Відмінності між версіями «Словенська мова»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Шаблон:Картка:Мова -> Шаблон:Мова)
 
(Не показані 17 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 38: Рядок 38:
   
 
Писемність на основі [[латинка|латинки]]. Найдавніша писемна пам'ятка — Брижинські уривки кінця X-го — початку XI-го століття. Початок [[літературна мова|літературної мови]] пов'язаний з протестантизмом, з діяльністю у XVI столітті [[Примож Трубар|Приможа Трубара]], який перекладав богослужебні книги доленським діалектом. У XVII сторіччі контрреформація загальмувала розвиток словенської літературної мови. Наприкінці XVIII століття зацікавленість мовою зростає (сприяв цьому [[Марко Похлін]]), а в середині XIX століття, завдяки діяльності та творчості поета [[Франце Прешерн]]а та його сучасників остаточно формується сучасна літературна мова.
 
Писемність на основі [[латинка|латинки]]. Найдавніша писемна пам'ятка — Брижинські уривки кінця X-го — початку XI-го століття. Початок [[літературна мова|літературної мови]] пов'язаний з протестантизмом, з діяльністю у XVI столітті [[Примож Трубар|Приможа Трубара]], який перекладав богослужебні книги доленським діалектом. У XVII сторіччі контрреформація загальмувала розвиток словенської літературної мови. Наприкінці XVIII століття зацікавленість мовою зростає (сприяв цьому [[Марко Похлін]]), а в середині XIX століття, завдяки діяльності та творчості поета [[Франце Прешерн]]а та його сучасників остаточно формується сучасна літературна мова.
  +
  +
== Абетка ==
  +
[[Файл:Bohoricica valentin vodnik pesme za pokusino 1806 1-5.jpg|thumb|Писемність А.Богорича]]
  +
Спершу в словенській мові існувала проблема з відсутністю літер для позначення звуків [ʒ], [ʃ] та [tʃ](тобто фактично українських літер "ж","ш" і "ч"). В кожний період часу існування мови цю проблему вирішували по-різному:
  +
*Після [[Реформація|Реформації]] у Європі, на території Словенії користувалися системою писемності [[Адам Богорич|А.Богорича]], де для позначення цих звуків використовували літери та звукосполучення s [з], ſ [с], z [ц], sh [ж], ſh [ш], zh [ч]. Проте система була не зручною ,адже складно було розрізнити з/с, ж/ш на початку слова, якщо вони писалися з великої букви (для «s» і «ſ» форма написання літери єдина:«S»).
  +
  +
{|style="float: right; margin-left: 4em; margin-bottom: 0em; width: 275px; border: white solid 1px"
  +
|[[Файл:Peter Dajnko - Posvetne pesmi (1827, fragment).jpg|left|thumb|108px|Дайнчиця]]
  +
|[[Файл:Metelcica valentin stanic 1928 cesar in opat.jpg|right|thumb|122px|Метелчиця]]
  +
|}
  +
  +
*В першій половині XVIII століття користувалися одразу двома способами: [[Дайнчиця|дайнчицею]] та [[Метелчиця|метелчицею]], де використовувалися запозичені знаки з [[Кирилиця|кирилиці]].
  +
  +
*З середини XIX століття в словенській мові використовують систему писемності [[Людевіт Гай|Лютевіта Гая]], що була створена для [[Сербохорватська мова|сербохорватської мови]], хоча дещо видозмінену (виключили літери [[Ć]] та [[Đ]]), що збереглася до нашого часу. Загалом у словенській мові є 25 літер на [[Латиниця|латинському письмі]] (без [[Q]],[[W]],[[X]],[[Y]], натомість з новоутвореними [[Č]], [[Š]], [[Ž]]). Також ще існують три диграфи — DŽ,LJ та NJ, хоча на відміну від [[Сербохорватська мова|сербохорватської мови]] вони не вважаються окремими літерами (наприклад в кросвордах).
  +
  +
{|
  +
|
  +
{|class="standard" style="text-align:center; font-family: Arial Unicode MS, Lucida Sans Unicode, sans-serif;"
  +
!Літера
  +
!звук<br>[[МФА]]
  +
!Відтворення в [[Українська мова|укр.мові]]
  +
|-
  +
|'''A a'''||{{IPA|[a]}}||А а
  +
|-
  +
|'''B b'''||{{IPA|[b]}}||Б б
  +
|-
  +
|'''C c'''||{{IPA|[ts]}}||Ц ц
  +
|-
  +
|'''Č č'''||{{IPA|[tʃ]}}||Ч ч
  +
|-
  +
|'''D d'''||{{IPA|[d]}}||Д д
  +
|-
  +
|'''Dž dž'''||{{IPA|[ʤ]}}||Дж дж
  +
|-
  +
|'''E e'''||{{IPA|[e, ɛ]}}||Е е
  +
|-
  +
|'''F f'''||{{IPA|[f]}}||Ф ф
  +
|-
  +
|'''G g'''||{{IPA|[g]}}||Ґ ґ
  +
|-
  +
|'''H h'''||{{IPA|[x]}}||Х х, Г г
  +
|-
  +
|'''I i'''||{{IPA|[i]}}||І і
  +
|-
  +
|'''J j'''||{{IPA|[j]}}||Й й
  +
|-
  +
|'''K k'''||{{IPA|[k]}}||К к
  +
|-
  +
|'''L l'''||{{IPA|[l, w]}}||Л л
  +
|}
  +
| ||
  +
|
  +
{|class="standard" style="text-align:center; font-family: Arial Unicode MS, Lucida Sans Unicode, sans-serif;"
  +
!Літера
  +
!звук<br>МФА
  +
!Відтворення в [[Українська мова|укр.мові]]
  +
|-
  +
|'''Lj lj'''||{{IPA|[ʎ]}}||Ьа ,Я ,Айа
  +
|-
  +
|'''M m'''||{{IPA|[m]}}||М м
  +
|-
  +
|'''N n'''||{{IPA|[n]}}||Н н
  +
|-
  +
|'''Nj nj'''||{{IPA|[ɲ]}}||Н н (язик до піднебіння)
  +
|-
  +
|'''O o'''||{{IPA|[o, ɔ]}}||О о
  +
|-
  +
|'''P p'''||{{IPA|[p]}}||П п
  +
|-
  +
|'''R r'''||{{IPA|[r]}}||Р р
  +
|-
  +
|'''S s'''||{{IPA|[s]}}||С с
  +
|-
  +
|'''Š š'''||{{IPA|[ʃ]}}||Ш ш
  +
|-
  +
|'''T t'''||{{IPA|[t]}}||Т т
  +
|-
  +
|'''U u'''||{{IPA|[u]}}||У у
  +
|-
  +
|'''V v'''||{{IPA|[v]}}||В в
  +
|-
  +
|'''Z z'''||{{IPA|[z]}}||З з
  +
|-
  +
|'''Ž ž'''||{{IPA|[ʒ]}}||Ж ж
  +
|}
  +
|}
   
