Симон Мартин Косаківський: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
(принаймні так у Конопчиньского, у литвікі) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Освіту здобув в єзуїтській колегії у [[Каунас|Ковно]] і в [[Кенігсберзький університет|Кенігсберзькому університеті]]. |
Освіту здобув в єзуїтській колегії у [[Каунас|Ковно]] і в [[Кенігсберзький університет|Кенігсберзькому університеті]]. |
||
У 1764 році як ковенський підчаший проголосував за вибір королем [[Станіслав Август Понятовський|Станіслава Августа Понятовського]] під впливом вуя — ковенського маршалка Антонія Забелла,<ref name="K88"/> але потім виступив з різкою критикою на його адресу на [[Сейм Репніна|Репнінському сеймі]] і приєднався до [[Барська конфедерація|Барської конфедерації]]. Восени [[1768]] року наступ російських військ змусив його виїхати в [[Пруссія|Пруссію]]. За кордоном у [[Саксонія (курфюршество)|Саксонії]] і [[Туреччина|Туреччині]] проводив діяльність, направлену на повалення Станіслава Августа. |
|||
Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по [[Смоленщина|Смоленщині]] потім здійснив перехід через [[Курляндія|Курляндію]], [[Пруссія|Пруссію]] і [[Мазовія|Мазовію]] в [[Велика Польща|Велику Польщу]]. |
Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по [[Смоленщина|Смоленщині]] потім здійснив перехід через [[Курляндія|Курляндію]], [[Пруссія|Пруссію]] і [[Мазовія|Мазовію]] в [[Велика Польща|Велику Польщу]]. |
||
Версія за 10:04, 23 вересня 2016
.jpg)
Симон Мартин Косаковський (Шимон Марцін Коссаковський, пол. Szymon Juda Marcin Korwin-Kossakowski 1741, маєток Шили, нині Йонавський район, Литва — 25 квітня 1794, Вільно) — державний діяч Великого князівства Литовського, учасник Барської і Торговицької конфедерацій, польний гетьман литовський (1792—1793), останній великий гетьман литовський (1793—1794). На посаді великого гетьмана разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забеллом проводив програму по скороченню литовських військ і їх приєднанню до російської армії.
Біографія
Народився, очевидно, між січнем і квітнем 1741 року в маєтку Шили, нині Йонавський район, Литва. Наймолодший із чотирьох синів стольника жмудського і стражника ковенського Домініка Косаковського (1711—1743), який у 1733—1735 роках був прихильником короля Станіслава Лещинського,[1] і його дружини Маріанни Забелло.
Освіту здобув в єзуїтській колегії у Ковно і в Кенігсберзькому університеті.
У 1764 році як ковенський підчаший проголосував за вибір королем Станіслава Августа Понятовського під впливом вуя — ковенського маршалка Антонія Забелла,[1] але потім виступив з різкою критикою на його адресу на Репнінському сеймі і приєднався до Барської конфедерації. Восени 1768 року наступ російських військ змусив його виїхати в Пруссію. За кордоном у Саксонії і Туреччині проводив діяльність, направлену на повалення Станіслава Августа.
Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по Смоленщині потім здійснив перехід через Курляндію, Пруссію і Мазовію в Велику Польщу.
У 1775 у примирився з королем і став одним з керівників проросійського угруповання. У 1790 у в чині генерал-майора вступив в російську армію і брав участь у бойових діях проти Туреччини на Балканах. Став одним з організаторів і керівників Торговицької конфедерації. У 1792 році російський корпус під його командуванням почав наступ на територію Речі Посполитої з боку Полоцька. У взятому російськими військами в січні 1792 року Вільно проголосив себе польним гетьманом литовським. У 1793 у став великим гетьманом литовським.
Під час повстання Костюшка 24 квітня 1794 року був заарештований повстанцями і ув'язнений у Арсеналі. Наступного дня за вироком суду 25 квітня був повішений у жовтому халаті на шибениці на Ратушній площі разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забеллом та ще кількома зрадниками.
Похований у крипті костелу Святого апостола Якова у Йонаві.
Примітки
Джерела
- Konopczyński W. Kossakowski Szymon Marcin (1741—1794) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — Tom ХIV/2, zeszyt 61. — 161—320 s. — S. 288—293. (пол.)