Відмінності між версіями «Скіфські могили»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (уточнення)
м (Check Wikipedia. Виправлення помилки "Опис зображення закінчується розривом рядка", replaced: <br/>]] → ]] за допомогою AWB)
Рядок 1: Рядок 1:
 
 
[[Файл:Scythian capital and royal kurgans.png|міні|праворуч|200пкс|Столиця скіфів [[Кам'янське городище]] і т.зв. скіфські «царські» [[могила (насип)|могили]] в нижній течії [[Дніпро|Дніпра]]:<br/>
 
[[Файл:Scythian capital and royal kurgans.png|міні|праворуч|200пкс|Столиця скіфів [[Кам'янське городище]] і т.зв. скіфські «царські» [[могила (насип)|могили]] в нижній течії [[Дніпро|Дніпра]]:<br/>
 
1) [[Нікополь]] (сучасне місто)<br/>
 
1) [[Нікополь]] (сучасне місто)<br/>
Рядок 12: Рядок 11:
 
10) [[Велика Цимбалка]]<br/>
 
10) [[Велика Цимбалка]]<br/>
 
11) [[Козел (могила)|Козел]]<br/>
 
11) [[Козел (могила)|Козел]]<br/>
12) [[Огуз (могила)|Огуз]]<br/>]]
+
12) [[Огуз (могила)|Огуз]]
   
 
'''Скіфські могили''' (або скіфські кургани)&nbsp;— поховальні пам'ятники [[скіфи|скіфського]] часу, у формі земляного [[насип]]у над поховальною ямою.
 
'''Скіфські могили''' (або скіфські кургани)&nbsp;— поховальні пам'ятники [[скіфи|скіфського]] часу, у формі земляного [[насип]]у над поховальною ямою.
Рядок 19: Рядок 18:
 
[[Скіфи]], що жили на території України (степова і лісостепова зона, зокрема Придніпров'я, Крим) з VII до ІІІ-ІІ ст. до Р. Х., залишили по собі велику кількість [[могила (насип)|курганів-могил]]. Треба сказати, що скіфські могили знайдені і на території Північного Кавказу, у Прикубанні.
 
[[Скіфи]], що жили на території України (степова і лісостепова зона, зокрема Придніпров'я, Крим) з VII до ІІІ-ІІ ст. до Р. Х., залишили по собі велику кількість [[могила (насип)|курганів-могил]]. Треба сказати, що скіфські могили знайдені і на території Північного Кавказу, у Прикубанні.
   
Найвідоміші скіфські могили на території України&nbsp;— [[Жаботинські кургани]], могили [[Чортомлик (могила)|Чортомлик]], [[Огуз (могила)|Огуз]], [[Куль-Оба]], [[Великий Рижанівський курган]], [[Солоха (могила)|Солоха]], [[Козел (могила)|Козел]], [[Гайманова Могила]], [[Товста Могила]], [[Мелітопольський курган]], [[Мельгуновський курган]], [[Олександропільський курган|Олександропільська]], «[[Перша Завадська]]», [[Чабанцева Могила]], [[Золотий курган|Золота]] і [[Ак-Мечетський курган|Ак-Мечетська]], «[[Переп'ятиха]]». Загалом на наших землях датуються VII–VI&nbsp;ст. до Р.Х тільки 20 скіфських могил, кінцем VI–V&nbsp;ст. до Р. Х.&nbsp;— близько 100 курганів-могил. Пік будівництва поховальних споруд-могил припадає на IV&nbsp;ст. до Р.Х&nbsp;— розквіт Скіфії. Грандіозні поховальні «[[Царські кургани]]», в яких виявлені величезні цінності, у більшості локалізуються на Нижньому Подніпров'ї. Але на межі IV-ІІІ ст. до Р.Х настає спад їх будівництва та й взагалі проявів скіфської культури, яка занепадає.
+
Найвідоміші скіфські могили на території України&nbsp;— [[Жаботинські кургани]], могили [[Чортомлик (могила)|Чортомлик]], [[Огуз (могила)|Огуз]], [[Куль-Оба]], [[Великий Рижанівський курган]], [[Солоха (могила)|Солоха]], [[Козел (могила)|Козел]], [[Гайманова Могила]], [[Товста Могила]], [[Мелітопольський курган]], [[Мельгуновський курган]], [[Олександропільський курган|Олександропільська]], «[[Перша Завадська]]», [[Чабанцева Могила]], [[Золотий курган|Золота]] і [[Ак-Мечетський курган|Ак-Мечетська]], «[[Переп'ятиха]]». Загалом на наших землях датуються VII–VI&nbsp;ст. до Р.Х тільки 20 скіфських могил, кінцем VI–V&nbsp;ст. до Р. Х.&nbsp;— близько 100 курганів-могил. Пік будівництва поховальних споруд-могил припадає на IV&nbsp;ст. до Р.Х&nbsp;— розквіт Скіфії. Грандіозні поховальні «[[Царські кургани]]», в яких виявлені величезні цінності, у більшості локалізуються на Нижньому Подніпров'ї. Але на межі IV-ІІІ ст. до Р.Х настає спад їх будівництва та й взагалі проявів скіфської культури, яка занепадає.
   
 
Артефакти культури населення України скіфської доби свідчать, що це був етнічно і культурно неоднорідний конґломерат, який включав і кочівників, і хліборобів-протослов'ян. При цьому вони перетиналися, несли частково залишки кіммерійської культури. Тому не є дивним, що поряд зі скотарством, притаманним власне скіфам-кочівникам, у похованнях-могилах знайдені унікальні золоті прикраси характерного скіфського «звіриного» стилю, великі ритуальні бронзові казани, тисячі предметів виготовлені з золота, срібла, заліза тощо, що свідчить про наявність гірничо-металургійних технологій. У скіфському городищі поблизу м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області знайдено залишки гірничо-металургійного ремісничого виробництва&nbsp;— грудки болотяної залізної руди, залізну крицю, ковальські інструменти.
 
Артефакти культури населення України скіфської доби свідчать, що це був етнічно і культурно неоднорідний конґломерат, який включав і кочівників, і хліборобів-протослов'ян. При цьому вони перетиналися, несли частково залишки кіммерійської культури. Тому не є дивним, що поряд зі скотарством, притаманним власне скіфам-кочівникам, у похованнях-могилах знайдені унікальні золоті прикраси характерного скіфського «звіриного» стилю, великі ритуальні бронзові казани, тисячі предметів виготовлені з золота, срібла, заліза тощо, що свідчить про наявність гірничо-металургійних технологій. У скіфському городищі поблизу м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області знайдено залишки гірничо-металургійного ремісничого виробництва&nbsp;— грудки болотяної залізної руди, залізну крицю, ковальські інструменти.
Рядок 26: Рядок 25:
 
Спорудження самих могил-велетнів потребувало тисяч робітників, якими повинні були керувати навчені люди, що втілювали задум побудови земляних гробниць. Це потребувало видобування і транспортування сотень тисяч тонн ґрунту, а також певних гірничих інженерних знань. Так, могила «[[Чортомлик (могила)|Чортомлик]]» (поблизу міста [[Нікополь]] на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровщині]]) являє собою 20-метровий земляний насип всередині якого знаходиться гігантська підземна споруда&nbsp;— 11-метрова шахта і 5 - 8 поховальних камер. Без попереднього плану, відповідних креслень, строгої організації земельних та гірничих робіт такий задум неможливо було втілити в реальність.
 
Спорудження самих могил-велетнів потребувало тисяч робітників, якими повинні були керувати навчені люди, що втілювали задум побудови земляних гробниць. Це потребувало видобування і транспортування сотень тисяч тонн ґрунту, а також певних гірничих інженерних знань. Так, могила «[[Чортомлик (могила)|Чортомлик]]» (поблизу міста [[Нікополь]] на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровщині]]) являє собою 20-метровий земляний насип всередині якого знаходиться гігантська підземна споруда&nbsp;— 11-метрова шахта і 5 - 8 поховальних камер. Без попереднього плану, відповідних креслень, строгої організації земельних та гірничих робіт такий задум неможливо було втілити в реальність.
   
Технологія створення могил скіфами&nbsp;— це їх будівництво з вальок на місці поховання. Знатних небіжчиків-[[Скіфські царі|царів |царівників ]] ховали глибоко під землею (до 15-20 метрів від рівня поля), у видовбаній глиняній печері. Забивали вхід камінням, а над місцем поховання із земляних вальок споруджували «піраміду». Могила будувалася із пластів дерну, вальок із суміші землі та трави, очерету. Будівельний матеріал брався із болотистої місцини, заплав річок та перевозився на відстані до 5-10 кілометрів. Інколи пагорби обкладались кам'яною [[крепіда|крепідою]], а потім знову шарами вальок.
+
Технологія створення могил скіфами&nbsp;— це їх будівництво з вальок на місці поховання. Знатних небіжчиків-[[Скіфські царі|царів |царівників]] ховали глибоко під землею (до 15-20 метрів від рівня поля), у видовбаній глиняній печері. Забивали вхід камінням, а над місцем поховання із земляних вальок споруджували «піраміду». Могила будувалася із пластів дерну, вальок із суміші землі та трави, очерету. Будівельний матеріал брався із болотистої місцини, заплав річок та перевозився на відстані до 5-10 кілометрів. Інколи пагорби обкладались кам'яною [[крепіда|крепідою]], а потім знову шарами вальок.
   
 
== Історія досліджень ==
 
== Історія досліджень ==
Рядок 33: Рядок 32:
 
Перші узагальнення скіфських пам‘яток зроблені [[Лаппо-Данилевський Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Лаппо-Данилевським]] ([[1887]]), він висловив міркування з побуту і поховальних звичаїв скіфів, серед них і думку про залежність глибини могили з якістю ґрунту, розглянув рови, [[крепіда|крепіди]]. О.&nbsp;С.&nbsp;Лаппо-Данилевський розділив могили за розмірами на чотири класи.
 
Перші узагальнення скіфських пам‘яток зроблені [[Лаппо-Данилевський Олександр Сергійович|О.&nbsp;С.&nbsp;Лаппо-Данилевським]] ([[1887]]), він висловив міркування з побуту і поховальних звичаїв скіфів, серед них і думку про залежність глибини могили з якістю ґрунту, розглянув рови, [[крепіда|крепіди]]. О.&nbsp;С.&nbsp;Лаппо-Данилевський розділив могили за розмірами на чотири класи.
   
Наступний період досліджень великих скіфських курганів було відкрито в [[1954]]&nbsp;р. експедицією О.&nbsp;І.&nbsp;Тереножкіна. В Мелітопольському кургані він розкопав дві глибокі могили. Тут зафіксовано використання вальків для будівництва насипу, які привозили із заплави Молочної. На Лівобережжі експедицією Б.&nbsp;М.&nbsp;Гракова досліджено курган біля Кам‘янського городища ([[1946]]), в [[1961]]–[[1963]]&nbsp;рр. розкопано групу курганів Солохи, один курган біля Цимбалки та 10 курганів у м. Дніпрорудний.<ref>Курганне будівництво скіфів у V–IV&nbsp;ст. до Н. Х. (за матеріалами поховальних комплексів Дніпро-Молочанського межиріччя) 2002 року. Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.04 / Юрій Вікторович Болтрик; НАН України; Інститут археології.&nbsp;— К., 2002. </ref>
+
Наступний період досліджень великих скіфських курганів було відкрито в [[1954]]&nbsp;р. експедицією О.&nbsp;І.&nbsp;Тереножкіна. В Мелітопольському кургані він розкопав дві глибокі могили. Тут зафіксовано використання вальків для будівництва насипу, які привозили із заплави Молочної. На Лівобережжі експедицією Б.&nbsp;М.&nbsp;Гракова досліджено курган біля Кам‘янського городища ([[1946]]), в [[1961]]–[[1963]]&nbsp;рр. розкопано групу курганів Солохи, один курган біля Цимбалки та 10 курганів у м. Дніпрорудний.<ref>Курганне будівництво скіфів у V–IV&nbsp;ст. до Н. Х. (за матеріалами поховальних комплексів Дніпро-Молочанського межиріччя) 2002 року. Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.04 / Юрій Вікторович Болтрик; НАН України; Інститут археології.&nbsp;— К., 2002.</ref>
   
 
== Найвідоміші скіфські могили ==
 
== Найвідоміші скіфські могили ==
Рядок 50: Рядок 49:
 
* [[Перша Завадська]]
 
* [[Перша Завадська]]
 
* [[Чабанцева Могила]]
 
* [[Чабанцева Могила]]
* [[Золотий курган]]
+
* [[Золотий курган]]
 
* [[Ак-Мечетський курган]]
 
* [[Ак-Мечетський курган]]
 
* [[Переп'ятиха]]
 
* [[Переп'ятиха]]
Рядок 59: Рядок 58:
   
 
== Література ==
 
== Література ==
* [[Гайко Геннадій Іванович|Гайко Г. ]], [[Білецький Володимир|Білецький В. ]], [[Мікось Тадеуш| Мікось Т.]], Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії).&nbsp;— Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009.&nbsp;— 296 с.
+
* [[Гайко Геннадій Іванович|Гайко Г.]], [[Білецький Володимир|Білецький В.]], [[Мікось Тадеуш|Мікось Т.]], Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії).&nbsp;— Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009.&nbsp;— 296 с.
 
<references/>
 
<references/>
   
 
{{Скіфські кургани}}
 
{{Скіфські кургани}}
  +
 
[[Категорія:Археологічні пам'ятки України]]
 
[[Категорія:Археологічні пам'ятки України]]
 
[[Категорія:Скіфські кургани]]
 
[[Категорія:Скіфські кургани]]

Версія за 16:09, 4 червня 2020

[[Файл:Scythian capital and royal kurgans.png|міні|праворуч|200пкс|Столиця скіфів Кам'янське городище і т.зв. скіфські «царські» могили в нижній течії Дніпра:
1) Нікополь (сучасне місто)
2) Запоріжжя (сучасне місто)
3) Товста Могила
4) Чортомлик
5) Кам'янське городище
6) Гайманова Могила
7) Васільевські кургани
8) Мелітопольський курган
9) Олександропільський курган
10) Велика Цимбалка
11) Козел
12) Огуз

Скіфські могили (або скіфські кургани) — поховальні пам'ятники скіфського часу, у формі земляного насипу над поховальною ямою.

Локалізація

Скіфи, що жили на території України (степова і лісостепова зона, зокрема Придніпров'я, Крим) з VII до ІІІ-ІІ ст. до Р. Х., залишили по собі велику кількість курганів-могил. Треба сказати, що скіфські могили знайдені і на території Північного Кавказу, у Прикубанні.

Найвідоміші скіфські могили на території України — Жаботинські кургани, могили Чортомлик, Огуз, Куль-Оба, Великий Рижанівський курган, Солоха, Козел, Гайманова Могила, Товста Могила, Мелітопольський курган, Мельгуновський курган, Олександропільська, «Перша Завадська», Чабанцева Могила, Золота і Ак-Мечетська, «Переп'ятиха». Загалом на наших землях датуються VII–VI ст. до Р.Х тільки 20 скіфських могил, кінцем VI–V ст. до Р. Х. — близько 100 курганів-могил. Пік будівництва поховальних споруд-могил припадає на IV ст. до Р.Х — розквіт Скіфії. Грандіозні поховальні «Царські кургани», в яких виявлені величезні цінності, у більшості локалізуються на Нижньому Подніпров'ї. Але на межі IV-ІІІ ст. до Р.Х настає спад їх будівництва та й взагалі проявів скіфської культури, яка занепадає.

Артефакти культури населення України скіфської доби свідчать, що це був етнічно і культурно неоднорідний конґломерат, який включав і кочівників, і хліборобів-протослов'ян. При цьому вони перетиналися, несли частково залишки кіммерійської культури. Тому не є дивним, що поряд зі скотарством, притаманним власне скіфам-кочівникам, у похованнях-могилах знайдені унікальні золоті прикраси характерного скіфського «звіриного» стилю, великі ритуальні бронзові казани, тисячі предметів виготовлені з золота, срібла, заліза тощо, що свідчить про наявність гірничо-металургійних технологій. У скіфському городищі поблизу м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області знайдено залишки гірничо-металургійного ремісничого виробництва — грудки болотяної залізної руди, залізну крицю, ковальські інструменти.

Технологія спорудження могил

Спорудження самих могил-велетнів потребувало тисяч робітників, якими повинні були керувати навчені люди, що втілювали задум побудови земляних гробниць. Це потребувало видобування і транспортування сотень тисяч тонн ґрунту, а також певних гірничих інженерних знань. Так, могила «Чортомлик» (поблизу міста Нікополь на Дніпропетровщині) являє собою 20-метровий земляний насип всередині якого знаходиться гігантська підземна споруда — 11-метрова шахта і 5 - 8 поховальних камер. Без попереднього плану, відповідних креслень, строгої організації земельних та гірничих робіт такий задум неможливо було втілити в реальність.

Технологія створення могил скіфами — це їх будівництво з вальок на місці поховання. Знатних небіжчиків-царів |царівників ховали глибоко під землею (до 15-20 метрів від рівня поля), у видовбаній глиняній печері. Забивали вхід камінням, а над місцем поховання із земляних вальок споруджували «піраміду». Могила будувалася із пластів дерну, вальок із суміші землі та трави, очерету. Будівельний матеріал брався із болотистої місцини, заплав річок та перевозився на відстані до 5-10 кілометрів. Інколи пагорби обкладались кам'яною крепідою, а потім знову шарами вальок.

Історія досліджень

Регулярні археологічні дослідження в степах Нижнього Дніпра почав Іван Забєлін. Він відмітив особливості будови курганів, вирізнив окремі деталі. В 1865 році І. Є. Забєлін в кургані Козел відкрив три могили коней та центральну шахту з камерами під кутами. У Великій Цимбалці в 18671868 роках він відкрив катакомбу з трьома камерами, ще й окрему могилу із шістьма кіньми. У 1884 році біля Великої Знам‘янки Дмитро Самоквасов розкопав найбільший для V ст. до Н. Х. курган висотою 7 м, де виявив велику могильну яму із залишками дерев‘яного склепу. Початок робіт Миколи Веселовського в Дніпро-Молочанському межиріччі припадає на 1889 рік. Три сезони він досліджував два кургани біля с. Шульгівка. Крім Шульгівки, в 1891 році. М. І. Веселовський почав чотирирічні розкопки Огузу та на «пробу» дослідив Діїв курган. Мешканці сусідніх з Сірогозами сіл вели несанкціоновані розкопки курганів. Тому Археологічна комісія в 1897 році. відрядила туди К.Думберга. Він докопав Діїв курган, зібрав речі зі зруйнованого кургану в Покрівці, дослідив Малий курган біля Огузу. Місія К.Думберга не зупинила грабіжницькі розкопки, тому її наступного року продовжив Ф. О. Браун. Між Верхніми та Нижніми Сірогозами він розкопав чотири кургани, а в Чмиревій Могилі відкрив дві катакомби і могилу 10 коней у коштовній узді. В 19091910 роках М. І. Веселовський, поновив роботи на Чмиревій Могилі. Він удруге відкрив катакомби, а в Західній йому вдалося знайти схованку з 10 срібними посудинами, яку не помітив попередник.

Перші узагальнення скіфських пам‘яток зроблені О. С. Лаппо-Данилевським (1887), він висловив міркування з побуту і поховальних звичаїв скіфів, серед них і думку про залежність глибини могили з якістю ґрунту, розглянув рови, крепіди. О. С. Лаппо-Данилевський розділив могили за розмірами на чотири класи.

Наступний період досліджень великих скіфських курганів було відкрито в 1954 р. експедицією О. І. Тереножкіна. В Мелітопольському кургані він розкопав дві глибокі могили. Тут зафіксовано використання вальків для будівництва насипу, які привозили із заплави Молочної. На Лівобережжі експедицією Б. М. Гракова досліджено курган біля Кам‘янського городища (1946), в 19611963 рр. розкопано групу курганів Солохи, один курган біля Цимбалки та 10 курганів у м. Дніпрорудний.[1]

Найвідоміші скіфські могили

[[Файл:Oleksandropil_Kurgan.JPG|міні|праворуч|350пкс|Олександропільський курган. Вид із заходу.]]

Див. також

Література

  • Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
  1. Курганне будівництво скіфів у V–IV ст. до Н. Х. (за матеріалами поховальних комплексів Дніпро-Молочанського межиріччя) 2002 року. Автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.04 / Юрій Вікторович Болтрик; НАН України; Інститут археології. — К., 2002.