Відмінності між версіями «Скинія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
(оформлення, уточнення, вікіфікація)
Рядок 3: Рядок 3:
   
 
Згідно з біблійною книгою «[[Книга Вихід|Вихід]]», скинія була похідним [[храм]]ом [[євреї]]в під час мандрів пустелею. Вона ставилася обов'язково у напрямі зі сходу на захід і мала розміри 30 [[Лікоть (одиниця вимірювання)|ліктів]] на 10 ліктів. Скинія складалась з двох наметів: зовнішнього (''охел'', «намет») та внутрішнього намету (''мішкан'', «житло»), що служив місцем присутності бога Ягве.<br/>
 
Згідно з біблійною книгою «[[Книга Вихід|Вихід]]», скинія була похідним [[храм]]ом [[євреї]]в під час мандрів пустелею. Вона ставилася обов'язково у напрямі зі сходу на захід і мала розміри 30 [[Лікоть (одиниця вимірювання)|ліктів]] на 10 ліктів. Скинія складалась з двох наметів: зовнішнього (''охел'', «намет») та внутрішнього намету (''мішкан'', «житло»), що служив місцем присутності бога Ягве.<br/>
[[Файл:Словарь_1596_г._Лаврына_Зызания_Тустановского.jpg|thumb|100px|ліворуч|У словнику [[Зизаній Лаврентій Іванович|Лаврентія Зизанія]] (1596) {{lang-chu|скинїѧ}} перекладене як «[[таш (значення)|таш]]»]].
+
[[Файл:Словарь_1596_г._Лаврына_Зызания_Тустановского.jpg|thumb|100px|ліворуч|У словнику [[Зизаній Лаврентій Іванович|Лаврентія Зизанія]] (1596) {{lang-chu|скинїѧ}} перекладене як «[[таш (значення)|таш]]»]]
 
Внутрішній намет поділявся на два приміщення спеціальною завісою. Західне приміщення, менше за розміром&nbsp;— [[Святеє Святих]], де зберігався [[Ковчег Заповіту]] до побудови [[Єрусалимський Храм|Єрусалимського Храму]], східне&nbsp;— Святилище.
 
Внутрішній намет поділявся на два приміщення спеціальною завісою. Західне приміщення, менше за розміром&nbsp;— [[Святеє Святих]], де зберігався [[Ковчег Заповіту]] до побудови [[Єрусалимський Храм|Єрусалимського Храму]], східне&nbsp;— Святилище.
   

Версія за 15:09, 10 січня 2018

Скинія зібрання

Ски́нія (дав.-гр. σκηνή — «шатро», «намет»; івр. מִשְכָּן‎, мішкан — «помешкання», «місцеперебування») — переносний тимчасовий храм у давніх юдеїв.

Згідно з біблійною книгою «Вихід», скинія була похідним храмом євреїв під час мандрів пустелею. Вона ставилася обов'язково у напрямі зі сходу на захід і мала розміри 30 ліктів на 10 ліктів. Скинія складалась з двох наметів: зовнішнього (охел, «намет») та внутрішнього намету (мішкан, «житло»), що служив місцем присутності бога Ягве.

У словнику Лаврентія Зизанія (1596) церк.-слов. скинїѧ перекладене як «таш»

Внутрішній намет поділявся на два приміщення спеціальною завісою. Західне приміщення, менше за розміром — Святеє Святих, де зберігався Ковчег Заповіту до побудови Єрусалимського Храму, східне — Святилище.

Під час богослужіння для народу за храм правило подвір'я розмірами 100 ліктів на 50. На подвір'ї знаходилися жертівник всепалення та умивальниця. У Святилище могли заходити тільки священики. В середині зліва знаходився семисвічник, а справа стіл із показними хлібами. По центру золотий жертовник кадіння. У Святеє Святих міг заходити тільки первосвященик і тільки раз у рік. У Святеє Святих знаходився Ковчег Заповіту, у якому зберігалися Скрижалі Заповіту, жезл Аарона, манна.

Посилання