ра}}, {{lang-pl|cygaro}}, {{lang-cs|cigáro, cigara}}, {{lang-bg|}} і {{lang-sr|цига́ра}}, {{lang-mk|цигара}}, {{lang-sl|cigára}};&nbsp;— запозичення з французької мови: {{lang-fr|cigare, cigarette}} походять від {{lang-es|cigarro}}, утвореного від слова з мови [[Майя (цивілізація)|майя]] ''siqar'' («курити скручене [[Тютюн (рослина)|тютюн]]ове листя»).<ref name="Етимологічний словник"/><ref name="Етимол">[[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т./ Редкол. О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (головний ред.) та ін.— К.: Наук. думка, 1983&nbsp;— (Словники України). ISBN 966-00-0816-3 Т.5: Р-Т Уклад.: Р.&nbsp;В.&nbsp;Болдирєв та ін.&nbsp;— 2006.&nbsp;— 704с.&nbsp;— ISBN 966-00-0785-X (с.: 225)</ref><ref name="ЕСУМ">[[Етимологічний словник української мови]]: у 7 т. / редкол.: О.&nbsp;С.&nbsp;Мельничук (голов. ред.) [та ін.].&nbsp;— К.: Наук.думка, 1983&nbsp;— .— (Словники України). ISBN 978-966-00-0816-8<br />
 
Т.6 : У&nbsp;— Я / Уклад. Г.&nbsp;П.&nbsp;Півторак [та ін.].&nbsp;— 2012.&nbsp;— 568 с.&nbsp;— ISBN 978-966-00-0197-8.(с.:245)</ref>.
 
 
'''Цига́рка''' (застаріле ''цига́ра'', ''цига́ро''), ''цига́рник'' «той, хто виготовляє цигарки або торгує ними», [''цигарни́к''] «портсигар», ''цига́рниця'', ''цига́рничка'';&nbsp;— заст. {{lang-ru|цига́рка}}, {{lang-be|цыга́рка}}, {{lang-pl|cygaro}} («сигара»), {{lang-cs|cigáro}}, [[словацька мова|словац.]] і [[верхньолужицька мова|в.-луж.]] ''cigara'', [[нижньолужицька мова|н.-луж.]] ''cygara'', {{lang-bg|цига́ра}} («самокрутка, сигарета, цигарка»), {{lang-mk|цигара}} («те саме»), {{lang-sr|цига́р}} («те саме»), {{lang-sl|cigaréta}};&nbsp;— через посередництво німецької та французької мов ({{lang-de|Zigarre}}, {{lang-fr|cigare}}) запозичені з іспанської мови ({{lang-es|cigarro}})<ref name="ЕСУМ"/>. Цигарка являє собою гільзу з особливою цигаркового паперу, наповнену подрібненим тютюном, на одному з кінців якої підклеєна така ж, але порожня гільза з більш щільного, подібного до [[картон]]у, паперу.<ref> [http://sum.in.ua/s/cygharka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]</ref><ref>[http://uapatents.com/2-4255-cigarkova-gilza.html Цигаркова гільза. База патентів]</ref> (наприклад «Біломорканал»)
 
 
Мовознавець [[Демська Орися Мар'янівна|Орися Демська-Кульчицька]] вважає, що слово «цигарки» було штучно замінене словом «сигарети» з метою нівеляції лексичного складу української мови.<ref>[[Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду]] / Реєстр репресованих слів, сторінка 398.</ref>
 
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
[[Файл:White Burley 2.jpg|thumb|250 px|праворуч|Листя «Білого Берлі»]]
 
[[Файл:White Burley 2.jpg|thumb|250 px|праворуч|Листя «Білого Берлі»]]
Цигарки зобов'язані своїм походженням [[Корінні народи США|американським індіанцям]], що першими стали загортати тютюн у [[солома|солому]], [[Очерет звичайний|очерет]] і кукурудзяні листи. Після появи в [[Європа|Європі]] протягом майже 250 років єдиним засобом [[Тютюнопаління|паління]] [[Тютюн (сировина)|тютюн]]у були [[Люлька (куріння)|люльки]] й [[сигара|сигари]]. При горінні сигарети утворюється понад 4000 хімічних сполук<ref>BAT December 12, 1986, Mutagenic Activity of Flavour Compounds. FN AQ2222, BN 400916808-400916815, cited in a [http://www.bupa.co.uk/health_information/asp/healthy_living/lifestyle/smoking/relationship/ingredients_text.asp health information web page] published by {{нп|BUPA|BUPA|en|BUPA}}</ref>.
+
Сигарети зобов'язані своїм походженням [[Корінні народи США|американським індіанцям]], що першими стали загортати тютюн у [[солома|солому]], [[Очерет звичайний|очерет]] і кукурудзяні листи. Після появи в [[Європа|Європі]] протягом майже 250 років єдиним засобом [[Тютюнопаління|паління]] [[Тютюн (сировина)|тютюну]] були [[Люлька (куріння)|люльки]] й [[сигара|сигари]]. При горінні сигарети утворюється понад 4000 хімічних сполук<ref>BAT December 12, 1986, Mutagenic Activity of Flavour Compounds. FN AQ2222, BN 400916808-400916815, cited in a [http://www.bupa.co.uk/health_information/asp/healthy_living/lifestyle/smoking/relationship/ingredients_text.asp health information web page] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070607201251/http://www.bupa.co.uk/health_information/asp/healthy_living/lifestyle/smoking/relationship/ingredients_text.asp |date=7 червень 2007 }} published by {{нп|BUPA|BUPA|en|BUPA}}</ref>.
   
 
У [[США]] поширенню сигарет сприяла поява деяких нових сортів «світлого» тютюну, наприклад, «Білого Берлі», і, звичайно ж, винахід першої машини для виготовлення сигарет наприкінці [[1880]]-х. У наступне десятиліття сигарети значно обігнали сигари за обсягом продажу. Солдати, що найчастіше не мали часу викурити сигару або люльку, стали курити сигарети.
 
У [[США]] поширенню сигарет сприяла поява деяких нових сортів «світлого» тютюну, наприклад, «Білого Берлі», і, звичайно ж, винахід першої машини для виготовлення сигарет наприкінці [[1880]]-х. У наступне десятиліття сигарети значно обігнали сигари за обсягом продажу. Солдати, що найчастіше не мали часу викурити сигару або люльку, стали курити сигарети.
Рядок 33: Рядок 27:
 
З 2009 року імпорт тютюнових виробів в Україну здійснюється 13 суб'єктами господарювання, виробництво здійснюється 9 фабриками, з яких 5 підприємств з іноземними інвестиціями, які виробляють 99,7&nbsp;% тютюнової продукції.<ref name="Герасимчук"></ref>
 
З 2009 року імпорт тютюнових виробів в Україну здійснюється 13 суб'єктами господарювання, виробництво здійснюється 9 фабриками, з яких 5 підприємств з іноземними інвестиціями, які виробляють 99,7&nbsp;% тютюнової продукції.<ref name="Герасимчук"></ref>
   
Станом на 2011 рік український ринок продуктивних сил номінально нараховує 27 фабрик.<ref name="Долозіна">Долозіна І. Л. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prom/2011_2/Dolozina.pdf Моніторинг динаміки і тенденцій діяльності виробничих підприємств на ринку тютюнових виробів] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prom/ «Прометей»&nbsp;— регіональний збірник наукових праць з економіки].&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prom/2011_2/index.htm №&nbsp;2(35), 2011]</ref> При цьому понад 95&nbsp;% загального обсягу виробництва тютюнової продукції в країні дають 10 фабрик, об'єднаних в організовану західними інвесторами асоціацію «[[Укртютюн]]».<ref name="Долозіна"/>
+
Станом на 2011 рік український ринок продуктивних сил номінально нараховує 27 фабрик.<ref name="Долозіна">Долозіна І. Л. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prom/2011_2/Dolozina.pdf Моніторинг динаміки і тенденцій діяльності виробничих підприємств на ринку тютюнових виробів]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prom/ «Прометей»&nbsp;— регіональний збірник наукових праць з економіки]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Prom/2011_2/index.htm №&nbsp;2(35), 2011]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> При цьому понад 95&nbsp;% загального обсягу виробництва тютюнової продукції в країні дають 10 фабрик, об'єднаних в організовану західними інвесторами асоціацію «[[Укртютюн]]».<ref name="Долозіна"/>
   
 
За даними асоціації «Укртютюн», в Україні станом на 2011 рік виробляється понад 100 сортів сигарет і ввозиться ще близько 30.<ref name="Долозіна"/> У Харкові виробляється Marlboro, L&M, Chesterhield, Bond Street. У Кременчуці почали випускати Camel, Winston, Monte Carlo, Magna і Magna Classic. У Києві й Черкасах&nbsp;— West, Boss, Paramount і Astor, а в [[Прилуцька тютюнова фабрика|Прилуках]]&nbsp;— Прилуки, Kent, Pall Mall.
 
За даними асоціації «Укртютюн», в Україні станом на 2011 рік виробляється понад 100 сортів сигарет і ввозиться ще близько 30.<ref name="Долозіна"/> У Харкові виробляється Marlboro, L&M, Chesterhield, Bond Street. У Кременчуці почали випускати Camel, Winston, Monte Carlo, Magna і Magna Classic. У Києві й Черкасах&nbsp;— West, Boss, Paramount і Astor, а в [[Прилуцька тютюнова фабрика|Прилуках]]&nbsp;— Прилуки, Kent, Pall Mall.
Рядок 45: Рядок 39:
 
[http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/scinn/2011_6/Rydushin.pdf Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання] // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/scinn/ Наука та інновації Науково-практичний журнал].&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/scinn/2011_6/index.htm 2011, №&nbsp;6]. {{ISSN|1815-2066}}</ref>
 
[http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/scinn/2011_6/Rydushin.pdf Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання] // [http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/scinn/ Наука та інновації Науково-практичний журнал].&nbsp;— [http://www.nbuv.gov.ua/portal/all/scinn/2011_6/index.htm 2011, №&nbsp;6]. {{ISSN|1815-2066}}</ref>
   
В інших випадках швидкість горіння сигаретного паперу, регулюється шляхом застосування різноманітних форм мікрокристалічної [[Целюлоза|целюлози]] в папері.<ref name="burnRatePatent">{{cite web|url=http://www.freepatentsonline.com/5263999.html|title=Smoking article wrapper for controlling burn rate and method for making same - Philip Morris Incorporated|publisher=Freepatentsonline.com|date=|accessdate=2012-03-25|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HcqISbh2|archivedate=2013-06-25}}</ref> Велику частину сигаретного паперу виготовляють з [[льон]]у або льоноволокна. [[Трагакант]] використовують як [[клей]] при завертці сигар з листового тютюну.
+
В інших випадках швидкість горіння сигаретного паперу, регулюється шляхом застосування різноманітних форм мікрокристалічної [[Целюлоза|целюлози]] в папері.<ref name="burnRatePatent">{{cite web|url=http://www.freepatentsonline.com/5263999.html|title=Smoking article wrapper for controlling burn rate and method for making same - Philip Morris Incorporated|publisher=Freepatentsonline.com|date=|accessdate=2012-03-25|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HcqISbh2?url=http://www.freepatentsonline.com/5263999.html|archivedate=2013-06-24|deadurl=no}}</ref> Велику частину сигаретного паперу виготовляють з [[льон]]у або льоноволокна. [[Трагакант]] використовують як [[клей]] при завертці сигар з листового тютюну.
   
 
=== Тютюнова суміш ===
 
=== Тютюнова суміш ===
 
Для виготовлення сигарет використовують: тютюн-сировину ферментовану, тютюн-стрипс, тютюн відновлений, жилки тютюнові, і ін. Майже весь промисловий тютюн [[Генетично модифікований організм|генетично модифікований]].<ref name="Рудишин"></ref> Так звані напіворієнтальські сорти тютюну, які вирощуються в Україні, не завжди підходять до рецептури сучасних тютюнових сумішей, особливо це стосується ліцензійних марок і сигарет типу Light, для виготовлення яких застосовується спеціальний тютюн American Blend.<ref name="Долозіна"/> 93&nbsp;% потреби України в тютюні становить імпорт. На відміну від Німеччини, Швейцарії та США, в Україні верхні дозволені межі вмісту токсичних сільськогосподарських хімікатів у сигаретах не контролюються.<ref>Основні факти про тютюн: 2-ге вид.&nbsp;— К.: УІЦПАН, 2001.&nbsp;— 24 с.</ref>
 
Для виготовлення сигарет використовують: тютюн-сировину ферментовану, тютюн-стрипс, тютюн відновлений, жилки тютюнові, і ін. Майже весь промисловий тютюн [[Генетично модифікований організм|генетично модифікований]].<ref name="Рудишин"></ref> Так звані напіворієнтальські сорти тютюну, які вирощуються в Україні, не завжди підходять до рецептури сучасних тютюнових сумішей, особливо це стосується ліцензійних марок і сигарет типу Light, для виготовлення яких застосовується спеціальний тютюн American Blend.<ref name="Долозіна"/> 93&nbsp;% потреби України в тютюні становить імпорт. На відміну від Німеччини, Швейцарії та США, в Україні верхні дозволені межі вмісту токсичних сільськогосподарських хімікатів у сигаретах не контролюються.<ref>Основні факти про тютюн: 2-ге вид.&nbsp;— К.: УІЦПАН, 2001.&nbsp;— 24 с.</ref>
   
