Сицилійський емірат: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
(оформлення) |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
}} |
}} |
||
'''Сицилійський емірат''' ({{lang-ar|إِمَارَة صِقِلِّيَة}}, ''ʾImārat Ṣiqilliya'', «емірат Сикилія») — [[мусульмани|мусульманська]] [[бербери|берберська]] [[монархія|монархічна]] держава у [[831]]–[[1091]] роках на [[Сицилія|Сицилії]] і [[Мальта|Мальти]] зі столицею в [[Палермо]]. |
|||
| ⚫ | |||
== Історія == |
|||
| ⚫ | Один із найбільших мусульманських осередків у Європі часів середеньовіччя. Постала внаслідок [[ісламське завоювання Сицилії|ісламського завоювання Сицилії]] ([[827]]—[[902]]), що належала [[Візантійська імперія|Східній Римській імперії]]. Спочатку була складовою [[Аглабіди|Аглабського емірату]] [[Аббасидський халіфат|Аббасидського халіфату]] ([[831]]—[[909]]) і [[Фатімідський халіфат|Фатімідський халіфату]] ([[909]]—[[948]]). Згодом стала самостійними еміратом [[шиїти|шиїтської]] династії [[Кальбіти|Кальбітів]] ([[948]]). В усіх сферах державного будівництва та культури спиралася на візантійські взірці; у законодавстві керувалася ісламським правом. Панівною релігією був [[іслам]], проте завойовники дозволили місцевому населенню сповідувати [[християнство]] і [[юдаїзм]] в обмін на [[джизія|податок]]. Офіційною мовою діловодства була арабська ([[сицилійська арабська мова|сицилійська арабська]]). У середині Х ст. емірат увійшов у політичну кризу, що розвинулася у міжусобиці. Християнські найманці-[[нормани]] під проводом [[Рожер I (граф Сицилії)|Рожера I]] звільнили острів від мусульманського панування, заснували [[Графство Сицилія|Сицилійське графство]] ([[1071]]) й здобули останній форпост мусульман в Ното ([[1091]]). Тривалий час нормани зберігали релігійну автономію мусульман, які становили більшість населення Сицилії до ХІІІ ст. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 08:10, 14 червня 2020
| |||||||||||||||||||||||||||
Сицилійський емірат (араб. إِمَارَة صِقِلِّيَة, ʾImārat Ṣiqilliya, «емірат Сикилія») — мусульманська берберська монархічна держава у 831–1091 роках на Сицилії і Мальти зі столицею в Палермо.
Історія
Один із найбільших мусульманських осередків у Європі часів середеньовіччя. Постала внаслідок ісламського завоювання Сицилії (827—902), що належала Східній Римській імперії. Спочатку була складовою Аглабського емірату Аббасидського халіфату (831—909) і Фатімідський халіфату (909—948). Згодом стала самостійними еміратом шиїтської династії Кальбітів (948). В усіх сферах державного будівництва та культури спиралася на візантійські взірці; у законодавстві керувалася ісламським правом. Панівною релігією був іслам, проте завойовники дозволили місцевому населенню сповідувати християнство і юдаїзм в обмін на податок. Офіційною мовою діловодства була арабська (сицилійська арабська). У середині Х ст. емірат увійшов у політичну кризу, що розвинулася у міжусобиці. Християнські найманці-нормани під проводом Рожера I звільнили острів від мусульманського панування, заснували Сицилійське графство (1071) й здобули останній форпост мусульман в Ното (1091). Тривалий час нормани зберігали релігійну автономію мусульман, які становили більшість населення Сицилії до ХІІІ ст.
Примітки
- ↑ Jewish Badge. www.jewishvirtuallibrary.org.
Бібліографія
- Metcalfe, A. The Muslims of Medieval Italy. Edinburgh University Press, 2009.
- Smith, D. A History of Sicily: Medieval Sicily 800—1713. London, 1968.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сицилійський емірат
