Відмінності між версіями «Синявцеві»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (r2.7.2) (робот додав: ms:Lycaenidae)
м (r2.7.1) (робот додав: fa:حریربالان)
Рядок 78: Рядок 78:
 
[[et:Sinilibliklased]]
 
[[et:Sinilibliklased]]
 
[[eu:Lycaenidae]]
 
[[eu:Lycaenidae]]
  +
[[fa:حریربالان]]
 
[[fi:Sinisiipiset]]
 
[[fi:Sinisiipiset]]
 
[[fr:Lycaenidae]]
 
[[fr:Lycaenidae]]

Версія за 08:40, 14 травня 2012

Синявцеві
Самець синявця аргус
Самець синявця аргус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи(Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Синявцеві
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lycaenidae
EOL logo.svg EOL: 855
ITIS logo.svg ITIS: 117236
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 27544
Fossilworks: 136325

Синявцеві, або синявці (Lycaenidae, або — рідко — Cupidinidae) — родина денних метеликів. Нараховує близько 6 000 видів, переважно в тропіках, з них близько 500 — в помірній смузі північної півкулі. Це друга за чисельністю родина метеликів, вони складають приблизно 40 % відомих видів метеликів.

Опис

Метелики зазвичай невеликі, з добре вираженим статевим диморфізмом, особливо в забарвленні крил. Розмах крил більшості видів 20-40 мм, у тропічних видів до 60 мм (наприклад, Thecla coronata).

Забарвлення крил у самців — яскравіше, блискучо-блакитне, синє, оранжево-червоне, зелене, зрідка темно-буре (зазвичай у самиць буре, у самців же — синє, значно рідше однакове у обох статей). Знизу забарвлення крил буре або сірувате, як правило, з рядами дрібних колоподібних плям або тонкими поперечними смужками. Іноді задні крила мають тонкий «хвостик» (у хвостаток).

Очі волохаті, рідше голі, овальні з виїмкою біля основи вусиків і облямовуванням з білих лусочок. Щупики короткі. Плечової жилки немає. Передні гомілки — 6 коротких, зазвичай несегментовані. Задні гомілки з 1 парою шпор або без неї.

Гусениці голуб’янок мокрицевидні, живуть на широколистяних деревах (хвостатки), трав'янистих гречаних (багатоглазки) або ж на бобових. Гусениці на різних групах рослин, зазвичай на дводольних. Багато комах факультативно або облігатно живиться тлею, черевцями і іншими рівнокрилими, нерідко схильні до канібалізму. Ряд видів — симбіонти мурашок.

Мірмекофілія

У ряду видів гусениці живуть в мурашниках, знаходячись з мурашками в симбіотичних стосунках, наприклад, з родом Myrmica. Приблизно половина усіх видів голуб’янок (Lycaenidae) пов'язані в своєму циклі розвитку з мурашками. Голуб’янки утворюють з мурашками відносини від факультативних до облігатних і від мутуалізму до паразитизму. [1] Гусениці і лялечки голуб’янок виробили комплекс хімічних (ліхневмони) та акустичних сигналів для контролю поведінки мурашок. Гусениці голуб’янок також виділяють з дорзальної нектароносної залози солодку рідину, привабливу для мурашок. Мурашки обмацуючи цей орган вусиками викликають виділення рідини, що ймовірно, містить феромони ліхневмони, що обумовлюють поведінку мурашок. Деякі гусениці голуб’янок і ріодинід мають ще і звуковидобувні органи, що регулюють поведінку мурашок. Деякі види мірмекофільних голуб’янок мають тільки кульову щетину на тілі гусениці, інші — разом із звуковою вією, за відсутності нектароносної залози. [1]

Усі види мірмекофільних голуб’янок зав’язані на лугові мурашники. Одним з таких видів є Голуб’янка алькон (Maculinea alcon), самиці якої відкладають яйця на квіти тирличу звичайного (Gentiana pneumonanthe). Гусениці живуть усередині квітки дві-три тижні, прогризають отвір і вибираються назовні, після чого спускаються на землю на шовковій нитці. Виявившись на землі, вони чекають, поки їх знайдуть робочі особини мурашок з роду Myrmica і віднесуть до себе в мурашник. У гнізді мурашок гусениці поїдають личинок і лялечок мурашок, залишаючись зимувати. У червні гусениці обертаються в лялечку, залишаючись усередині мурашника. Через місяць з лялечки виходить метелик, який вибирається з гнізда. Більшість видів голуб’янок з роду Maculinea розвиваються в гніздах лише одного виду мурашок, але гусениці голуб’янки алькон мешкають в гніздах мурашок різних видів, на різних ділянках свого ареалу.[2]

Сільськогосподарські шкідники серед голуб’янок відсутні.

Класифікація

Частина таксономістів відносять до голуб’янок (Lycaenidae) тільки підродини Lycaeninae, Poritiinae, Miletinae і Curetinae.[3][4]

В деяких класифікаціях сюди включають і групу Riodininae (наприклад Abisara echerius). [5]

Серед синявців є види і роди, встановлені письменником Набоковим : Cyclargus NABOKOV, 1945; Echinurgus NABOKOV, 1945; Carterocaphalus canopunctatus NABOKOV, 1941; Cyclargus ammon erembis NABOKOV, 1948 і інші. [6]

У родині виділяють наступні підродини:

  • Curetinae — Орієнтальна область, Палеарктика
  • Liphyrinae — Африка, Азія
  • Lipteninae — Афротропіка
  • Червонці (Lycaeninae Leach.1815) — Голарктика
    • Триба Lycaenini
    • Триба Heliophorini
  • Miletinae — Африка, Орієнтальна область, Голарктика
  • Polyommatinae Swainson, 1827 — Повсюдно
  • Poritiinae — Орієнтальна область
  • Хвостатки (Theclinae Swainson, 1831) — Повсюдно (близько 20 триб и 200 родів).

Примітки

  1. а б Экология и эволюция взаимосвязей муравьев и бабочек-голубянок. — Pierce et al., 2002 / «Annual Review of Entomology», 2002, Volume 47, Pages 733–771.
  2. Муравьи стараются не пахнуть как гусеницы, пахнущие как муравьи. — D. R. Nash et al. A mosaic of chemical coevolution in a large blue butterfly // Science. 2008. V. 318. P. 88–90.
  3. Maddison, David R. 2003. Lycaenidae inThe Tree of Life Web Project
  4. Ackery, P. R., R. de Jong, and R. I. Vane-Wright. 1999. The butterflies: Hedyloidea, Hesperioidea, and Papilionoidea. Pages 264–300 in: Lepidoptera: Moths and Butterflies. 1. Evolution, Systematics, and Biogeography. Handbook of Zoology Vol. IV, Part 35. N. P. Kristensen, ed. De Gruyter, Berlin and New York.
  5. Scoble, MJ. 1992. The Lepidoptera: Form, Function and Diversity. Oxford University Press. ISBN 0-19-854952-0
  6. Голубянки, описанные В.Набоковым — www.libraries.psu.edu

Посилання

Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA