Відмінності між версіями «Скала-Подільська»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Скалецькі старости)
(Народилися)
 
(Не показані 17 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Проблеми|
  +
{{Мовні помилки|дата=березень 2017}}
  +
{{Оригінальне дослідження|дата=березень 2017}}
  +
}}
 
{{Смт
 
{{Смт
 
| назва = Скала-Подільська
 
| назва = Скала-Подільська
 
| герб = Skala podilska gerb.png
 
| герб = Skala podilska gerb.png
 
| опис герба = Герб Скали-Подільської
 
| опис герба = Герб Скали-Подільської
| прапор =Skala podol gerb.gif
+
| прапор =Skala podilska prapor.png
 
| опис прапора =Прапор Скали-Подільської
 
| опис прапора =Прапор Скали-Подільської
 
| область = [[Тернопільська область]]
 
| область = [[Тернопільська область]]
Рядок 14: Рядок 18:
 
| mapx =186
 
| mapx =186
 
| mapy =60
 
| mapy =60
| засноване =відома з [[13 століття]]
+
| засноване =відома з [[14 століття]]
| населення = {{збільшення}} 4255 (01.01.2012)<ref>[http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/2012/07_2012/zb_chnas_2011.rar Чисельність наявного населення України на 1 січня 2012 року, Київ-2012 (rar)&nbsp;— Державний комітет статистики України]</ref>
+
| населення = {{збільшення}} 4258 (01.01.2012)<ref>[http://skalapodilska.gromada.org.ua/structure/ Скала-Подільська селищна рада - об'єднана територіальна громада - картка громади]</ref>
 
| площа =1,52
 
| площа =1,52
 
| статус =[[1956]]
 
| статус =[[1956]]
| магдебурзьке право = [[1443]]
+
| магдебурзьке право = <nowiki>[1518]]</nowiki>
 
| агломерація =
 
| агломерація =
 
| щільність =2786
 
| щільність =2786
Рядок 40: Рядок 44:
 
}}
 
}}
   
'''Скала́-Поді́льська''' (до [[1939]]&nbsp;— '''Скала-над-Збручем''')&nbsp;— [[селище міського типу]] [[Борщівський район|Борщівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]] України на [[Західне Поділля|західному Поділлі]] над рікою [[Збруч]]. Розташоване на правому березі річки [[Збруч]], за 12&nbsp;км від райцентру, залізнична станція.
+
'''Скала́-Поді́льська''' (до [[1939]]&nbsp;— '''Скала-над-Збручем''')&nbsp;— [[селище міського типу]] [[Борщівський район|Борщівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]] України (на [[Західне Поділля|західному Поділлі]]). Розташоване на правому березі річки [[Збруч]], за 12&nbsp;км від [[Борщів|районного центру]], є залізнична станція.
   
 
Від вересня 2015 року&nbsp;— центр [[Скала-Подільська селищна громада|Скала-Подільської селищної громади]].
 
Від вересня 2015 року&nbsp;— центр [[Скала-Подільська селищна громада|Скала-Подільської селищної громади]].
   
Населення&nbsp;— 4234 осіб ([[2011]]).
+
Населення&nbsp;— 4258 осіб ([[2011|2015]]).
   
== Географія ==
+
== Географія та геологія==
  +
Містечко розташоване за 358 км від [[Київ|Києва]], за 89 км - від [[Тернопіль|обласного центру]] та за 12 км від [[Борщів|районного центру]].
   
Село розташоване на відстані 358 км від [[Київ|Києва]], 89 км - від обласного центру міста [[Тернопіль|Тернополя]] та 12 км від районного центру міста [[Борщів]].
+
Назва містечка відбиває особливості [[рельєф]]у та геологічної структури місцевості. Тутешні надзбручанські гори зі скелястими урвищами були серйозною перепоною для ворогів. На відміну від навколишньої місцевості, де відкладення [[вапняк]]у належать до [[Товтровий кряж (Хмельниччина)|Товтрового кряжу]] (колись [[бар'єрний риф|бар'єрного рифу]] давнього [[Сарматське море|Сарматського моря]], що належить до [[Неогеновий період|неогенового періоду]] [[Кайнозойська ера|кайнозою]]), у самій Скалі вони є спадщиною [[Силурійський період|силуру]]. Відслонення силурійського періоду біля [[Скала-Подільський замок|Скала-Подільського замку]] від [[1996]] року охороняються державою як [[Пам'ятка природи|пам'ятка геології]] місцевого значення <ref name="Z">[http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]</ref>.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
[[Файл:Skala Podilska kosciol.jpg|міні|ліворуч|200пкс|''Успенський костел, травень [[2010]]'']]
 
[[Файл:Skala Podilska kosciol.jpg|міні|ліворуч|200пкс|''Успенський костел, травень [[2010]]'']]
 
 
=== Археологічні знахідки ===
 
=== Археологічні знахідки ===
Поблизу Скали-Подільської виявлено археологічні пам'ятки голіградської групи фракійського гальштату, давньоруської культури.
+
Поблизу Скали-Подільської виявлено археологічні пам'ятки [[Голігради|голіградської]] групи [[Фракійського Гальштату культура|фракійського гальштату]].
  +
  +
Як засвідчили дослідження, проведені у [[1920-ті|1920-х роках]] польськими археологами на території замку, слов'яни селилися тут принаймні від VІІІ століття. Було розкопано великий культовий майданчик з жертовником. На думку вчених, святилище діяло у VІІІ-ІХ ст. Чималий шар попелу від жертовних вогнищ і чисельні залишки [[Вотивні предмети|вотивних предметів]] свідчать, що це був важливий сакральний центр <ref name="Z"/>.
  +
  +
=== Початки міста, феодальна доба ===
  +
* 1360-1370-ті — споруджено [[Скала-Подільський замок]]. Після татарського нападу був відбудований за сприяння князів [[Коріятовичі]]в.
  +
* [[1394|13 червня 1395]] року — перша писемна згадка про Скалу - король [[Владислав II Ягайло]] надав [[Спитко з Мельштина|Спиткові з Мельштина]] у дідичне володіння подільські замки.<ref>{{Cite book|url=https://polona.pl/item/723390/80/|title=Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376-1430|last=Prochaska|first=Antoni|year=1882|publisher=Acad. Literarum|location=Cracoviae|pages=37-39|language=польська, латинська|isbn=}}</ref>
  +
* 1395 року [[Великі князі Литовські|великий князь Литовський]] [[Вітовт]] зайняв Скалу після втечі князя [[Федір Коріятович|Федора Коріятовича]] <ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>
  +
* [[1443]] — після переходу Скали під владу [[Польська Корона|Польської Корони]] король [[Владислав III Варненчик]] надав місту [[маґдебурзьке право]] <ref name="Z"/>.
  +
* Поселення зазнало спустошень під час нападів татар ([[1497]], [[1516]], [[1539]], [[1615]]).
  +
* 1515 року король [[Сигізмунд I Старий]] передав містечко у власність [[Кам'янець-Подільський|кам‘янецькому]] [[Староста (Польща)|старості]] [[Станіслав Лянцкоронський (кам'янецький староста)|Станіславу Лянцкоронському]] <ref name="Z"/>.
  +
* [[1518]]&nbsp;р. Скала отримала право на щотижневі торги у вівторок та річний ярмарок на свято [[Вознесіння Господнє|Вознесіння Господнього]] і стала центром [[Скальське староство|Скальського староства]]; [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд І Старий]] видав новий [[привілей]], яким відновив [[маґдебурзьке право]] для Скали (старий був втрачений під час воєн <ref name="П2"/>).
  +
* 1539 року місто після його спалення [[Волохи|волохами]] отримало звільнення на один рік від сплати, зокрема, [[чинш]]у <ref name="П2"/>.
  +
* 1615 року [[Люстрація (значення)|люстрація]] фіксує спустошення міста внаслідок нападу татар (чимало жінок і дітей були забрані в [[ясир]]) <ref name="П2"/>.
  +
* 1620 року відбито напад на Скалу яничарів.
  +
* Під час нападу [[Буджацька орда|Буджацької орди]] на [[Західне Поділля]] взимку [[1624]]-го [[Стефан Хмелецький]] був висланий на розвідку з людьми [[Томаш Замойський|Томаша Замойського]] та 4 козацькими хоругвами коронного гетьмана [[Станіслав Конєцпольський|Станіслава Конєцпольського]] до району Скала&nbsp;— [[Чортків]].
  +
* У серпні [[1648]] (у часах [[Хмельничина|Хмельничини]]) Скалу захопили козацько-селянські загони.
  +
* [[1657]] – Скалу взяли війська [[Трансільванське князівство|трансільванського князя]] [[Юрій II Ракоці|Дьєрдя ІІ Ракоці]] .
  +
* [[1672]] – Скалу взяло [[Османська імперія|османське]] військо султана [[Мехмед IV|Мехмеда IV]]. Відтак до 1699 року Скала входила до складу Османської імперії, а коли Поділля повернулося до [[Перша Річ Посполита|Речі Посполитої]], місцевий замок втратив оборонне значення, і наступні власники ([[Адам Тарло]] з нащадками) використовували його як резиденцію <ref name="Z"/>.
  +
* [[1770]]&nbsp;— Скала зазнала великих втрат від [[Епідемія|епідемії]] [[Чума|чуми]], внаслідок якої місто знелюдніло, а його економіка занепала.
  +
  +
=== [[Австрійська імперія|Австрійський]] і [[Австро-Угорська імперія|австро-угорський]] періоди ===
  +
* [[1785]]&nbsp;— через занепад міста Скала переведена до категорії [[Заштатне місто|заштатних містечок]].
  +
  +
На час передачі [[Тернопільський округ|Тернопільського округу]] росіянам ([[1809]]) власником Скали був граф Станіслав Коссаковський. Коли ж Тернопілля повернулося до складу Австрії (літо [[1815]] року), власник містечка змінився. Ним став шляхтич Войцєх Ґолуховський (1772-1840), який успадкував майже всі маєтності Коссаковського. Новий господар не відновлював стару занепалу резиденцію, яка була на території замку, а збудував нову на протилежній, південній околиці міста. Біля неї він наказав завести парк, який існує досі на площі майже 26 [[Гектар|га]] й налічує понад сотню видів дерев і чагарників, займаючи площу майже в 26 га.
   
=== Перші згадки, початки ===
+
Наступним її власниками були [[Аґенор Ґолуховський (старший)|Аґенор Ромуальд Ґолуховський]] (1812-1875), тричі [[цісар]]ський намісник [[Королівство Галичини та Володимирії|Галичини]] (1849–1859, 1866–1868, 1871–1875; у Скалі колись навіть стояв йому пам'ятник) і його син [[Аґенор Ґолуховський (молодший)|Аґенор Адам Ґолуховський]] (1849-1921), міністр закордонних справ Австро-Угорщини. Ґолуховські володіли Скалою над Збручем до вересня [[1939]] року <ref name="Z"/>.
* Перша писемна згадка&nbsp;— [[1394]] року як місто Скала. Тоді Скала була центром [[Скальське староство|Скальського повіту]].
 
* 1360-70-х споруджено [[Скала-Подільський замок]]. Після татарського нападу був відбудований за сприяння князів [[Коріятовичі]]в.
 
* 1395 року великий литовський князь [[Вітовт]] забрав Скалу від князя [[Федір Коріятович|Федора Коріятовича]]<ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>
 
* [[1443]]&nbsp;р. надано [[магдебурзьке право]].
 
* Поселення зазнало спустошень під час нападів татар та турків [[1497]], [[1516]], [[1539]], [[1615]], [[1672]] років.
 
* [[1518]]&nbsp;р. Скала-Подільська отримала право на щотижневі торги у вівторок та річний ярмарок на свято [[Вознесіння]] Господнього і стала центром [[Скальське староство|Скальського староства]]; король Сігізмунд І Старий видав новий привілей, яким відновив [[магдебурзьке право]] Скали (старий був втрачений під час воєн<ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>)
 
* 1539 року місто після його спалення волохами отримало звільнення на 1 рік від сплати, зокрема, чиншу<ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>
 
* 1615 року: люстрація фіксує спустошення міста після нападу татар, чимало жінок, дітей були забрані в ясир<ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>
 
* Під час нападу [[кримські татари|татар]] Буджадцької орди на Західне [[Поділля]] взимку [[1624]]&nbsp;р. [[Стефан Хмелецький]] був висланий на розвідку з людьми [[Томаш Замойський|Томаша Замойського]] та 4-ма козацькими хоругвами коронного гетьмана [[Станіслав Конєцпольський|Станіслава Конєцпольського]] до району Скала&nbsp;— [[Чортків]].
 
* У серпні [[1648]]&nbsp;р. замок захопили козацько-селянські загони. [[1770]]&nbsp;— епідемія [[Чума|чуми]]. [[1785]]&nbsp;— Скала переведена до категорії [[Заштатні містечка|заштатних містечок]].
 
   
=== [[Австро-Угорщина|Австрійський]] період ===
+
1885 року [[Толока|толокою]] було збудовано приміщення «Народного Дому».
1885 року господарським способом було збудовано приміщення «Народного Дому».
 
   
 
Діяли «[[Просвіта]]», «[[Січ]]», «[[Сільський господар]]», «[[Рідна школа]]», «[[Союз українок]]» та інші українські товариства, кооператив.
 
Діяли «[[Просвіта]]», «[[Січ]]», «[[Сільський господар]]», «[[Рідна школа]]», «[[Союз українок]]» та інші українські товариства, кооператив.
   
=== Період [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]]у ===
+
=== Період [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] ===
1 листопада 1918 року у Львові було здійснено [[Листопадовий чин|військовий переворот]], в наслідок чого в Галичині, та Скалі зокрема була встановлена українська влада. Почалася [[Польсько-українська війна (1918—1919)|українсько-польська війна]]. В липні 1919 року в будинку графа [[Голуховський Аґенор|Голуховського]] містився штаб ІІ корпусу [[Українська Галицька армія|УГА]], начальником штабу був [[Горук Семен|Сень Горук]]. В приміщенні школи розміщувався лазарет, в приміщенні гміни - харчова управа, управа бойового забезпечення, та інші військові управи.<ref name=":0">{{Cite book|title = Скала над Збручем. Хронологічні записки|last = Косач|first = |year = 1998|publisher = самвидав|location = Скала-Подільська|pages = |language = |isbn = }}</ref> В УГА брало участь 23 рядових та підстаршин зі Скали.<ref>{{Cite book|title = Літопис Борщівщини. Випуск другий|last = |first = |year = 1993|publisher = |location = |pages = 96|language = |isbn = }}</ref>
+
1 листопада 1918 року у Львові було здійснено [[Листопадовий чин|військовий переворот]], внаслідок чого в Галичині Скалі, зокрема) була встановлена українська влада. Почалася [[Польсько-українська війна (1918—1919)|українсько-польська війна]]. В липні 1919 року в будинку графа [[Голуховський Аґенор|Голуховського]] містився штаб ІІ корпусу [[Українська Галицька армія|УГА]], начальником штабу був [[Горук Семен|Сень Горук]]. В приміщенні школи розміщувався лазарет, в приміщенні гміни - харчова управа, управа бойового забезпечення, та інші військові управи <ref name=":0">{{Cite book|title = Скала над Збручем. Хронологічні записки|last = Косач|first = |year = 1998|publisher = самвидав|location = Скала-Подільська|pages = |language = |isbn = }}</ref> В УГА брало участь 23 рядових та підстаршин зі Скали <ref>{{Cite book|title = Літопис Борщівщини. Випуск другий|last = |first = |year = 1993|publisher = |location = |pages = 96|language = |isbn = }}</ref>.
   
14 липня 1919 року з балкону двоповерхового будинку на вулиці 17 вересня перед галицьким військом виступав [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]].
+
14 липня 1919 року з балкону двоповерхового будинку на вулиці 17 Вересня перед галицьким військом виступав [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]].
   
17 липня 1919 року війська ІІ корпусу [[Українська Галицька армія|Української Галицької Армії]] перейшли [[Збруч]] на допомогу УНР в боротьбі з [[Більшовики|більшовиками]].<ref name=":0" />
+
17 липня 1919 року війська ІІ корпусу [[Українська Галицька армія|Української Галицької Армії]] перейшли [[Збруч]] на допомогу УНР в боротьбі з [[Більшовики|більшовиками]] <ref name=":0" />.
   
 
=== Період [[Польська Республіка (1918—1939)|Другої Речі Посполитої]] ===
 
=== Період [[Польська Республіка (1918—1939)|Другої Речі Посполитої]] ===
20 вересня 1920 року Скала була окупована Польщею. Почався 19-річний період польської окупації.
+
20 вересня 1920 року Скала була окупована Польщею. Почався 19-річний період польської окупації (підтвердженої 14 березня 1923 року [[Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі|рішенням Рада Послів Антанти]]).
   
1921 рік - в Польщі проведено загальний перепис населення. Згідно перепису в Скалі проживало 4010 осіб. Цього ж року єврейською громадою було побудовано "Бет-Ам (народний дім)".<ref name=":0" />
+
1921 рік - в Польщі проведено загальний перепис населення. Згідно перепису в Скалі проживало 4010 осіб. Цього ж року єврейська громада побудувала "Бет-Ам (народний дім)" <ref name=":0" />.
   
14 березня 1923 року [[Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі|рада послів Антанти]] затвердила право на володіння галицькими землями.
+
Розкішна резиденція Ґолуховських сильно постраждала за [[Перша світова війна|Першої світової війни]] і не була відновлена до самої [[Друга світова війна|Другої світової]] радянські часи її розібрали на будматеріали). Від комплексу резиденції до нашого часу дійшла лишень офіціна (флігель) із гостроверхою вежею та в’їзна брама зі сторожкою. Про родину Ґолуховських нагадують також руїни родинної каплички-гробівця Ґолуховських на старому цвинтарі <ref name="Z"/>.
   
 
=== [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський]] період ===
 
=== [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський]] період ===
Рядок 81: Рядок 84:
 
17 січня 1940 року указом [[Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки|Верховної Ради УРСР]] Скала перейменована на Скала-Подільську з віднесенням до розряду селищ міського типу і утворено [[Скала-Подільський район]], який проіснував до 1959 року.
 
17 січня 1940 року указом [[Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки|Верховної Ради УРСР]] Скала перейменована на Скала-Подільську з віднесенням до розряду селищ міського типу і утворено [[Скала-Подільський район]], який проіснував до 1959 року.
   
14 липня 1941&nbsp;— 6 квітня 1944&nbsp;— під нацистською окупацією, під час якої німецькі війська на околицях Скали-Подільської розстріляли 2350 осіб&nbsp;— жителів селища і навколишніх сіл. Також було вбито і замордовано понад 1,5 тис. євреїв&nbsp;— мешканців селища.
+
14 липня 1941&nbsp;— 6 квітня 1944&nbsp;— під нацистською окупацією, під час якої німецькі війська на околицях Скали-Подільської розстріляли 2350 осіб&nbsp;— жителів селища і навколишніх сіл. Також було вбито понад 1,5 тис. євреїв&nbsp;— мешканців селища.
   
 
1944 р. створено колгосп, 1950 – плодоягідний радгосп "Скала-Подільський". Протягом 1945–1946 рр. відбудовано та реконструйовано спиртовий і цегельний заводи. Створено промисловий і харчовий комбінати, промартіль "Прогрес". У 1947 р. почав діяти завод холодного асфальтобетону, 1949 – овочеконсервний завод, 1972 – щебеневий завод.
 
1944 р. створено колгосп, 1950 – плодоягідний радгосп "Скала-Подільський". Протягом 1945–1946 рр. відбудовано та реконструйовано спиртовий і цегельний заводи. Створено промисловий і харчовий комбінати, промартіль "Прогрес". У 1947 р. почав діяти завод холодного асфальтобетону, 1949 – овочеконсервний завод, 1972 – щебеневий завод.
Рядок 89: Рядок 92:
 
У 1976 році розпочала роботу середня школа №1 в центрі селища, тоді в школі навчалось 712 учнів.<ref>{{Cite web|title = Скала-Подільська ЗОШ І-ІІІ ступенів - Історія школи|url = http://spschool1.at.ua/index/istorija_shkoli/0-5|website = spschool1.at.ua|accessdate = 2015-10-02}}</ref>
 
У 1976 році розпочала роботу середня школа №1 в центрі селища, тоді в школі навчалось 712 учнів.<ref>{{Cite web|title = Скала-Подільська ЗОШ І-ІІІ ступенів - Історія школи|url = http://spschool1.at.ua/index/istorija_shkoli/0-5|website = spschool1.at.ua|accessdate = 2015-10-02}}</ref>
   
=== Період відновлення Незалежності України ===
+
=== Період після відновлення незалежності України ===
З 24 серпня 1991&nbsp;— в складі України.
+
З 24 серпня 1991&nbsp;— в складі незалежної України.
   
Наприкінці 2014 року в приміщенні школи почав діяти музей історії містечка. Ініціатор&nbsp;— художник Євген Шпак, йому допомагала вчитель історії Оксана Ундерко. В планах Є. Шпака&nbsp;— перенесення експозиції до приміщення місцевого «Народного Дому», будівля якого потребує відновлення.<ref name="М8">Ірина Мандзій. Музей, з якого варто брати приклад / Вільне життя плюс.— Тернопіль, №&nbsp;1 (15633) за 6 січня 2015.— С. 8</ref>
+
Наприкінці 2014 року в приміщенні школи почав діяти музей історії містечка. Ініціатор&nbsp;— художник Євген Шпак, йому допомагала вчитель історії Оксана Ундерко. В планах Є.Шпака&nbsp;— перенесення експозиції до приміщення місцевого «Народного Дому», будівля якого потребує відновлення <ref name="М8">''Ірина Мандзій.'' Музей, з якого варто брати приклад // Вільне життя плюс.— Тернопіль, №1 (15633) за 6 січня 2015.— С. 8</ref>.
   
 
2015 рік Скала стала центром [[Скала-Подільська селищна громада|Скала-Подільської селищної громади]].<ref>{{Cite web|title = Тернопільська обласна рада|url = http://te-rada.org/list/?type=view&id=1378|website = te-rada.org|accessdate = 2015-09-24}}</ref>
 
2015 рік Скала стала центром [[Скала-Подільська селищна громада|Скала-Подільської селищної громади]].<ref>{{Cite web|title = Тернопільська обласна рада|url = http://te-rada.org/list/?type=view&id=1378|website = te-rada.org|accessdate = 2015-09-24}}</ref>
   
 
== Пам'ятки ==
 
== Пам'ятки ==
 
 
=== Природи ===
 
=== Природи ===
 
* Геологічна пам'ятка природи місцевого значення&nbsp;— «[[Відслонення силуру в Скалі-Подільській]]».
 
* Геологічна пам'ятка природи місцевого значення&nbsp;— «[[Відслонення силуру в Скалі-Подільській]]».
Рядок 105: Рядок 107:
 
[[Файл:Пам'ятник Б.Хмельницькому!.JPG|thumb|ight|200px|Пам'ятник Богданові Хмельницькому]]
 
[[Файл:Пам'ятник Б.Хмельницькому!.JPG|thumb|ight|200px|Пам'ятник Богданові Хмельницькому]]
   
=== Архітектури, маморіальні таблиці ===
+
=== Архітектури, меморіальні таблиці ===
* [[Скала-Подільський замок]]&nbsp;— оборонна споруда, пам'ятка архітектури національного значення. Збереглися руїни порохової вежі, оборонних мурів і палацу. Скала-Подільський парк&nbsp;— пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення
+
* [[Скала-Подільський замок]]&nbsp;— оборонна споруда, пам'ятка архітектури національного значення. Збереглися руїни порохової вежі, оборонних мурів і палацу.
* Церква Св. Миколая (має 130 років, в ній брали шлюб [[Грушевський Михайло Сергійович|Грушевський Михайло]] та [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марія-Іванна з Вояківських]]<ref name="М8">Ірина Мандзій. Музей, з якого варто брати приклад / Вільне життя плюс.— Тернопіль, №&nbsp;1 (15633) за 6 січня 2015.— С. 8</ref>
+
* [[Скала-Подільський парк]]&nbsp; пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
  +
* Церква Св. Миколая (збудована у 1882 замість однойменного дерев'яного храму 1720-1728 років; у ній брали шлюб [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]] та [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марія-Іванна з Вояківських]], своячка місцевого пароха <ref name="Z"/><ref name="М8"/>
 
* Римо-католицький костьол Успіння Божої Матері ([[1719]], мурований)
 
* Римо-католицький костьол Успіння Божої Матері ([[1719]], мурований)
 
* Народний дім (1885), тривалий час потребує ремонту
 
* Народний дім (1885), тривалий час потребує ремонту
 
* Церква Успіння Пресвятої Богородиці ([[1917]], мурована)
 
* Церква Успіння Пресвятої Богородиці ([[1917]], мурована)
 
* Капличка, фігура Ісуса Христа ([[2002]])
 
* Капличка, фігура Ісуса Христа ([[2002]])
Споруджено пам'ятники Б. Хмельницькому ([[1954]]), на братській могилі воїнів ЧА ([[1957]]), на честь перемоги у 2-ій світовій війні ([[1988]]), жертвам [[Сталінські репресії|сталінських репресій]] ([[1996]]), насипано символічну могилу [[УСС]] ([[1990]]).
+
Споруджено пам'ятники Б.Хмельницькому ([[1954]]), на братській могилі воїнів ЧА ([[1957]]), на честь перемоги у 2-ій світовій війні ([[1988]]), жертвам [[Сталінські репресії|сталінських репресій]] ([[1996]]), насипано символічну могилу [[УСС]] ([[1990]]).
 