Цінність тютюну залежить від вмісту нікотину та комплексу речовин, насамперед, [[білок|білків]] та [[Цукри|цукрів]]. При згорянні білкові речовини надають пекучості та [[Гіркий смак|відчуття гіркоти]], а цукри пом'якшують [[смак]].<ref>Офіленко Н. О., Кайнаш А. П., Калашник О. В., Мороз&nbsp;С.&nbsp;Е. Ринок і ресурси споживчих товарів. Навч. посіб.&nbsp;— К.: Центр учбової літератури, 2011.&nbsp;— 184 с. ISBN 978-966-364-920-7</ref> Аромат зумовлюють [[ефірні олії]] і [[смоли]]. Нікотин супроводжують інші, близькі йому [[алкалоїди]]: [[норнікотин]], [[нікотиїн]] і ін., які містяться в тютюні в малій кількості. Цукри тютюну в основному є розчинними; придають диму кислу реакцію і не знижують якості готових тютюнових виробів. [[Аміак]] і білки утворюють лужність тютюнового диму і є причиною неприємного запаху тютюну. Смак диму тютюну тим кращий, чим менше він містить білків і більше цукрів. [[Органічні кислоти]] тютюну представлені [[Оцтова кислота|оцтовою]], [[Мурашина кислота|мурашиною]], [[Яблучна кислота|яблучною]], [[Лимонна кислота|лимонною]] і ін. Особливу вагу мають леткі кислоти, які деякою мірою покращують ароматичність тютюнових виробів. [[Ефірні олії]] і особливо їх низькокиплячі фракції значно впливають на аромат тютюнового диму. В деяких тютюнів специфічний тонкий аромат залежить від кількості смоляного спирту&nbsp;— С<sub>6</sub>Н<sub>10</sub>О, в інших&nbsp;— він залежить від присутності смоляних фенолів. Аромат диму деяких тютюнів залежить від наявності [[глікозид]]ів і т. д. Для куріння використовують висушене і спеціально оброблене ([[Ферментація|ферментоване]]) листя тютюну.
+
Цінність тютюну залежить від вмісту нікотину та комплексу речовин, насамперед, [[білок|білків]] та [[Цукри|цукрів]]. При згорянні білкові речовини надають пекучості та [[Гіркий смак|відчуття гіркоти]], а цукри пом'якшують [[смак]].<ref>Офіленко Н. О., Кайнаш А. П., Калашник О. В., Мороз&nbsp;С.&nbsp;Е. Ринок і ресурси споживчих товарів. Навч. посіб.&nbsp;— К.: Центр учбової літератури, 2011.&nbsp;— 184 с. ISBN 978-966-364-920-7</ref> Аромат зумовлюють [[ефірні олії]] і [[смоли]]. Нікотин супроводжують інші, близькі йому [[алкалоїди]]: [[норнікотин]], [[нікотиїн]] і ін., які містяться в тютюні в малій кількості. Цукри тютюну в основному є розчинними; придають диму кислу реакцію і не знижують якості готових тютюнових виробів. [[Аміак]] і білки утворюють лужність тютюнового диму і є причиною неприємного запаху тютюну. Смак диму тютюну тим кращий, чим менше він містить білків і більше цукрів. [[Органічні кислоти]] тютюну представлені [[Оцтова кислота|оцтовою]], [[Мурашина кислота|мурашиною]], [[Яблучна кислота|яблучною]], [[Лимонна кислота|лимонною]] і ін. Особливу вагу мають леткі кислоти, які деякою мірою покращують ароматичність тютюнових виробів. [[Ефірні олії]] і особливо їх низькокиплячі фракції значно впливають на аромат тютюнового диму. В деяких тютюнів специфічний тонкий аромат залежить від кількості смоляного спирту&nbsp;— С<sub>6</sub>Н<sub>10</sub>О, в інших&nbsp;— він залежить від присутності смоляних фенолів. Аромат диму деяких тютюнів залежить від наявності [[глікозид]]ів і&nbsp;т.&nbsp;д. Для куріння використовують висушене і спеціально оброблене ([[Ферментація|ферментоване]]) листя тютюну.
   
 
Сигарети і папіроси повинні бути наповнені рівномірно, чому заваджають деякі частини тютюнового листка&nbsp;— жилки, дрібні волокна. Їх видаляють, а потім знову перетворюють в штучний листок&nbsp;— це і є відновлений тютюн.<ref name="лібкін"></ref> Спочатку таку сировину відправляють в екстрактори і гарячою парою вилучають леткі компоненти. Залишається майже чиста [[клітковина]].<ref name="лібкін"></ref> Її промивають і формують лист у вигляді плівки. Без [[запах]]у і [[смак]]у.<ref name="лібкін"></ref> В складі екстрагованих речовин менше шкідливих компонентів, в першу чергу важких смол&nbsp;— вони частково видаляються в процесі [[екстракція|екстракції]].<ref name="лібкін"></ref> Концентратом просочують чисту тютюнову плівку, і відновлений тютюн готовий. Хоча відновлений тютюн менше шкідливий, проте при екстракції втрачається значна частина ароматичних смол.<ref name="лібкін"></ref> Тому його не використовують самостійно, а додають до сигаретного тютюну.<ref name="лібкін">О. Либкин. Не конфликтовать, а сотрудничать / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии Наук СССР.&nbsp;— 1981, №&nbsp;3. {{ISSN|0130-5972}}(с.: 67)</ref>
 
Сигарети і папіроси повинні бути наповнені рівномірно, чому заваджають деякі частини тютюнового листка&nbsp;— жилки, дрібні волокна. Їх видаляють, а потім знову перетворюють в штучний листок&nbsp;— це і є відновлений тютюн.<ref name="лібкін"></ref> Спочатку таку сировину відправляють в екстрактори і гарячою парою вилучають леткі компоненти. Залишається майже чиста [[клітковина]].<ref name="лібкін"></ref> Її промивають і формують лист у вигляді плівки. Без [[запах]]у і [[смак]]у.<ref name="лібкін"></ref> В складі екстрагованих речовин менше шкідливих компонентів, в першу чергу важких смол&nbsp;— вони частково видаляються в процесі [[екстракція|екстракції]].<ref name="лібкін"></ref> Концентратом просочують чисту тютюнову плівку, і відновлений тютюн готовий. Хоча відновлений тютюн менше шкідливий, проте при екстракції втрачається значна частина ароматичних смол.<ref name="лібкін"></ref> Тому його не використовують самостійно, а додають до сигаретного тютюну.<ref name="лібкін">О. Либкин. Не конфликтовать, а сотрудничать / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии Наук СССР.&nbsp;— 1981, №&nbsp;3. {{ISSN|0130-5972}}(с.: 67)</ref>
Рядок 67: Рядок 61:
   
