Синюха (притока Південного Бугу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синюха
Синюха біля Новоархангельська.jpg
Синюха біля Новоархангельська
48°02′58″ пн. ш. 30°50′56″ сх. д. / 48.04956800002777584° пн. ш. 30.84906100002777762° сх. д. / 48.04956800002777584; 30.84906100002777762
Витік злиття річок Великої Висі і Тікича
• координати 48°44′45″ пн. ш. 30°53′30″ сх. д. / 48.74610000002777355° пн. ш. 30.891800000028° сх. д. / 48.74610000002777355; 30.891800000028
Гирло Південний Буг (м. Первомайськ)
• координати 48°02′58″ пн. ш. 30°50′56″ сх. д. / 48.04960000002777321° пн. ш. 30.849100000028° сх. д. / 48.04960000002777321; 30.849100000028
Країни басейну Україна Україна
Кіровоградська область
Миколаївська область
Площа басейну, км² 16 725 км²
Регіон Одеська область, Миколаїв. обл. і Кіровоград. обл.
Довжина, км 111 км
Притоки Велика Вись, Тікич, Ятрань і Чорний Ташлик
ідентифікатори та посилання
GeoNames 693762
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim 72634 ·R (Одеська область, Миколаївська область, Кіровоградська область)
Синюха у Вікісховищі?

Синю́ха — річка в Україні, в межах Новоархангельського і Вільшанського районів Кіровоградської області та Первомайського району Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).

Опис[ред. | ред. код]

Місце розкопок міста золотоординського періоду, біля с. Торговиця на березі Синюхи
Синюха біля Новоархангельська

Довжина 111 км. Площа водозбірного басейну 16 725 км². Похил 0,46 м/км. Річкова долина трапецієподібна, часто асиметрична, завширшки 2,5 км. Схили розчленовані ярами, характерні виходи скельних порід. Річище звивисте, завширшки 40—50 м (у пониззі 90—120 м), завглибшки до 60 м. Місцями утворює пороги й перекати. Середньорічна витрата води р. Синюха (за 12 км від гирла) становить 29,4 м³/с. Мінералізація води річки становить: весняна повінь — 697 мг/дм³; літньо-осіння межень — 708 мг/дм³; зимова межень — 824 мг/дм³.[1] Вода використовується на технічні потреби, сільське господарство, водопостачання, зрошення. Прибережні смуги заліснені і залужені. На р. Синюсі збудовано 3 водосховища, кілька ГЕС.

Розташування[ред. | ред. код]

Утворюється від злиття річок Великої Висі та Тікичу. Тече Придніпровською височиною переважно на південь і (частково) на південний захід. Впадає до Південного Бугу в місті Первомайську.

Про назву річки[ред. | ред. код]

Первісна назва Синіє Води (пор. ще Синиця, Синька), виникла через синій колір прісної води, що особливо впадало у вічі при переході до лісостепу від степу, з його, здебільшого іншого кольору і непридатними для вживання, водами річок Жовта, Зелена, Чорний Ташлик, Мертвовод та інших.

Притоки[ред. | ред. код]

Праві[ред. | ред. код]

Велика Вись, Ятрань, Чумата, Малий Ташлик.

Ліві[ред. | ред. код]

Гнилий Тікич, Парговиця, Кагарлик, Тернівка, Сухий Ташлик, Чорний Ташлик

Битва на Синіх Водах[ред. | ред. код]

На берегах річки відбулася Битва на Синіх Водах[2], вірогідно між 24 вересня — 25 грудня 1362 між литовсько-руським військом Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича та ордами монголо-татарських правителів на Поділлі, поблизу фортеці Торговиці (тепер село Новоархангельського району Кіровоградської області).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. — К.: Ніка-центр, 2009. — 184с. ISBN 978-966-521-516-5
  2. http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2011/12/111222_book_winner_ak.shtml Книжка року ВВС: «Сині води» Володимира Рутківського

Джерела[ред. | ред. код]