Синагога Ор Самеах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 03:48, 25 травня 2019, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ор Самеах
אור שמח
Загальний вигляд синагоги
Загальний вигляд синагоги
46°28′40″ пн. ш. 30°44′22″ сх. д. / 46.4779306° пн. ш. 30.7394806° сх. д. / 46.4779306; 30.7394806Координати: 46°28′40″ пн. ш. 30°44′22″ сх. д. / 46.4779306° пн. ш. 30.7394806° сх. д. / 46.4779306; 30.7394806
Країна Україна Україна
Місто Одеса
Адреса Єврейська вул., 25 (ріг вулиць Єврейської та Рішельєвської)
Конфесія Литовський напрямок юдаїзму
Стиль флорентійсько-романський
Автор проекту Ф. Й. Моранді
Будівництво 18501855 роки
Статус  Пам'ятка культурної спадщини України
Стан діюча

Ор Самеах. Карта розташування: Україна
Ор Самеах
Ор Самеах
Ор Самеах (Україна)
Ор Самеах у Вікісховищі?

Синагога «Ор Самеах» (івр. אור שמח‎ «свiтло щастя») — головна синагога міста Одеси. Розташована за адресою вул. Єврейська 25, на перетині із вул. Рішельєвською.

Історія

Єврейська громада міста Одеси була чисельною вже з перших років існування міста Офіційно громада була організована вже у 1798 році, зведена перша синагога. Будівля синагоги була зведена у 1850 році було розпочато будівництво сучасної синагоги Ор-Самеах, за проектом архітектора Франц Моранді. Після завершення будівництва, у 1855 році, синагога дістала статус головної синагоги міста Одеси.

Трагічний період у житті одеських євреїв розпочався із приходом радянської влади. У 1919 році був виданий Декрет про релігії, згідно із яким все майно і документація громади передали державній владі, а у 1923 році, «по просьбе трудящихся», синагога була зачинена. На початку в будівлі був розташований зоологічний музей, потім — дитячій музичний театр. По закінченню Другої Світової війни будівля була передана Одеському педагогічному інституту; у будівлі синагоги був розташований факультет фізичної культури. Внутрішні приміщення синагоги підлегли значним змінам: молебний зал був перетворений на баскетбольний і розділений на два поверхи, бокові прорізи — закриті, а балкони для жінок і хора — перетворені на аудиторії.

У 1996 році будівля було передана Одеській юдейській релігійній громаді, а в вересні 1996 року, на свято Рош Гашана, євреї Одеси вперше за довгі роки молилися в головній синагозі міста.

З 1996 по 2008 роки будівля підлегла реконструкції, відновлена біма, зведена міква. У 1998 році при синагозі відкрита єшива.

9 березня 2008 року єврей з Великої Британії, Арі Шиммел, на день свого 80-річча і бар-міцви одного із своїх онуків — Натаніеля, передав в дар синагозі новий свиток Тори[1].

У червні 2008 року завершена реставрація фасаду синагоги.

Будівля синагоги

Будівля синагоги зведена у 1850 році за проектом архітектора Франц Моранді. Синагога являє собою двоповерховий будинок, фасад і внутрішнє оздоблення якого витримані у флорентійсько-романському стилі.

Сучасний статус

Сьогодні тут відбуваються щоденні та святкові молитви, збираються декілька сотень прихожан. На великі свята сюди прибувають не тільки одесити, але віряни із Білгорода-Дністровського, Ізмаїла, Чорноморська та інших міст України.

У будівлі розміщена приймальня Головного рабина Одеси та Одеської області, Шломо Бакшта, а також приймальня правління Одеської Юдейської Релігійної громади (голова — рабин Борух Марлатко, фінансовий директор та меценат — рабин Рафаель Крускаль), діє Одеський Єврейський університет, мережа освітніх програм, зокрема, школи, хедери, програма парного навчання традиціям «Хеврута». Головою (габаем) ОIРО з 2012 року е р. Борух Марлатко — випускник та вихованець Одеської єврейської громади, виконавчим та фінансовим директор (CEO) — Рафаель Крускаль, випускник єшиви «Зіхрон Моше» (відділення фінансів) та славетної єшиви «Тіферет Яаков», також відомої як «Єшива Гейтсхед».

Галерея

Примітки

  1. Новый свиток Торы в Главной синагоге Одессы, Елена Литвак, сайт Иудейской религиозной общины «Тиква»-«Ор Самеах».

Джерела