 
=== Сигаретний фільтр ===
 
=== Сигаретний фільтр ===
Сигарети без фільтруючого [[мундштук]]а являють собою гільзову сорочку циліндричного або овального перерізу, повністю заповнену тютюном. [[Фільтр]] зазвичай являє собою пристосування з пористого матеріалу (паперу, вати, корку) прикладене до кінця сигари або сигарети, щоб абсорбувати вологу, смолу, нікотин і різні домішки. Фільтр також може являти собою спеціальний тримач, в який вставляють сигарету або сигару ([[мундштук]]). Сигарети з фільтруючим мундштуком являють собою вкорочені сигарети з приєднаним до них суцільним мундштуком з паперових матеріалів або поздовжньо розташованих [[Ацетат целюлози|ацетатцелюлозних]], [[Віскозне волокно|віскозних]], або їм подібних волокон. В 1954 році в марці «Віце Рой» порожня трубка була наповнена [[Ацетатне волокно|ацетатним волокном]] і з тих пір такий фільтр швидко став найбільш використовуваним фільтром в тютюновій промисловості.
+
Сигарети без фільтрувального [[мундштук]]а являють собою гільзову сорочку циліндричного або овального перерізу, повністю заповнену тютюном. [[Фільтр]] зазвичай являє собою пристосування з пористого матеріалу (паперу, вати, корку) прикладене до кінця сигари або сигарети, щоб абсорбувати вологу, смолу, нікотин і різні домішки. Фільтр також може являти собою спеціальний тримач, в який вставляють сигарету або сигару ([[мундштук]]). Сигарети з фільтрувальним мундштуком являють собою вкорочені сигарети з приєднаним до них суцільним мундштуком з паперових матеріалів або поздовжньо розташованих [[Ацетат целюлози|ацетатцелюлозних]], [[Віскозне волокно|віскозних]], або їм подібних волокон. В 1954 році в марці «Віце Рой» порожня трубка була наповнена [[Ацетатне волокно|ацетатним волокном]] і з тих пір такий фільтр швидко став найбільш використовуваним фільтром в тютюновій промисловості.
   
 
[[Файл:Cigarettefiltar.jpg|міні|праворуч|200пкс|Розкритий сигаретний фільтр до і після куріння]]
 
[[Файл:Cigarettefiltar.jpg|міні|праворуч|200пкс|Розкритий сигаретний фільтр до і після куріння]]
   
Фільтруючу властивість фільтрів можна підвищити змінюючи форму елементарних (ацетатних) волокон: чим більша поверхня фільтрації, тим краще. Більш простішим шляхом є збільшення довжини фільтра. Звичайна довжина фільтра складає 15-18 міліметрів. Найкращою є довжина 18&nbsp;мм.
+
Фільтрувальну властивість фільтрів можна підвищити змінюючи форму елементарних (ацетатних) волокон: чим більша поверхня фільтрації, тим краще. Більш простішим шляхом є збільшення довжини фільтра. Звичайна довжина фільтра складає 15-18 міліметрів. Найкращою є довжина 18&nbsp;мм.
   
 
У деяких фільтрах ацетат целюлози може комбінуватись з [[Активоване вугілля|активованим вугіллям]]. Вугілля дає непоганий результат, але сигарети з цим фільтром дорожчі, а деякі курці при такому очищенні тютюнового диму не отримують звичного задоволення.
 
У деяких фільтрах ацетат целюлози може комбінуватись з [[Активоване вугілля|активованим вугіллям]]. Вугілля дає непоганий результат, але сигарети з цим фільтром дорожчі, а деякі курці при такому очищенні тютюнового диму не отримують звичного задоволення.
Рядок 77: Рядок 71:
 
У сигаретних фільтрах для розбавлення диму і для зниження концентрації шкідливих компонентів може застосовуватись додаткова подача повітря (лазерна перфорація).
 
У сигаретних фільтрах для розбавлення диму і для зниження концентрації шкідливих компонентів може застосовуватись додаткова подача повітря (лазерна перфорація).
   
В сигарет з рецес-фільтрами в приєднаних до них картонних циліндрах, в яких поміщено фільтруючий [[мундштук]], по довжині менший ніж циліндр,&nbsp;— на торці такої сигарети утворюється відкрита порожнина&nbsp;— повітряна камера.
+
В сигарет з рецес-фільтрами в приєднаних до них картонних циліндрах, в яких поміщено фільтрувальний [[мундштук]], по довжині менший ніж циліндр,&nbsp;— на торці такої сигарети утворюється відкрита порожнина&nbsp;— повітряна камера.
   
 
== Сигарети в Україні ==
 
== Сигарети в Україні ==
   
 
=== Оподаткування ===
 
=== Оподаткування ===
Ставки [[Акцизний збір|акцизних зборів]] на тютюн в 1996—1999&nbsp;р.р. збільшувалися щороку. Доходи бюджету від акцизних зборів в 1996 році становили 54&nbsp;млн гривень, а у 1999 році&nbsp;— 522&nbsp;млн грн..<ref name="Герасимчук"></ref><br/>2000 року ставки зменшились. 2004 роуц було прийнято нову змішану систему збору акцизу, коли окрім специфічної ставки у розмірі 11,5 грн. з однієї тисячі штук для сигарет з фільтром і 5,00 грн. з однієї тисячі для сигарет без фільтру, курцям довелося платити додатковий податок.<ref name="Герасимчук"></ref>
+
Ставки [[Акцизний збір|акцизних зборів]] на тютюн в 1996—1999&nbsp;р.р. збільшувалися щороку. Доходи бюджету від акцизних зборів в 1996 році становили 54&nbsp;млн гривень, а у 1999 році&nbsp;— 522&nbsp;млн грн.<ref name="Герасимчук"></ref><br/>2000 року ставки зменшились. У 2004 році було прийнято нову змішану систему збору акцизу, коли окрім специфічної ставки у розмірі 11,5 грн. з однієї тисячі штук для сигарет з фільтром і 5,00 грн. з однієї тисячі для сигарет без фільтру, курцям довелося платити додатковий податок.<ref name="Герасимчук"></ref>
   
 
З вересня 2009 року специфічна ставка акцизу збільшилась більше чим у двічі&nbsp;— з 14 грн. до 30 грн. за 1000 штук, а на сигарети без фільтру&nbsp;— у два з половиною рази&nbsp;— з 5 до 12 грн. за 1000 штук. Адвалерна ставка акцизу збільшилась з 12,5&nbsp;% до 16&nbsp;% від вартості пачки для усіх типів сигарет.
 
