Сковородинівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:52, 9 вересня 2017, створена Ue0277 (обговореннявнесок) (правопис)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
село Сковородинівка
Парк
Парк
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район/міськрада Золочівський
Рада/громада Великорогозянська сільська рада
Код КОАТУУ 6322681504
Облікова картка Сковородинівка 
Основні дані
Засноване 1732
Колишня назва Пан-Іванівка, Іванівка, Іванівка Ольшанська
Населення 547
Площа 0,927 км²
Густота населення 590,08 осіб/км²
Поштовий індекс 62241
Телефонний код +380 5764
Географічні дані
Географічні координати 50°09′28″ пн. ш. 35°46′26″ сх. д. / 50.15778° пн. ш. 35.77389° сх. д. / 50.15778; 35.77389Координати: 50°09′28″ пн. ш. 35°46′26″ сх. д. / 50.15778° пн. ш. 35.77389° сх. д. / 50.15778; 35.77389
Середня висота
над рівнем моря
184 м
Місцева влада
Адреса ради 62240, с. Велика Рогозянка, вул. Центральна, 63; тел. 93-4-17
Сільський голова Єлісеєв Анатолій Іванович
Карта
Сковородинівка is located in Україна
Сковородинівка
Сковородинівка
Сковородинівка is located in Харківська область
Сковородинівка
Сковородинівка

CMNS: Сковородинівка на Вікісховищі

Сковороди́нівка (колишня Пан-Іванівка) — село в Україні, в Золочівському районі Харківської області України.

Географічне положення[ред.ред. код]

Село Сковородинівка лежить на березі безіменної річечки, яка через 1,5 км впадає в річку Кадниця (ліва притока), яка й собі через 2,5 км впадає в річку Рогозянка (права притока). На відстані 2 км лежить село Володарівка (Богодухівський район), за 4,5 км — села Гуринівка і Велика Рогозянка. У селі кілька ставків, село оточене невеликими лісовими масивами (дуб).

Історія[ред.ред. код]

Село вперше згадувано 1732 року як хутір, що належав вільшанському сотникові Івану Ковалівському та його брату Якову, деркачівському сотникові. Хутір мав 161 душу підданих. У XVIII — на початку ХХ століть село називалося Пан-Іванівка (Іванівка, Іванівка Ольшанська). Назване за ім'ям свого засновника — Івана Ковалівського.

У 1790 та 1794 в селі перебував великий український філософ і поет Григорій Сковорода.

У листі до М. Ковалинського від 26 вересня 1790 року філософ писав:

Ныне скитаюся у моего Андрея Івановича Ковалевського. Имам моему монашеству полное упокоеніе, лучше Бурлука. Земелька его есть нагорная. Лѣсами, садами, холмами, источниками распещренна. На таком мѣстѣ я родился возлѣ Лубен. … ничего мнѣ не нужно, как спокойна келія, да наслаждаюся моею невѣстою… Бібліе!

Сковорода гостював у Андрія Ковалівського і в квітні 1794 року, звідки вирушив до М. Ковалинського у Хотетовім на Білгородщині. У «Житті Григорія Сковороди» М. Ковалинський пише:

1794 года, августа 26 числа, отправился он в путь из Хотетова села в краину. ... В концѣ пути своего почувствовал он побужденіе ѣхать в то же мѣсто откуда поѣхал к другу. …Слобода Ивановка помѣщика Ковалевскаго было то мѣстопребываніе, гдѣ нѣсколько времени жил он прежде и куда прибыл скончать теченіе свое. …Перед кончиною завѣщал предать его погребенію на возвышенном мѣстѣ близ рощи и гумна и слѣдующую здѣланную им себѣ надпись написать: «Міръ ловилъ меня, но не поймалъ».

Тут Сковорода помер 29 жовтня (за новим стилем 9 листопада) 1794 і був похований на узвишші. У 1814 прах мислителя перенесли з дідичних земель на церковні, за глибокий яр, де могила Сковороди зберігається й нині.

У 1795 сюди переселено кріпаків з інших місць і споруджено церкву Спаса-Преображення. Хутір перетворився на село. У XIX столітті ним володіли пани Ковалівські, Кузіни, Жилинський, Крейнер. На початку XX століття тут стояла гуральня та цегельня.

1930 в селі створено колгоспа імені Г. С. Сковороди (з 2000 р. — СТОВ ім. Г. С. Сковороди).

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках. Кількість установлених жертв у Великій Рогозянці, Гуринівці та Сковородинівці — 48 людей[1].

Під час Другої світової війни село у 1941—1943 було під німцями. Окупанти вбили 6 жителів, забрали в неволю 95 людей, пошкодили низку історичних пам'яток. У серпні 1943 село зайняли радянські війська. У боях за село загинуло 94 бійці.

Пам'ятки й освітньо-культурні заклади[ред.ред. код]

У селі містяться:

  • Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди, міститься в будинку дідича А. І. Ковалівського (XVIII ст., розширено на початку XX ст.) — пам'ятка архітектури. До 1972 року в будинку, де проживав і де помер Сковорода, була школа. Потім там засновано музей, що з 2008 року має статус національного.[2]
  • могила філософа — пам'ятка історії та монументального мистецтва (національний пам'ятник історії з 1965 року),
  • парк XVIII ст. з липовими алеями — пам'ятка садово-паркового мистецтва, висаджено на площі 18,2 гектари, фруктовий садок
  • улюблені місця Г. С. Сковороди: 700-літній дуб та криниця,
  • пам'ятник мислителеві (з 1972 р. робота скульптора Івана Кавалеридзе; до того існували пам'ятники роботи скульп. Б.Кратка (1926) та І.Мельгунової (1938),
  • будинки поміщицької контори XIX ст. (на підмурках кінця XVIII ст.) та комори (амбару) XIX ст.
  • Церква, оновлена 1871 і закрита у 1930-ті, спалили німецькі частини 1943.
  • На «братській могилі радянських воїнів» установлено пам'ятника (1954) та пам'ятного знака односельцям.

Видатні земляки[ред.ред. код]

  • Григорій Савич Сковорода (1722—1794) — великий український філософ, богослов, поет, байкар, педагог, музикант. Автор поетичної збірки «Сад божественних пісень», збірки байок «Байки Харківські», ряду філософських трактатів та діалогів. Народився в Чорнухах на Полтавщині, помер і похований у Сковородинівці (колишня Пан-Іванівка), яку дуже любив.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мартиролог. Харківська область, ст. 827—828
  2. Указ Президента України Віктора Ющенка № 570/2008 від 18 червня 2008 року про надання музею статусу національного.

Посилання[ред.ред. код]