Сицилійський емірат: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(оформлення)
Рядок 35: Рядок 35:
* Metcalfe, A. ''The Muslims of Medieval Italy''. Edinburgh University Press, 2009.
* Metcalfe, A. ''The Muslims of Medieval Italy''. Edinburgh University Press, 2009.
* Smith, D. ''A History of Sicily: Medieval Sicily 800—1713''. London, 1968.
* Smith, D. ''A History of Sicily: Medieval Sicily 800—1713''. London, 1968.
* Aziz Ahmad, A History of Islamic Sicily, Edinburgh, 1975


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 08:11, 14 червня 2020

Сицилійський емірат
831 – 1091
Розташування Сицилія
Італія в 1000 р.
Столиця Палермо
Мови арабська мова
Релігії іслам, християнство, юдаїзм[1]
Форма правління монархія
Історія
 - Засновано 831
 - Ліквідовано 1091
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сицилійський емірат

Сицилійський емірат (араб. إِمَارَة صِقِلِّيَة‎‎, ʾImārat Ṣiqilliya, «емірат Сикилія») — мусульманська берберська монархічна держава у 8311091 роках на Сицилії і Мальти зі столицею в Палермо.

Історія

Один із найбільших мусульманських осередків у Європі часів середеньовіччя. Постала внаслідок ісламського завоювання Сицилії (827902), що належала Східній Римській імперії. Спочатку була складовою Аглабського емірату Аббасидського халіфату (831909) і Фатімідський халіфату (909948). Згодом стала самостійними еміратом шиїтської династії Кальбітів (948). В усіх сферах державного будівництва та культури спиралася на візантійські взірці; у законодавстві керувалася ісламським правом. Панівною релігією був іслам, проте завойовники дозволили місцевому населенню сповідувати християнство і юдаїзм в обмін на податок. Офіційною мовою діловодства була арабська (сицилійська арабська). У середині Х ст. емірат увійшов у політичну кризу, що розвинулася у міжусобиці. Християнські найманці-нормани під проводом Рожера I звільнили острів від мусульманського панування, заснували Сицилійське графство (1071) й здобули останній форпост мусульман в Ното (1091). Тривалий час нормани зберігали релігійну автономію мусульман, які становили більшість населення Сицилії до ХІІІ ст.

Примітки

  1. Jewish Badge. www.jewishvirtuallibrary.org. 

Бібліографія

  • Metcalfe, A. The Muslims of Medieval Italy. Edinburgh University Press, 2009.
  • Smith, D. A History of Sicily: Medieval Sicily 800—1713. London, 1968.
  •  Aziz Ahmad, A History of Islamic Sicily, Edinburgh, 1975

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сицилійський емірат