З вересня 2009 року специфічна ставка акцизу збільшилась більше чим у двічі&nbsp;— з 14 грн. до 30 грн. за 1000 штук, а на сигарети без фільтру&nbsp;— у два з половиною рази&nbsp;— з 5 до 12 грн. за 1000 штук. Адвалерна ставка акцизу збільшилась з 12,5&nbsp;% до 16&nbsp;% від вартості пачки для усіх типів сигарет.
Рядок 137: Рядок 131:
 
У 2007 році українці витратили на сигарети приблизно 2&nbsp;млрд доларів США.<ref name="Герасимчук"></ref>
 
У 2007 році українці витратили на сигарети приблизно 2&nbsp;млрд доларів США.<ref name="Герасимчук"></ref>
   
Лише за період з 2008 по 2010&nbsp;р.р. в Україні середня ціна сигарет з фільтром зросла більш ніж в 3 рази.<ref>Жукевич О. М. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2012_1_2/58.pdf Трансформація акцизного оподаткування тютюнових виробів в Україні] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/ Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки Науковий журнал].&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2012_1_2/ №&nbsp;1 (59).&nbsp;— Ч 2.&nbsp;— 2012]</ref> Частка тютюну в [[Собівартість продукції|собівартості готової продукції]] становить 80-85&nbsp;%.<ref name="Герасимчук"></ref>
+
Лише за період з 2008 по 2010&nbsp;рр. в Україні середня ціна сигарет з фільтром зросла більш ніж в 3 рази.<ref>Жукевич О. М. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2012_1_2/58.pdf Трансформація акцизного оподаткування тютюнових виробів в Україні]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/ Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки Науковий журнал]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2012_1_2/ №&nbsp;1 (59).&nbsp;— Ч 2.&nbsp;— 2012]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Частка тютюну в [[Собівартість продукції|собівартості готової продукції]] становить 80-85&nbsp;%.<ref name="Герасимчук"></ref>
   
 
=== Споживання ===
 
=== Споживання ===
Рядок 148: Рядок 142:
 
У тих-таки 1990-х роках на ринок України почали входити міжнародні тютюнові компанії створюючи [[Спільне підприємство|спільні підприємства]] з українськими тютюновими фабриками. (наприклад, «[[Філіп Морріс Україна]]»&nbsp;— [[Харківська тютюнова фабрика]], ПАТ «[[Джей Ті Інтернешнл Україна]]»&nbsp;— спочатку ЗАТ «Р.Дж. Рейнолдс Тобакко-Кременчук», а згодом&nbsp;— [[Кременчуцька тютюнова фабрика|Кременчуцька ТФ]] спільно з [[Черкаська тютюнова фабрика|Черкаською ТФ]]). У 2001 році частка спільних підприємств у виробництві склала 95&nbsp;%.<ref name="Герасимчук" /> У 2006 році показник тютюнового ринку України становив 120,6 мільярдів штук сигарет, а у 2007 рік&nbsp;— 128,6 мільярдів штук,&nbsp;— відбувся зріст на 6,8&nbsp;%.
 
У тих-таки 1990-х роках на ринок України почали входити міжнародні тютюнові компанії створюючи [[Спільне підприємство|спільні підприємства]] з українськими тютюновими фабриками. (наприклад, «[[Філіп Морріс Україна]]»&nbsp;— [[Харківська тютюнова фабрика]], ПАТ «[[Джей Ті Інтернешнл Україна]]»&nbsp;— спочатку ЗАТ «Р.Дж. Рейнолдс Тобакко-Кременчук», а згодом&nbsp;— [[Кременчуцька тютюнова фабрика|Кременчуцька ТФ]] спільно з [[Черкаська тютюнова фабрика|Черкаською ТФ]]). У 2001 році частка спільних підприємств у виробництві склала 95&nbsp;%.<ref name="Герасимчук" /> У 2006 році показник тютюнового ринку України становив 120,6 мільярдів штук сигарет, а у 2007 рік&nbsp;— 128,6 мільярдів штук,&nbsp;— відбувся зріст на 6,8&nbsp;%.
   
Україна входила у двадцятку найбільших в світі національних ринків за об'ємом споживання [[Тютюнові вироби|тютюнових виробів]] і об'єм споживання постійно зростав станом на 2007 рік.<ref name="Герасимчук">Герасимчук В. В., Овсянніков Є. В. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpchdtu/2009_24/articles/43_gerasumcyk_ovsyanikov.pdf Проблеми розвитку тютюнової промисловості за умов політичної нестабільності] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpchdtu/ Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки]</ref>
+
Україна входила у двадцятку найбільших в світі національних ринків за об'ємом споживання [[Тютюнові вироби|тютюнових виробів]] і об'єм споживання постійно зростав станом на 2007 рік.<ref name="Герасимчук">Герасимчук В. В., Овсянніков Є. В. [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpchdtu/2009_24/articles/43_gerasumcyk_ovsyanikov.pdf Проблеми розвитку тютюнової промисловості за умов політичної нестабільності] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203184612/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpchdtu/2009_24/articles/43_gerasumcyk_ovsyanikov.pdf |date=3 грудень 2013 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpchdtu/ Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203180721/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpchdtu/ |date=3 грудень 2013 }}</ref>
   
 
За даними [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітньої організації охорони здоров'я]] Україна перебуває на 17-му місці серед всіх країн за кількістю споживання тютюнових виробів, що становить 1,5&nbsp;% їхнього світового виробництва.<ref name="Долозіна"/> Якщо у світі на кожну людину доводиться в середньому 870 викурених тютюнових виробів у рік, то в Україні цей показник досягає 1500—1800 (або близько 4&nbsp;— 5 сигарет у день), тобто майже в 2 рази більше ніж у середньому у світі.<ref name="Долозіна"/>
 
За даними [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітньої організації охорони здоров'я]] Україна перебуває на 17-му місці серед всіх країн за кількістю споживання тютюнових виробів, що становить 1,5&nbsp;% їхнього світового виробництва.<ref name="Долозіна"/> Якщо у світі на кожну людину доводиться в середньому 870 викурених тютюнових виробів у рік, то в Україні цей показник досягає 1500—1800 (або близько 4&nbsp;— 5 сигарет у день), тобто майже в 2 рази більше ніж у середньому у світі.<ref name="Долозіна"/>
Рядок 553: Рядок 547:
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
  +
{{Commonscat|Cigarettes}}
{{Commons|Cigarette}}
 