* Пам'ятні хрести на честь Незалежності України ([[1992]]), скасування панщини (реставр. 1999)
 
* Пам'ятні хрести на честь Незалежності України ([[1992]]), скасування панщини (реставр. 1999)
 
* Меморіальні таблиці на честь Михайла Барана ([[1987]]), Б. Павлюка, М. Скала-Старицького ([[1995]])
 
* Меморіальні таблиці на честь Михайла Барана ([[1987]]), Б. Павлюка, М. Скала-Старицького ([[1995]])
* 26 грудня 2014 року в центральному сквері Скали-Подільської проведено урочисте відкриття та посвяту священиками трьох конфесій меморіалу, спорудженого в пам'ять про загиблих героїв&nbsp;— учасників Революції Гідності та бойових дій на сході України&nbsp;— священик УПЦ КП (о. Ілля Негір), РКЦ&nbsp;— (о. Володимир Строгуш) та УГКЦ&nbsp;— (о. Василь Германюк)<ref>[http://news.ugcc.ua/news/v%D1%96dkrittya_%D1%96_posvyata_memor%D1%96alu_geroyam_ukraini_u_skal%D1%96pod%D1%96lsk%D1%96y_72533.html Відкриття і посвята меморіалу Героям України у Скалі-Подільській]</ref>.
+
* 26 грудня 2014 року в центральному сквері Скали-Подільської проведено урочисте відкриття та посвяту священиками трьох конфесій меморіалу, спорудженого в пам'ять про загиблих героїв&nbsp;— учасників Революції Гідності та бойових дій на сході України&nbsp;— священик УПЦ КП (о. Ілля Негір), РКЦ&nbsp;— (о. Володимир Строгуш) та УГКЦ&nbsp;— (о. Василь Германюк) <ref>[http://news.ugcc.ua/news/v%D1%96dkrittya_%D1%96_posvyata_memor%D1%96alu_geroyam_ukraini_u_skal%D1%96pod%D1%96lsk%D1%96y_72533.html Відкриття і посвята меморіалу Героям України у Скалі-Подільській]</ref>.
   
 
== Некрополі ==
 
== Некрополі ==
 
 
У центрі містечка розташована братська могила радянських воїнів, які загинули за визволення Скали&nbsp;— 59 солдатів і офіцерів.
 
У центрі містечка розташована братська могила радянських воїнів, які загинули за визволення Скали&nbsp;— 59 солдатів і офіцерів.
   
Рядок 124: Рядок 125:
   
 
== Соціальна сфера і культура ==
 
== Соціальна сфера і культура ==
 
 
Працюють загальноосвітня школа I–III ступенів та I–II ступенів, Будинок культури, бібліотека, музична школа, дитячий парк, поліклініка, ВАТ «Плодорозсадник», «Скала-Подільський спецкар'єр», ДП «Збруч», оздоровчий комплекс «Збруч», райсількомунгосп, МП «Аеліта», «Скеля» та ін., млин, туристичний комплекс «Тридесяте царство», торгові заклади.
 
Працюють загальноосвітня школа I–III ступенів та I–II ступенів, Будинок культури, бібліотека, музична школа, дитячий парк, поліклініка, ВАТ «Плодорозсадник», «Скала-Подільський спецкар'єр», ДП «Збруч», оздоровчий комплекс «Збруч», райсількомунгосп, МП «Аеліта», «Скеля» та ін., млин, туристичний комплекс «Тридесяте царство», торгові заклади.
   
Сільський естрадно-фольклорний гурт [[Театр пісні «Забава»]] відомий насамперед піснею «Лісапєт», одним із авторів якої є керівник гурту, директор місцевої музичної школи Наталя Фаліон. Гурт виступав на телевізійному фестивалі «Мелодія двох сердець». В репертуарі пісні «Наварю свіженького борщу», «Запорожець», «Машина-звір і баба-грім», «Коза гасає по ріллі», «Мачо», «Весілля у Василя».<ref name="bo">http://vilne.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15769:natalya-falion-na-chuzhomu-lisapeti</ref>
+
Сільський естрадно-фольклорний гурт [[Театр пісні «Забава»]] відомий насамперед піснею «Лісапєт», одним із авторів якої є керівник гурту, директор місцевої музичної школи Наталя Фаліон. Гурт виступав на телевізійному фестивалі «Мелодія двох сердець». В репертуарі пісні «Наварю свіженького борщу», «Запорожець», «Машина-звір і баба-грім», «Коза гасає по ріллі», «Мачо», «Весілля у Василя» <ref name="bo">http://vilne.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15769:natalya-falion-na-chuzhomu-lisapeti</ref>.
   
 
== Промисловість ==
 
== Промисловість ==
+
Більшість місцевих підприємств працюють у сфері виробництва [[Будівельні матеріали|будівельних матеріалів]].
* ДП «Дінтер Україна Скала» ТОВ «ДІНТЕР УКРАЇНА»&nbsp;— виробництво [[концентрат]]у яблучного соку
+
* ДП «Дінтер Україна Скала» ТОВ «Дінтер Україна»&nbsp;— виробництво [[концентрат]]у яблучного соку
 
* Скала-Подільський спецкар'єр&nbsp;— виробництво [[асфальт]]у та мінерального порошку
 
* Скала-Подільський спецкар'єр&nbsp;— виробництво [[асфальт]]у та мінерального порошку
 
* КП «Бурдяківці спецкар'єр»&nbsp;— [[щебінь]] різних фракцій
 
* КП «Бурдяківці спецкар'єр»&nbsp;— [[щебінь]] різних фракцій
* ТОВ «Скала»&nbsp;— [[гіпс]].
+
* ТОВ «Скала»&nbsp;— будівельні конструції.
   
 
== Населення ==
 
== Населення ==
Рядок 152: Рядок 152:
   
 
За даними [[Перепис населення України 2001|перепису населення 2001 року]] мовний склад населення селища був таким<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_061&ti=19A050501_02_061.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E,%20%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%281,2,3,4%29&path=../Database/Census/05/01/&lang=1&multilang=uk Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область]</ref>:
 
За даними [[Перепис населення України 2001|перепису населення 2001 року]] мовний склад населення селища був таким<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_061&ti=19A050501_02_061.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E,%20%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%281,2,3,4%29&path=../Database/Census/05/01/&lang=1&multilang=uk Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область]</ref>:
 
   
 
{| align="center" class="standard"
 
{| align="center" class="standard"
 
|+
 
|+
 
! |Мова
 
! |Мова
! |Число ос.
+
! |Число осіб
 
! |Відсоток
 
! |Відсоток
 
|-----
 
|-----
Рядок 203: Рядок 202:
 
* УПЦ КП&nbsp;— [http://skalaugcc.at.ua/search/?q=%D0%BE.+%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F+%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%80&m=site&m=news&m=blog&m=publ&m=load&m=photo&m=gb&m=forum&t=0 о. Ілля Негір]
 
* УПЦ КП&nbsp;— [http://skalaugcc.at.ua/search/?q=%D0%BE.+%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F+%D0%9D%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%80&m=site&m=news&m=blog&m=publ&m=load&m=photo&m=gb&m=forum&t=0 о. Ілля Негір]
 
* РКЦ&nbsp;— [http://skalaugcc.at.ua/search/?q=%D0%BE.+%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80+%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%88&m=site&m=news&m=blog&m=publ&m=load&m=photo&m=gb&m=forum&t=0 о. Володимир Строгуш]
 
* РКЦ&nbsp;— [http://skalaugcc.at.ua/search/?q=%D0%BE.+%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80+%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%83%D1%88&m=site&m=news&m=blog&m=publ&m=load&m=photo&m=gb&m=forum&t=0 о. Володимир Строгуш]
  +
* ЦХВЄ — Василь Лисюк<ref>[https://skala-church.com Сайт Церкви Християн Віри Євангельської України в Скалі-Подільській]</ref>
   
 
== Відомі люди ==
 
== Відомі люди ==
 
 
=== Народилися ===
 
=== Народилися ===
 
* художник, мистецтвознавець [[Анастазієвський Микола|Микола Анастазієвський]],
 
* художник, мистецтвознавець [[Анастазієвський Микола|Микола Анастазієвський]],
* громадський діяч, інженер [[Байлюк Ієронім]],<ref>''Б. Мельничук.'' Байлюк Ієронім // {{ТЕС|4|25-26}}</ref> нагороджений [[Хрест Симона Петлюри|Хрестами Симона Петлюри]] та Відродження і [[Воєнний хрест (УНР)|Воєнним хрестом]],
+
* громадський діяч, інженер [[Байлюк Ієронім]] <ref>''Б.Мельничук.'' Байлюк Ієронім // {{ТЕС|4|25-26}}</ref> нагороджений [[Хрест Симона Петлюри|Хрестами Симона Петлюри]] та Відродження і [[Воєнний хрест (УНР)|Воєнним хрестом УНР]],
 
* військовик, громадсько-політичний та освітній діяч [[Баран Михайло Лукич|Михайло Баран]],
 
* військовик, громадсько-політичний та освітній діяч [[Баран Михайло Лукич|Михайло Баран]],
* кристалограф, мінералог, професор [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету ім. І. Франка]] [[Бартошинський Збігнєв Владиславович|Збігнєв Бартошинський]],
+
* кристалограф, мінералог, професор [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету ім. І.Франка]] [[Бартошинський Збігнєв Владиславович|Збігнєв Бартошинський]],
 
* письменник [[Василович Лев Іванович|Лев Василович]],
 
* письменник [[Василович Лев Іванович|Лев Василович]],
 
* державні діячі [[Аґенор Голуховський (старший)|батько]] і [[Аґенор Ґолуховський (молодший)|син Аґенори Ґолуховські]],
 
* державні діячі [[Аґенор Голуховський (старший)|батько]] і [[Аґенор Ґолуховський (молодший)|син Аґенори Ґолуховські]],
 
* військовики А. та В. Калапаци,
 
* військовики А. та В. Калапаци,
* педагог, громадська діячка Л.-Ю. Кут,
+
* педагог, громадська діячка Л.-Ю.Кут,
 
* музичний діяч [[Левицький Модест Олександрович|Модест Левицький]]
 
* музичний діяч [[Левицький Модест Олександрович|Модест Левицький]]
* кооператор і громадський діяч І. Мартюк,
+
* кооператор і громадський діяч І.Мартюк,
* архітектор В. Петелько,
+
* архітектор В.Петелько,
 
* співак [[Старицький Мирослав|Мирослав Скала-Старицький]],
 
* співак [[Старицький Мирослав|Мирослав Скала-Старицький]],
  +
* буковинський письменник, перекладач, педагог [[Труш Іван Степанович|Аркадій Арсенович Щербань]],
 
* актор [[Юрчак Василь Михайлович|Василь Юрчак]],
 
* актор [[Юрчак Василь Михайлович|Василь Юрчак]],
* науковець, ректор НТУУ «КПІ», директор ННК «ІПСА», професор, д. т.&nbsp;н., академік НАНУ, зарубіжний член Російської Академії Наук, колишній міністр освіти України [[Михайло Захарович Згуровський|Михайло Згуровський]].
+
* науковець, ректор НТУУ «КПІ», директор ННК «ІПСА», професор, д.т.н., академік НАНУ, зарубіжний член [[Російська академія наук|Російської академії наук]], колишній міністр освіти України [[Михайло Захарович Згуровський|Михайло Згуровський]].
 
* [[референт пропаганди]] [[Чортківський надрайонний Провід ОУН|Чортківського надрайонного Проводу ОУН]]&nbsp;— [[Чорпіта Михайло Іванович|Іван Чорпіта]] (псевдо «Зір»)<ref>Нестор Мизак. «За тебе, свята Україно», 1998.— С. 424</ref>
 
* [[референт пропаганди]] [[Чортківський надрайонний Провід ОУН|Чортківського надрайонного Проводу ОУН]]&nbsp;— [[Чорпіта Михайло Іванович|Іван Чорпіта]] (псевдо «Зір»)<ref>Нестор Мизак. «За тебе, свята Україно», 1998.— С. 424</ref>
  +
* дунаєвецький надрайонний провідник [[ОУН]]&nbsp;— [[Хома Мартюк]].
 
* чемпіон України з бодибілдингу Ярослав Запотоцький (Яковлєв).
 
* чемпіон України з бодибілдингу Ярослав Запотоцький (Яковлєв).
   
 
=== Проживали ===
 
=== Проживали ===
* живописець та різьбяр А. Шурма
+
* живописець та різьбяр А.Шурма
* хоровий диригент, актор-аматор Г. Старицький
+
* хоровий диригент, актор-аматор Г.Старицький
* працювала педагог, перекладач [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марія-Іванна Грушевська]]
+
* працювала педагог, перекладач [[Грушевська Марія-Іванна Сильвестрівна|Марія-Іванна Грушевська]] (дружина Михайла Грушевського)
* довголітній парох Скали о. Олександр Левицький.<ref>[http://skalaugcc.at.ua/index/urochista_akademija/0-21 Про довголітнього пароха Скали о. Олександра Левицького]</ref>
+
* довголітній парох церкви св. Миколая у Скалі, активний громадський діяч о. Олександр Левицький <ref name="Z"/><ref>[http://skalaugcc.at.ua/index/urochista_akademija/0-21 Про довголітнього пароха Скали о. Олександра Левицького]</ref>
   
 
=== Перебували ===
 
=== Перебували ===
* історик, державно-політичний діяч [[Михайло Грушевський]], в місцевій церкві взяв [[шлюб]]
+
* 2 вересня 1424 року Великий князь Литовський [[Вітовт]]<ref>{{Cite book|title=Поділля під владою Литви|last=Сіцінський|first=Юхим|year=2009|location=Кам’янець-Подільський|pages=95-96|language=українська|isbn=978-966-1638-27-2}}</ref>
* фольклористка та перекладачка [[Грушевська Катерина Михайлівна|Катерина Грушевська]]
+
* історик, державно-політичний діяч [[Михайло Грушевський]] у місцевій церкві взяв [[шлюб]]
* українська [[письменниця]], організаторка [[жіночий рух|жіночого руху]] [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталія Кобринська]] у травні 1886 року брала участь у вінчанні Михайла та Катерини Грушевських в Скалі.<ref>''В. Ханас''. Кобринська Наталія Іванівна // {{ТЕС|2|106}}</ref>
+
* його донька, фольклористка та перекладачка [[Грушевська Катерина Михайлівна|Катерина Грушевська]]
* [[краківські воєводи|воєвода краківський]], підчаший коронний (1621 року) [[Станіслав Любомирський (воєвода краківський)|Станіслав Любомирський]]<ref name="П2">{{SgKP|X|642|Skała}}… S. 642</ref>
+
* українська [[письменниця]], організаторка [[жіночий рух|жіночого руху]] [[Кобринська Наталія Іванівна|Наталія Кобринська]] у травні 1886 року брала участь у вінчанні Михайла та Марії Грушевських в Скалі <ref>''В.Ханас''. Кобринська Наталія Іванівна // {{ТЕС|2|106}}</ref>
  +
* [[краківські воєводи|воєвода краківський]], підчаший коронний (1621 року) [[Станіслав Любомирський (воєвода краківський)|Станіслав Любомирський]] <ref name="П2"/>.
   
=== Скалецькі старости ===
+
=== [[Скальське староство|Скалецькі старости]] ===
 
* [[Кердеї|Януш Кердей]]&nbsp;— [[підкоморій]] Кам'янця-Подільського<ref>''E. Janas, W. Kłaczewski, [[Януш Куртика|J. Kurtyka]], A. Sochacka'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 92</ref>
 
* [[Кердеї|Януш Кердей]]&nbsp;— [[підкоморій]] Кам'янця-Подільського<ref>''E. Janas, W. Kłaczewski, [[Януш Куртика|J. Kurtyka]], A. Sochacka'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 92</ref>
 
* [[Гербурти|Ян Гербурт]] з [[Скелівка|Фельштина]]&nbsp;— [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|каштелян Кам'янця-Подільського]]<ref name="ЯК1">''E. Janas, W. Kłaczewski, [[Януш Куртика|J. Kurtyka]], A. Sochacka'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 69</ref>
 
* [[Гербурти|Ян Гербурт]] з [[Скелівка|Фельштина]]&nbsp;— [[Каштеляни Кам'янця-Подільського|каштелян Кам'янця-Подільського]]<ref name="ЯК1">''E. Janas, W. Kłaczewski, [[Януш Куртика|J. Kurtyka]], A. Sochacka'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 69</ref>
* [[Гербурти|Миколай Гербурт]] з [[Скелівка|Фельштина]]&nbsp;— [[староста]] [[Тлумач|тлумацький]], [[уланів]]ський<ref name="ЯК1">''E. Janas, W. Kłaczewski, [[Януш Куртика|J. Kurtyka]], A. Sochacka'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 69</ref>
+
* [[Гербурти|Миколай Гербурт]] з [[Скелівка|Фельштина]]&nbsp;— [[староста]] [[Тлумач|тлумацький]], [[уланів]]ський<ref name="ЯК1"/>
 
* Збігнев Лянцкоронський<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki A]].'' [https://polona.pl/item/10355921/344/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 13.&nbsp;— S. 338. {{ref-pl}}</ref>
 
* Збігнев Лянцкоронський<ref>''[[Адам Бонецький|Boniecki A]].'' [https://polona.pl/item/10355921/344/ Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich].&nbsp;— Warszawa&nbsp;: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909.&nbsp;— Cz. 1.&nbsp;— t. 13.&nbsp;— S. 338. {{ref-pl}}</ref>
 
* [[:pl:Mikołaj Ossoliński (1599-1663)|Миколай Оссолінський]] (помер 1663)&nbsp;— син Прокопа, зять [[Костянтин Корнякт|Костянтина Корнякта]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/ossolinscy02.html Оssolińscy (02)] {{ref-pl}}</ref>
 
* [[:pl:Mikołaj Ossoliński (1599-1663)|Миколай Оссолінський]] (помер 1663)&nbsp;— син Прокопа, зять [[Костянтин Корнякт|Костянтина Корнякта]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/ossolinscy02.html Оssolińscy (02)] {{ref-pl}}</ref>
 
* [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіслав Лянцкоронський]]&nbsp;— [[польний гетьман коронний]]<ref name="Л3">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lanckoronscy02.html Lanckorońscy (03)] {{ref-pl}}</ref>
 
* [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіслав Лянцкоронський]]&nbsp;— [[польний гетьман коронний]]<ref name="Л3">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lanckoronscy02.html Lanckorońscy (03)] {{ref-pl}}</ref>
* [[Геронім Лянцкоронський (кам'янецький підкоморій)|Геронім Лянцкоронський]]&nbsp;— підкоморій подільський (кам'янецький) 1658&nbsp;р., ротмістр королівський, cин попереднього<ref name="Л3">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lanckoronscy02.html Lanckorońscy (03)] {{ref-pl}}</ref>
+
* [[Геронім Лянцкоронський (кам'янецький підкоморій)|Геронім Лянцкоронський]]&nbsp;— підкоморій подільський (кам'янецький) 1658&nbsp;р., ротмістр королівський, cин попереднього<ref name="Л3"/>
 
* Прецлав Лянцкоронський&nbsp;— [[Чернігівський каштелян|каштелян чернігівський]] 1689&nbsp;р., брат попереднього<ref name="Л3"/>
 
* Прецлав Лянцкоронський&nbsp;— [[Чернігівський каштелян|каштелян чернігівський]] 1689&nbsp;р., брат попереднього<ref name="Л3"/>
* [[Миколай Лянцкоронський]] (†1706)&nbsp;— небіж попереднього<ref name="Л3">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/lanckoronscy02.html Lanckorońscy (03)] {{ref-pl}}</ref>
+
* [[Миколай Лянцкоронський]] (†1706)&nbsp;— небіж попереднього<ref name="Л3"/>
* [[Станіслав Антоній Щука]]&nbsp;— із зими 1687 року; також староста любельський, підканцлер литовський.<ref>Нenryk Palkij. Szczuka St. Antoni h. Grabie, ps. Candidus Veronensis (ok. 1654–1710) // [[Polski Słownik Biograficzny].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 2011.&nbsp;— t. XLVII/3, z. 194.&nbsp;— S. 470. {{ref-pl}}</ref>
+
* [[Станіслав Антоній Щука]]&nbsp;— із зими 1687 року; також староста любельський, підканцлер литовський.<ref>Нenryk Palkij. Szczuka St. Antoni h. Grabie, ps. Candidus Veronensis (ok. 1654–1710) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 2011.&nbsp;— t. XLVII/3, z. 194.&nbsp;— S. 470. {{ref-pl}}</ref>
 
* [[Адам Тарло (староста)|Адам Тарло]]&nbsp;— генерал-майор коронного війська,<ref name="Т2">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/tarlowie02.html Tarłowie (02)] {{ref-pl}}</ref> [[дідич]] [[Збриж]]а
 
* [[Адам Тарло (староста)|Адам Тарло]]&nbsp;— генерал-майор коронного війська,<ref name="Т2">[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/tarlowie02.html Tarłowie (02)] {{ref-pl}}</ref> [[дідич]] [[Збриж]]а
* Казімєж Тарло&nbsp;— син генерала Адама<ref name="Т2"/>
+
* Казімєж Тарло&nbsp;— син генерала Адама <ref name="Т2"/>
* Шимон Тарло&nbsp;— брат попереднього<ref name="Т2"/>
+
* Шимон Тарло&nbsp;— брат попереднього <ref name="Т2"/>
* Бонавентура Тарло&nbsp;— брат попереднього<ref name="Т2"/>
+
* Бонавентура Тарло&nbsp;— брат попереднього <ref name="Т2"/>
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
 
* [[Скала-Подільська діброва]],
 
* [[Скала-Подільська діброва]],
 
* [[Скала-Подільська колонія чапель]],
 
* [[Скала-Подільська колонія чапель]],
Рядок 263: Рядок 263:
 
* [[Скала-Подільський парк]]
 
* [[Скала-Подільський парк]]
 
{{commonscat|Skala-Podilska}}
 
{{commonscat|Skala-Podilska}}
  +
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
   
== Література ==
+
== Джерела ==
  +
* ''Головко В. В.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Skala_Podilska_smt Скала-Подільська] // {{ЕІУ|9|593}}
 
* {{ЕУ}}
 
* {{ЕУ}}
* О. Клименко, В. Уніят, Л. Черепій. ''Скала-Подільська'' // {{ТЕС|3}}&nbsp;— С.&nbsp;269–270.
+
* ''Михайло Грушевський.'' [http://www.m-hrushevsky.name/uk/History/1895/OpysPodilskyxZamkiv1494.html Опись подільських замків 1494 р.]
 
* {{SgKP|X|642|Skała}}.&nbsp;— S. 642–643. {{ref-pl}}
 
* {{SgKP|X|642|Skała}}.&nbsp;— S. 642–643. {{ref-pl}}
* Богдан Андрушків. ''Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили''.&nbsp;— Тернопіль: Підручники і посібники, 1998
+
* ''Клименко О., [[Уніят Віктор Богданович|Уніят В.]], Черепій Л.'' Скала-Подільська // {{ТЕС|3|269—270}}
* [https://vk.com/doc-3839665_167027037 М. Косач. ''Скала над Збручем. Хронологічні записки''.&nbsp;— Скала, 1998]
+
* ''Андрушків Б.'' Некрополі Тернопільщини, або Про що розповідають мовчазні могили.&nbsp;— Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.
  +
* ''Косач М.'' [https://drive.google.com/open?id=0B-Oinc38tBupZC1JdWdCSE0zcW8 Скала над Збручем. Хронологічні записки.]&nbsp; — Скала, 1998.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
* [http://www.m-hrushevsky.name/uk/History/1895/OpysPodilskyxZamkiv1494.html Михайло Грушевський. Опись подільських замків 1494 р.]
+
* [http://skalaugcc.at.ua/blog Історія Скали-Подільської]
* [http://skalaugcc.at.ua/blog/ Історія Скали-Подільської]
+
* [http://zbruc.eu/node/57256 ''Дмитро Полюхович.'' Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016]
* [http://tinigard.info/2010/10/17/skala-on-zbruch/ Скала-над-Збручем: найцікавіші туристичні місця (фото, опис)]
+
* [http://tinigard.info/2010/10/17/skala-on-zbruch Скала-над-Збручем: найцікавіші туристичні місця (фото, опис) // Тіні Ґардаріки]
------
 
 
* [http://skala.16mb.com/ Сайт Скала-Подільського краєзнавчого музею]
 
* [http://skala.16mb.com/ Сайт Скала-Подільського краєзнавчого музею]
 
* [http://skala-podilska.at.ua/ Скала-Подільська селищна рада]
 
* [http://skala-podilska.at.ua/ Скала-Подільська селищна рада]
------
 
 
* [http://spschool2.at.ua/ Сайт Скала-Подільської ЗОШ І-ІІ ступенів]
 
* [http://spschool2.at.ua/ Сайт Скала-Подільської ЗОШ І-ІІ ступенів]
 
* [http://spschool1.at.ua/ Сайт Скала-Подільської ЗОШ І-ІІІ ступенів]
 
* [http://spschool1.at.ua/ Сайт Скала-Подільської ЗОШ І-ІІІ ступенів]
 
* [http://skalapark.at.ua/ Скала-Подільський дитячий парк]
 
* [http://skalapark.at.ua/ Скала-Подільський дитячий парк]
------
 
 
* [http://skalaugcc.at.ua/ Сайт парафії УГКЦ у Скалі-Подільській]
 
* [http://skalaugcc.at.ua/ Сайт парафії УГКЦ у Скалі-Подільській]
 
 
* [https://vk.com/skalaugcc Сайт парафії УГКЦ у Скалі-Подільській у ''Vkontakte'']
 
* [https://vk.com/skalaugcc Сайт парафії УГКЦ у Скалі-Подільській у ''Vkontakte'']
 
 
* [http://ok.ru/parafyaska?st._aid=ExternalGroupWidget_OpenGroup Сайт парафії УГКЦ у Скалі-Подільській в Однокласниках]
 
* [http://ok.ru/parafyaska?st._aid=ExternalGroupWidget_OpenGroup Сайт парафії УГКЦ у Скалі-Подільській в Однокласниках]
 
* [https://www.facebook.com/skalaugcc?ref=aymt_homepage_panel Сайт парафії УГКЦ у Скалі-Подільській у Facebook]
 
* [https://www.facebook.com/skalaugcc?ref=aymt_homepage_panel Сайт парафії УГКЦ у Скалі-Подільській у Facebook]
 
* [http://skalaugcc.do.am/publ# Сайт будівництва храму УГКЦ у Скалі-Подільській]
 
* [http://skalaugcc.do.am/publ# Сайт будівництва храму УГКЦ у Скалі-Подільській]
*
 
------
 
 
* [https://www.youtube.com/results?search_query=%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Скала-Подільська на youtube]
 
* [https://www.youtube.com/results?search_query=%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Скала-Подільська на youtube]
------
 
 
* [http://www.castles.com.ua/sk.html Скала-Подільська. Замки та храми України.]
 
