Відмінності між версіями «Склименці»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Мітки: Візуальний редактор перше редагування
Рядок 50: Рядок 50:
   
 
== Радянська влада ==
 
== Радянська влада ==
У ході [[Колективізація|масової колективізації]] УРСР у [[1930]] р. у селі організовано колгосп «Перше Травня», який у 1959 р. об'єднано з колгоспом ім. Шевченка с. Заріччя.
+
У ході [[Колективізація|масової колективізації]] УРСР у [[1930]] р. у селі організовано колгосп «Перше Травня», який у 1959 р. об'єднано з колгоспом ім. Шевченка с. [[Заріччя (Корсунь-Шевченківський район)|Заріччя]].
   
 
Було збудовано також: хімічний склад, млин, будинок культури, водонапірну башту, школу (пізніше реорганізовану в дитячий садок), ферму, державну крамницю та бібліотеку, медпункт і виборчу дільницю в одному будівлі.
 
Було збудовано також: хімічний склад, млин, будинок культури, водонапірну башту, школу (пізніше реорганізовану в дитячий садок), ферму, державну крамницю та бібліотеку, медпункт і виборчу дільницю в одному будівлі.
Рядок 60: Рядок 60:
 
У роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] 142 жителі села воювали проти німецьких окупантів. В Склименцях є брацька могила присвячена загиблим у Другій світовій війні.
 
У роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] 142 жителі села воювали проти німецьких окупантів. В Склименцях є брацька могила присвячена загиблим у Другій світовій війні.
   
Село було визволене від нацистських окупантів 17 лютого 1944 р. в ході Корсунь-Шевченківської операції 24 січня – 17 лютого 1944 р.
+
Село було визволене від нацистських окупантів 17 лютого 1944 р. в ході [[Корсунь-Шевченківська операція|Корсунь-Шевченківської операці]]<nowiki/>ї 24 січня – 17 лютого 1944 р.
   
 
== Церква ==
 
== Церква ==
Рядок 66: Рядок 66:
   
 
== Свята ==
 
== Свята ==
Храмове свято в селі відзначають 21 вересня в день Різдва Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста).
+
Храмове свято в селі відзначають 21 вересня в день [[Різдво Пресвятої Богородиці|Різдва Пресвятої Богородиці]] (Друга Пречиста).
   
 
== Місцевість ==
 
== Місцевість ==
Стара частина села розміщена в яру, а нова (новоселиця) на більш рівнішій території. Склименці з усіх сторін оточені полями та межує територіально із селами Шендерівка, Скрипчинці, Сидорівка та Заріччя.
+
Стара частина села розміщена в яру, а нова (новоселиця) на більш рівнішій території. Склименці з усіх сторін оточені полями та межує територіально із селами [[Шендерівка (Корсунь-Шевченківський район)|Шендерівка]], [[Скрипчинці (Корсунь-Шевченківський район)|Скрипченці]], [[Сидорівка (Корсунь-Шевченківський район)|Сидорівка]] та [[Заріччя (Корсунь-Шевченківський район)|Заріччя]].
   
 
В селі за радянської влади було 8 доглянутих ставків, більшість з яких на сьогодні пересохли або перейшли у приватну власність. Зокрема, наповнені водою цілий рік тільки 3 ставки. Існують і приватні невеликі ставочки (в кількості 3).
 
В селі за радянської влади було 8 доглянутих ставків, більшість з яких на сьогодні пересохли або перейшли у приватну власність. Зокрема, наповнені водою цілий рік тільки 3 ставки. Існують і приватні невеликі ставочки (в кількості 3).

Версія за 10:09, 11 вересня 2016

село Склименці
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Корсунь-Шевченківський район
Рада/громада Зарічанська сільська рада
Код КОАТУУ 7122582903
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1647-1650
Населення 165
Площа 106,3 км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19450
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°23′55″ пн. ш. 31°01′16″ сх. д. / 49.39861° пн. ш. 31.02111° сх. д. / 49.39861; 31.02111Координати: 49°23′55″ пн. ш. 31°01′16″ сх. д. / 49.39861° пн. ш. 31.02111° сх. д. / 49.39861; 31.02111
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Місцева влада
Адреса ради 19450, Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський р-н, с.Заріччя , тел. 67-1-24
Сільський голова Кравченко Микола Васильович
Карта
Склименці. Карта розташування: Україна
Склименці
Склименці
Склименці. Карта розташування: Черкаська область
Склименці
Склименці
Мапа

Склиме́нці — село в Україні, в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області. У селі мешкає 165 людей. Площа села — 106,3 га.