 
* [[Тютюн]]
 
* [[Тютюн]]
 
* [[Люлька (куріння)]]
 
* [[Люлька (куріння)]]
Рядок 560: Рядок 554:
 
* [[Сигара]]
 
* [[Сигара]]
 
* [[Тютюновий скандал]] у Росії
 
* [[Тютюновий скандал]] у Росії
* [[Пачка цигарок]]
+
* [[Пачка сигарет]]
* [[Блок цигарок]]
+
* [[Блок сигарет]]
  +
* [[Папіроса]]
 
 
* {{нп|Список додаткових речовин в сигаретах||en|List of additives in cigarettes#cite note-0}}
 
* {{нп|Список додаткових речовин в сигаретах||en|List of additives in cigarettes#cite note-0}}
   

Поточна версія на 22:00, 28 серпня 2019

Cигарета тліє в попільничці

Сигаре́та — тютюновий виріб для паління, що являє собою циліндр із сигаретного паперу, наповнений подрібненим тютюном. Паперова оболонка (сорочка) сигарети відрізняється від цигаркової більшою горючістю[1], тліє і не гасне навіть без затяжок. Часто сигарета споряджається фільтром, але є марки, де фільтр відсутній.

Назва[ред. | ред. код]

Слово сигарета походить від фр. cigarette[2], яке за походженням є зменшувальною формою cigare («сигара»). У СУМ-11, укладеному в 1970-х роках, сигарета визначається як «маленька тонка сигара» чи «цигарка (тобто папіроса) без мундштука»[3]. У «Словарі української мови» Б. Д. Грінченка слово сигарета відсутнє. У сучасній українській сигарети часто називають «цигарками»[4], хоча словники подають слово цигарка як синонім іншого виду тютюнових виробів — папіроси (лексема «цигарка» наведена в СУМ-11 як перша, «папіроса» — як друга)[5][6][7] або як іншу назву самокрутки[6].

Мовознавець Орися Демська-Кульчицька вважає, що слово «цигарки» було штучно замінене словом «сигарети» з метою нівеляції лексичного складу української мови, наводячи його в «Реєстрі репресованих слів»[8].

Історія[ред. | ред. код]

Листя «Білого Берлі»

Сигарети зобов'язані своїм походженням американським індіанцям, що першими стали загортати тютюн у солому, очерет і кукурудзяні листи. Після появи в Європі протягом майже 250 років єдиним засобом паління тютюну були люльки й сигари. При горінні сигарети утворюється понад 4000 хімічних сполук[9].

У США поширенню сигарет сприяла поява деяких нових сортів «світлого» тютюну, наприклад, «Білого Берлі», і, звичайно ж, винахід першої машини для виготовлення сигарет наприкінці 1880-х. У наступне десятиліття сигарети значно обігнали сигари за обсягом продажу. Солдати, що найчастіше не мали часу викурити сигару або люльку, стали курити сигарети.

Приблизно в цей час була заснована знаменита компанія Phillip Morris, що продає турецькі сигарети ручної скрутки. Сигарети в СзА робилися в основному з відходів виробництва інших тютюнових виробів, особливо жувального тютюну, популярного в ті дні на американському Заході.

Британська компанія Phillip Morris відкриває представництво в Нью-Йорку, де займається активним маркетингом сигарет, включаючи знамениту нині марку Marlboro.

Reynolds випускає на ринок сигарети марки Camel.

У 20-ті роки минулого століття велику роль у розвитку тютюнової індустрії стало поширення звички до паління сигарет серед жінок.

Щоб протистояти конкурентам, American Tobacco Company, виробник марки Lucky Strike, починає подібним чином рекламувати і свої сигарети, і завойовує 38 % ринку.

Виробництво[ред. | ред. код]

З 2009 року імпорт тютюнових виробів в Україну здійснюється 13 суб'єктами господарювання, виробництво здійснюється 9 фабриками, з яких 5 підприємств з іноземними інвестиціями, які виробляють 99,7 % тютюнової продукції.[10]

Станом на 2011 рік український ринок продуктивних сил номінально нараховує 27 фабрик.[11] При цьому понад 95 % загального обсягу виробництва тютюнової продукції в країні дають 10 фабрик, об'єднаних в організовану західними інвесторами асоціацію «Укртютюн».[11]

За даними асоціації «Укртютюн», в Україні станом на 2011 рік виробляється понад 100 сортів сигарет і ввозиться ще близько 30.[11] У Харкові виробляється Marlboro, L&M, Chesterhield, Bond Street. У Кременчуці почали випускати Camel, Winston, Monte Carlo, Magna і Magna Classic. У Києві й Черкасах — West, Boss, Paramount і Astor, а в Прилуках — Прилуки, Kent, Pall Mall.

Найбільшим виробником сигарет є Китай, який виробляє 1700 мільярдів сигарет на рік. Більшість з них призначені для внутрішнього ринку. Наступними великими виробниками є США, Росія і Японія, Нідерланди.

Сигаретний папір[ред. | ред. код]

Докладніше: Сигаретний папір

До паперу, щоб сигарета не гасилася, додають селітру.[12]

В інших випадках швидкість горіння сигаретного паперу, регулюється шляхом застосування різноманітних форм мікрокристалічної целюлози в папері.[13] Велику частину сигаретного паперу виготовляють з льону або льоноволокна. Трагакант використовують як клей при завертці сигар з листового тютюну.

Тютюнова суміш[ред. | ред. код]

Для виготовлення сигарет використовують: тютюн-сировину ферментовану, тютюн-стрипс, тютюн відновлений, жилки тютюнові, і ін. Майже весь промисловий тютюн генетично модифікований.[12] Так звані напіворієнтальські сорти тютюну, які вирощуються в Україні, не завжди підходять до рецептури сучасних тютюнових сумішей, особливо це стосується ліцензійних марок і сигарет типу Light, для виготовлення яких застосовується спеціальний тютюн American Blend.[11] 93 % потреби України в тютюні становить імпорт. На відміну від Німеччини, Швейцарії та США, в Україні верхні дозволені межі вмісту токсичних сільськогосподарських хімікатів у сигаретах не контролюються.[14]