 
== Приклад ==
 
== Приклад ==
Рядок 80: Рядок 166:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20815.html Словенська мова]}}
 
{{InterWiki|sl|Glavna stran|словенською|}}
 
{{InterWiki|sl|Glavna stran|словенською|}}
 
* Словенська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:slv|Slovene. A language of Slovenia]] {{ref-en}}
 
* Словенська мова на сайті [[Ethnologue]]: [[ethnologue:slv|Slovene. A language of Slovenia]] {{ref-en}}

Поточна версія на 14:40, 16 липня 2021

Словенська мова
Slovenščina
Idioma esloveno.png
Поширена в Словенія, Італія, Австрія, Хорватія, Угорщина
Регіон Європа
Носії 2,2 млн.
Писемність латинське письмо
Класифікація

Індоєвропейська

Балтослов'янська
Слов'янська
Південнослов'янська
Офіційний статус
Офіційна Словенія Словенія, Європейський Союз Європейський Союз
Регіональна Італія Італія, Австрія Австрія
Регулює Словенська Академія Науки та Мистецтва
Коди мови
ISO 639-1 sl
ISO 639-2 slv
ISO 639-3 slv
SIL slv

Слове́нська мо́ва (словен. slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов. Поширена у Словенії, Австрії та Італії. Має 49 діалектів, що об'єднуються у 7 основних груп: паннонська, штирійська, каринтійська, верхньокраїнська (горенська), нижньокраїнська (доленська), ровтарська та приморська. На відміну від сербської та хорватської мов, словенська пережила певні інновації, що виражаються:

  • у сильній редукції голосних (mísliti > míslәtә > mislt «мислити»)
  • у частковій (по говірках) утраті середнього роду (jajce «яйце» > jajca (жіночий рід) або jajc (чоловічий рід))
  • у зникненні простих минулих часів
  • діалектному спрощенні або втраті тонічного наголосу

Водночас словенська мова зберегла певну кількість архаїчних (давніх) рис, як-от:

У багатьох говірках установилася система трьох типів наголосу: слабкий, середній (у коротких складах) та сильний (у коротких та довгих складах).

