Симон Мартин Косаківський: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(принаймні так у Конопчиньского, у литвікі)
Немає опису редагування
Рядок 8: Рядок 8:
Освіту здобув в єзуїтській колегії у [[Каунас|Ковно]] і в [[Кенігсберзький університет|Кенігсберзькому університеті]].
Освіту здобув в єзуїтській колегії у [[Каунас|Ковно]] і в [[Кенігсберзький університет|Кенігсберзькому університеті]].


Підтримував короля [[Станіслав Август Понятовський|Станіслава Августа]], але потім виступив з різкою критикою на його адресу на [[Сейм Репніна|Репнінському сеймі]] і приєднався до [[Барська конфедерація|Барської конфедерації]]. Восени [[1768]] року наступ російських військ змусив його виїхати в [[Пруссія|Пруссію]]. За кордоном у [[Саксонія (курфюршество)|Саксонії]] і [[Туреччина|Туреччині]] проводив діяльність, направлену на повалення Станіслава Августа.
У 1764 році як ковенський підчаший проголосував за вибір королем [[Станіслав Август Понятовський|Станіслава Августа Понятовського]] під впливом вуя&nbsp;— ковенського маршалка Антонія Забелла,<ref name="K88"/> але потім виступив з різкою критикою на його адресу на [[Сейм Репніна|Репнінському сеймі]] і приєднався до [[Барська конфедерація|Барської конфедерації]]. Восени [[1768]] року наступ російських військ змусив його виїхати в [[Пруссія|Пруссію]]. За кордоном у [[Саксонія (курфюршество)|Саксонії]] і [[Туреччина|Туреччині]] проводив діяльність, направлену на повалення Станіслава Августа.


Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по [[Смоленщина|Смоленщині]] потім здійснив перехід через [[Курляндія|Курляндію]], [[Пруссія|Пруссію]] і [[Мазовія|Мазовію]] в [[Велика Польща|Велику Польщу]].
Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по [[Смоленщина|Смоленщині]] потім здійснив перехід через [[Курляндія|Курляндію]], [[Пруссія|Пруссію]] і [[Мазовія|Мазовію]] в [[Велика Польща|Велику Польщу]].

Версія за 10:04, 23 вересня 2016

Symon Marcin Kasakoŭski. Сымон Марцін Касакоўскі (J. Damiel, 1812).jpg

Симон Мартин Косаковський (Шимон Марцін Коссаковський, пол. Szymon Juda Marcin Korwin-Kossakowski 1741, маєток Шили, нині Йонавський район, Литва — 25 квітня 1794, Вільно) — державний діяч Великого князівства Литовського, учасник Барської і Торговицької конфедерацій, польний гетьман литовський (1792—1793), останній великий гетьман литовський (1793—1794). На посаді великого гетьмана разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забеллом проводив програму по скороченню литовських військ і їх приєднанню до російської армії.

Біографія

Костел Святого апостола Якова (Йонава) в якому похований прах Ш. М. Коссаковского

Народився, очевидно, між січнем і квітнем 1741 року в маєтку Шили, нині Йонавський район, Литва. Наймолодший із чотирьох синів стольника жмудського і стражника ковенського Домініка Косаковського (1711—1743), який у 1733—1735 роках був прихильником короля Станіслава Лещинського,[1] і його дружини Маріанни Забелло.

Освіту здобув в єзуїтській колегії у Ковно і в Кенігсберзькому університеті.

У 1764 році як ковенський підчаший проголосував за вибір королем Станіслава Августа Понятовського під впливом вуя — ковенського маршалка Антонія Забелла,[1] але потім виступив з різкою критикою на його адресу на Репнінському сеймі і приєднався до Барської конфедерації. Восени 1768 року наступ російських військ змусив його виїхати в Пруссію. За кордоном у Саксонії і Туреччині проводив діяльність, направлену на повалення Станіслава Августа.

Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по Смоленщині потім здійснив перехід через Курляндію, Пруссію і Мазовію в Велику Польщу.

У 1775 у примирився з королем і став одним з керівників проросійського угруповання. У 1790 у в чині генерал-майора вступив в російську армію і брав участь у бойових діях проти Туреччини на Балканах. Став одним з організаторів і керівників Торговицької конфедерації. У 1792 році російський корпус під його командуванням почав наступ на територію Речі Посполитої з боку Полоцька. У взятому російськими військами в січні 1792 року Вільно проголосив себе польним гетьманом литовським. У 1793 у став великим гетьманом литовським.

Під час повстання Костюшка 24 квітня 1794 року був заарештований повстанцями і ув'язнений у Арсеналі. Наступного дня за вироком суду 25 квітня був повішений у жовтому халаті на шибениці на Ратушній площі разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забеллом та ще кількома зрадниками.

Похований у крипті костелу Святого апостола Якова у Йонаві.

Примітки

  1. а б Konopczyński W. Kossakowski Szymon Marcin… — S. 288.

Джерела

  • Konopczyński W. Kossakowski Szymon Marcin (1741—1794) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — Tom ХIV/2, zeszyt 61. — 161—320 s. — S. 288—293. (пол.)

Посилання