Перегляд вихідного коду сторінки Складносурядне речення

'''Складносурядне речення''' (ССР)&nbsp;— [[складне речення]], в якому прості ([[сурядність|сурядні]]) [[речення]] рівноправні за [[зміст]]ом і пов'язані сурядними [[сполучник]]ами. Змістова та граматична самостійність частин складносурядного речення має відносний характер, оскільки часто лише перша частина будується вільно, а друга певною мірою залежить від її змісту та структури. Наприклад:

: ''Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко)''
: ''Ялинка затремтіла від низу до вершечка, і кілька зелених глиць упало на сніг (А. Антонов)''

== Сполучники сурядності ==

Частини складносурядного речення з'єднуються сполучниками [[сурядність|сурядності]]. Їх є кілька типів:
{| class="standard" 
! |Розділові
! |Єднальні
! |Протиставні
|-----
|
* Одиничні: ''або, чи, хоч'';
* повторювані: ''або…або, чи…чи, хоч…хоч, то…то, не то…не то''.
|
* Одиничні: ''і, й, та (в значенні і), також'';
* повторювані: ''і…і, ні…ні (ані…ані)''.
| ''А, але, та (в значенні але), проте, зате, все ж, однак''.
|}

=== Складносурядне речення з розділовими сполучниками ===
У таких складносурядних реченнях виражається несумісність кількох подій. Наприклад:
: ''Чи ти чула, чи ти їла?''
Також може виражатися чергування подій одна з одною. Наприклад:
: ''Івасик то підстрибував на місці, то спокій змушував його всістися за партою.''

=== Складносурядне речення з єднальними сполучниками ===
У таких складносурядних реченнях виражається одночасність протікання якихось подій, певна послідовність якихось подій, а також причинно-наслідкова залежність однієї події від іншої. Наприклад:
: ''На городі була річка, і ми робили це на задньому подвір'ї (Одночасність)''
: ''Сашко зробив домашнє завдання, склав речі до портфеля, і мати полегшено зітхнула (послідовність)'' 
: ''Випав сніг&nbsp;— і дахи будинків вкрились товстою білою ковдрою (причинно-наслідкова залежність)''

Не ставиться кома у складносурядному реченні, частини якого з'єднані одиничним сполучником ''і, й, та, чи'' якщо обидві частини мають спільне слово або частину.
: ''Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій

=== Складносурядне речення з протиставними сполучниками ===
У таких складносурядних реченнях може виражатися через сполучники зіставлення, поєднування двох подій між собою. А також протиставлення певних подій чи явищ.
: ''Вже зійшло сонце, а півень ще не співав (зіставлення)''
: ''Івасик йшов вулицею з розв'язаними шнурками на кросівках, однак він не впав (протиставлення)'' 

Як сполучниковий, так і безсполучниковий сурядний зв'язок завжди виражає певне граматично-логічне відношення між простими реченнями складносурядного речення.
За характером цього відношення в складносурядному української мові розрізняють такі типи зв'язку:
# при єднальному зв'язку між собою з'єднуються рівноправні речення. Вони є сумісні за сенсом та доповнюють одне одного. Засобами вираження єднальних відношень є інтонація та єднальні сполучники ''не тільки…а й, і (й), ні…ні, як…так, та, а (в значенні і), ані…ані, а там, а потім, а тому, і…і, теж, також''. Наприклад:<p>''Заснули доли, і полонина в тиші спить ([[Олександр Олесь|Олесь]]).''<br/>''А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ&nbsp;— густий, запашний і надзвичайно теплий ([[Микола Хвильовий|Хвильовий]]).''
# при протиставному зв'язку зміст одного речення протиставляється змісту іншого речення. З цієї причини порядок слів у другій частині зумовлений характером її протиставлення першій частині. Протиставний зв'язок у складносурядному реченні виражається за допомогою сполучників ''а, але, проте, зате, однак, та.'' Наприклад:<p>''Гарні гості, та не в пору (прислів'я)''<br/>''На гору доступитися не легко, зате з гори зручніше боронитись ([[Леся Українка]])''<br/>''Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки ([[Костенко Ліна Василівна|Л. Костенко]])''
# логічну основу розділового зв'язку становить роздільність зображуваних явищ, повторювана заміна одних фактів іншими або перелік таких тверджень, які взаємно виключають одні одного, бо в цей час можливе лише одне з них. Засобами оформлення сурядної роздільності є спеціальні розділові сполучники ''або…або, то…то, чи то…чи то, поки не, з того часу як, або, чи, хоч…хоч.'' Наприклад:<p>''Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (О. Гончар).''<br/>''Не то осінні води шуміли, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).''