Цінність тютюну залежить від вмісту нікотину та комплексу речовин, насамперед, білків та цукрів. При згорянні білкові речовини надають пекучості та відчуття гіркоти, а цукри пом'якшують смак.[15] Аромат зумовлюють ефірні олії і смоли. Нікотин супроводжують інші, близькі йому алкалоїди: норнікотин, нікотиїн і ін., які містяться в тютюні в малій кількості. Цукри тютюну в основному є розчинними; придають диму кислу реакцію і не знижують якості готових тютюнових виробів. Аміак і білки утворюють лужність тютюнового диму і є причиною неприємного запаху тютюну. Смак диму тютюну тим кращий, чим менше він містить білків і більше цукрів. Органічні кислоти тютюну представлені оцтовою, мурашиною, яблучною, лимонною і ін. Особливу вагу мають леткі кислоти, які деякою мірою покращують ароматичність тютюнових виробів. Ефірні олії і особливо їх низькокиплячі фракції значно впливають на аромат тютюнового диму. В деяких тютюнів специфічний тонкий аромат залежить від кількості смоляного спирту — С6Н10О, в інших — він залежить від присутності смоляних фенолів. Аромат диму деяких тютюнів залежить від наявності глікозидів і т. д. Для куріння використовують висушене і спеціально оброблене (ферментоване) листя тютюну.

Сигарети і папіроси повинні бути наповнені рівномірно, чому заваджають деякі частини тютюнового листка — жилки, дрібні волокна. Їх видаляють, а потім знову перетворюють в штучний листок — це і є відновлений тютюн.[16] Спочатку таку сировину відправляють в екстрактори і гарячою парою вилучають леткі компоненти. Залишається майже чиста клітковина.[16] Її промивають і формують лист у вигляді плівки. Без запаху і смаку.[16] В складі екстрагованих речовин менше шкідливих компонентів, в першу чергу важких смол — вони частково видаляються в процесі екстракції.[16] Концентратом просочують чисту тютюнову плівку, і відновлений тютюн готовий. Хоча відновлений тютюн менше шкідливий, проте при екстракції втрачається значна частина ароматичних смол.[16] Тому його не використовують самостійно, а додають до сигаретного тютюну.[16]

Добавки[ред. | ред. код]

У суміші подрібненого тютюну використовуються різні додатки — зволожувачі: пропіленгліколь або гліцерин, смакові продукти та підсилювачі: какао, локриця (екстракт локриці використовують при виготовленні тютюну вищих сортів[17]), тютюнові екстракти та різні цукри.[18]

Солі калію сприяють тлінню сигарети до чергової затяжки курця, а хлорні солі надають зворотню дію.

У квітні 1994 року Департаментом охорони здоров'я та соціальних служб США схвалено створений п'ятьма найбільшими американськими сигаретними компаніями Перелік з 599 додатків до сигарет.

Шкода здоров'ю[ред. | ред. код]

Згідно з міжнародними стандартами, радянські сигарети без фільтру були високосмолистими (20-38 мг смоли на сигарету) і належать до категорії найбільш шкідливих.[19] Але і з фільтром радянські сигарети також відносяться до високосмолистих (15-33 мг смоли на сигарету).[19] Вміст бензопірену в радянських сигаретах в середньому в 4 рази вищий ніж в сигаретах в США, миш'яка — в 10 разів більше, кадмію — в 5-10 разів більше, а вміст нітрозоамінів в сигаретах з фільтром більше ніж в американських сигаретах без фільтру.[19] В основному згубну дію на людський організм має не нікотин, а продукти згорання тютюну — тютюновий дим.[20] Смола (частина конденсату, з якої віднято вологу і нікотин) є етіологічним фактором злоякісних пухлин: раку легень, порожнини роту, гортані, глотки, стравоходу, сечового міхура, підшлункової залози, а також причиною серцево-судинних захворювань і багатьох інших, так як містить поліциклічний ароматичний вуглеводень бензпірен і дуже часто радіоактивний елемент полоній.[20]

Докладніше: тютюнопаління

Сигаретний фільтр[ред. | ред. код]

Сигарети без фільтрувального мундштука являють собою гільзову сорочку циліндричного або овального перерізу, повністю заповнену тютюном. Фільтр зазвичай являє собою пристосування з пористого матеріалу (паперу, вати, корку) прикладене до кінця сигари або сигарети, щоб абсорбувати вологу, смолу, нікотин і різні домішки. Фільтр також може являти собою спеціальний тримач, в який вставляють сигарету або сигару (мундштук). Сигарети з фільтрувальним мундштуком являють собою вкорочені сигарети з приєднаним до них суцільним мундштуком з паперових матеріалів або поздовжньо розташованих ацетатцелюлозних, віскозних, або їм подібних волокон. В 1954 році в марці «Віце Рой» порожня трубка була наповнена ацетатним волокном і з тих пір такий фільтр швидко став найбільш використовуваним фільтром в тютюновій промисловості.

Розкритий сигаретний фільтр до і після куріння

Фільтрувальну властивість фільтрів можна підвищити змінюючи форму елементарних (ацетатних) волокон: чим більша поверхня фільтрації, тим краще. Більш простішим шляхом є збільшення довжини фільтра. Звичайна довжина фільтра складає 15-18 міліметрів. Найкращою є довжина 18 мм.

У деяких фільтрах ацетат целюлози може комбінуватись з активованим вугіллям. Вугілля дає непоганий результат, але сигарети з цим фільтром дорожчі, а деякі курці при такому очищенні тютюнового диму не отримують звичного задоволення.

У сигаретних фільтрах для розбавлення диму і для зниження концентрації шкідливих компонентів може застосовуватись додаткова подача повітря (лазерна перфорація).

В сигарет з рецес-фільтрами в приєднаних до них картонних циліндрах, в яких поміщено фільтрувальний мундштук, по довжині менший ніж циліндр, — на торці такої сигарети утворюється відкрита порожнина — повітряна камера.

Сигарети в Україні[ред. | ред. код]

Оподаткування[ред. | ред. код]

Ставки акцизних зборів на тютюн в 1996—1999 р.р. збільшувалися щороку. Доходи бюджету від акцизних зборів в 1996 році становили 54 млн гривень, а у 1999 році — 522 млн грн.[10]
2000 року ставки зменшились. У 2004 році було прийнято нову змішану систему збору акцизу, коли окрім специфічної ставки у розмірі 11,5 грн. з однієї тисячі штук для сигарет з фільтром і 5,00 грн. з однієї тисячі для сигарет без фільтру, курцям довелося платити додатковий податок.[10]

З вересня 2009 року специфічна ставка акцизу збільшилась більше чим у двічі — з 14 грн. до 30 грн. за 1000 штук, а на сигарети без фільтру — у два з половиною рази — з 5 до 12 грн. за 1000 штук. Адвалерна ставка акцизу збільшилась з 12,5 % до 16 % від вартості пачки для усіх типів сигарет.