* [http://www.castles.com.ua/sk.html Скала-Подільська. Замки та храми України.]
 
* [http://snap.com.ua/uk/travel/skala-podilskiy-zamok Скала-Подільський замок (фото і опис)]
 
* [http://snap.com.ua/uk/travel/skala-podilskiy-zamok Скала-Подільський замок (фото і опис)]

Поточна версія на 08:06, 27 серпня 2017

смт Скала-Подільська
Skala podilska gerb.png Skala podilska prapor.png
Герб Скали-Подільської Прапор Скали-Подільської
Скала-Подільська
Скала-Подільська на мапі Борщівського району
Скала-Подільська на мапі Борщівського району
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський район
Рада Скала-Подільська селищна рада
Код КОАТУУ: 6120855700
Основні дані
Засноване відома з 14 століття
Магдебурзьке право [1518]]
Статус з 1956 року
Площа 1,52 км²
Населення 4258 (01.01.2012)[1]
Густота 2786 осіб/км²
Поштовий індекс 48720
Телефонний код +380 3541
Географічні координати 48°51′09″ пн. ш. 26°11′40″ сх. д. / 48.85250° пн. ш. 26.19444° сх. д. / 48.85250; 26.19444Координати: 48°51′09″ пн. ш. 26°11′40″ сх. д. / 48.85250° пн. ш. 26.19444° сх. д. / 48.85250; 26.19444
Водойма р. Збруч
Відстань
Найближча залізнична станція: Скала-Подільська
До райцентру:
 - автошляхами: 14,1 км
До обл. центру:
 - залізницею: 127 км
 - автошляхами: 120 км
Селищна влада
Адреса смт Скала-Подільська, Борщівський р-н, Тернопільська обл., 48720
Голова селищної ради Віктор Павлович Мирончук
Веб-сторінка http://skala-podilska.at.ua/
Карта
Скала-Подільська is located in Україна
Скала-Подільська
Скала-Подільська
Скала-Подільська is located in Тернопільська область
Скала-Подільська
Скала-Подільська

Commons-logo.svg Скала-Подільська у Вікісховищі

Скала́-Поді́льська (до 1939 — Скала-над-Збручем) — селище міського типу Борщівського району Тернопільської області України (на західному Поділлі). Розташоване на правому березі річки Збруч, за 12 км від районного центру, є залізнична станція.

Від вересня 2015 року — центр Скала-Подільської селищної громади.

Населення — 4258 осіб (2015).

Географія та геологія[ред.ред. код]

Містечко розташоване за 358 км від Києва, за 89 км - від обласного центру та за 12 км від районного центру.

Назва містечка відбиває особливості рельєфу та геологічної структури місцевості. Тутешні надзбручанські гори зі скелястими урвищами були серйозною перепоною для ворогів. На відміну від навколишньої місцевості, де відкладення вапняку належать до Товтрового кряжу (колись бар'єрного рифу давнього Сарматського моря, що належить до неогенового періоду кайнозою), у самій Скалі вони є спадщиною силуру. Відслонення силурійського періоду біля Скала-Подільського замку від 1996 року охороняються державою як пам'ятка геології місцевого значення [2].

Історія[ред.ред. код]

Успенський костел, травень 2010

Археологічні знахідки[ред.ред. код]

Поблизу Скали-Подільської виявлено археологічні пам'ятки голіградської групи фракійського гальштату.

Як засвідчили дослідження, проведені у 1920-х роках польськими археологами на території замку, слов'яни селилися тут принаймні від VІІІ століття. Було розкопано великий культовий майданчик з жертовником. На думку вчених, святилище діяло у VІІІ-ІХ ст. Чималий шар попелу від жертовних вогнищ і чисельні залишки вотивних предметів свідчать, що це був важливий сакральний центр [2].

Початки міста, феодальна доба[ред.ред. код]

Австрійський і австро-угорський періоди[ред.ред. код]

На час передачі Тернопільського округу росіянам (1809) власником Скали був граф Станіслав Коссаковський. Коли ж Тернопілля повернулося до складу Австрії (літо 1815 року), власник містечка змінився. Ним став шляхтич Войцєх Ґолуховський (1772-1840), який успадкував майже всі маєтності Коссаковського. Новий господар не відновлював стару занепалу резиденцію, яка була на території замку, а збудував нову на протилежній, південній околиці міста. Біля неї він наказав завести парк, який існує досі на площі майже 26 га й налічує понад сотню видів дерев і чагарників, займаючи площу майже в 26 га.

Наступним її власниками були Аґенор Ромуальд Ґолуховський (1812-1875), тричі цісарський намісник Галичини (1849–1859, 1866–1868, 1871–1875; у Скалі колись навіть стояв йому пам'ятник) і його син Аґенор Адам Ґолуховський (1849-1921), міністр закордонних справ Австро-Угорщини. Ґолуховські володіли Скалою над Збручем до вересня 1939 року [2].

1885 року толокою було збудовано приміщення «Народного Дому».

Діяли «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші українські товариства, кооператив.

Період ЗУНР[ред.ред. код]

1 листопада 1918 року у Львові було здійснено військовий переворот, внаслідок чого в Галичині (у Скалі, зокрема) була встановлена українська влада. Почалася українсько-польська війна. В липні 1919 року в будинку графа Голуховського містився штаб ІІ корпусу УГА, начальником штабу був Сень Горук. В приміщенні школи розміщувався лазарет, в приміщенні гміни - харчова управа, управа бойового забезпечення, та інші військові управи [5] В УГА брало участь 23 рядових та підстаршин зі Скали [6].

14 липня 1919 року з балкону двоповерхового будинку на вулиці 17 Вересня перед галицьким військом виступав Симон Петлюра.

17 липня 1919 року війська ІІ корпусу Української Галицької Армії перейшли Збруч на допомогу УНР в боротьбі з більшовиками [5].

Період Другої Речі Посполитої[ред.ред. код]

20 вересня 1920 року Скала була окупована Польщею. Почався 19-річний період польської окупації (підтвердженої 14 березня 1923 року рішенням Рада Послів Антанти).

1921 рік - в Польщі проведено загальний перепис населення. Згідно перепису в Скалі проживало 4010 осіб. Цього ж року єврейська громада побудувала "Бет-Ам (народний дім)" [5].

Розкішна резиденція Ґолуховських сильно постраждала за Першої світової війни і не була відновлена до самої Другої світової (у радянські часи її розібрали на будматеріали). Від комплексу резиденції до нашого часу дійшла лишень офіціна (флігель) із гостроверхою вежею та в’їзна брама зі сторожкою. Про родину Ґолуховських нагадують також руїни родинної каплички-гробівця Ґолуховських на старому цвинтарі [2].

Радянський період[ред.ред. код]

17 вересня 1939 року радянські війська перейшли Збруч, вступили в збройну сутичку з польськими прикордонниками та зайняли Скалу.

17 вересня 1939 року була неділя. Я саме в середу чи четвер приїхала зі Львова від сестри Олі. Добираючись додому, я бачила знищену бомбардувальниками Німеччини дорогу з Тернополя до Скали. У Львові всі чекали, що зайдуть німці, а насправді наш край був відданий Сталіну за таємною домовленістю з Гітлером. Звичайно, ми тоді, в 39-му, лише здогадувалися про це, а повна правда відкрилися вже за незалежної України. Декілька днів на Волохах стояв туман, гуркіт, мій тато все дивувався, що там робиться у совітів. 17 вересня все прояснилося: вдосвіта з’явилися перші військові з тієї сторони. Переходили москалі Збруч і на Старій Скалі, і на греблі млина. Навпроти Курилів, де зараз міст на Кам’янець, вони зробили понтонну переправу й саме там проїжджали машини і вся техніка. Йшли вони неохайні, погано одягнені, одним словом: Азія, “червона чума”, котра залізла сюди і ми не можемо її понині збутися. От тоді-то ми вперше познайомилися зі словами: нет, да, часы.[7]

17 січня 1940 року указом Верховної Ради УРСР Скала перейменована на Скала-Подільську з віднесенням до розряду селищ міського типу і утворено Скала-Подільський район, який проіснував до 1959 року.

14 липня 1941 — 6 квітня 1944 — під нацистською окупацією, під час якої німецькі війська на околицях Скали-Подільської розстріляли 2350 осіб — жителів селища і навколишніх сіл. Також було вбито понад 1,5 тис. євреїв — мешканців селища.

