Сицилійський емірат: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
(оформлення)
Рядок 24: Рядок 24:
}}
}}


'''Сицилійський емірат''' ({{lang-ar|إِمَارَة صِقِلِّيَة}}‎, ''ʾImārat Ṣiqilliya'', «емірат Сикилія») — [[мусульмани|мусульманська]] [[бербери|берберська]] [[монархія|монархічна]] держава у [[831]]–[[1091]] роках на [[Сицилія|Сицилії]] і [[Мальта|Мальти]] зі столицею в [[Палермо]].
'''Сицилійський емірат''' ({{lang-ar|إِمَارَة صِقِلِّيَة}}‎, ''ʾImārat Ṣiqilliya'', «емірат Сикилія») — [[мусульмани|мусульманська]] [[бербери|берберська]] [[монархія|монархічна]] держава у [[831]]–[[1091]] роках на [[Сицилія|Сицилії]] і [[Мальта|Мальти]] зі столицею в [[Палермо]]. Один із найбільших мусульманських осередків у Європі часів середеньовіччя. Постала внаслідок [[ісламське завоювання Сицилії|ісламського завоювання Сицилії]] ([[827]]—[[902]]), що належала [[Візантійська імперія|Східній Римській імперії]]. Спочатку була складовою [[Аглабіди|Аглабського емірату]] [[Аббасидський халіфат|Аббасидського халіфату]] ([[831]]—[[909]]) і [[Фатімідський халіфат|Фатімідський халіфату]] ([[909]]—[[948]]). Згодом стала самостійними еміратом [[шиїти|шиїтської]] династії [[Кальбіти|Кальбітів]] ([[948]]). В усіх сферах державного будівництва та культури спиралася на візантійські взірці; у законодавстві керувалася ісламським правом. Панівною релігією був [[іслам]], проте завойовники дозволили місцевому населенню сповідувати [[християнство]] і [[юдаїзм]] в обмін на [[джизія|податок]]. Офіційною мовою діловодства була арабська ([[сицилійська арабська мова|сицилійська арабська]]). У середині Х ст. емірат увійшов у політичну кризу, що розвинулася у міжусобиці. Християнські найманці-[[нормани]] під проводом [[Рожер I (граф Сицилії)|Рожера I]] звільнили острів від мусульманського панування, заснували [[Графство Сицилія|Сицилійське графство]] ([[1071]]) й здобули останній форпост мусульман в Ното ([[1091]]). Тривалий час нормани зберігали релігійну автономію мусульман, які становили більшість населення Сицилії до ХІІІ ст.

== Історія ==
Один із найбільших мусульманських осередків у Європі часів середеньовіччя. Постала внаслідок [[ісламське завоювання Сицилії|ісламського завоювання Сицилії]] ([[827]]—[[902]]), що належала [[Візантійська імперія|Східній Римській імперії]]. Спочатку була складовою [[Аглабіди|Аглабського емірату]] [[Аббасидський халіфат|Аббасидського халіфату]] ([[831]]—[[909]]) і [[Фатімідський халіфат|Фатімідський халіфату]] ([[909]]—[[948]]). Згодом стала самостійними еміратом [[шиїти|шиїтської]] династії [[Кальбіти|Кальбітів]] ([[948]]). В усіх сферах державного будівництва та культури спиралася на візантійські взірці; у законодавстві керувалася ісламським правом. Панівною релігією був [[іслам]], проте завойовники дозволили місцевому населенню сповідувати [[християнство]] і [[юдаїзм]] в обмін на [[джизія|податок]]. Офіційною мовою діловодства була арабська ([[сицилійська арабська мова|сицилійська арабська]]). У середині Х ст. емірат увійшов у політичну кризу, що розвинулася у міжусобиці. Християнські найманці-[[нормани]] під проводом [[Рожер I (граф Сицилії)|Рожера I]] звільнили острів від мусульманського панування, заснували [[Графство Сицилія|Сицилійське графство]] ([[1071]]) й здобули останній форпост мусульман в Ното ([[1091]]). Тривалий час нормани зберігали релігійну автономію мусульман, які становили більшість населення Сицилії до ХІІІ ст.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 08:10, 14 червня 2020

Сицилійський емірат
831 – 1091
Розташування Сицилія
Італія в 1000 р.
Столиця Палермо
Мови арабська мова
Релігії іслам, християнство, юдаїзм[1]
Форма правління монархія
Історія
 - Засновано 831
 - Ліквідовано 1091
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сицилійський емірат

Сицилійський емірат (араб. إِمَارَة صِقِلِّيَة‎‎, ʾImārat Ṣiqilliya, «емірат Сикилія») — мусульманська берберська монархічна держава у 8311091 роках на Сицилії і Мальти зі столицею в Палермо.

Історія

Один із найбільших мусульманських осередків у Європі часів середеньовіччя. Постала внаслідок ісламського завоювання Сицилії (827902), що належала Східній Римській імперії. Спочатку була складовою Аглабського емірату Аббасидського халіфату (831909) і Фатімідський халіфату (909948). Згодом стала самостійними еміратом шиїтської династії Кальбітів (948). В усіх сферах державного будівництва та культури спиралася на візантійські взірці; у законодавстві керувалася ісламським правом. Панівною релігією був іслам, проте завойовники дозволили місцевому населенню сповідувати християнство і юдаїзм в обмін на податок. Офіційною мовою діловодства була арабська (сицилійська арабська). У середині Х ст. емірат увійшов у політичну кризу, що розвинулася у міжусобиці. Християнські найманці-нормани під проводом Рожера I звільнили острів від мусульманського панування, заснували Сицилійське графство (1071) й здобули останній форпост мусульман в Ното (1091). Тривалий час нормани зберігали релігійну автономію мусульман, які становили більшість населення Сицилії до ХІІІ ст.

Примітки

  1. Jewish Badge. www.jewishvirtuallibrary.org. 

Бібліографія

  • Metcalfe, A. The Muslims of Medieval Italy. Edinburgh University Press, 2009.
  • Smith, D. A History of Sicily: Medieval Sicily 800—1713. London, 1968.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сицилійський емірат