Писемність на основі латинки. Найдавніша писемна пам'ятка — Брижинські уривки кінця X-го — початку XI-го століття. Початок літературної мови пов'язаний з протестантизмом, з діяльністю у XVI столітті Приможа Трубара, який перекладав богослужебні книги доленським діалектом. У XVII сторіччі контрреформація загальмувала розвиток словенської літературної мови. Наприкінці XVIII століття зацікавленість мовою зростає (сприяв цьому Марко Похлін), а в середині XIX століття, завдяки діяльності та творчості поета Франце Прешерна та його сучасників остаточно формується сучасна літературна мова.

Абетка[ред. | ред. код]

Писемність А.Богорича

Спершу в словенській мові існувала проблема з відсутністю літер для позначення звуків [ʒ], [ʃ] та [tʃ](тобто фактично українських літер "ж","ш" і "ч"). В кожний період часу існування мови цю проблему вирішували по-різному:

  • Після Реформації у Європі, на території Словенії користувалися системою писемності А.Богорича, де для позначення цих звуків використовували літери та звукосполучення s [з], ſ [с], z [ц], sh [ж], ſh [ш], zh [ч]. Проте система була не зручною ,адже складно було розрізнити з/с, ж/ш на початку слова, якщо вони писалися з великої букви (для «s» і «ſ» форма написання літери єдина:«S»).
Дайнчиця
Метелчиця
  • З середини XIX століття в словенській мові використовують систему писемності Лютевіта Гая, що була створена для сербохорватської мови, хоча дещо видозмінену (виключили літери Ć та Đ), що збереглася до нашого часу. Загалом у словенській мові є 25 літер на латинському письмі (без Q,W,X,Y, натомість з новоутвореними Č, Š, Ž). Також ще існують три диграфи — DŽ,LJ та NJ, хоча на відміну від сербохорватської мови вони не вважаються окремими літерами (наприклад в кросвордах).
Літера звук
МФА
Відтворення в укр.мові
A a [a] А а
B b [b] Б б
C c [ts] Ц ц
Č č [tʃ] Ч ч
D d [d] Д д
Dž dž [ʤ] Дж дж
E e [e, ɛ] Е е
F f [f] Ф ф
G g [g] Ґ ґ
H h [x] Х х, Г г
I i [i] І і
J j [j] Й й
K k [k] К к
L l [l, w] Л л
Літера звук
МФА
Відтворення в укр.мові
Lj lj [ʎ] Ьа ,Я ,Айа
M m [m] М м
N n [n] Н н
Nj nj [ɲ] Н н (язик до піднебіння)
O o [o, ɔ] О о
P p [p] П п
R r [r] Р р
S s [s] С с
Š š [ʃ] Ш ш
T t [t] Т т
U u [u] У у
V v [v] В в
Z z [z] З з
Ž ž [ʒ] Ж ж

Приклад[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т.Шевченка словенською мовою (переклав Йосип Абрам)

OPOROKA
Ko umrjem, pokopljite
Mene na gomili
Sredi stepe neizmerne
V Ukrajini mili:
Da bo vzreti širno polje,
Dniper in skalovje,
Da bo čuti, kak deroče
Mu bubni valovje!
Ko ponese z Ukrajine
Daleč v sinje morje
Kri sovražno… v istem hipu
Polje in pogorje -
Vse ostavim, ter se dvignem
Do Boga v nebesa,
Zahvalit Ga… Do tedaj pa
Ne poznam jaz Boga!
Pokopljite me, vstanite,
In vezi razbijte,
In s hudobno vražjo krvjo
Prostost okropite!
Mene pa v družini novi,
Prosti in veliki,
Ne zabite se spomniti
Z nezlim tihim slovom!

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
словенською мовою
Glavna stran