1944 р. створено колгосп, 1950 – плодоягідний радгосп "Скала-Подільський". Протягом 1945–1946 рр. відбудовано та реконструйовано спиртовий і цегельний заводи. Створено промисловий і харчовий комбінати, промартіль "Прогрес". У 1947 р. почав діяти завод холодного асфальтобетону, 1949 – овочеконсервний завод, 1972 – щебеневий завод.

У Скалі-Подільській виходили газети: "Радянський селянин" – орган РК КП(б)У і районної ради депутатів трудящих (1947–1959 рр.), "Більшовицький шлях" (1950–1952 рр.), "Сталінським шляхом" (1953 р.); дві останні – органи політвідділів МТС.[8]

У 1976 році розпочала роботу середня школа №1 в центрі селища, тоді в школі навчалось 712 учнів.[9]

Період після відновлення незалежності України[ред.ред. код]

З 24 серпня 1991 — в складі незалежної України.

Наприкінці 2014 року в приміщенні школи почав діяти музей історії містечка. Ініціатор — художник Євген Шпак, йому допомагала вчитель історії Оксана Ундерко. В планах Є.Шпака — перенесення експозиції до приміщення місцевого «Народного Дому», будівля якого потребує відновлення [10].

2015 рік Скала стала центром Скала-Подільської селищної громади.[11]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Природи[ред.ред. код]

Скала-Подільський замок
Пам'ятник Богданові Хмельницькому

Архітектури, меморіальні таблиці[ред.ред. код]

  • Скала-Подільський замок — оборонна споруда, пам'ятка архітектури національного значення. Збереглися руїни порохової вежі, оборонних мурів і палацу.
  • Скала-Подільський парк — пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
  • Церква Св. Миколая (збудована у 1882 замість однойменного дерев'яного храму 1720-1728 років; у ній брали шлюб Михайло Грушевський та Марія-Іванна з Вояківських, своячка місцевого пароха [2][10]
  • Римо-католицький костьол Успіння Божої Матері (1719, мурований)
  • Народний дім (1885), тривалий час потребує ремонту
  • Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1917, мурована)
  • Капличка, фігура Ісуса Христа (2002)

Споруджено пам'ятники Б.Хмельницькому (1954), на братській могилі воїнів ЧА (1957), на честь перемоги у 2-ій світовій війні (1988), жертвам сталінських репресій (1996), насипано символічну могилу УСС (1990).

  • Пам'ятні хрести на честь Незалежності України (1992), скасування панщини (реставр. 1999)
  • Меморіальні таблиці на честь Михайла Барана (1987), Б. Павлюка, М. Скала-Старицького (1995)
  • 26 грудня 2014 року в центральному сквері Скали-Подільської проведено урочисте відкриття та посвяту священиками трьох конфесій меморіалу, спорудженого в пам'ять про загиблих героїв — учасників Революції Гідності та бойових дій на сході України — священик УПЦ КП (о. Ілля Негір), РКЦ — (о. Володимир Строгуш) та УГКЦ — (о. Василь Германюк) [12].

Некрополі[ред.ред. код]

У центрі містечка розташована братська могила радянських воїнів, які загинули за визволення Скали — 59 солдатів і офіцерів.

Над могилою — скульптура воїна на прямокутному постаменті. Біля підніжжя постаменту — плита з написом про увічнення пам'яті про воїнів. Паралельно з плитою розміщені по три мармурові плити із прізвищами загиблих воїнів. У тому ж ряду розташовані два окремі поховання з написами: «Здесь похоронен л-т Паршуков Вячеслав Михайлович…», «Здесь похоронен гв. к-н Брюзгин Николай Степанович…»

Соціальна сфера і культура[ред.ред. код]

Працюють загальноосвітня школа I–III ступенів та I–II ступенів, Будинок культури, бібліотека, музична школа, дитячий парк, поліклініка, ВАТ «Плодорозсадник», «Скала-Подільський спецкар'єр», ДП «Збруч», оздоровчий комплекс «Збруч», райсількомунгосп, МП «Аеліта», «Скеля» та ін., млин, туристичний комплекс «Тридесяте царство», торгові заклади.

Сільський естрадно-фольклорний гурт Театр пісні «Забава» відомий насамперед піснею «Лісапєт», одним із авторів якої є керівник гурту, директор місцевої музичної школи Наталя Фаліон. Гурт виступав на телевізійному фестивалі «Мелодія двох сердець». В репертуарі пісні «Наварю свіженького борщу», «Запорожець», «Машина-звір і баба-грім», «Коза гасає по ріллі», «Мачо», «Весілля у Василя» [13].

Промисловість[ред.ред. код]

Більшість місцевих підприємств працюють у сфері виробництва будівельних матеріалів.

  • ДП «Дінтер Україна Скала» ТОВ «Дінтер Україна» — виробництво концентрату яблучного соку
  • Скала-Подільський спецкар'єр — виробництво асфальту та мінерального порошку
  • КП «Бурдяківці спецкар'єр» — щебінь різних фракцій
  • ТОВ «Скала» — будівельні конструції.

Населення[ред.ред. код]

Зміни населення
рік населення, осіб
1966 4500[14]
2001 4920[15]
2007 4504[16]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення селища був таким[17]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 4739 96,23
російська 148 3
вірменська 14 0,29
білоруська 4 0,09
польська 3 0,07
молдовська 2 0,04
болгарська 1 0,02
гагаузька 1 0,02
угорська 1 0,02

Релігія[ред.ред. код]

Священики у Скалі-Подільській станом на 1 жовтня 2015 року:

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

  • живописець та різьбяр А.Шурма
  • хоровий диригент, актор-аматор Г.Старицький
  • працювала педагог, перекладач Марія-Іванна Грушевська (дружина Михайла Грушевського)
  • довголітній парох церкви св. Миколая у Скалі, активний громадський діяч о. Олександр Левицький [2][21]

Перебували[ред.ред. код]

Скалецькі старости[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Скала-Подільська селищна рада - об'єднана територіальна громада - картка громади
  2. а б в г д е ж и к Дмитро Полюхович. Скала – місто на скелях // Zbruch, 11.10.2016
  3. Prochaska, Antoni (1882). Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lithuaniae 1376-1430 (польська, латинська). Cracoviae: Acad. Literarum. с. 37–39. 
  4. а б в г д Skała // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1889. — T. X : Rukszenice — Sochaczew. (пол.)… S. 642
  5. а б в Косач (1998). Скала над Збручем. Хронологічні записки. Скала-Подільська: самвидав. 
  6. Літопис Борщівщини. Випуск другий. 1993. с. 96. 
  7. Історія Скали у спогадах Людмили Клапоущак. skala.16mb.com/спогади-старожилів/прийшла-до-нас-червона-чума-й-ми-донин-2/. Процитовано 2015-10-02. 
  8. Скала-Подільська. Терен|Тернопільські експрес новини. Процитовано 2015-10-02. 
  9. Скала-Подільська ЗОШ І-ІІІ ступенів - Історія школи. spschool1.at.ua. Процитовано 2015-10-02. 
  10. а б Ірина Мандзій. Музей, з якого варто брати приклад // Вільне життя плюс.— Тернопіль, №1 (15633) за 6 січня 2015.— С. 8
  11. Тернопільська обласна рада. te-rada.org. Процитовано 2015-09-24. 
  12. Відкриття і посвята меморіалу Героям України у Скалі-Подільській
  13. http://vilne.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=15769:natalya-falion-na-chuzhomu-lisapeti
  14. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  15. За переписом населення 2001 року
  16. О. Клименко, В. Уніят, Л. Черепій. Скала-Подільська // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 269–270.
  17. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  18. Сайт Церкви Християн Віри Євангельської України в Скалі-Подільській
  19. Б.Мельничук. Байлюк Ієронім // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 25-26. — ISBN 978-966-528-318-8.
  20. Нестор Мизак. «За тебе, свята Україно», 1998.— С. 424
  21. Про довголітнього пароха Скали о. Олександра Левицького
  22. Сіцінський, Юхим (2009). Поділля під владою Литви (українська). Кам’янець-Подільський. с. 95–96. ISBN 978-966-1638-27-2. 
  23. В.Ханас. Кобринська Наталія Іванівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 106. — ISBN 966-528-199-2.
  24. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 92
  25. а б E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. S. 69
  26. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — t. 13. — S. 338. (пол.)
  27. Оssolińscy (02) (пол.)
  28. а б в г Lanckorońscy (03) (пол.)
  29. Нenryk Palkij. Szczuka St. Antoni h. Grabie, ps. Candidus Veronensis (ok. 1654–1710) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2011. — t. XLVII/3, z. 194. — S. 470. (пол.)
  30. а б в г Tarłowie (02) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]