=== Розділові знаки у складносурядному реченні ===

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою, крапкою з комою або тире.

==== Кома ====

'''Кома ставиться''' між частинами складносурядного речення, поєднаними сполучниками ''і (й), та, а, але, проте, зате, однак, або … або, чи … чи, ні … ні, то … то, не то … не то, хоч … хоч,'' наприклад'':''<blockquote>''Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький).''</blockquote><blockquote>''Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський).''</blockquote><blockquote>''Дощ нарешті припинився, і лагідне сонечко знову засяяло (А. Ступак).''</blockquote><p>'''Кома не ставиться:'''
* якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, вставне слово або частки ''лише, ще, навіть'':
<blockquote>''На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні (Ю. Смолич).''</blockquote>
* між простими реченнями, що входять до складносурядного і тоді, коли для обох простих речень є спільним не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне:
<blockquote>''Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Головко)''</blockquote>
* між двома питальними, спонукальними або окличними реченнями, з'єднаними сполучниками ''і (й), та (у значенні і), або, чи'':
<blockquote>''Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?''</blockquote>
* між двома односкладними безособовими або номінативними реченнями:
<blockquote>''Сумно й глухо! (П. Мирний). Ніч і тиша.''</blockquote>

==== Крапка з комою ====

Крапка з комою ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони:
* дуже поширені і вже мають в середині розділові знаки:
<blockquote>''Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).''</blockquote>
* &nbsp;досить далекі за змістом:
<blockquote>''Розжарене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало на деревах (Леся Українка).''</blockquote>

==== Тире ====

Тире ставиться між частинами складносурядного речення перед сполучниками ''і, та (у значенні і)'', якщо:
* говориться про швидку зміну подій чи явищ:
<blockquote>''Несподіваний ривок&nbsp;— і ми відриваємося від землі (А. Шиян).''</blockquote>
* обидві частини виражають причинно-наслідкові відношення:&nbsp;
<blockquote>''Ще мить&nbsp;— і сад загубить пишну вроду (Д.Луценко).''</blockquote>
* одна частина речення різко протиставляється другій.

== Посилання ==
* Кадочнікова О. П. [http://litmisto.org.ua/?p=26061 До проблеми формально-граматичного аналізу складних сполучникових речень з пояснювальними відношеннями]

== Література ==

{{Вікіцитати}}
{{wiktionary}}
{{commons|Language}}
<ol> 1. Бас-Кононенко О. В., Гнатюк Л.&nbsp;П.&nbsp;Українська мова. Теорія, завдання, тести: Навч. посібник для старшокласників та вступників до ВНЗу / О.&nbsp;В.&nbsp;Бас-Кононенко, Л.&nbsp;П.&nbsp;Гнатюк.&nbsp;— К.: Знання, 2009.&nbsp;— 405 с.</ol>
<ol> 2. Васильева М.&nbsp;М.&nbsp;Практическая грамматика немецкого языка: для неязыковых вузов СССР.&nbsp;— М.: Высшая школа, 1962.&nbsp;— 254 с.</ol>
<ol> 3. Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л.&nbsp;Ю.&nbsp;Сучасна українська мова: Підручник / За ред.. О.&nbsp;Д.&nbsp;Пономарева.&nbsp;— 2-ге вид., перероб.&nbsp;— К.: Либідь, 2001.&nbsp;— 400 с.</ol>
<ol> 4. Доленко М. Т., Дацюк І. І., Квашук А.&nbsp;Г.&nbsp;Сучасна українська мова. / за ред. Петік В. Г.&nbsp;— 3-тє вид., перероб. і доповн.&nbsp;— К.: Вища школа, 1987.&nbsp;— 352 с.</ol>

[[Категорія:Речення]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]