Ціни[ред. | ред. код]

Виробництво сигарет в Україні[11]
Роки Обсяг виробництва,
млрд шт.
Темп росту,
 %
Відхилення,
+ , —
1990 69,4
1995 48,0 69,2 - 21,4
1996 44,9 93,4 - 3,1
1997 54,5 121,4 + 9,6
1998 59,3 108,8 + 4,8
1999 54,1 91,4 - 5,2
2000 58,8 108,7 + 4,7
2001 69,7 118,5 + 10,9
2002 81,1 116,4 + 11,4
2003 99,8 123,1 + 18,7
2004 109,0 109,2 + 9,2
2005 120,0 110,1 + 11,0
2006 120,4 100,1 + 0,4
2007 128,5 106,8 + 8,1
2008 129,8 101,0 + 1,3
2009 114,4 88,1 - 15,4
2010 101,9 89,0 - 12,6
2011 95,5 - 6,2
2012 93,9 - 1,7
2013 69,9 - 6,1
2014 67,1 - 2,5

У 2007 році українці витратили на сигарети приблизно 2 млрд доларів США.[10]

Лише за період з 2008 по 2010 рр. в Україні середня ціна сигарет з фільтром зросла більш ніж в 3 рази.[21] Частка тютюну в собівартості готової продукції становить 80-85 %.[10]

Споживання[ред. | ред. код]

У 1980-х роках виробництво сигарет було стабільним — щороку приблизно 80 мільярдів сигарет.[10]

З 1991 до 1993 року виробництво тютюну унаслідок кризи зменшилось майже вдвічі, а потім почало збільшуватись і у 2001 році становило 69 мільярдів сигарет.[10]

У тих-таки 1990-х роках на ринок України почали входити міжнародні тютюнові компанії створюючи спільні підприємства з українськими тютюновими фабриками. (наприклад, «Філіп Морріс Україна» — Харківська тютюнова фабрика, ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» — спочатку ЗАТ «Р.Дж. Рейнолдс Тобакко-Кременчук», а згодом — Кременчуцька ТФ спільно з Черкаською ТФ). У 2001 році частка спільних підприємств у виробництві склала 95 %.[10] У 2006 році показник тютюнового ринку України становив 120,6 мільярдів штук сигарет, а у 2007 рік — 128,6 мільярдів штук, — відбувся зріст на 6,8 %.

Україна входила у двадцятку найбільших в світі національних ринків за об'ємом споживання тютюнових виробів і об'єм споживання постійно зростав станом на 2007 рік.[10]

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я Україна перебуває на 17-му місці серед всіх країн за кількістю споживання тютюнових виробів, що становить 1,5 % їхнього світового виробництва.[11] Якщо у світі на кожну людину доводиться в середньому 870 викурених тютюнових виробів у рік, то в Україні цей показник досягає 1500—1800 (або близько 4 — 5 сигарет у день), тобто майже в 2 рази більше ніж у середньому у світі.[11]

Див. також: Антитютюнові компанії, Тютюновий скандал

Поширені міжнародні марки[ред. | ред. код]

Інші марки[ред. | ред. код]

  • Прима — АТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна»
  • Ватра — популярна марка сигарет

Виключно внутрішні українські бренди[ред. | ред. код]

Електронна сигарета[ред. | ред. код]

Електронні сигарети можуть бути альтернативними засобами доставки нікотину у курців, і, хоча нагадують сигарети, але виробляють пар, а не дим.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тютюнові вироби
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Сигарета // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Чи можна отруїти однією цигаркою? Науковці «Отави» провели визначення хімічного складу диму, щоб з'ясувати, чи не була цигарка отруєна
  5. Папіроса // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. а б Цигарка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — «Перун». 2005.
  8. Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду / Реєстр репресованих слів, сторінка 398.
  9. BAT December 12, 1986, Mutagenic Activity of Flavour Compounds. FN AQ2222, BN 400916808-400916815, cited in a health information web page Архівовано 7 червень 2007 у Wayback Machine. published by BUPA[en]
  10. а б в г д е ж и к Герасимчук В. В., Овсянніков Є. В. Проблеми розвитку тютюнової промисловості за умов політичної нестабільності Архівовано 3 грудень 2013 у Wayback Machine. // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки Архівовано 3 грудень 2013 у Wayback Machine.
  11. а б в г д е ж Долозіна І. Л. Моніторинг динаміки і тенденцій діяльності виробничих підприємств на ринку тютюнових виробів[недоступне посилання з червень 2019] // «Прометей» — регіональний збірник наукових праць з економіки[недоступне посилання з червень 2019]. — № 2(35), 2011[недоступне посилання з червень 2019]
  12. а б Рудишин С. Д. Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання // Наука та інновації Науково-практичний журнал. — 2011, № 6. ISSN 1815-2066
  13. Smoking article wrapper for controlling burn rate and method for making same - Philip Morris Incorporated. Freepatentsonline.com. Архів оригіналу за 2013-06-24. Процитовано 2012-03-25. 
  14. Основні факти про тютюн: 2-ге вид. — К.: УІЦПАН, 2001. — 24 с.
  15. Офіленко Н. О., Кайнаш А. П., Калашник О. В., Мороз С. Е. Ринок і ресурси споживчих товарів. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 184 с. ISBN 978-966-364-920-7
  16. а б в г д е О. Либкин. Не конфликтовать, а сотрудничать / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1981, № 3. ISSN 0130-5972(с.: 67)
  17. Красный А. По Амударье за лакричным корнем / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии наук СССР. — 1972, № 1 (с.: 14)
  18. Давыдова А. Г. Эпидемиология и причины формирования аллергических заболеваний у детей и подростков / А. Г. Давыдова // Запорожский мед. журн. — 2005. — № 5. — С. 74—76
  19. а б в акад. М.Воронков, докт. мед. наук Е.Каплан, канд. биол. наук Р.Сафаев / На радость курильщикам. — «Наука и жизнь», 1992, № 07 (стор.:156-157)
  20. а б Товароведение и экспертиза вкусовых товаров: учебник для вузов / В. А. Герасимова, Е. С. Белокурова, А. А. Вытовтов. — Санкт-Петербург [и др.]: Питер, 2005. — 416 с. ISBN 5-94723-971-X (стор.:372)
  21. Жукевич О. М. Трансформація акцизного оподаткування тютюнових виробів в Україні[недоступне посилання з липень 2019] // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки Науковий журнал[недоступне посилання з червень 2019]. — № 1 (59). — Ч 2. — 2012[недоступне посилання з липень 2019]

Див. також[ред. | ред. код]