Історія села

Село створене у 16471650 роках. Саме в цей час зі Стеблева (який знаходився поруч) люди тікали від татар, й селилися в порослих ярах на території нинішнього села. Спочатку село називалося Клепане (в селі займалися клепанням обручів для діжок). А вже пізніше, за легендою, теперішня назва поселення виникла так: хутір і земля належали корсунському князю, але господарства там не було. У 1780 р. князь подарував цю землю своєму лакею Богуцькому. При оформленні документів у нотаріуса виникла потреба дати назву населеному пункту. Із жителів села князь знав лише Клима, по його імені й назвав хутір — Клименці. Пізніше до назви додалась літера «С» на початку.

За архівними даними, у 1795 р. маєток у Склименцях належав поміщику Воронецькому і входив до Стеблівського ключа, а потім належало поміщиці княгині Яблоновській. У селі проживало 70 чоловіків і 61 жінка. У 1804 р маєток у княгині викупив поміщик Рогузький. На 1810 р. село належало поміщику Маєвському, у 1824 р. – знову поміщику Рогузькому. У 1844 - 1850 рр. власником села був Густав Невлінський. На 1864 р. у селі було 336 мешканців, 859 десятин землі, із них 237 – у користуванні селян. Село належало Сигізмунду Логвиновичу Невлінському. За купчою кріпостю С.Л. Невлінський маєток у Склименцях продав своїй дружині і за даними на 1872 р. вона залишалась власницею маєтку. На 1916 р. у селі працювала школа грамоти. Власником маєтку був поміщик Фліге. У селі проживало селян 385 чоловіків і 354 жінки, які залишались парафіянами Різдво-Богородичної церкви с. Хирівки.

Школа

До 1917 р. у селі діяла церковно-парафіяльна школа, у якій навчались 30-40 дітей. При сільській управі була бібліотека з питань сільського господарства.

У 19251927 рр. збудовано нову чотирирічну школу.

Радянська влада

У ході масової колективізації УРСР у 1930 р. у селі організовано колгосп «Перше Травня», який у 1959 р. об'єднано з колгоспом ім. Шевченка с. Заріччя.

Було збудовано також: хімічний склад, млин, будинок культури, водонапірну башту, школу (пізніше реорганізовану в дитячий садок), ферму, державну крамницю та бібліотеку, медпункт і виборчу дільницю в одному будівлі.

Голодомор

У часи голодомору 1932–1933 рр. померло 106 жителів села.

Друга світова війна

У роки німецько-радянської війни 142 жителі села воювали проти німецьких окупантів. В Склименцях є брацька могила присвячена загиблим у Другій світовій війні.

Село було визволене від нацистських окупантів 17 лютого 1944 р. в ході Корсунь-Шевченківської операції 24 січня – 17 лютого 1944 р.

Церква

За відомими даними, церкви в селі ніколи не було. У XIX ст. парафіяни села були приписані до Хирівської (Зарічанської) Різдво-Богородичної церкви.

Свята

Храмове свято в селі відзначають 21 вересня в день Різдва Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста).

Місцевість

Стара частина села розміщена в яру, а нова (новоселиця) на більш рівнішій території. Склименці з усіх сторін оточені полями та межує територіально із селами Шендерівка, Скрипченці, Сидорівка та Заріччя.

В селі за радянської влади було 8 доглянутих ставків, більшість з яких на сьогодні пересохли або перейшли у приватну власність. Зокрема, наповнені водою цілий рік тільки 3 ставки. Існують і приватні невеликі ставочки (в кількості 3).

Вулиці

Першотравнева (головна), Карпенківська (південно-західна, висока), Польова (північна), Берегова (західна), Ковалівська (півнчно-західна), Марченківська (південно-західна).

Відомі люди

В селі народився Шабатин Полікарп Юхимович (09.03.1919 — 2007) — український поет, байкар. Лауреат літературної премії імені С.Олійника

Посилання